Ухвала

від 20.03.2014 по справі 2а-154

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" березня 2014 р. м. Київ К/800/37840/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: Сіроша М.В.,

суддів: Голубєвої Г.К.,

Усенко Є.А.,

секретар Бовкун В.В.,

за участю представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнфілд-А» - Миргородського Д.Ю., Миколюка Р.А.; Державна акціонерна компанія «Хліб України» - Костюка І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнфілд-А» (далі - Товариство) на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства до Дніпропетровського обласного комунального підприємства «Томаківське бюро технічної інвентаризації» (далі - БТІ), третя особа: Державна акціонерна компанія «Хліб України» (далі - ДАК),

про зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2008 року Товариство звернулося до суду з адміністративним позовом про зобов'язання зареєструвати право часткової власності, у розмірі 11,6%, на майновий комплекс Мирівського елеватора розташованого на вулиці Привокзальна, 2 в с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровської області, посилаючись на порушення БТІ Положення про порядок державної реєстрації права власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 7.02.2002 року.

На обґрунтування позову зазначило, що БТІ 18.12.2007 року неправомірно відмовило у реєстрації часткової власності, оскільки право часткової власності набуте на підставі правовстановлюючих документів - укладених угод.

24 березня 2008 року постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, позов задоволений.

Зобов'язано БТІ зареєструвати право часткової власності у розмірі 11,6% за Товариством на майновий комплекс Мирівського елеватора, розташованого на вулиці Привокзальна, 2 в с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровської області, на підставі угоди №11236 від 18.10.2007 року про поділ майна, що є спільною частковою власністю та інвестиційного договору №11235 від 18.10.2007 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що дії БТІ щодо відмови в реєстрації права спільної часткової власності є протиправними, оскільки інвестиційний договір від 18.10.2007 року, а також угода про поділ майна, що є спільною частковою власністю від 18.10.2007 року є правовстановлюючими документами, підтверджують набуття право власності Товариства на майновий комплекс і БТІ зобов'язане було зареєструвати право власності.

27 червня 2013 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2008 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції зазначив, що БТІ правомірно відмовило у державній реєстрації майна і зазначило, що подані для реєстрації документи не можуть бути визнані підставою для реєстрації згідно з Переліком правовстановлюваних документів, на підставі яких здійснюється реєстрація права власності майна та Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно.

Не погоджуючись із постановою апеляційного адміністративного суду, Товариство подало касаційну скаргу про скасування постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області, посилаючись на порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій 18.10.2007 року між Товариством та Компанією був укладений інвестиційний договір №11235 щодо сумісного здійснення інвестиційного проекту відносно підвищення виробничих потужностей майнового комплексу Мирівський елеватор, який розташований на вулиці Привокзальна, 2 в с. Мирове, Томаківського району, Дніпропетровської області.

Відповідно до умов зазначеного інвестиційного договору Товариство зобов'язалось на власний ризик і за власні або позичені кошти відповідно до умов цього договору забезпечити фінансування та реалізацію інвестиційного проекту щодо об'єкту, що є власністю Компанії, яка передає для реалізації інвестиційного проекту майновий комплекс Мирівського елеватору та земельну ділянку, на якій розташований цей майновий комплекс, а Товариство фінансує проектування та всі інші роботи, пов'язані з реалізацією цього проекту.

Згідно з п. 6.3 інвестиційного договору на стадії реалізації Інвестиційного проекту об'єкт інвестування стає спільною частковою власністю сторін пропорційно вартості фактично профінансованих Товариством робіт, матеріалів, комплектуючих, устаткування та виконаних робіт (наданих послуг).

18 жовтня 2007 року між Товариством та Компанією була укладена угода №11236 про поділ майна, що є спільною частковою власністю, згідно якої сторони, як майбутні співвласники майнового комплексу Мирівського елеватору, здійснили поділ його на частки, розмір яких для інвестора (Товариства) становить 60%, а для Компанії 40% зазначеного майна.

Відповідно до акту виконаних робіт від 22.11.2007 року Товариство здійснило фінансування та реалізацію інвестиційного проекту на суму 1801628,20 грн. та набуло в об'єкті інвестування право власності на частку, у розмірі 11.6%, від об'єкту інвестування.

10 грудня 2007 року Товариство звернулося до БТІ з вимогою зареєструвати право часткової власності, у розмірі 11,6 %, на зазначений майновий комплекс.

18 грудня 2007 року БТІ відмовило Товариству в реєстрації його майнових прав на зазначене майно і зазначило, що інвестиційний договір № 11235 від 18.10.2007 року, угода № 11236 від 18.10.2007 року не є правовстановлюючими документами відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно № 7/5 від 7.02.2002 року.

Відповідно до п, 1.3 Наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 7.02.2005 року «Про затвердження тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» (далі - Тимчасове положення) державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Згідно з п. 1 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, що міститься в додатку 1 до Тимчасового положення, до даного переліку відносяться договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема: купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, лізингу, предметом яких є нерухоме майно, про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно, договори про задоволення вимог іпотекодержателя, договори про виділ у натурі частки нерухомого майна, про поділ нерухомого майна, що є в спільній частковій власності чи спільній сумісній власності.

Відповідно до Тимчасового положення державна реєстрація прав власності на нерухоме майно здійснюється на підставі наданих замовником правовстановлюючих документів.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, помилково прийшов до висновку, що угода № 11236 від 18.10.2007 року про поділ майна, що є в спільній власності, не свідчить про те, що зазначений комплекс перебуває у спільній власності ДАК та Товариства, оскільки відповідно до п. 6.3 інвестиційного договору № 11235 від 18.10.2007 року об'єкт інвестування стає спільною частковою власністю сторін пропорційно вартості фактично профінансованих Товариством робіт, матеріалів, комплектуючих, устаткування та виконаних робіт.

Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що наданий Товариством до БТІ для реєстрації майнових прав на майновий комплекс Мирівський елеватор інвестиційний договір №11235 від 18.10.2007 року з додатком - актом виконаних робіт, угода № 11236 від 18.10.2007 року про поділ майна, що є в спільній власності, відповідно до їх змісту та відповідності змісту положенням діючого законодавства України є правовстановлюючими документами, так як передбачають домовленість сторін угод щодо часткового переходу прав власності на об'єкт інвестування до Товариства на законних та передбачених угодами підставах і підлягають реєстрації.

Висновок суду першої інстанції про неправомірність відмови БТІ в реєстрації прав часткової власності Товариству є обґрунтованим.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права. Постанова Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області повинна бути залишена без змін, як така, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейнфілд-А» задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2013 року скасувати, а постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24 березня 2008 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: Сірош М.В.

Голубєва Г.К.

Усенко Є.А.