Постанова

від 03.12.2010 по справі 2а-154

ОРАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

копія

Справа № 2а-154

2010 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

1 грудня 2010 року

Суддя Оратівського районн ого суду Вінницької області Романчук Р.В. о 8 год. 10 хв. в смт. Оратів розглянувши в пор ядку скороченого провадженн я справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управл іння Пенсійного фонду Україн и в Оратівському районі Вінн ицької області про поновленн я строку звернення до суду, ви знання дій протиправними, зо бов' язання здійснити нарах ування та виплату підвищення до пенсії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 зверну вся до Оратівського районног о суду з адміністративним по зовом до управління Пенсійно го фонду України в Оратівськ ому районі Вінницької област і про поновлення строку звер нення до суду, визнання дій пр отиправними, зобов' язання з дійснити нарахування та випл ату підвищення до пенсії за п еріод з 01.01.2006 р. по 15.11.2010 р. та провод ити такі нарахування в подал ьшому. Позовні вимоги мотиву є тим, що має статус дитини вій ни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни» має право на підвищення пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенс ії за віком. Проте, таке підвищ ення до пенсії, у визначеному законом розмірі, відповідач ем не виплачується. Позивач з верталася до управління Пенс ійного фонду України в Ораті вському районі з проханням з дійснити нарахування та випл ату підвищення до пенсії, одн ак, відповідач відмовив у пер ерахунку пенсії. У зв' язку з цим просить поновити строк з вернення до суду, визнати дії відповідача протиправними, зобов' язати відповідача зд ійснити нарахування та випл ату підвищення до пенсії в ро змірі 30 відсотків мінімально ї пенсії за віком за період з 0 1.01.2006 року по 15.11.2010 р., зобов' язати відповідача в подальшому що місячно нараховувати і випла чувати підвищення до пенсії в розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України «Про соціальн ий захист дітей війни».

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС Ук раїни, суддя розглядає справ у в порядку скороченого пров адження одноособово, без про ведення судового засідання т а виклику осіб, які беруть уча сть у справі.

Відповідачем - управлінням Пенсійного фонду України в О ратівському районі Вінницьк ої області надано письмові з аперечення проти позову, в як их відповідач заперечує прот и задоволення позовних вимог посилаючись на те, що відпові дно до ст. 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» фінансо ве забезпечення державних со ціальних гарантій, передбаче них цим Законом, здійснюєтьс я за рахунок коштів Державно го бюджету України, а не з бюдж ету ПФУ. Крім того, законом не визначений механізм розраху нку підвищення до пенсії, пер едбаченого вищевказаною ста ттею. Позивачу виплачується підвищення до пенсії відпові дно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2 008 р. № 530 «Деякі питання соціаль ного захисту окремих категор ій громадян». Крім того, ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальн ообов'язкове державне пенсій не страхування» не підлягає застосуванню для нарахуванн я підвищення до пенсії, оскіл ьки застосовується лише для визначення розміру пенсій, п ризначених згідно з цим зако ном. Просить у позові відмови ти.

Як вбачається з паспорту се рії НОМЕР_2, виданого Орат івським РВ УМВС України у Він ницькій області 29.11.1999 року пози вач народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Човновиця Оратівського району Вінницької області, є громадянкою України. На час з акінчення 2 вересня 1945 року Дру гої світової війни позивачу було менше 18 років.

Судом встановлено, що позив ач є пенсіонером та має стату с дитини війни в розумінні ст . 1 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни», що пі дтверджується посвідченням з відповідною відміткою № НОМЕР_1 виданим 01.03.1996 року на і м' я позивача.

З письмових заперечень упр авління ПФУ в Оратівському р айоні та довідки про отриман у позивачем пенсію вбачаєтьс я, що позивачу проводиться ви плата підвищення до пенсії я к дитині війни відповідно до п. 8 постанови КМУ від 28.05.2008 р. № 530 « Деякі питання соціального за хисту окремих категорій гром адян», тобто, в розмірі меншом у, ніж встановлено ст. 6 Закону України «Про соціальний зах ист дітей війни».

Відповідно до ст. 46 Конститу ції України громадяни мають право на соціальний захист, щ о включає право на забезпече ння їх у разі повної, частково ї або тимчасової втрати прац ездатності, втрати годувальн ика, безробіття з незалежних від них обставин, а також у ст арості та в інших випадках, пе редбачених законом. Пенсії, і нші види соціальних виплат т а допомоги, що є основним джер елом існування, мають забезп ечувати рівень життя, не нижч ий від прожиткового мінімуму , встановленого законом.

Таким чином, Конституція Ук раїни гарантує особі соціаль ний захист, передбачений від повідним законом. Для осіб, як і мають статус дітей війни та ким спеціальним законом є За кон України «Про соціальний захист дітей війни».

Статтею 6 Закону України «Пр о соціальний захист дітей ві йни» від 18.11.2004 р. № 2195-ІV (в редакції , чинній на час виникнення спі рних правовідносин) передбач ено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне у тримання чи державна соціаль на допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуєтьс я на 30 відсотків мінімальної п енсії за віком.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону Укр аїни «Про загальнообов'язков е державне пенсійне страхува ння» встановлюється у розмі рі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездат ність.

Відповідно до абзацу першо го ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державн е пенсійне страхування» міні мальний розмір пенсії за вік ом за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страховог о стажу встановлюється у роз мірі прожиткового мінімуму д ля осіб, які втратили працезд атність, визначеного законом .

Визначення поняття “прожи тковий мінімум”, правові осн ови для його встановлення, за твердження та врахування при реалізації державою констит уційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень р егулюють закони України від 15.07.1999 р. № 966-ХIV “Про прожитковий мі німум” та від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ “Про державні соціальні стандарт и та державні соціальні гара нтії”.

Частиною третьою статті 28 З акону України “Про загальноо бов' язкове державне пенсій не страхування” встановлено , що мінімальний розмір пенсі ї за віком, установлений абза цом першим частини першої ці єї статті, застосовується ви ключно для визначення розмір ів пенсій, призначених згідн о з цим Законом.

Відповідно до частини перш ої статті 2 Закону України “Пр о прожитковий мінімум” прожи тковий мінімум застосовуєть ся для встановлення розмірів мінімальної заробітної плат и та мінімальної пенсії за ві ком.

За чинним законодавством р озмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими част иною першою статті 28 Закону Ук раїни “Про загальнообов' яз кове державне пенсійне страх ування”. Іншого нормативно-п равового акта, який би визнач ав цей розмір або встановлюв ав інший розмір, немає.

З огляду на викладене, суд н е бере до уваги положення час тини третьої статті 28 Закону У країни “Про загальнообов' я зкове державне пенсійне стра хування”, з якої випливає, що м інімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї с татті, застосовується виключ но для визначення розмірів п енсій, призначених згідно з ц им Законом, оскільки наявніс ть такої норми та відсутніст ь іншого мінімального розмір у пенсії за віком не є підстав ою для відмови в реалізації п озивачем конституційної гар антії та права на підвищення пенсії виходячи з розміру мі німальної пенсії за віком, як це встановлено статтею 6 Зако ну України “Про соціальний з ахист дітей війни”.

Відповідно до ст. 17 Закону Ук раїни «Про державні соціальн і стандарти та державні соці альні гарантії», основні дер жавні соціальні гарантії вст ановлюються законами з метою забезпечення конституційно го права громадян на достатн ій життєвий рівень. До числа о сновних державних соціальни х гарантій включається мінім альний розмір пенсії за віко м. Статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно зак онами України визначається мінімальний розмір пенсії з а віком.

Оскільки будь-яким іншим за коном, крім Закону України «П ро загальнообов' язкове дер жавне пенсійне страхування» , мінімальний розмір пенсії н е встановлений, суд дійшов ви сновку про відсутність право вих підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена ч. 1 ст. 28 названого закону, для розрахунку підви щення до пенсії позивача.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного с удочинства України, у разі не відповідності нормативно-пр авового акта Конституції Укр аїни, закону України, міжнаро дному договору, згода на обов 'язковість якого надана Верх овною Радою України, або іншо му правовому акту суд застос овує правовий акт, який має ви щу юридичну силу.

Отже, за конституційними но рмами, виходячи з пріоритетн ості законів над підзаконним и актами, суд приходить до вис новку, що при визначенні розм іру підвищення до пенсії поз ивачеві застосуванню підляг ає ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» , а не постанова Кабінету Міні стрів України, яка істотно зв ужує обсяг встановлених зако ном прав.

Європейський Суд з прав люд ини у своєму рішенні у справі «Кечко проти України» зазна чив: «… в межах свободи дій дер жави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітника м з державного бюджету. Держа ва може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких н адбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак , якщо чинне положення передб ачає виплату певних надбавок , і дотримано всі вимоги, необх ідні для цього, органи держав ної влади не можуть свідомо в ідмовляти у цих виплатах док и відповідні положення є чин ними».

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Консти туції України органи державн ої влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноваж ень та у спосіб, що передбачен і Конституцією та законами У країни.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 КАС Україн и суд при вирішенні справи ке рується принципом верховенс тва права, відповідно до яког о зокрема людина, її права та с вободи визнаються найвищими цінностями та визначають зм іст і спрямованість діяльнос ті держави. Суд застосовує пр инцип верховенства права з у рахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Судом встановлено, що позив ач має право на отримання дер жавної соціальної підтримки , а саме підвищення пенсії на 3 0 відсотків мінімальної пенс ії за віком, що передбачено ст . 6 Закону України «Про соціаль ний захист дітей війни».

Наявність такого права у по зивача є визначальною дня ви рішення вказаного спору, крі м того, це право гарантується Конституцією України (части на друга статті 46 Конституції України).

Управління ПФУ в Оратівськ ому районі Вінницької област і як орган, якому делеговано п овноваження щодо призначенн я і виплати пенсії та доплат д о них, повинен був діяти відпо відно до вимог Закону Україн и «Про соціальний захист діт ей війни» і здійснити відпов ідне підвищення пенсії позив ачу. Однак, відповідач, у поруш ення зазначених положень Зак ону, таких нарахувань не пров одив.

Відповідно до ч. 2 ст.162 Кодек су адміністративного судочи нства України у разі задовол ення адміністративного позо ву суд може прийняти постано ву, зокрема, про визнання прот иправними рішення суб'єкта в ладних повноважень чи окреми х його положень, дій чи бездія льності і про скасування або визнання нечинним рішення ч и окремих його положень, зобо в'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і з ахист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших с уб'єктів у сфері публічно-пра вових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повн оважень.

Аналізуючи норми діючого законодавства, матеріали сп рави, суд приходить до виснов ку, що дії відповідача щодо ві дмови позивачу у здійсненні нарахування та виплати підви щення до пенсії відповідно д о ст. 6 Закону України «Про соц іальний захист дітей війни» є протиправними.

Враховуючи протиправність дій відповідача, з метою захи сту прав позивача від поруше нь з боку суб'єкта владних пов новажень, суд прийшов до висн овку про необхідність захист у цих прав шляхом зобов'язанн я відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищен ня до пенсії в розмірі 30 відсо тків мінімальної пенсії за в іком за період, що знаходитьс я в межах шестимісячного стр оку звернення до суду, а саме з 15.05.2010 р. по 15.11.2010 року з урахування м проведених виплат.

З приводу позовних вимог що до зобов' язання відповідач а в подальшому здійснювати в ідповідні нарахування та вип лати, суд вважає, що дані вимог и задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 КАС Украї ни, кожна особа має право в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адмін істративного суду, якщо вваж ає, що рішенням, дією чи безд іяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її пра ва, свободи або інтереси.

Враховуючи положення данн ої статті, захисту підлягают ь лише порушені права, свобод и або інтереси, а не можливіст ь їх порушення в майбутньому . Отже, у разі порушення прав, с вобод чи інтересів позивача у нього виникне право зверне ння до суду з відповідним поз овом. Крім того, судове рішенн я має бути наслідком чинного правового регулювання, суд н е може обмежувати законодавч ий орган в майбутньому зміню вати правове регулювання сус пільних правовідносин.

Суд зазначає, що відсутніст ь бюджетного фінансування не може бути причиною невикона ння покладених на управління Пенсійного фонду України в О ратівському районі зобов'яза нь, оскільки реалізація особ ою права, що пов'язане з отрима нням бюджетних коштів, яке ба зується, на спеціальних та чи нних на час виникнення спірн их правовідносин нормативно -правових актах національног о законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС Укр аїни завданням адміністрати вного судочинства є захист п рав, свобод та інтересів фізи чних осіб, прав та інтересів ю ридичних осіб у сфері публіч но-правових відносин від пор ушень з боку органів державн ої влади, органів місцевого с амоврядування, їхніх посадов их і службових осіб, інших суб 'єктів при здійсненні ними вл адних управлінських функцій на основі законодавства, в то му числі на виконання делего ваних повноважень шляхом спр аведливого, неупередженого т а своєчасного розгляду адмін істративних справ.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС Укр аїни в адміністративних спра вах про протиправність рішен ь, дій чи бездіяльності суб'єк та владних повноважень обов' язок щодо доказування правом ірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він запе речує проти адміністративно го позову.

Відповідачем не доведена п равомірність своїх дій щодо відмови позивачу у здійсненн і нарахування та виплати під вищення до пенсії відповідно до ст. 6 Закону України «Про со ціальний захист дітей війни» .

Оцінивши за правилами, вста новленими ст. 86 КАС України по відомлені позивачем та відпо відачем обставини, а також на явні у матеріалах справи док ази, з урахуванням вищезазна чених положень чинного закон одавства України, суд вважає , що адміністративний позов є частково обґрунтованим та т аким, що підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи положення абза цу дев' ятого частини 1 статт і 256 КАС України, відповідно до якого, негайно виконуються п останови суду, прийняті в пор ядку скороченого провадженн я, постанова суду підлягає не гайному виконанню.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, як що адміністративний позов за доволено частково, судові ви трати, здійснені позивачем, п рисуджуються йому відповідн о до задоволених вимог. При ць ому суд враховує, що позивач с платив судовий збір у розмір і 3 грн. 40 коп., тому позивачу час тково слід відшкодувати поне сені ним судові витрати з Дер жавного бюджету України.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 11, 69-71, 79, 86, 94, 158-163, 167, 183 -2, 256 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов з адовольнити частково.

Визнати дії управління Пен сійного фонду України в Орат івському районі Вінницької о бласті щодо відмови у здійсн енні нарахування та виплати ОСОБА_1 пенсії з підвищенн ям її розміру на 30 відсотків м інімальної пенсії за віком, в ідповідно до ст. 6 Закону Украї ни "Про соціальний захист діт ей війни" за період з 15 травня 20 10 року по 15 листопада 2010 року - протиправними.

Зобов`язати управління Пен сійного фонду України в Орат івському районі Вінницької о бласті нарахувати та виплати ти ОСОБА_1 підвищення до п енсії як дитині війни, відпов ідно до ст. 6 Закону України "Пр о соціальний захист дітей ві йни" в розмірі 30 відсотків мін імальної пенсії за віком, вих одячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановлено ї ч. 1 ст. 28 Закону України «Про з агальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за пе ріод з 15 травня 2010 року по 15 лист опада 2010 року включно, з урахув анням проведених виплат.

В задоволені решти позовни х вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюд жету України на користь ОСО БА_1 документально підтверд жені судові витрати в розмір і 1 грн. 70 коп.

Постанова суду підлягає н егайному виконанню.

Постанова за результата ми скороченого провадження м оже бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Відповідно до ст. 186 КАС Украї ни, апеляційна скарга подає ться до адміністративного с уду апеляційної інстанції ч ерез суд першої інстанції, я кий ухвалив оскаржуване суд ове рішення. Копія апеляцій ної скарги одночасно надсила ється особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постан ову суду першої інстанції по дається протягом десяти днів з моменту отримання копії по станови.

Постанова, прийнята у скоро ченому провадженні, крім вип адків її оскарження в апеляц ійному порядку, є остаточною . У разі оскарження в апеляцій ному порядку постанови, прий нятої у скороченому провадже нні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є о статочною і оскарженню не пі длягає.

Суддя підпис

З оригіналом згідно.

Суддя Р.В.Романч ук