Постанова

від 28.03.2025 по справі 640/26053/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2025 року

м. Київ

справа №640/26053/20

адміністративне провадження № К/990/1844/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П., (суддя-доповідач)

судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "НІГМА" на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 (судді Лічевецький І.О., Мельничук В.П., Оксененко О.М.)

у справі №640/26053/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нігма» до Київської обласної державної адміністрації, Бучанської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Служба автомобільних доріг у Київській області, про визнання протиправними та скасування рішень.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ТОВ «Нігма» звернулося до суду з позовом, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, в частині погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва (пункт 1 протоколу) в межах Макарівського району Київської області та накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) (пункт 2 протоколу) в межах Макарівського району Київської області;

- визнати протиправними та скасувати Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району, видані начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації.

В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що в порушення приписів Розпорядження Кабінету Міністрів України № 326-р від 22.02.2008 проектно-кошторисна документація щодо будівництва Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва розробляється без окремо визначеного порядку для проектування та будівництва.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ТОВ «Нігма» є власником земельної ділянки розташованої у с. Колонщина Макарівського району Київської області.

Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 № 217 викладено у новій редакції "Державну програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки", згідно якої основним завданням з розвитку доріг державного значення є поліпшення опорної мережі автомобільних доріг, насамперед тих, що суміщаються з національними та міжнародними транспортними коридорами.

Для виконання завдання передбачається здійснити реконструкцію і капітальний ремонт автомобільних доріг за кредитні кошти, зокрема, М-07 Київ - Ковель - Ягодин (на Люблін).

Будівництво автомобільних доріг в обхід великих міст залишається одним з основних завдань. Передбачається розробити до 2011 року відповідно до Законів України "Про автомобільні дороги" та "Про Генеральну схему планування території України" техніко-економічне обґрунтування їх будівництва навколо великих міст, насамперед на маршрутах міжнародних і національних транспортних коридорів.

Додатком № 2 цієї постанови визначений обсяг робіт з розвитку основних магістральних автомобільних доріг у 2007 - 2011 роках, до якої включена, зокрема, автомобільна дорога "Велика кільцева автомобільна дорога навколо м. Києва", 206 кілометрів.

17.07.2007 Головою Київської обласної державної адміністрації затверджено Протокол погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва від 17.07.2007.

Цим протоколом погоджено напрямок проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва (згідно додатку № 1) та доручено головам районних державних адміністрацій спільно з районними радами забезпечити накладання обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасові обмеження на період проектування).

Також судами встановлено, що згідно затвердженого генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва у межах Макарівського району передбачено по околицях сіл Миколаївка, Мар`янівка, Березівка, Новосілки та Ясногородка.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 326-р від 22.02.2008 "Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва" із змінами і доповненнями, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1493-р від 08.12.2009, постановою Кабінету Міністрів України № 510 від 18.05.2011, схвалено погоджений протоколом Київської облдержадміністрації від 17.07.2007 із змінами від 16.07.2009 генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва згідно з додатком 1.

За змістом Додатку 1 до названого розпорядження Генеральний напрямок проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва у межах Макарівського району передбачається по околицях сіл Миколаївка, Мар`янівка, Березівка, Новосілки та Ясногородка.

10.08.2011 начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації видані Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району.

Вважаючи такі рішення відповідачів протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.07.2022 позовні вимоги ТОВ «Нігма» задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Київської обласної державної адміністрації, оформлене протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, в частині погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва (пункт 1 протоколу) в межах Макарівського району Київської області та накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) (пункт 2 протоколу) в межах Макарівського району Київської області

Визнано протиправними та скасовано Містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району, видані начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що вирішення спірним рішенням питання забезпечення накладення обмежень (сервітутів) щодо користування земельними ділянками відбулось без точного визначення розташування таких на місцевості.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 рішення суду першої інстанції скасовано.

В частині позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Київської обласної державної адміністрації, оформленого протоколом погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва від 17.07.2007, в частині погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва (пункт 1 протоколу) в межах Макарівського району Київської області та накладення обмежень (сервітутів) на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси згідно генерального напрямку Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, з розрахунку 250 метрів від осі траси в обидві сторони (тимчасове обмеження на період проектування) (пункт 2 протоколу) в межах Макарівського району Київської області ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання протиправними та скасування Містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки № 112/2011 від 10.08.2011 на будівництво з`єднувальної ділянки великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва від автомобільної дороги Київ-Ковель-Ягодин (М-07) до автомобільної дороги Київ-Чоп (М-06) в межах Макарівського району, виданих начальником відділу містобудування, архітектури та розвитку інфраструктури Макарівської районної державної адміністрації, закрите.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що Генеральний напрямок не передбачав проходження великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва по території с. Колонщина Макарівського району Київської області.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що безпосередньо Протокол погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва від 17.07.2007 не порушує прав та інтересів ТОВ «Нігма».

Закриваючи провадження в частині позовних вимог про скасування містобудівних умов та обмежень, суд апеляційної інстанції з покликанням на висновки Верховного Суду виходив з того, що, обґрунтовуючи своє право на звернення до суду, ТОВ «Нігма» посилалось на порушення права власності на належну йому земельну ділянку.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

З рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу.

В обґрунтування касаційної скарги покликається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Зокрема, покликається на те, що на генеральній схемі планування території України, схемі планування Київської області Велика кільцева автомобільна дорога навколо міста Києва (ВКАД) відсутня. Більше того, генеральні плани або схеми планування території Макарівського району Київської області не містять даних щодо місця розташування ВКАД.

Також покликається на те, що Генеральний напрямок проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва, затверджений протоколом КОДА від 17.07.2007, був визначений та погоджений без будь-якого дослідження на місцевості земельних ділянок, по яких планується проходження ВКАД.

Також покликається на те, що генеральний напрямок проходження ВКАД, затверджений Протоколом КОДА від 17.07.2007 року, проходить повз земельні ділянки, належні позивачу та розташовані в с. Колонщина Бучанського району Київської області, в зв`язку з чим порушено право приватної власності позивача.

Також покликається на те, що, закриваючи провадження у справі, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду у справах № 420/2719/20, № 826/12131/17, № 370/2759/18, № 826/13584/16

Як на підставу касаційного оскарження, позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №522/3665/17.

Також покликається на те, що Шостий апеляційний адміністративний суд не дослідив наявні докази в матеріалах справи.

Просить рішення суду апеляційної інстанцій скасувати і постановити нове рішення про задоволення позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу Київська обласна державна адміністрація просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу Служба автомобільних доріг у Київській області просить відмовити у її задоволенні, а рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо протоколу погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва

Законом України "Про Генеральну схему планування території України" затверджено Генеральну схему планування території України (Закон N 3059-III).

Відповідно до Розділу І Закону N 3059-III Генеральна схема планування території України (далі - Генеральна схема) визначає пріоритети та концептуальні вирішення планування і використання території країни, вдосконалення систем розселення та забезпечення сталого розвитку населених пунктів, розвитку виробничої, соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, формування національної екологічної мережі.

Відповідно до статті 7 Розділу ІІІ Закону N 3059-III з метою задоволення потреб населення та економіки в пасажиро- і вантажоперевезеннях, у водних та енергетичних ресурсах забезпечити будівництво транспортних обходів міст з населенням понад 500 тис. чоловік.

Механізми забезпечення реалізації Генеральної схеми передбачено статті 2 Розділу ІV Закону N 3059-III, відповідно до якої реалізація Генеральної схеми забезпечується органами державної влади та органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному законодавством.

Кабінет Міністрів України, серед іншого, приймає рішення про розроблення схем планування окремих частин території України.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації подають до спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань містобудування та архітектури пропозиції щодо коригування Генеральної схеми та інформують цей орган про результати моніторингу її реалізації в частині, що стосується відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

За змістом наведених норм прийняття рішення про розроблення схем планування окремих частин території України віднесено до повноважень Кабінет Міністрів України.

Натомість, до повноважень Київської державної адміністрації віднесено лише подання пропозицій щодо коригування Генеральної схеми та інформування про результати моніторингу її реалізації в частині, що стосується відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2005 № 710 затверджено Державну програму розвитку автомобільних доріг загального користування на 2007-2011 роки (Постанова № 710).

Відповідно до пункту 2 Розділу ІV Постанови № 710 основним завданням з розвитку доріг державного значення є поліпшення опорної мережі автомобільних доріг, насамперед тих, що суміщаються з національними та міжнародними транспортними коридорами.

Для виконання завдання передбачається здійснити будівництво автомобільних доріг на концесійних умовах, зокрема, великої кільцевої дороги навколо м. Києва.

За правилами статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до висновку, сформованого у постанові Верховного Суду України від 15.11.2016 у справі № 800/301/16, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження про порушення прав було обґрунтованим. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Такі висновки застосовано Верховним Судом під час розгляду справи №320/9959/20 у постанові від 19.10.2023.

Відповідно до висновків Верховного Суду, наведених у постанові від 10.08.2020 (справа №522/1611/17):

«В контексті завдань адміністративного судочинства (статті 2 КАС України) звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для Позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження Позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.».

У постанові від 31.03.2021 (справа №640/21611/19) Верховний Суд дійшов наступного висновку:

«….з`ясування матеріально-правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, котре оскаржується. Відсутність матеріально-правової заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення.

Суд може робити висновок про неправомірність рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень та про порушення у зв`язку із цим прав лише за позовом належного позивача. Оцінка рішень за позовом особи, яка не має права на звернення до суду, яка не є потерпілою у конкретних правовідносинах (є неналежним позивачем), апріорі не може призвести до захисту прав і не узгоджується із завданнями адміністративного судочинства.»

Під час розгляду справи судами попередніх інстанцій встановлено, що оскаржуваним протоколом Київська обласна державна адміністрація погодила генеральний напрямок проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо міста Києва та уповноважила районні ради та адміністрації забезпечити накладення обмежень на земельні ділянки уздовж напрямку проходження траси.

В подальшому генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.02.2008 № 326-р "Про заходи щодо прискорення проектування та будівництва великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва".

У додатку №1 цього розпорядження міститься Генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, зокрема у Макарівському районі - через околиці сіл Миколаївка, Мар`янівка, Березівка, Новосілки та Ясногородка.

Також цим розпорядженням заборонено Київській облдержадміністрації, Державному комітетові із земельних ресурсів, Держкомлісгоспу вчиняти дії, спрямовані на передачу в оренду або відчуження земельних ділянок та об`єктів у зоні відведення земель для будівництва кільцевої дороги.

Таким чином, саме Кабінетом Міністрів України схвалено генеральний напрямок проходження Великої кільцевої автомобільної дороги навколо м. Києва, та встановлено обмеження на земельні ділянки у зоні відведення земель для її будівництва.

Натомість оскаржуване протокольне рішення Київської обласної державної адміністрації носить погоджувальний, стадійний характер в стадійній процедурі схвалення остаточного рішення, безпосереднього впливу на спірні правовідносини не справляє і виникнення, зміну чи припинення взаємних прав та обов?язків в учасників таких правовідносин не зумовлює.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що безпосередньо протокол погодження генерального напрямку проходження Великої окружної автомобільної дороги навколо м. Києва від 17.07.2007 не порушує прав та інтересів позивача.

Покликання позивача в цій частині на висновки Верховного Суду у постанові від 20.02.2019 у справі № №522/3665/17 є безпідставним, оскільки у цій справі предметом оскарження було рішення органу місцевого самоврядування про надання пільг щодо плати за землю на території міста Одеса, що відрізняє спірні правовідносини від тих, які мали місце у справі, яка розглядається.

Щодо містобудівних умов та обмежень.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", в редакції, чинній станом на час виникнення спірних у цій справі правовідносин (Закон №3038-VI), містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону №3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до статті 26 Закону №3038-VI забудова територій здійснюється шляхом розміщення об`єктів будівництва.

Суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Відповідно до статті 29 Закону №3038-VI фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об`єкта будівництва.

Вихідні дані повинні міститися у повному обсязі в загальнодоступній містобудівній документації на місцевому рівні.

Основними складовими вихідних даних є:

містобудівні умови та обмеження;

завдання на проектування, що визначають обґрунтовані вимоги замовника до планувальних, архітектурних, інженерних і технологічних рішень та властивостей об`єкта містобудування, його основних параметрів, вартості та організації його будівництва і складаються з урахуванням містобудівних умов та обмежень, технічних умов.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Перелік об`єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви та надання вихідних даних або прийняття рішення про відмову у видачі вихідних даних здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

За наявності плану зонування або детального плану території містобудівні умови та обмеження надаються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури.

До містобудівних умов та обмежень можуть включатися вимоги щодо архітектурних та інженерних рішень.

Склад, зміст, порядок надання містобудівних умов та обмежень визначаються центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Вихідні дані є чинними до завершення будівництва об`єкта. Зміни до вихідних даних можуть вноситися тільки за згодою замовника.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:

«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єкта владних повноважень.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб`єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.».

Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, колегія суддів не має підстав не погодитися із запропонованим підходом.

У справі, яка розглядається, позивач оскаржує видані іншій особі містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, які є складовими вихідних даних, до містобудівної документації на місцевому рівні не належать і за своєю природою є правовими актами індивідуальної дії.

Такі правові акти породжують права й обов`язки для тих суб`єктів (чи визначеного цим актом кола суб`єктів), яким їх адресовано.

Спір у справі, яка розглядається, виник внаслідок видачі третій особі містобудівних умов та обмежень, які, за твердженням позивача, порушують його право власності на належну йому земельну ділянку.

Таким чином, позивач не виступав замовником спірних містобудівних умов та обмежень, взаємних прав та обов?язків з суб?єктом, який їх видав не має, і в даному випадку не є учасником правовідносин у сфері містобудування.

Крім того, в обґрунтування своїх вимог позивач покликався на відсутність у третьої особи права користування земельними ділянками під великою кільцевою автомобільною дорогою.

За таких обставин суд апеляційної інстанції обґрунтовано дійшов висновку, що в цій частині спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки має місце спір майнового характеру.

Подібних висновків у питанні оскарження вихідних даних дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22.08.2018 у справі №815/1568/16 та від 05.12.2018 у справі №804/3091/18 та Верховний Суд у постановf[ від 15.07.2020 у справі № 809/78/16, від 13.02.2023 у справі №461/3634/17, від 30.03.2023 у справі №640/13008/20.

Покликання позивача в обґрунтування касаційної скарги на висновки Верховного Суду у постановах від 02.11.2021 у справі № 420/2719/20, від 18.05.2022 у справі № 826/12131/17, від 23.12.2021 у справі № 370/2759/18, від 30.01.2020 у справі № 826/13584/16 є безпідставним, оскільки правовідносини у цих справах відрізняються від тих, які мають місце у справі? яка розглядається.

Так у справах № 420/2719/20 та № 826/12131/17 порушення своїх прав та право звернення до суду позивачі обґрунтовували порушенням екологічних прав та захистом культурної спадщини.

У справах № 370/2759/18 та № 826/13584/16 предметом оскарження була бездіяльність щодо невжиття заходів державного контролю за дотриманням законодавства у сфері благоустрою території населених пунктів та генеральний план населеного пункту, який є містобудівною документацією на місцевому рівні.

Натомість, у справі, яка розглядається, предметом оскарження були містобудівні умови та обмеження і звернення до суду з позовом позивач обґрунтовував виключно порушенням права власності на земельну ділянку.

Таким чином, за наслідками касаційного перегляду справи підстави касаційного оскарження не знайшли свого підтвердження.

За правилами статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - залишенню без змін.

Керуючись статтями 341, 345, 350, 355, 356, 359 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства обмеженою відповідальністю "НІГМА" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2022 у справі №640/26053/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Судді:

О.П. Стародуб

А.А. Єзеров

В.М. Кравчук