Постанова

від 25.03.2025 по справі 199/6837/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/2359/25 Справа № 199/6837/23 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Новікова Г. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2025 року Дніпровський апеляційний суд в складі колегії:

головуючого судді: Новікової Г.В.

суддів: Гапонова А.В., Никифоряка Л.П.,

за участю секретаря Кругман А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Макаренко С. С. на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року (повний текст складено 11 листопада 2024 року у м. Дніпрі) у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Амур-Ніжньодніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про встановлення факту, що має юридичне значення та анулювання відомостей про смерть, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 через свого представника звернулась до суду із зазначеною заявою, яку обґрунтовувала тим, що при здійсненні процедур по заміні паспорта громадянина України, їй повідомили, що з 21.04.2005 року вона вважається померлою. У березні 2023 року заявник звернулась до заінтересованої особи із заявою про анулювання відомостей про смерть, однак у відповіді від 17.03.2023 року їй пояснили, що порушень законодавства під час реєстрації смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не виявлено, а тому зазначене питання підлягає вирішенню у судовому порядку.

Просила встановити факт, що ОСОБА_1 не є померлою та анулювати актовий запис про смерть №3474 від 21.04.2005 року, складений Відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції.

Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та анулювання актового запису про смерть, відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвали нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 у повному обсязі.

З посиланням на доводи, аналогічні доводам заяви, зазначає, що відомості про її смерть були внесені помилково, оскільки вона не померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідченнями свідків допитаних у суді, а також відомостями пенсійного фонду, податкової, трудовою книжкою, свідоцтвом про державну реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності, датованих після її реєстрації померлою.

Сторони не скористались своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що відповідно до ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду рішення суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з`явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку повісток до Електронних кабінетів представника заявника та заінтересованої особи, а також довідка про доставку смс у вигляді повістки на ім`я ОСОБА_1 (а.с.180 зворот, 181).

Згідно із ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день вручення судової повістки під розписку; день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Крім того, відповідно до ч.13 ст.128 ЦПК України за наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має електронного кабінету, та технічної можливості повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень у порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до ч.5 ст.130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Апеляційний суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність осіб, які не з`явилися до суду, оскільки вони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи і від них не надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи із зазначенням поважності причин.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України за наявними в ній доказами в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно із відповіддю Амур-Нижньодніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 05.02.2024 року, державна реєстрація смерті ОСОБА_1 проведена на підставі лікарського свідоцтва про смерть (остаточне) №1053 від 21.04.2005 року, виданого «Обласним бюро судово - медичної експертизи м. Дніпропетровська».

Згідно наданого актового запису про смерть ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата її смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 , причина смерті - проникаюче колото -різане поранення грудної клітини з ушкодженням серця.

Актовий запис містить також відомості про місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 .

У відповіді від 18.03.2024 року КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово - медичної експертизи» ДОР» повідомило, що 18.04.2005 року за направленням слідчого прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Пасечника С.А. проведено судово -медичне дослідження трупа гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , тіло якої виявлено за адресою: АДРЕСА_2 . Акт судово -медичного дослідження №1053 від 18.04.2005 року.

Місце мешкання, яке зазначено в лікарському свідоцтві про смерть №1053 від 21.04.2005 року, вказане слідчим прокуратури Красногвардійського району м. Дніпропетровська Пасечником С.А. в направленні на судово -медичне дослідження.

Оригінал остаточного лікарського свідоцтва про смерть №1053 від 21.04.2005 року на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виписано та направлено у відділ реєстрації смерті в м. Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції. Актовий запис №3474 від 21.04.2005 року.

Тіло померлої родичами не було забрано, 22.04.2005 року видано для поховання органами комунального господарства «Ритуальна служба» та поховано на Ігренському цвинтарі у м. Дніпропетровську.

На запит суду першої інстанції від ГУ Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшла пенсійна справа ОСОБА_1 , яка одержує пенсію за віком.

На підставі документів, які містяться в пенсійній справі ОСОБА_1 , встановлено, що 22.02.2010 року ОСОБА_1 звернулася із заявою про призначення (перерахунок) пенсії, та яка надала трудову книжку, довідку про заробіток, документи про стаж для призначення пенсії.

ОСОБА_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий ВВС АНД РВК м. Дніпропетровська, місце проживання: АДРЕСА_1 , внесена до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів 05.07.1996 року, основні види діяльності: роздрібна торгівля, посередницькі послуги при купівлі - продажу та видано свідоцтво про державну реєстрацію суб`єкта підприємницької діяльності -фізичної особи. Дане свідоцтво видано виконкомом Амур-Нижньодніпровської районної ради м. Дніпропетровська, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за №1204.

Пенсійна справа містить, зокрема у копії паспорт ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виданий 05.03.2002 року Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області з відміткою про місце проживання у АДРЕСА_1 , повідомлення ОСОБА_1 від 28.11.2015 року про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відомості про розрахунок та перерахунок пенсії ОСОБА_1 тощо.

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 був виданий ОСОБА_1 05.03.2002 року, що підтверджується заявою ОСОБА_1 , копія якої надана Відділом №1 у місті Дніпрі ГУ ДМС у Дніпропетровській області.

На підставі відповіді з Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори від 08.06.2024 року станом на 08.06.2024 року після гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата смерті якої ІНФОРМАЦІЯ_2 , із заявою про прийняття спадщини до Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори ніхто не звертався, спадкова справа не відкривалася, свідоцтва про право на спадщину не видавалися.

На підставі витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання, який сформований 05.04.2012 року, ОСОБА_1 зверталася у зв`язку зі складанням 05.04.2012 року актового запису про смерть ОСОБА_2 , чоловіка ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Також судом першої інстанції допитані свідки, які надали наступні показання.

ОСОБА_3 дав показання, відповідно до яких він є онуком ОСОБА_1 , зараз він мешкає окремо від бабусі, втім, раніше мешкав у будинку бабусі з матір`ю та братом.

ОСОБА_4 дав показання, відповідно до яких він доводиться онуком ОСОБА_1 , а ОСОБА_5 є його матір`ю. За адресою АДРЕСА_1 , він мешкає з народження, його матір, брат та батько зараз мешкають за цією адресою.

Свідок ОСОБА_6 дала показання, відповідно до яких вона є рідною сестрою покійного чоловіка ОСОБА_1 . ОСОБА_6 мешкає з 1977 р. за адресою: АДРЕСА_1 , заселилася з часу одруження з ОСОБА_7 і до цього часу мешкає за цією адресою.

ОСОБА_5 дала показання, відповідно до яких ОСОБА_1 є її матір`ю, вона та її мама з народження мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час ОСОБА_1 мешкає за іншою адресою, а вона (тобто сідок) залишилася проживати там.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені ОСОБА_1 вимоги, з огляду на їх характер, не можуть бути розглянуті в порядку окремого провадження. Зокрема зазначав, що звернення до органів ДРАЦС особою, щодо якої видано актовий запис про смерть є підставою для анулювання відповідного актового запису без встановлення факту у судовому порядку. Крім того, заявляючи вимогу про анулювання актового запису про смерть ОСОБА_1 зазначала, що їй було відмовлено ДРАЦС у такому скасуванні, однак не оскаржує таку відмову.

Із такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитись з огляду на наступне.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).

За змістом принципу диспозитивності цивільного судочинства, закріпленого у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках..

Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту не померлою та прохаючи анулювати актовий запис про смерть, ОСОБА_1 зазначала, що внесення відомостей до реєстрів про її смерть призводить до унеможливлення реалізацію нею своїх прав та свобод, гарантованих Конституцією України.

Відповідно до ч.2 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Наведений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів не є вичерпним, оскільки суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

В силу положень ст. 13 розділу І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть (ч. 1, 2, 3 ст. 49 ЦК України).

Аналогічні за змістом приписи закріплені у ст. 2 Закону України від 01 липня 2010 року № 2398-VI «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» (далі - Закон № 2398-VI).

За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

Порядок державної реєстрації актів цивільного стану, внесення до актових записів цивільного стану змін, їх поновлення і анулювання та засади діяльності органів державної реєстрації актів цивільного стану визначаються Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» № 2398-VІ від 01 липня 2010 року та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року.

Відповідно до ст. 17 Закону № 2398-VI державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: 1) документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; 2) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно із ст. 24 Закону № 2398-VI, актовий запис цивільного стану анулюється на підставі: рішення суду; висновку відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану у випадках, передбачених законом. Припинення дії (визнання недійсним, скасування) актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його зберігання. Заява про припинення дії актового запису цивільного стану подається заявником до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника або за місцем зберігання актового запису цивільного стану, дія якого підлягає припиненню. Одночасно з прийняттям рішення щодо актового запису цивільного стану відповідний орган, на підставі рішення або висновку якого проводиться припинення дії актового запису цивільного стану, приймає рішення щодо вилучення і повернення свідоцтва, дію якого припинено, відповідному органу державної реєстрації актів цивільного стану. У разі неповернення свідоцтва інформація про припинення його дії оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.

Згідно із 1.4. Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затвердженими наказом Міністерства юстиції України № 96/5 від 12 січня 2011 року (надалі Правила №96/5) анулювання актового запису цивільного стану проводиться відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем його складання на підставі рішення суду, а у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України,- висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичного представництва або консульської установи України.

У п.4.4 Правила №96/5 зазначено, що актовий запис цивільного стану може бути анульований на підставі: рішення суду; висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану, складеного у випадках, передбачених статтею 39 Сімейного кодексу України (шлюб який є недійсним), за заявою заінтересованої особи; висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану управління державної реєстрації про анулювання поновленого або повторно складеного актового запису цивільного стану; висновку дипломатичного представництва або консульської установи України про анулювання первинного актового запису цивільного стану.

Відповідно до п.4.4 Правила №96/5 анулювання актових записів цивільного стану на підставі рішення суду проводиться без складання висновку. В інших випадках складання висновку про анулювання або відмову в анулюванні актового запису цивільного стану обов`язкове.

У цій справі ОСОБА_1 звернулась до суду для захисту свої особистих немайнових прав, зокрема права на життя, які обмежуються, враховуючи наявність актового запису про її смерть, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану скасувати цей актовий запис цивільного стану.

У заяві відсутні доводи за ч. 3 ст. 2 КАС України, щодо неправомірності вказаної відмови відповідача та її оскарження, ОСОБА_1 просить поновити її в правах та обов`язках, визнавши, що вона не є померлою.

У справах про оскарження відмови скасувати актовий запис цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану.

Аналогічну правову позицію викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 425/2737/17.

Таким чином, ОСОБА_1 у цій справі, не оскаржує відмову у скасуванні запису про її смерть Амур-Нижньодніпровським відділом ДРАЦС у м. Дніпрі, як суб`єкта владних повноважень, а має намір вирішити питання про поновлення її прав.

Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір належить до юрисдикції цивільного суду та може бути розглянутий в порядку окремого провадження (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 807/45/17).

Що ж стосується суті самих вимог ОСОБА_1 , то слід зазначити наступне.

Як встановлено судом першої інстанції реєстрація смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 проведена на підстав лікарського свідоцтва про смерть №1053 від 21.04.2005 року. Тобто органи ДРАЦС провели таку реєстрацію акту цивільного стану у відповідності до вимог закону на підставі належних та допустимих документів.

Однак з матеріалів справи також вбачається, що після 2005 року ОСОБА_1 перебувала на обліку в ПФУ, в податкових органах, реєструвалась у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів, влаштовувалась на роботу і т.п.. Також на підтвердження факту того, що ОСОБА_1 не є померлою у суді першої інстанції були допитані її родичі, які підтвердили цей факт. Крім того, слід звернути увагу, що в інший спосіб, а ніж встановити відповідний факт ОСОБА_1 не може захистити своє право на життя.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про відсутність підстав для встановлення такого факту та скасування акту цивільного стану про смерть, оскільки останній при своїй наявності позбавляє заявника можливості реалізувати у повному обсязі свої права та охоронювані законом інтереси, як фізичної особи.

Відповідно п. 3 та 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За встановлених обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про встановлення факту, що має юридичне значення.

Керуючись ст. ст. 368, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Макаренко С. С. задовольнити.

Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська від 06 листопада 2024 року скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення та анулювання відомостей про смерть, задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не є померлою.

Анулювати актовий запис про смерть №3474 від 21.04.2005 року, складений Відділом державної реєстрації смерті Дніпропетровського міського управління юстиції відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 березня 2025 року.

Судді: