Постанова

від 27.03.2025 по справі 501/1880/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/1172/25

Справа № 501/1880/21

Головуючий у першій інстанції Пушкарський Д.В.

Доповідач Коновалова В. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27.03.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Коновалової В.А.,

суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,

за участю секретаря судового засідання Губар Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,

на рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19 грудня 2023 року,

за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа - профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ»

в с т а н о в и в:

Короткий зміст позовних вимог

В червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Транс-Сервіс» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в обґрунтування якого зазначив, що він працював докером-механізатором в ТОВ «Транс-Сервіс» з жовтня 2014 року. На роботу до ТОВ «Транс-Сервіс» його прийнято за переводом з Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» у зв`язку із укладанням договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі порту. Наказом №104-Л/УЗ-74 від 03.06.2021 року позивача звільнено з підприємства з 03.06.2021 року за п.1 ст.40 КЗПП України у зв`язку із скороченням штату. Підставою для видання наказу про його звільнення був наказ № 27 від 26.02.2021 року.

Позивач вважає дії адміністрації підприємства щодо його звільнення з роботи незаконними та проведеними з порушенням норм права з тих підстав, що згідно ст.49-4 КЗПП України ліквідація, реорганізація підприємства, штучна зупинка виробництва, наслідками яких є скорочення чисельності або штату працівників проводяться тільки після надання завчасної інформації профспілкам по цьому питанню, проведення консультацій із профспілками про заходи щодо зменшення або запобіганню звільненням. Профспілки мають право вносити пропозиції, у тому числі про відміну заходів щодо звільнення працівників. Позивач є членом профспілки, яка є третьою особою по справі. Профспілка провела переговори з підприємством та сформувала правову позицію щодо реалізації наказу TOB «Транс-Сервіс» № 27 від 26.02.2021 року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників». Згідно цієї правової позиції профспілка запропонувала адміністрації підприємства скасувати наказ ТОВ «Транс-Сервіс» № 27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників» по відношенню до 9 докерів-механізаторів, які є членами профспілки ПРМТ МПЧ, керуючись правовою нормою ст. 49-4 КЗПП України.

Посилається, що згідно ст.43 КЗПП України припинення трудового договору за ініціативою власника або уповноваженого ним органу відбувається лише за попередньою згодою профспілкового органу. Адміністрація підприємства не зверталась до профспілки та її профспілкового комітету із поданням щодо звільнення позивача.

Стверджує, що його звільнили без попередньої згоди профспілки в порушення правової норми ст.43 КЗПП України.

ОСОБА_1 просив суд визнати незаконним та скасувати наказ відповідача №104-Л/УЗ-74 від 03.06.2021 про звільнення позивача з роботи за п.1ст. 40 КЗПП України; поновити позивача на роботі докером-механізатором в TOB «Транс-Сервіс» на підставі безстрокового трудового договору; зобов`язати відповідача провести оплату за весь час вимушеного прогулу позивача згідно його середнього заробітку; вирішити питання розподілу судових витрат.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Іллічівський міський суд Одеської області рішенням від 19 грудня 2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Транс-Сервіс», третя особа профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ», про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відмовив в повному обсязі.

Ухвалюючи оскаржуванесудоверішення,судпершоїінстанції виходивзтого,щопозивачу неодноразовопропонувалися дляпрацевлаштування усівакантні напідприємстві посади,але позивачне погодивсяна переведенняна жоднуз запропонованихпосад.Відповідно доч.7ст.43КЗпП Українита ч.6ст.39Закону України«Про професійніспілки,їх правата гарантіїдіяльності» рішенняпрофспілки проненадання згодина розірваннятрудового договорумає бутиобґрунтованим.У разі,якщо врішенні немаєобґрунтування відмовиу згодіна звільнення,роботодавець маєправо звільнитипрацівника беззгоди виборногооргану профспілки.Суд зазначив, що матеріали справи містять належні докази намагання відповідача вирішити питання зворотного прийняття позивача та інших працівників, які могли бути звільнені за наслідками реалізації наказу відповідача від 26.02.2021 відповідач видав наказ №27 «Про реорганізацію ТОВ «Транс - Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників». Суд взяв до уваги посилання відповідача на те, що процес скорочення кількості штатних одиниць «докер-механізатор» у відповідача триває з 2015 року, скорочення останніх 9 одиниць цієї посади є завершенням поступового процесу, що триває більше 6 років. Відповідачем доведено обґрунтованість економічного стану, який призвів до прийняття наказу від 26.02.2021 № 27 «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників», наслідком реалізації якого стало звільнення позивача на підставі наказу від 03.06.2021 року, одночасно, надані відповідачем докази доводять відсутність належної обґрунтованості заперечення профспілки щодо звільнення позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що профспілкою не доведено обґрунтованості свого рішення про ненадання згоди на звільнення позивача, у свою чергу, відповідачем дотримано умов проведення такого звільнення, передбачених законодавством України, а позивачем не доведено підстав позовних вимог, зокрема, не спростовано факт відмови позивача від переведення на будь-яку з запропонованих відповідачем вакантних посад, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

ОСОБА_1 в апеляційній скарзі просить рішення Іллічівського міського суду Одеської області від 19.12.2023 року по справі № 501/1880/21 скасувати повністю, ??ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга вмотивована тим, що відповідач є інвестором, який взяв на себе зобов?язання щодо розвитку перевантажувального комплексу потужністю 600000 мільйонів тон на рік, він прийняв на роботу 188 працівників ДП «Ілічівський морський торговельний порт» та гарантував їм збереження соціальних пільг обумовлених колдоговором ДП «Ілічівський морський торговельний порт», він повинен інвестувати в об`єкт оренди 11 мільйонів доларів США, а майно об?єкту оренди залишається на балансі балансоутримувача. Працівникам відповідача було гарантоване повернення на роботу балансоутримувача у разі розірвання договору оренди. Видаючи наказ № 27 від 26.02.2021 року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників» відповідач порушив взяті на себе зобов`язання, які вказані вище. Судом це не було розглянуто, досліджено і взято до уваги. Зазначає, що згідно повідомлення відповідача від 26.02.2021 року за № 88/02 позивачу було запропоновано переведення на посади: змінний механік (при наявності диплома), начальник складу інвентарного -0,50 ставки архіваріус - 0,5 ставки, сторож - 0,5 ставки, політурник - 0,25 ставки, вважає, що відповідач не пропонує позивачу робоче місце та посаду вантажно-розвантажувальних роботах, з метою звільнення позивача з роботи.

Посилається, що згідно довідки відповідача № 108/03 від 16.03.2021 року із 188 працівників, які перейшли на роботу по переводу від балансоутримувача до відповідача на дату підписання цієї довідки залишилось на роботі 9 працівників - докерів-механізаторів, яких було звільнено з 03.06.2021 року, суд не дослідив і не взяв до уваги цей письмовий доказ. Ніяких змін в організації виробництва і праці відповідач не проводив і не мав права проводити. Відповідач проводив зміну назви професії докер-механізатор на іншу професію: оператор перевантажувальної машини, стропальник-сигнальник, водій автонавантажувача, тощо, тільки за умови звільнення працівника і прийому на роботу за новим трудовим договором в порушення ст.19 Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.1992 року» Про практику розгляду судом трудових спорів» із змінами та доповненнями.

Стверджує, що у цей період на роботу до відповідача для виконання вантажно-розвантажувальних робіт приймалися особи, але це робоче місце позивачу не пропонувалося.

Зазначає, що суд не зупинив розгляд справи і не звернувся до профспілки за згодою на звільнення позивача з роботи, відповідно до ст.43 КЗпП України; не отримав аргументованої відмови профспілки на звільнення позивача з роботи, як вимагає ст. 43 КЗПІІ України; розглядав, як аргументовану відмову профспілки на звільнення позивача з роботи правову позицію профспілки № 46 від 12.04.2021 року, яка була сформована на вимогу ст.49-4 КЗпП України, яка не має жодного відношення до ст. 43 КЗПП України, що підтверджується у листі відповідача № 409/07 від 19 липня 2021 року та листі-відповіді профспілки № 111 від 21.07.2021 року.

(2) Позиція інших учасників справи

Одеський апеляційнийсуд ухвалоювід 28.05.2024року відкривапеляційне провадженняза апеляційноюскаргою,роз`яснивТОВ«Транс-Сервіс»право поданнядо апеляційногосуду відзивуна апеляційнускаргу,роз`яснив профспілці робітниківморського транспортуморського порту«Чорноморськ» право подати пояснення у письмовій формі.

ТОВ «Транс-Сервіс» копію ухвали про відкриття провадження від 28.05.2024 року отримав 30.05.2024 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Від представникаТОВ «Транс-Сервіс»-Розенбойм Ю.О.надійшов відзивна апеляційнускаргу,в обґрунтуванняякого зазначено,що відповідачу встановленізаконодавством строкиповідомило позивача,профспілку таДП «МТП«Чорноморськ»,попереднє місцероботі позивача,до переведенняпро запланованескорочення штату,що можепризвести дозвільнення осіб, в тому числі позивача. При цьому, відповідач намагався забезпечити зворотне переведення позивача та інших осіб до ДП «МТП «Чорноморськ» як передбачено умовами угоди між ТОВ «Транс-Сервіс», профспілками та ДП «МТП «Чорноморськ», жодної підтримки у в цьому процесі відповідач від профспілки та ДП «МТП «Чорноморськ» не отримав. Товариство також намагалося отримати згоду від профспілки на проведення скорочення штату та звільнення позивача, але документом під назвою «Правова позиція» профспілка невмотивовано відмовила в цьому. Зазначає, що відповідач пропонував ОСОБА_1 зайняти вакантні посади, проте він від всіх пропозицій категорично відмовився без жодних пояснень, що підтверджується власноручною розпискою позивача на повідомленні від 26.02.2021 року № 84 та повідомленні про звільнення від 01.03.2021 року.

ТОВ «Транс-Сервіс» судову повістку отримало 08.02.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідкою.

Профспілка робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, судова повістка доставлена до офіційної електронної скриньки 21.03.2025 року о 15:42:14.

ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав.

Голова профспілки робітників морського транспорту морського порту «Чорноморськ» Бризгалов С.О. просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представник ТОВ «Транс-Сервіс» - Розенбойм Ю.О. в судовому засіданні просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції вмежах доводівта вимогапеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Ухвалюючи оскаржуванерішення,суд першоїінстанції виходивз того,що позивачу неодноразовопропонувалися дляпрацевлаштування усівакантні напідприємстві посади,але позивачне погодивсяна переведенняна жоднуз запропонованихпосад.Відповідно доч.7ст.43КЗпП Українита ч.6ст.39Закону України«Про професійніспілки,їх правата гарантіїдіяльності» рішенняпрофспілки проненадання згодина розірваннятрудового договорумає бутиобґрунтованим.У разі,якщо врішенні немаєобґрунтування відмовиу згодіна звільнення,роботодавець маєправо звільнитипрацівника беззгоди виборногооргану профспілки.Суд зазначив, що матеріали справи містять належні докази намагання відповідача вирішити питання зворотного прийняття позивача та інших працівників, які могли бути звільнені за наслідками реалізації наказу відповідача від 26.02.2021 відповідач видав наказ №27 «Про реорганізацію ТОВ «Транс - Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників». Суд взяв до уваги посилання відповідача на те, що процес скорочення кількості штатних одиниць «докер-механізатор» у відповідача триває з 2015 року, скорочення останніх 9 одиниць цієї посади є завершенням поступового процесу, що триває більше 6 років. Відповідачем доведено обґрунтованість економічного стану, який призвів до прийняття наказу від 26.02.2021 № 27 «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників», наслідком реалізації якого стало звільнення позивача на підставі наказу від 03.06.2021 року, одночасно, надані відповідачем докази доводять відсутність належної обґрунтованості заперечення профспілки щодо звільнення позивача.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що профспілкою не доведено обґрунтованості свого рішення про ненадання згоди на звільнення позивача, у свою чергу, відповідачем дотримано умов проведення такого звільнення, передбачених законодавством України, а позивачем не доведено підстав позовних вимог, зокрема, не спростовано факт відмови позивача від переведення на будь-яку з запропонованих відповідачем вакантних посад, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини у справі апеляційний суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно допункту 1частини першоїстатті 40КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем, зокрема у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з частиною другою статті 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 та 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

У пункті 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року зазначено що, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за пунктом 1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Судом першоїінстанції встановлено,що 01.10.2014року ОСОБА_1 прийнято нароботу доТОВ «Транс-Сервіс»на посадудокер-механізатор,що підтверджуєтьсявідповідними записамив трудовійкнижці, виданої на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , заповненої 11.01.1995 року, на вказану посаду його було переведено із Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт» у зв`язку із укладанням договору оренди державного нерухомого майна, яке обліковується на балансі порту.

01.10.2014 року між товариством зобмеженою відповідальністю«Транс-Сервіс» та Державним підприємством «Іллічівський морський торговельний порт» укладено договір оренди №347-О рухомого майна, згідно якого в оренду відповідачу передано рухоме майно, яке знаходиться на балансі порту, за вказаним договором відповідач отримав в оренду п`ять портальних кранів за актом приймання - передачі від 01.10.2014 року.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс», портом, Профспілкою робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ», Спілкою професіоналів докерів-механізаторів Морського порту «Чорноморськ» та Незалежною профспілкою працівників морського торговельного порту Чорноморськ» укладено Угоду від 22.08.2014 року про співробітництво, що випливає з окремих положень Договору оренди державного нерухомого майна, за яким відповідач є орендарем вказаного майна, що знаходиться на балансі порту, а порт та відповідач гарантують працівникам у кількості від 187 до 200 осіб (за списком посад), які працюють на третьому терміналі порту та інших структурних підрозділах порту, що забезпечують діяльність третього терміналу, прийом за переведенням з порту на роботу підприємства на умовах безстрокового трудового договору з урахуванням професії, фаху, посади працівника, яку він займав у порту на момент переведення до підприємства у зв`язку із підписанням договору оренди державного нерухомого майна, за яким підприємство є орендарем державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Державного підприємства «Іллічівський морський торговельний порт», тощо.

31.10.2019 року відповідач направив профспілці повідомлення за №567/10 щодо наслідків необґрунтованої відмови керівництва порту від продовження строку договору оренди рухомого майна №347-О від 01.10.2014 року, укладеного строком на п`ять років (до 01.10.2019 року).

31.01.2020 року вказані п`ять кранів повернуті відповідачем порту за актом прийому-передачі (повернення майна) від вказаної дати.

31.01.2020 року між відповідачем та портом укладено договір оренди №20/д-о/д індивідуально визначеного рухомого майна, що належить до державної власності, згідно якого в оренду відповідачу передано рухоме майно, яке знаходиться на балансі ДП МТП, а саме два портальних крана, їх передача підтверджена актом приймання - передачі від 31.01.2020 року .

21.02.2020 року відповідач звернувся до порту щодо необґрунтованої відмови від продовження строку договору оренди рухомого майна №347-О від 01.10.2014 року та, у зв`язку з цим, погодження питання переведення колишніх працівників порту, що були прийняті на роботу до відповідача за умовами Угоди про співробітництво від 22.08.2014 року назад на роботу до порту.

28.04.2020 року відповідач направив профспілкам, повідомлення за №161/04 про заплановане скорочення штату із зазначенням причин скорочення, посад, які скорочуються та посад, щодо яких може мати місце скорочення штатних одиниць.

Наказом генерального директора ТОВ «Транс-Сервіс»№ 27від 26.02.2021року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату чисельності працівників» визначено провести з 03 червня 2021 року реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників за списом згідно із додатком до цього наказу та внести зміни до штатного розпису ТОВ «Транс-Сервіс» підстава: рішення власника ТОВ «Транс-Сервіс» від 12 лютого 2021 року, оформлене протоколом № 03/2021; техніко-економічне обґрунтування. В преамбулі наказу зазначено, що за результатами проведеного підприємством порівняльного аналізу показників фінансово-господарської діяльності за звітні періоди: 9 місяців 2019 року та 9 місяців 2020 року виявлено зменшення обсягів перевалки за 9 місяців 2020 року по відношенню до аналогічного періоду 2019 року на 57%, відповідно чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)» за три квартали 2020 року у порівнянні з трьома кварталами 2019 року значно знизився з 85620 тис. грн в 2019 року до 42634,6 тис. грн у 2020 році. При цьому, зменшення обсягів перевалки при одночасному понесенні постійних витрат, які не залежать напряму від обсягів реалізації (у т.ч. витрати на оплату праці та соціальні виплати) призвело до збільшення збитків. Негативний вплив на діяльність підприємства мав той факт, що у жовтні 2019 року ДП «МТП «Чорноморськ» зажадало повернення з оренди 5 (п`яти) портальних кранів. 31 січня 2020 року було повернуто ДП «МТП «Чорноморськ» п`ять портальних кранів, з яких одночасно було передано в оренду лише два. З лютого 2020 року виробничі потужності щодо перевалки вантажів по прямому варіанту суттєво (майже на 60%) зменшилися. Одночасно обсяг роботи для працівників ТОВ «Транс-Сервіс», які раніше працювали на трьох портальних кранах та обслуговували їх - перестав існувати 3 огляду на викладене, постало питання зменшення чисельності працівників, оскільки повернення трьох кранів безпосередньо спричинило зменшення обсягу оброблюваних вантажів, вивільнення чисельності в зв`язку із простоєм, збільшення фінансової складової постійних витрат на тону фактично перевантаженого вантажу.

В додатку до наказу № 27 від 26.02.2021 року зазначені посади, які підлягають скороченню та прізвище ім`я по батькові працівників, серед яких докер механізатор ОСОБА_1 .

26.02.2021 року відповідач направив профспілкам, вказаним у угоді від 22.08.2014 року повідомлення за №79/02 про заплановану на підприємстві реорганізацію, пов`язану із скороченням штату - окремих посад та штатних одиниць, проведення заходів щодо запобіганню звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Позивач 01.03.2021 року отримав повідомлення про звільнення, в якому зазначено, про майбутнє звільнення з займаної посади з 03.06.2021 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Одночасно ОСОБА_1 запропонована робота на інших посадах: змінний механік 2 ставки (при наявності відповідних документів диплома); начальник складу інвентарю 0,5 ставки; архіваріус 0,5 ставки; консьєрж 0,5 ставки; сторож 0,5 ставки; палітурник 0,25 ставки із використанням режиму неповного робочого дня/неповного робочого тижня відповідно до умов статті 56 КЗпП України.

На повідомленні міститься підпис ОСОБА_1 про отримання повідомлення та власноручно останнім зазначено «ознакомлен не согласен».

Судом встановлено, що 03.03.2021 року профспілка листом від вказаної дати висловила згоду щодо проведення консультацій. За результатами проведених консультацій профспілка у правові позиції запропонувала відповідачу скасувати наказ №27 від 26.02.2021 «Про реорганізацію ТОВ «Транс - Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників».

16.04.2021 року наказом ТОВ «Транс-Сервіс» № 68 внесено зміни до наказу № 27 від 26.02.2021 року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників, копію наказу направлено на адресу профспілки.

Наказом ТОВ «Транс-Сервіс» № №104-Л/У3-74 від 03.06.2021 року ОСОБА_1 звільнено з роботи 03.06.2021 року з посади докера-механізатора у зв`язку з скорочення штату п. 1 ст. 40 КЗпП України, підстава наказ № 27 від 26.02.2021 року.

ОСОБА_1 від ознайомлення з наказом про звільнення, від підпису особистої картки, від отримання трудової книжки, від отримання копії наказу та розрахункових листів і від підпису в книзі обліку руху трудових книжок відмовився, про що ТОВ «Транс-Сервіс» складено акт № 2 від 03.06.2021 року.

Судом встановлено, що 19.07.2021 відповідач звернувся до профспілки з листом про уточнення чи заперечує профспілка проти звільнення осіб, посади яких були виключені зі штатного розкладу відповідача.

21.07.2021 профспілка склала лист №111, в якому зазначила, що «Правова позиція» є «Прямим запереченням профспілки щодо звільнення вказаних у листі співробітників».

Судом першої інстанції надана оцінка обставинам справи, а також документам щодо погіршення фінансового стану відповідача на момент прийняття рішення про звільнення, а саме: податковим деклараціям відповідача з податку на прибуток підприємства за 2020 рік та за перший квартал 2021 року, з яких вбачається, що у 2020 році відповідач зазнав збитків у сумі 8273601 грн, за перший квартал 2021 року наростаючим підсумком - 8273640 грн; довідці відповідача про наявність заборгованості станом на 30.06.21 року (місяць, в якому звільнено позивача) перед контрагентами в сумі 15754589.72 грн, зокрема - перед портом в сумі 7657236,83 грн, перед ТОВ «Трансгрейнтермінал» в сумі 5256706,11 грн; вимогам контрагентів відповідача щодо ведення претензійно-позовної роботи з підстав існування заборгованості, зокрема: листи порту від 16.04.2021 року за №146/05-17, від 09.02.2021 року за №57/05-17 з попередженням про припинення надання послуг з передачі електричної енергії відповідачу, від 09.02.2021 року за №57-1/05-17 з попередженням про припинення надання послуг зі зважування вагонів відповідачу; листи Чорноморської філії ДП «АМПУ» від 20.04.2021 року за №1264/15-04-07/вих. з попередженням про припинення доставки електричної енергії, від 19.02.2021 року за № 654/15-03-05.01-10 з попередженням про відмову від виконання обов`язків в частині підтвердження приймання залізничних вагонів, що прямують на адресу відповідача, від 26.02.2021 року за №716/15-03-05.01 щодо погашення заборгованості; листи ТОВ «Фірма «Діалаб» ЛТД» від 18.12.2020 року за № 89 щодо термінового погашення заборгованості, від 10.08.2020 року за № 67 щодо термінового погашення заборгованості.

Суд першої інстанції взяв до уваги посилання відповідача на те, що процес скорочення кількості штатних одиниць «докер-механізатор» у відповідача триває з 2015 року, скорочення останніх 9 одиниць цієї посади є завершенням поступового процесу, що триває більше 6 років. Вказані посилання підтверджені довідкою відповідача від 19.07.2021 року №408/07.

Відповідно до частини третьої статті 64ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників і штатний розпис.

За загальним правилом, суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність скорочення штату та чисельності працівників, оскільки право визначати чисельність і штат працівників належить власнику або уповноваженому ним органу (висновки Верховного Суду у постановах від 16 січня 2018 року у справі № 519/160/16-ц, від 06 лютого 2018 року у справі № 696/985/15-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 297/868/18, від 28 квітня 2021 року у справі № 373/2133/17, від 27 травня 2021 року в справі № 201/6689/19).

Апеляційний суд зауважує, що прийняття рішення про визначення структури підприємства чи установи, про зміну в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, є виключною компетенцією власника такого підприємства чи установи або уповноваженого ними органу та є складовою права на управління діяльністю підприємством чи установою, колегія суддів вважає, оскільки ТОВ «Транс-Сервіс» вправі самостійно визначати свою організаційну структуру, встановлювати чисельність працівників і штатний розпис, суд не вирішує питання щодо доцільності змін в організації виробництва і праці, скороченнячисельності абоштату працівників, так як вирішення вказаних питань належить до виключної компетенції роботодавця (висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 28.03.2019 року у справі № 755/3495/16-ц).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що наявні в матеріалах справи докази доводять обґрунтованість економічного стану відповідача, який призвів до прийняття наказу відповідача від 26.02.2021 №27 про скорочення штату, наслідком реалізації якого стало звільнення позивача на підставі наказу від 03.06.2021 року.

Частиною другоюстатті 40 КЗпП Українивизначено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

За змістом ч. ч. 1, 2, 3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Власник є таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Аналогічний правовий висновок сформульований у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Оскільки обов`язок щодо працевлаштування працівника покладається на власника з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, за змістом частини третьої статті 49-2 КЗпП України роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення.

Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15.

Таким чином, однією з найважливіших гарантій для працівника при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштування працівника.

У першу чергу пропонується робота за відповідною спеціальністю, а якщо такої роботи немає, інша робота (як вакантна посада, що відповідає кваліфікації працівника, так і вакантна посада, що передбачає виконання роботи більш низької кваліфікації або з нижчим рівнем оплати праці), яку працівник може виконувати з урахуванням стану здоров`я.

Як зазначалося вище позивач 01.03.2021 року отримав повідомлення про звільнення, в якому зазначено, про майбутнє звільнення з займаної посади з 03.06.2021 року на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП. Одночасно в повідомленні ОСОБА_1 запропонована робота на інших посадах: змінний механік 2 ставки (при наявності відповідних документів диплома); начальник складу інвентарю 0,5 ставки; архіваріус 0,5 ставки; консьєрж 0,5 ставки; сторож 0,5 ставки; палітурник 0,25 ставки із використанням режиму неповного робочого дня/неповного робочого тижня відповідно до умов статті 56 КЗпП України.

На повідомленні міститься підпис ОСОБА_1 про отримання повідомлення та власноручно останнім зазначено «ознайомлен не согласен».

З повідомлення від 26.02.21 року № 82/о вбачається, що ТОВ «Транс-Сервіс» у зв`язку зі скороченням посади докера-механізатора, повідомляло позивача про переведення на такі вакантні посади: змінний механік 2 ставки (при наявності відповідних документів диплома); начальник складу інвентарного 0,5 ставки; архіваріус 0,5 ставки; консьєрж 0,5 ставки; сторож 0,5 ставки; палітурник 0,25 ставки. Також у повідомленні зазначено про те, що у разі відмови від запропонованих посад, ОСОБА_1 буде звільнено 03.06.21 року на підставі п.1 ст.40 КЗпП України.

Вказане повідомлення надано позивачу 01.03.21 року, тобто більш ніж за три місяці до його звільнення 03.06.21 року, що про що свідчить підпис позивача.

Позивач від всіх запропонованих посад відмовився, власноручно зазначивши на вказаному повідомленні запис «ознакомлен не согласен».

Посилання скаржника на те, що відповідач проводив зміну назви професії докер-механізатор на іншу професію: оператор перевантажувальної машини, стропальник-сигнальник, водій автонавантажувача, як і посилання позивача на те, що йому відповідачем не запропоновано робоче місце та посаду вантажно-розвантажувальних робіт не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються матеріалами справи.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції позивач зазначив, що вважає виконання вантажно-розвантажувальних робіт за посадою здійснюється водієм-погрузчиком, яка не була йому запропонована при звільненні.

У штатному розписі ТОВ «Транс-Сервіс» станом на 01.01.2021 року та довідці про рух кадрів за період з 01.01.2021 року по 03.06.2021 року відсутні посади оператор перевантажувальної машини, стропальник-сигнальник, водій автонавантажувача, водій-погрузчика.

Доказів того, що у період з повідомлення позивача про наступне звільнення 01.03.2021 року до 03.06.2021 року - звільнення ОСОБА_1 на ТОВ «Транс-Сервіс» були вакантні посади за відповідною професією чи спеціальністю, які позивач міг виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо або в цей період приймалися працівники для виконання вантажно-розвантажувальних робіт, матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що матеріали справи не містять доказів про наявність у відповідача в період часу між прийняттям наказу від 26.02.2021 №27 «Про реорганізацію ТОВ «Транс - Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників» та до моменту звільнення позивача будь-яких вакантних посад, що не були запропоновані позивачу.

Отже при звільненні позивача порушень вимог частини другої статті 40 КЗпП України ТОВ «Транс-Сервіс» не допущено.

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник (ч. 1 ст. 43 КЗпП).

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 43-1 КЗпП розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадку звільнення працівника, який не є членом первинної профспілкової організації, що діє на підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч.7ст.43 КЗпП Українита ч.6 ст.39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

З огляду на вказані норми, суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Судом першої інстанції встановлено, що 28.04.2020 року ТОВ «Транс-Сервіс» направило профспілкам повідомлення за № 79/02 про заплановану на підприємстві реорганізацію, пов`язану із скороченням штату окремих посад та штатних одиниць, проведення заходів щодо запобіганню звільненням чи зведення їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих наслідків будь-яких звільнень.

Листом від 03.03.2021 року профспілка висловила згоду на проведення консультацій з відповідачем, за результатами яких профспілка сформувала правову позицію за реалізації наказу відповідача № 27 від 26.02.2021 року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників» із скороченням штату та чисельності працівників по відношенню до 9 докерів - механізаторів, які є членами профспілки, яка містить незгоду профспілки.

Також, профспілка запропонувала відповідачу скасувати наказ №27 від 26.02.2021 року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та численності працівників».

Наказом ТОВ «Транс-Сервіс» № 68 від 16.04.2021 року внесено зміни до наказу №27 від 26.02.2021 року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників, який направлено на адресу профспілки.

19.07.2021 року ТОВ «Транс-Сервіс» звернулося до профспілки з листом про уточнення чи заперечує профспілка проти звільнення осіб, посади яких були виключені зі штатного розкладу ТОВ «Транс-Сервіс».

У листі профспілки №111 від 21.07.2021 року міститься тлумачення «Правової позиції», в якому вказується, що «Правова позиція» є «прямим запереченням профспілки щодо звільнення вказаних у листі співробітників».

Відповідно до абз.5 п.15 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду.

Ухвалою Іллічівського міського суду Одеської області від 20.09.2021 року запитано згоду профспілкового органу профспілки робітників морського транспорту морського флоту «Чорноморськ» на звільнення позивача ОСОБА_1 з ТОВ «Транс-Сервіс» та зупинено провадження у справі.

На виконання вказаної ухвали суду профспілковим комітетом профспілки робітників морського транспорту морського флоту «Чорноморськ» надано виписку із протоколу № 40 від 12.10.2021 року, згідно якої відмовлено в наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 докера-механізатора ТОВ «Транс-Сервіс» за п. 1 ст. 40 КЗпП України.

З урахуванням викладеного доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не зупинив розгляд справи і не звернувся до профспілки за згодою на звільнення позивача є необґрунтованими.

Частиною 6 ст.39 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», в редакції на час виникнення правовідносин», передбачено, що рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Суд першої інстанції надаючи оцінку рішенню профспілкипро ненаданнязгоди нарозірвання трудовогодоговору з ОСОБА_1 ,обґрунтовано виходивз того,що за п.3 Угоди про співробітництво, що випливає з окремих положень Договору оренди державного нерухомого майна, у разі розірвання договору оренди і повернення порту основних засобів виробництва, всі працівники, які були переведені із порту до підприємства, приймаються на роботу до порту за погодженням з портом та профспілками відповідно до займаних посад, кваліфікації.

Матеріали справимістять належнідокази зверненняТОВ «Транс-Сервіс» до ДП «Морський торговельний порт «Чорноморськ» після відмови останнього від продовження дії договору оренди рухомого майна від 01.10.20214 року, щодо питання зворотного прийняття позивача та інших працівників, які могли бути звільнені за наслідками реалізації наказу відповідача від 26.02.2021 року.

Як зазначалося вище наказом генерального директора ТОВ «Транс-Сервіс»№ 27від 26.02.2021року «Про реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату чисельності працівників» визначено провести з 03 червня 2021 року реорганізацію ТОВ «Транс-Сервіс» шляхом скорочення штату та чисельності працівників за списом згідно із додатком до цього наказу.

В додатку до наказу № 27 від 26.02.2021 року зазначені посади, які підлягають скороченню та прізвище ім`я по батькові працівників, а саме: 9 посад докер механізатор та 1 посада адміністратор систем.

З довідки ТОВ «Транс-Сервіс» № 108/03 від 16.03.2021 року, яка надавалась керівнику Профспілки робітників морського транспорту Морського порту «Чорноморськ» вбачається, що станом на 01.01.2015 року з ДП «Іллічівський морський торговельний порт» було прийнято на роботу за переведенням до ТОВ «Транс-Сервіс» 188 працівників, з них: 104 докера-механізатора. На теперішній час, за переведенням з ДП «ІМТП» в ТОВ «Транс-Сервіс» працює 9 осіб, з них: 9 докерів-механізаторів.

Згідно довідки ТОВ «Транс-Сервіс» № 408/07 від 19.07.2021 року кількість штатних одиниць посади «докер-механізатор» становило на: 2014 рік 113; 2015 рік 104; 2016 рік 100; 2017 рік 91; 2018 рік 76; 2019 рік - 64; 2020 рік 9; 02.06.2021 рік 9.

Зазначені обставини свідчать про те, що у період з 2015 року по 03.06.2021 року ТОВ «Транс-Сервіс» поступово здійснювалося скорочення штатних одиниць посади «докер-механізатор».

З 03.06.2021 року ТОВ «Транс-Сервіс» скорочено 9 штатних одиниць посади «докер-механізатор».

Отже суд першої інстанції, обґрунтовано не взяв до уваги доводи профспілки про те, що звільнення всіх працівників, які були прийняті відповідачем на роботу за переведенням з порту є масовим звільненням, оскільки вони суперечать законодавству України, так як відповідачем не проведено масового вивільнення, тому відсутні підстави для застосування положень п.п.2 ч.3 ст.50 ЗУ «Про зайнятість населення». Вказана норма передбачає обов`язок роботодавця вживати заходів для запобігання масовим вивільненням, у тому числі шляхом проведення консультацій з профспілками з метою розроблення відповідних заходів, спрямованих на пом`якшення їх наслідків і зменшення чисельності вивільнених працівників.

Зі змісту вказаної норми вбачається її застосування саме до випадків масового вивільнення, яке у даній справі відсутнє.

Щодо посилання у правовій позиції профспілки на п. 3 ч.3. ст.50 ЗУ «Про зайнятість населення», то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вказаної норми права, роботодавець зобов`язаний здійснювати інші заходи щодо сприяння зайнятості населення, передбачені колективними договорами та угодами, укладеними на національному, галузевому та регіональному рівнях.

Посилаючись на вказану норму, профспілка також посилалася на п.1 угоди про співробітництво, що випливає з окремих положень договору оренди державного нерухомого майна, за яким відповідач є орендарем державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі порту від 22.08.14 року.

Вказаний пункт зокрема передбачає, що відповідач гарантує всім працівникам порту у кількості від 187 до 200 осіб, які працюють на третьому терміналі порту та інших структурних підрозділах порту, що забезпечують діяльність третього терміналу, переведення на роботу з порту до відповідача впродовж 30 календарних днів з моменту отримання портом листа-клопотання від відповідача. Підприємство визнає всі положення чинного колективного договору порту, який діяв на момент підписання цієї угоди, та гарантує їх збереження та виконання до моменту підписання колективного договору відповідача.

При цьому правова позиція профспілку не містить посилань на конкретні норми колективного договору та угоди, які профспілка вважає порушеними.

Судом першої інстанції при застосуванні норм права вірно враховані висновки, викладені у постановах Верховного Суду, в яких зазначено про те, що рішення профспілкового органу про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав. Висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей, тому суд має достатні повноваження здійснювати перевірку та давати юридичну оцінку рішенню профспілкового комітету, аз урахуванням того, що зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (стаття 8 Конституції України, стаття 3 ЦК України, статті 1, 213 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Ураховуючи викладені обставини, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що профспілкою не доведено обґрунтованості свого рішення про ненадання згоди на звільнення позивача, у свою чергу, відповідачем дотримано умов проведення такого звільнення, передбачених законодавством України.

З оглядуна викладене колегіясуддів погоджуєтьсяз висновкомсуду першоїінстанції проте,що позивачазвільнено зроботи здотриманням вимогтрудового законодавствата відсутності у відповідача вакантних посад за весь період з моменту попередження позивача і до дати звільнення.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судоверішеннябез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судоверішенняз додержанням вимог матеріального та процесуального права.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, щорішеннясуду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, арішеннясуду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 384 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Іллічівського міськогосуду Одеськоїобласті від19грудня 2023року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 31 березня 2025 року.

Головуючий В.А. Коновалова

Судді Ю.П. Лозко

В.В. Кострицький