Ухвала

від 24.03.2025 по справі 183/12462/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/12462/23

№ 2-з/183/28/25

У Х В А Л А

24 березня 2025 року м. Самар

Суддя Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецький Д.І., розглянувши в письмовому провадженні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про забезпечення позову у цивільні справі № 183/12462/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України, державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу та рішення державного реєстратора, -

в с т а н о в и в :

20 березня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Долма» звернулося до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, в якій просить:

- поновити провадження у справі № 183/12462/23 для розгляду заяви про забезпечення позову;

- накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га;

- заборонити ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо зазначеної земельної ділянки, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини;

- заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення, анулювання, відміною, скасування речових прав щодо вищезазначеної земельної ділянки; - зупинити провадження у справі № 183/12462/23 до завершення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 910/2546/22 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

Заяву подано представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» адвокатом Удовицьким Євгенієм Миколайовичем.

В обґрунтування заяви заявник посилається на те, що у провадженні суду перебуває вищезазначена справа. Позивачу належить на праві власності нерухоме майно комплекс база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 », яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке на земельній ділянці (держ. фонд) площею 2,08 га, кадастровий номер земельної ділянки: 1223285500:07:023:0005. Позивач вважає, що набув право користування зазначеною земельною ділянкою у зв`язку з набуттям права власності на об`єкт нерухомості. Позивачем зареєстровано право оренди на зазначену ділянку, проте Міністерством юстиції України видано наказ, яким скасовано рішення державного реєстратора, який зареєстрував право оренди позивача. У подальшому, право оренди зареєстровано за відповідачами ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 . Позивач вважає, що у разі задоволення його позову буде відновлено запис ТОВ «Долма» про право оренди на зазначену земельну ділянку. Вважає, що відповідачі можуть вчинити дії щодо приховування земельної ділянки (поділ, об`єднання тощо), що унеможливить ефективний захист і поновлення прав позивача у разі задоволення позову.

Заява розглядається в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 1 ст. 153 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши заяву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до нижченаведеного.

Із позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено такі позовні вимоги:

- визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 28.03.2023 № 1131/5 «Про задоволення скарги», прийнятий за результатами розгляду скарги ОСОБА_4 від 21.07.2022 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.07.2022 року за № СК-1367-22. 2.

- скасувати рішення державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, індексний номер: 68385607 від 10.07.2023 року, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, яким зареєстровано право оренди земельної ділянки кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, номер запису про інше речове право: 50940493.

Встановлено, що 21 жовтня 2024 року до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшла заява позивача ТОВ «Долма», в інтересах якого діє представникадвокат Удовицький Є.М., у якій заявник просить вжити заходів забезпечення позову шляхом:

- накладення арешту на земельну ділянку кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га;

- заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії щодо зазначеної земельної ділянки, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини;

- заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення, анулювання, відміною, скасування речових прав щодо вищезазначеної земельної ділянки.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 жовтня 2024 року, яка постановою Дніпровського апеляційного суду від 12 березня 2025 року залишена без змін, у задоволенні заяви ТОВ «Долма» про забезпечення позову відмовлено.

Встановлено, що 28.10.2024 року до суду надійшла заява позивача про зміну предмета позову, в якій, окрім вимог про визнання незаконним наказу та скасування рішення позивач просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Долма» право оренди на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005 на підставі договору оренди земельної ділянки від 14.12.2006 року, зареєстрованого Новомосковським відділом ДРФ ЦДЗК про що в книзі реєстру договорів оренди землі № 4 вчинено запис від 18.12.2006 року за № 04-06-126-02542 зі строком дії 49 років.

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05 листопада 2024 року відмовлено у прийняті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про зміну предмета позову, однак постановою Дніпровського апеляційного суду від 04 березня 2025 року вказана ухвала була скасована та справа була направлена для продовження розгляду.

Залишаючи без змін хвалу суду першої інстанції про відмову в забезпеченні позову від 22 жовтня 2024 року, Дніпровський апеляційний суд дійшов висновку, що позивач, звертаючись до суду та подаючи заяву про зміну предмета позову, самостійно визначає яке його право та охоронюваний законом інтерес порушено відповідачем, у зв`язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що на час розгляду заяви, вимоги щодо визнання права користуванню земельною ділянкою заявлені не були, однак враховуючи, що ухвала якою було відмовлено у прийнятті заяви про зміну предмету позову скасована та направлена для продовження розгляду, то Товариство не позбавлено права звернутись до місцевого суду із заявою про забезпечення позову з урахуванням зміни предмету позову.

Враховуючи наведені вище обставини, позивач скористався своїм правом на повторне звернення до суду з заявою про забезпечення позову.

Частинами першою та другою статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище статей, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Тобто, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Мета забезпечення позову - це хоч і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати або знецінити, якщо такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.

Верховний Суд у своїх судових рішеннях (від 10 березня 2020 року у справі № 750/12430/19, від 28 травня 2020 року у справі № 211/374/20, від 30 листопада 2020 року у справі № 127/17451/20 та ін.) зазначає, що під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, ухваленого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити.

Зміст і форма заяви про забезпечення позову відповідає вимогамстатті 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується:

1) накладенням арешту намарно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 2, ч. 3ст. 150 ЦПК України, суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно доч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Положеннями статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і находяться у нього чи в інших осіб (пункт 1 частини першої статті 150ЦПК України).

При цьому, такий вид забезпечення позову як накладення арешту застосовується судом, як правило, у майнових спорах у тих випадках, коли спірне майно може бути відповідачем продане, розтрачене, кошти витрачені, що в майбутньому перешкоджатиме виконанню рішення або взагалі зробить його виконання неможливим. Отже, необхідними умовами для вжиття забезпечувальних заходів, зокрема арешту майна, є, насамперед, належність цього майна відповідачеві, розумна співмірність вартості арештованого майна ціні позову, обґрунтування необхідності вжиття заходів для захисту прав позивача та можливість такого заходу забезпечити реальне виконання очікуваного позивачем рішення.

З позовної заяви та заяви про забезпечення позову вбачається, що заявник заперечує наявність у відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 права користування (оренди) на земельну ділянку з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005. Також позивач вважає, що він має право користування цією земельною ділянкою у зв`язку з набуттям права на розташований на ній об`єкт нерухомості.

При цьому, позовна заява ТОВ «Долма» з урахуванням заяви про зміну предмета позову містить вимогу про визнання за позивачем права користування (оренди) зазначеною земельною ділянкою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Разом з тим, як вбачається зі змісту заяви про забезпечення позову заявник, серед іншого, просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку.

Забезпечення позовуце сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Арешт майнаце накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна це перешкода у вільному розпорядженні майном.

В той же час, процесуальний порядок арешту майна полягає у виявленні майна, його опису, опечатуванні та передачі його на зберігання.

Заявником не обґрунтовано наявність підстав для обрання саме арешту, як виду забезпечення позову, враховуючи, що об`єктом нерухомого майна єземельна ділянка площею 2,08 га, кадастровий номер 1223285500:07:023:0005, арешт якої унеможливлює користування нею.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обраний позивачем вид забезпечення позову у вигляді арешту є недоцільним та неспівмірним із заявленими позовними вимогами.

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що між сторонами дійсно виник спір з приводу вказаного нерухомого майна, існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, враховуючи розумність, співмірність, обґрунтованість і обсяг вимог позивача, з метою забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд вважає, що найбільш доцільним буде забезпечення позовних вимог шляхом заборони відповідачам ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини та шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення, анулювання, відміною, скасування речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2414598412232).

Підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.

В той же час, заява в частині поновлення та зупинення провадження у даній справі не розглядалася, оскільки зазначена вимога не стосується питання про забезпечення позову у цивільній справі та може бути розглянута тим складом суду, у провадженні якого перебуває дана цивільна справа.

У зв`язку з чим, заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про забезпечення позовупідлягає частковому задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.149-153, 260-261, 354 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про забезпечення позову у цивільні справі № 183/12462/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Міністерства юстиції України, державного реєстратора Перещепинської міської ради Дніпропетровської області Федоришиної Оксани Володимирівни, треті особи: Новомосковська районна державна адміністрація, Піщанська сільська рада Новомосковського району Дніпропетровської області про визнання незаконним і скасування наказу та рішення державного реєстратора, - задовольнити частково.

Заборонити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ) вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га, спрямовані на зміну цільового призначення, поділу, об`єднання з іншими земельними ділянками, укладати договори, вчиняти інші правочини.

Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам, іншим особам, наділеними функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які дії, пов`язані з державною реєстрацією припинення, анулювання, відміною, скасування речових прав щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1223285500:07:023:0005, площею 2,08 га (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2414598412232).

В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Долма» про забезпечення позову відмовити.

Зустрічне забезпечення не застосовується.

Учасник справи може звернутися до суду з мотивованим клопотанням про скасування заходів забезпечення позову у відповідності дост. 158 ЦПК України.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом та виконується негайно з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження, в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Примірник ухвали про забезпечення позову негайного направити заявнику та для виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову, яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Судом роз`яснюється, що відповідно до п. 4 ч. 1ст. 148 ЦПК України, за невиконання ухвали про забезпечення позову у встановлений судом строк, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконанняпротягом трьох років з наступного дня після постановлення ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути поданою до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, я кщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 цього Кодексу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвалу складено та підписано 24 березня 2025 року.

Суддя Д.І. Городецький