Постанова

від 17.03.2025 по справі 910/6067/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2025 р. Справа№ 910/6067/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Алданової С.О.

суддів: Корсака В.А.

Євсікова О.О.

секретар судового засідання Сергієнко-Колодій В.В.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської митниці

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024

у справі № 910/6067/24 (суддя Борисенко І.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки"

до:

1) Київської обласної військової адміністрації

2) Київської митниці

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" (далі - позивач; ТОВ "Сучасні вантажівки") до Київської обласної військової адміністрації (надалі - відповідач-1; КОВА) та Київської митниці (в подальшому - відповідач-2; апелянт; скаржник) про стягнення шкоди у сумі 4 060 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неправомірного вилучення Київською митницею 4 тракторів, а саме: 1) трактора колісного Беларус-892.2, рік виготовлення 2022; 2) трактора колісного Беларус-892.2, рік виготовлення 2022; 3) трактора колісного Беларус-892.2, рік виготовлення 2022; 4) трактора колісного Беларус-892.2, рік виготовлення 2022, та безоплатною передачею їх Військовій частині НОМЕР_1 відповідно до наказів КОВА, позивачу відповідно до ст. 1173 ЦК України було завдано шкоду у розмірі вартості цих тракторів, яка має бути стягнута у судовому порядку.

У позові ТОВ "Сучасні вантажівки" просило стягнути з Державного бюджету України шкоду у сумі 4 060 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" шкоду у сумі 4 060 000 (чотири мільйони шістдесят тисяч) грн. Стягнуто з Київської обласної військової адміністрації на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30 450 (тридцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн. Стягнуто з Київської митниці на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30 450 (тридцять тисяч чотириста п`ятдесят) грн.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що майно позивача (транспортні засоби) у встановлений законом спосіб та порядок не було конфісковано та знаходилося на зберіганні Київської митниці. В подальшому, майно позивача вибуло з його володіння унаслідок порушення встановленої законом процедури, через незаконні дії Київської митниці щодо передачі такого майна іншій особі, всупереч законодавчо закріпленого обов`язку із збереження тимчасово вилученого майна. Отже, наявним є порушення права позивача на мирне володіння майном (тракторів). Відтак, неналежне зберігання Київською митницею 4 одиниць тракторів та їх безпідставна передача відповідачем-2 військовій частині на підставі наказів КОВА, сформованих відповідно до наданої інформації відповідача-2, свідчить про протиправні дії обох відповідачів. Як вважає місцевий господарський суд, такі протиправні дії відповідачів мали наслідком фактичне позбавлення позивача права власності на 4 одиниці тракторів, що свідчить про наявність складу цивільного правопорушення. Вказане є підставою для відповідальності відповідачів у вигляді відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, заподіяної позивачу. Станом на дату подачі митної декларації № 22UA100100045182U5 митною вартістю 4 тракторів було зазначено 3 042 044,64 грн. Проте, оскільки транспортні засоби мають імпортне походження, вартість майна має визначатись з урахуванням його ринкової вартості, що станом на 23.09.2023, враховуючи укладені позивачем договори купівлі-продажу аналогічних тракторів, становить 1 015 000,00 грн. за 1 одиницю. Відтак, сумарна ринкова вартість 4 тракторів становить 4 060 000,00 грн. (1 015 000,00 грн. * 4). На переконання суду 1-ої інстанції, вимоги ТОВ "Сучасні вантажівки" про стягнення шкоди у вказаній сумі є обґрунтованими.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Київська митниця звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 по справі № 910/6067/24 та прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню у зв`язку із: неповним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи; невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильної їх оцінки; неправильним застосуванням норм матеріального права та процесуального права.

Апелянт зазначає, що позивач на день подання позову до господарського суду не сплатив у встановленому порядку митні платежі до бюджету України, а отже спірні трактори не могли бути продані іншим особам по ринковій вартості з метою отримання прибутку. Отже позивач не міг понести фінансові збитки в силу того, що спірний товар не пройшов процедуру митного оформлення відповідно до митного законодавства та не міг бути переданий у власність іншій особі.

Відповідач-2 вказує, що з 01.04.2024 закінчився термін зберігання відповідного майна на складі митного органу. Даний факт не заперечує представник позивача. Відповідно до ч. 1 ст. 243 МК України та п. 8.14. розділу VIII Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, на адресу ТОВ "Сучасні вантажівки" Київською митницею було направлено відповідне повідомлення від 11.04.2024 № 7.8-5/21-03/13/6481 щодо закінчення терміну зберігання даного майна 01.04.2024 та прийняття рішення щодо завершення митних формальностей. В той же час, представник позивача надіслав інформаційного листа до Київської митниці, вхідний митниці № 12540/13/ЕЗ від 14.07.2024, де без будь-якого посилання на завершення митних формальностей, надавав Київській митниці лише певну інформацію (щодо судових спорів). Тобто, позивач не мав наміру завершити митні формальності у встановлений законом термін. На думку митного органу, суд першої інстанції не дослідив та не надав правової оцінки даному факту.

Крім цього скаржник акцентує, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.09.2022 № 1043 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» органи (суб`єкти господарювання), що здійснили вилучення або зберігання зазначеного у підпунктах 1, 3, 5, 6, 8, 12-15 пункту 1 цього Порядку майна, щомісяця 5 числа надсилають інформацію про наявність такого майна, крім того, що передано на реалізацію, до обласної військової адміністрації за місцем розташування такого майна. Київська митниця на виконання постанови КМУ від 16.09.2022 № 1043 на електронну адресу dok@koda.gov.ua до Київської обласної військової адміністрації направила лист від 04.04.2024 № 7.8-5/21-03/6/5987 щодо майна, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі митниці, де в додатку до даного листа, серед іншого майна, зазначеного в пунктах 384 - 387 є інформація стосовно вищезазначених транспортних засобів. Таким чином Київська митниця з урахуванням зазначених норм мала право зберігати товар не поміщений у митний режим на складі митниці протягом 90 днів.

В подальшому, спірні транспортні засоби, а саме трактора на підставі наказів Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 30.04.2024 №№: 406 та 407, листів Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 30.04.2024 № 4021/03/09.01-№/2024 та від 02.05.2024 № 4134/03/09.01-№/2024, Актами приймання-передавання майна від 03.05.2024 № 59/10000/24 передані уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_2 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_4 , НОМЕР_3 ) та від 03.05.2024 № 60/10000/24 передані уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_1 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_6 , НОМЕР_5 ), що, на думку апелянта, свідчить про поверхневе дослідження судом доказів, поданих Київською митницею.

Окремо відповідач-2 стверджує, що Київська митниця, враховуючи, в тому числі, норми постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340, мала право зберігати товар не поміщений у митний режим на складі митниці протягом 90 днів. Отже місцевий господарський суд, на погляд Київської митниці, невірно встановив обставини на які посилалась Київська митниця в письмових поясненнях від 11.07.2024, де митний орган наголосив на праві зберігання тракторів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 № 1340.

Також апелянтом зазначається, що Київська митниця не складала протокол про порушення митних правил та не вилучала трактори у позивача, а була лише їх зберігачем до моменту передачі військовим частинам.

Відповідач-2 звертає увагу й на передчасне звернення позивача щодо компенсації від держави за товар, який був відчужений військовими частинами на підставі наказу КОВА № 407 від 30.04.2024 та наказу № 406 від 30.04.2024, відповідно до яких КОВА передані уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_2 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_4 , НОМЕР_3 ) та від 03.05.2024 № 60/10000/24 передані уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_1 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_6 , НОМЕР_5 ). В наведеному скаржником стверджується, що враховуючи наявність наказів Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 30.04.2024 № 406 та № 407, які в судовому порядку не скасовані, а отже є законними, та підстави які в них зазначені, Київська митниця здійснила передачу уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_2 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_4 , НОМЕР_3 ), та уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_1 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_6 , НОМЕР_5 ).

Відповідач-2 наголошує, що суд 1-ої інстанції не маючи спеціальних знань та не скориставшись жодним експертним висновком, самостійно без посилання на норми закону визначив ринкову вартість тракторів, що, на думку Київської митниці, є не припустимим.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.11.2024, апеляційна скарга відповідача-2 у справі № 910/6067/24 передана на розгляд колегії суддів у складі: Алданова С.О. (головуючий), Корсак В.А., Євсіков О.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/6067/24. Розгляд апеляційної скарги Київської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/6067/24 призначено на 22.01.2025.

13.12.2024 до апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити рішення Господарського суду м. Києва - без змін, а апеляційну скаргу Київської митниці - без задоволення. ТОВ "Сучасні вантажівки" вказує, що предметом позову не є ані відшкодування вартості вилучених чи примусово відчужених під час воєнного стану ТЗ, ані стягнення їх митної вартості, задекларованої в січні 2023 року. Предметом позову є відшкодування шкоди, заподіяної позивачу незаконними рішеннями та діями суб`єктів владних повноважень в порядку ст. 1173 ЦК України. Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги позивач висновується про те, що ані законодавство мирного стану, ані законодавство воєнного стану не допускає свавільне вилучення митницею, обласною адміністрацією, РНБО чи Міноборони майна, що перебуває у приватній власності, без повідомлення власника та без дотримання процедури такого вилучення, незалежно від того, чи вважає службовець митниці чи ОВА, що таке майно потрібне для потреб оборони.

Позивач зазначає, що в даному випадку йдеться не про вилучення чи примусове відчуження ТЗ в порядку, визначеному законодавством, що діє під час воєнного стану. Йдеться про свавільну безпідставну конфіскацію власності внаслідок штучно створених власнику перешкод та подальше незаконне відчуження майна вже від імені іншого власника - держави, під виглядом безхазяйного.

ТОВ "Сучасні вантажівки" акцентує, що в позовній заяві зазначало, що Київський окружний адміністративний суд (КОАС) відкрив провадження у справі № 320/7072/23 за позовом ТОВ «Сучасні вантажівки» до Київської митниці про визнання неправомірними карток відмови, якими Київська митниця відмовила у митному оформленні тих самих 4-х тракторів, які в подальшому були нею незаконно передані іншій особі. В процесі розгляду справи судом першої інстанції КОАС було винесене рішення від 02.07.2024, яким повністю задоволено позовні вимоги, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UА100100/2022/001180; зобов`язано Київську митницю прийняти подану позивачем 08.12.2022 митну декларацію № UА 22UА100100045182115 до митного оформлення та здійснити пропуск товару через митний кордон України. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.24 зазначене рішення КОАС залишено без змін, а апеляційну скаргу Київської митниці - без задоволення. Ухвалою від 11.12.24 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження з перегляду рішень у цій справі. В межах вказаного позивач звернув увагу, що КОАС дійшов однозначних висновків про те, що право власності на трактори перейшло до позивача в момент їх передачі, наступне митне оформлення жодним чином не впливає на момент переходу права власності, а санкції, запроваджені проти ВАТ «МТЗ» після оплати та придбання позивачем цих тракторів у власність, на нього не можуть поширюватися. Отже, у разі, якби відповідачі не здійснили незаконну передачу належних позивачу тракторів іншій особі, зараз Київська митниця була б зобов`язана, на виконання судового рішення, здійснити їх митне оформлення та випустити у вільний обіг.

21.01.2025 до суду апеляційної інстанції від відповідача-1 надійшли письмові пояснення , в яких КОВА просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 по справі № 910/6067/24 та прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. КОВА зазначає, що на електронну адресу Київської обласної державної адміністрації надійшов лист від 04.042024 № 7.8.-5/21-03/6/5987 щодо передачі майна, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі митниці, де в додатку до даного листа, пунктами 384 - 387 зазначено майно: чотири трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , НОМЕР_4 , НОМЕР_3 , 2022 року виготовлення. Відповідно до Законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про місцеві державні адміністрації», постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340 «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним», відповідно до інформації про наявність майна для потреб оборони та національної безпеки, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі Київської митниці від 04.04.2024 № 7.8-5/21-03/6/5987, враховуючи звернення військових частин НОМЕР_2 від 20.04.2024 № 1261/311/436/пс та А 3571 від 22.04.2024 № 1262/312/1029/пс з метою виконання службово-бойових завдань протидії збройної агресії російської федерації проти України, забезпечення обороноспроможності підпорядкованих підрозділів військових частин та для збереження життя та здоров`я захисників Батьківщини та цивільного населення, начальником Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) видано накази від 30.04.2024 № 406 та № 407 «Про передачу майна для потреб оборони та національної безпеки». З урахуванням вищевказаних наказів та листів Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 30.04.2024 № 4021/03/09.01-№/2024 та 02.05.2024 № 4134/03/09.01-№/2024, Актами приймання-передавання майна від 03.05.2024 № 59/10000/24 передані уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_2 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_4 , НОМЕР_3 ) та від 03.05.2024 № 60/10000/24 передані уповноваженій посадовій особі військової частини НОМЕР_1 (трактори колісні Беларус-892.2, шассі/VIN - НОМЕР_6 , НОМЕР_5 ). Київська обласна державна адміністрація зазначає, що судом першої інстанції в рішенні суду не зазначено яким нормам права не відповідають накази Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) від 30.04.2024 №№ 406 та 407, та в чому полягає їх незаконність чи невідповідність.

При цьому, відповідач-1 підкреслює, що повернення колишньому власнику або уповноваженій ним особі майна, яке було примусово відчужене та зберіглося, може відбуватись на підставі рішення суду, яке набрало законної сили лише після скасування правового режиму воєнного стану.

У судових засіданнях судом по справі оголошувались перерви.

Представник апелянта та відповідача-1 в судовому засіданні 17.03.2025 вимоги апеляційної скарги підтримали, просили рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні 17.03.2025 проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 269, частини 1 статті 270 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення апеляційної скарги в межах викладених апелянтом доводів та вимог, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено судом першої інстанції та перевірено колегією суддів, 16.01.2020 між ТОВ "Сучасні вантажівки" (покупець) та ВАТ "Мінський тракторний завод" (продавець) був укладений контракт № 112/00236091/200010-3 (скорочено - Контракт), відповідно до якого продавець зобов`язується продати, а покупець прийняти трактори "Беларус" відповідно до кількості, номенклатури та за ціною згідно специфікації № 1, що є невід`ємною частиною контракту (п. 2.1).

Відповідно до п. 2.1 Контракту місцем поставки транспортних засобів є склад МТЗ-EXW відповідно до правил Інкотермс-2010.

Умови оплати: 100% передплата на розрахунковий рахунок продавця (п. 3.3 Контракту).

Згідно п. 2.4 Контракту, в редакції додатку № 10 від 04.03.2022, пунктом розвантаження товару є митно-ліцензійний склад ADAMPOL S.A./AO Адамполь.Poland.Municipality of Terespol, 21-540 Malaszewicze Male, ul. Celna 21.

Додатком № 8 від 06.12.2021 до Контракту сторони погодили: кількість тракторів - 675 штук; термін відвантаження товару - протягом 150 днів від дати отримання 100% передоплати на розрахунковий рахунок продавця.

На виконання Контракту, у грудні 2021 року позивач оплатив на рахунок ВАТ "Мінський тракторний завод" партію тракторів у сумі 858 542 221,00 рос. рублів, що підтверджується платіжними дорученнями № 000287626 від 09.12.2021, № 000287693 від 10.12.2021, № 000287815 від 13.12.2021, № 000288986 від 28.12.2021.

15.03.2022 трактори були доставлені на територію Республіки Польща, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 168813, а 06.12.2022 відповідно до CMR від 06.12.2022 - на територію України.

08.12.2022 експедитором - ТОВ "ТД Гермес 2021" відповідно до укладеного з ТОВ "Сучасні вантажівки" договору транспортного експедирування № 1/250722 від 25.07.2022, заявки № 13 від 02.12.2022, було ввезено на територію України до Митного посту "Західний" 4 одиниці тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, що підтверджується сертифікатом походження товару (форма СТ-1) № BYUA2101094801, паспортами 80-0000010 ПС, 245-0000100ПС.

08.12.2022 уповноваженою особою позивача - ТОВ "Велес Брок" до відділу митного оформлення митного поста "Західний" була подана електронна митна декларація № 22UA100100045182U5, а також форма МД-6 (доповнення до вказаної митної декларації).

15.12.2022 позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/001180, відповідно до якого було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 256 Митного кодексу України, Закону України "Про санкції", Указу Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 "Про рішення РНБОУ від 19.10.2022 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено санкції відносно ВАТ "Мінський тракторний завод". Також зазначено, що митне оформлення та випуск у вільний обіг продукції ВАТ "Мінський тракторний завод" неможливе, у зв`язку з повним припиненням торгівельних операцій з цим товариством.

15.12.2022 ТОВ "Сучасні вантажівки" направило Мінфіну України лист про надання роз`яснення щодо відсутності правових підстав у забороні ввезення товару (транспортних засобів), які належать позивачу на праві власності на митну територію України.

У відповідь на вказану вимогу, Мінфін України листом від 29.12.2022 повідомило позивача, що консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи надаються митними органами.

Також 22.12.2022 ТОВ "Сучасні вантажівки" подало скаргу до Київської митниці на картку № UA 100100/2022/001180 про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

11.01.2023 позивачем було отримане рішення щодо розгляду скарги (вих. № 7.8-4/28.5/8.19/311 від 05.01.2023), відповідно до якого у митному оформленні товару позивачу було відмовлено у зв`язку з тим, що відповідно до Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450, митний орган, який здійснює митне оформлення, випуск, пропуск товарів через митний кордон України, перевіряє наявність діючих санкцій, застосованих до осіб згідно із законами України, та вживає заходів у межах повноважень, визначених законодавством України з питань митної справи, зокрема, приймає рішення про відмову в митному оформленні, випуску, пропуску товарів через митний кордон України або їх оформлення відповідно до цього Положення.

25.01.2023 позивач звернувся до Державної митної служби України зі скаргою на картку відмови Київської митниці у прийнятті митної декларації. У відповідь на яку, Держмитною службою України листом від 27.01.2023 вказану скаргу було залишено без розгляду, як таку, що подана з порушенням строку.

За результатами розгляду повторної скарги позивача, Держмитною службою України було прийняте рішення від 28.02.2023, яким скаргу на рішення Київської митниці було залишено без розгляду, з огляду на прийняття Київською митницею обґрунтованого рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

У подальшому, 04.04.2024 Київською митницею листом № 7.8-5/21-03/6/5987 був направлений КОВА перелік майна, що перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі митниці.

30.04.2024 КОВА листами повідомила Київську митницю, В/Ч НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що відповідно до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабміну від 25.08.1998 № 1340, з метою виконання службово-бойових завдань протидії збройної агресії російської федерації проти України, прийнято рішення про передачу майна для потреб оборони та національної безпеки, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі Київської митниці. Разом з вказаним листом був направлений наказ КОВА № 407 від 30.04.2024 та наказ КОВА № 406 від 30.04.2024, відповідно до яких КОВА було вирішено передати відповідним військовим частинам для потреб оборони національної безпеки майно, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі Київської митниці, згідно додатку, а саме: трактори колісні Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - В/Ч НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - В/Ч НОМЕР_1 .

03.05.2024 Київською митницею було передане, а В/Ч НОМЕР_2 та В/Ч НОМЕР_1 були отримані зазначені трактори у кількості 4 одиниць загальною вартістю 3 042 044,64 грн., що підтверджується актами приймання-передавання майна № 59/10000/24 від 03.05.2024 та № 60/10000/24 від 03.05.2024 відповідно.

Звертаючись з відповідним позовом, позивач вказував, що внаслідок неправомірного вилучення Київською митницею 4 тракторів, та безоплатною передачею їх Військовій частині № НОМЕР_8 відповідно до наказів КОВА, позивачу було завдано шкоду у розмірі ринкової вартості цих тракторів у сумі 4 060 000,00 грн., яка має бути відшкодована у порядку ст. 1173 ЦК України.

Вирішуючи спір по суті та висновуючись про обґрунтованість позовних вимог суд попередньої інстанції вказав, що вказані трактори були передані головним державним інспектором ВМО 1 "Західний", головному інспектору Київської митниці відповідно до акту приймання-передачі від 23.01.2023. Тобто, Київська митниця є відповідальною за збереження транспортних засобів позивача та несе передбачену законом відповідальність за їх втрату або пошкодження. Надалі наказом КОВА № 407 від 30.04.2024 та наказом № 406 від 30.04.2024 було вирішено передати В/Ч НОМЕР_1 зазначені транспортні засоби, що знаходяться на складі Київської митниці. У подальшому, трактори VIN НОМЕР_6 , НОМЕР_5 , НОМЕР_3 , НОМЕР_4 Київською митницею були передані В/Ч НОМЕР_1 відповідно до актів приймання-передавання майна № 59/10000/24 від 03.05.2024 та № 60/10000/24 від 03.05.2024.

Проте, як зазначив суд першої інстанції, така передача відбувалась без повідомлення та згоди власника (позивача) цих транспортних засобів, а з матеріалів справи не вбачається, що позивач був позбавлений права власності на спірні трактори, або ці трактори були конфісковані у позивача за рішенням суду.

Також зауважив, що до вказаної передачі (03.05.2024), Київська митниця була достеменно обізнана, що позивач оскаржує рішення митниці про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UА100100/2022/001180, враховуючи при цьому отримання митницею скарг позивача на це рішення та листа позивача від 19.04.2024 у відповідь на лист відповідача-2 № 7.8-5/21-03/13/6481 від 11.04.2024.

Отже, посилання відповідача-2 на Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений постановою Кабміну України від 16.09.2022 № 1043, як на підставу вилучення майна без згоди власника, зокрема, що позивач не звертався за тракторами, що зберігаються на складі митниці протягом 90 днів, є безпідставними.

Відповідно ч. 3 п. 20 Порядку від 16.09.2022 № 1043 інформація про наявність майна, яка надсилається до обласної військової адміністрації повинна містити відомості про найменування, первинний документ, статус (підстава переходу у власність держави).

Відтак, як наголосив місцевий господарський суд, пункт 20 вказаного Порядку не передбачає, що будь-яке майно, яке зберігається на складі митниці понад 90 днів, автоматично стає державним і держава автоматично отримує право ним розпоряджатися. Законодавство визначає процедуру, якої має дотриматися держава в особі її уповноважених органів, для вилучення такого майна за наявності для цього достатніх підстав, оформлення його у державну власність та подальшого розпорядження (безоплатної чи оплатної передачі).

Проте, відповідачі здійснили фактичне вилучення належного позивачу майна (4 одиниць тракторів) та подальше розпорядження ним без зміни його правового статусу, але вже від імені держави.

Як підкреслив суд 1-ої інстанції, майно позивача (транспортні засоби) у встановлений законом спосіб та порядок не було конфісковано та знаходилося на зберіганні Київської митниці.

В подальшому, на переконання суду 1-ої інстанції, майно позивача вибуло з його володіння внаслідок порушення встановленої законом процедури, через незаконні дії Київської митниці щодо передачі такого майна іншій особі, всупереч законодавчо закріпленого обов`язку із збереження тимчасово вилученого майна.

Отже, місцевий господарський суд дійшов до висновку про порушення права позивача на мирне володіння майном (тракторів).

Відтак, неналежне зберігання відповідачем-2 4 одиниць тракторів та безпідставна передача їх Київською митницею військовій частині на підставі наказів відповідача-1, сформованих відповідно до наданої інформації відповідача-2, на думку суду попередньої інстанції, свідчить про протиправні дії обох відповідачів.

Такі протиправні дії відповідачів мали наслідком фактичне позбавлення позивача права власності на 4 одиниці тракторів, що вказує на наявність складу цивільного правопорушення. Вказане є підставою для відповідальності відповідачів у вигляді відшкодування заподіяної позивачу шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України.

В свою чергу, вартість майна (тракторів) має визначатись з урахуванням його ринкової вартості, що станом на 23.09.2023, враховуючи укладені позивачем договори купівлі-продажу аналогічних тракторів, становить 1 015 000,00 грн. за 1 одиницю. Відтак, сумарна ринкова вартість 4 тракторів, на переконання місцевого господарського суду, становить 4 060 000,00 грн. (1 015 000,00 грн. * 4).

З огляду на фактичні обставини цієї справи, колегія суддів вважає зазначені вище висновки суду першої інстанції передчасними, зважаючи на наступне.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно ст. 6 МК України митна процедура - зумовлені метою переміщення товарів через митний кордон України сукупність митних формальностей та порядок їх виконання; митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом та іншими законами України; митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і митними органами, а також автоматизованою системою митного оформлення з метою дотримання вимог законодавства України з питань митної справи.

Розділом VIII гл. 39 МК України регулюються питання митного оформлення.

Так, за ст. 246, 247, 248, 255, 256 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення здійснюється в місцях розташування відповідних підрозділів митних органів протягом робочого часу, встановленого для цих органів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів на них до митного оформлення здійснюється шляхом проставляння відбитків відповідних митних забезпечень (у тому числі за допомогою інформаційних технологій), інших відміток на митній декларації або документі, який відповідно до законодавства її замінює, а також на товаросупровідних та товарно-транспортних документах у разі їх подання на паперовому носії.

Митне оформлення завершується в найкоротший можливий строк, але не більше ніж чотири робочих години з моменту пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню (якщо згідно з цим Кодексом товари, транспортні засоби комерційного призначення підлягають пред`явленню), подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей, передбачених статтями 257 і 335 цього Кодексу.

Відмова у митному оформленні - це письмове вмотивоване рішення митного органу про неможливість здійснення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через невиконання декларантом або уповноваженою ним особою умов, визначених цим Кодексом. У рішенні про відмову у митному оформленні повинні бути зазначені причини відмови та наведені вичерпні роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Зазначене рішення повинно також містити інформацію про порядок його оскарження. Рішення про відмову у митному оформленні приймається в межах строку, відведеного статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення. Неприйняття такого рішення протягом зазначеного строку є бездіяльністю, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу.

Як вже зазначалось, у грудні 2021 року на виконання Контракту позивач оплатив на рахунок ВАТ "Мінський тракторний завод" партію тракторів у сумі 858 542 221,00 рос. рублів, що підтверджується платіжними дорученнями № 000287626 від 09.12.2021, № 000287693 від 10.12.2021, № 000287815 від 13.12.2021, № 000288986 від 28.12.2021.

15.03.2022 трактори були доставлені на територію Республіки Польща, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № 168813, а 06.12.2022 відповідно до CMR від 06.12.2022 - на територію України.

08.12.2022 експедитором - ТОВ "ТД Гермес 2021" відповідно до укладеного з ТОВ "Сучасні вантажівки" договору транспортного експедирування № 1/250722 від 25.07.2022, заявки № 13 від 02.12.2022, було ввезено на територію України до Митного посту "Західний" 4 одиниці тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, що підтверджується сертифікатом походження товару (форма СТ-1) № BYUA2101094801, паспортами 80-0000010 ПС, 245-0000100ПС.

08.12.2022 уповноваженою особою позивача - ТОВ "Велес Брок" до відділу митного оформлення митного поста "Західний" була подана електронна митна декларація № 22UA100100045182U5, а також форма МД-6 (доповнення до вказаної митної декларації).

15.12.2022 позивач отримав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100100/2022/001180, відповідно до якого було відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів у зв`язку з тим, що відповідно до ст. 256 Митного кодексу України, Закону України "Про санкції", Указу Президента України від 19.10.2022 № 726/2022 "Про рішення РНБОУ від 19.10.2022 "Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)» введено санкції відносно ВАТ "Мінський тракторний завод". Також зазначено, що митне оформлення та випуск у вільний обіг продукції ВАТ "Мінський тракторний завод" неможливе, у зв`язку з повним припиненням торгівельних операцій з цим товариством.

За ст. 25 МК України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Для цілей застосування цієї глави: 1) предмет оскарження - рішення, дії або бездіяльність митних органів, які оскаржуються; 2) дії митних органів - вчинки посадових осіб та інших працівників митних органів, пов`язані з виконанням обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України; 3) бездіяльність митних органів - невиконання посадовими особами та іншими працівниками митних органів обов`язків, покладених на них відповідно до цього Кодексу та інших актів законодавства України, або неприйняття ними рішень з питань, віднесених до їхніх повноважень, протягом строку, визначеного законодавством; 4) митний орган вищого рівня - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику; 5) митний орган, якого стосується предмет оскарження, - митний орган, який прийняв оскаржуване рішення, вчинив оскаржувані дії або допустив бездіяльність. Положення цієї глави застосовуються у всіх випадках оскарження підприємствами або громадянами рішень, дій або бездіяльності митних органів, крім випадків, якщо законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності.

За ст.ст. 26, 263, 264 МК України скарга до митного органу вищого рівня подається в один із таких способів: 1) у паперовій формі - нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення; 2) в електронній формі - за допомогою систем, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, з накладенням електронного підпису.

Подання скарги не призводить до зупинення виконання оскаржуваного рішення.

За заявою особи, яка подала скаргу, митний орган вищого рівня на час розгляду скарги має право зупинити повністю або частково виконання оскаржуваного рішення у разі, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що оскаржуване рішення не відповідає законодавству України з питань митної справи або що існує ризик заподіяння значної шкоди особі, яка подала скаргу. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, якщо внаслідок виконання оскаржуваного рішення в особи, яка подала скаргу, виникає зобов`язання із сплати митних платежів, виконання такого рішення може бути зупинено, за умови надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу. Забезпечення сплати митних платежів надається на суму митних платежів, зобов`язання із сплати яких виникає внаслідок виконання оскаржуваного рішення. За результатами розгляду скарги забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до частини третьої цієї статті, повертається (вивільняється) або використовується для сплати відповідних митних платежів у порядку та строки, визначені цим Кодексом.

25.01.2023 позивач звернувся до Державної митної служби України зі скаргою на картку відмови Київської митниці у прийнятті митної декларації. У відповідь на яку, Держмитною службою України листом від 27.01.2023 вказану скаргу було залишено без розгляду, як таку, що подана з порушенням строку.

28.02.2023 за результатами розгляду повторної скарги позивача, Держмитною службою України прийняте рішення № 08-3/16-04/8.19/1327, яким скаргу на рішення Київської митниці залишено без задоволення.

Не погоджуючись із прийнятим Київською митницею рішенням та після його оскарження в досудовому порядку вирішення спору до митного органу вищого рівня, ТОВ "Сучасні вантажівки" подало до Київського окружного адміністративного суду позов з вимогами до Київської митниці ДМС України про визнання протиправною та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UA100100/2022/001180; зобов`язання відповідача прийняти подану позивачем 08.12.2022 митну декларацію № UA22UA100100045182U5 до митного оформлення та здійснити пропуск товару через митний кордон України.

Згідно відкритих даних з Єдиного державного реєстру судових рішень (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110149661) ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2023 у справі № 320/7072/23 позовну заяву адвоката Ренькас С.В. в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" до Київської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,- залишити без руху.

08.12.2023 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі № 320/7072/23 (адреса посилання: https://reyestr.court.gov.ua/Review/115511234) відкрито провадження.

Поряд із цим, в січні 2023 року т.в.о. Начальника митного поста «Західний» Кулик І., на виконання п. 4 ст. 191 МК України та Порядку роботи складу митного органу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, складено службові записки про вивантаження на склад митниці товарів, які знаходяться у транспортному засобі д/н НОМЕР_9 / НОМЕР_10 на склад митного органу, шляхом прийняття відповідного рішення, а саме тракторів за VIN: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 .

Головним державним інспектором ВМО 1 "Західний", відповідно до ст. 263 МК України та п. 4.2.11 частини ІV Порядку роботи складу митниці, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 627, передано, а головним державним інспектором Київської митниці відповідно до акту приймання-передачі № 10/10000/23 від 23.01.2023 прийнято транспортні засоби: 4 одиниці тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 на загальну вартість - 3 042 044,64 грн.

20.03.2023 головним державним інспектором Київської митниці Сук О. складено, а заступником начальника Київської митниці Милацькою Н. затверджено акт № 2 внутрішнього переміщення товарів: 4 одиниць тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6.

В межах обставин складання відповідних службових записок та акта № 10/10000/23 від 23.01.2023 колегія суддів зазначає, що за п. 4 ч. 1 ст. 191 МК України перевізники мають право, зокрема, з дозволу митного органу призначення вивантажувати товар на склад цього органу, якщо доставлені перевізником товари, що перебувають під митним контролем, протягом трьох діб не будуть заявлені відповідальною за це особою до жодного митного режиму. У такому разі витрати на вивантаження та зберігання товару відшкодовуються його власником.

Згідно п.п. 4.2.8., 4.2.11. Порядку роботи складу митного органу на складах митниці можуть зберігатися товари: доставлені перевізником до митниці призначення відповідно до пункту 4 частини першої статті 191 Кодексу; які відповідно до положень статті 263 Кодексу набули статус таких, що зберігаються на складі митниці.

У відповідності до ст. 263 МК України у разі відмови у прийнятті митної декларації або в митному оформленні товарів, у тому числі у зв`язку з прийняттям митним органом рішення про коригування митної вартості товарів нова митна декларація подається митному органу, який здійснює митне оформлення товарів, не пізніше 10 робочих днів з дати такої відмови, якщо товари протягом зазначеного часу не розміщено на складі тимчасового зберігання чи на складі митного органу. Товари, які протягом 30 днів з дня доставлення їх у митний орган призначення не поміщені у митний режим або не розміщені на складі тимчасового зберігання чи складі митного органу, набувають статусу таких, що зберігаються на складі митного органу. Строки, зазначені у частинах першій та другій цієї статті, продовжуються митними органами на прохання декларанта: 1) у разі хвороби власника товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноваженої ним особи, що настала після прибуття у місця, встановлені митними органами для здійснення митного контролю, що підтверджується документом, виданим медичним закладом; 2) коли процедура контролю, який здійснюється іншими державними органами під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, потребує додаткового часу, що підтверджується довідкою відповідного органу; 3) якщо виникли обставини та/або сталися події, що перешкоджають поданню митному органу митної декларації, зокрема: а) стихійне лихо (пожежа, повінь тощо), введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю, інші надзвичайні та невідворотні за даних умов події (обставини непереборної сили); б) протиправні дії третіх осіб, спрямовані проти перевізника, транспортного засобу комерційного призначення чи товарів, що підлягають декларуванню; в) неможливість подальшого руху транспортного засобу внаслідок зсуву, пошкодження або розпакування товару, що унеможливлює пред`явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Для продовження строків пред`явлення або декларування митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення власник або уповноважена ним особа звертається до митного органу з письмовою заявою, у тому числі в електронній формі. До заяви додаються відповідні документи, які підтверджують обставини та події, зазначені у частині четвертій цієї статті. Митний орган на підставі заяви та доданих до неї документів продовжує строк декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення на час, необхідний для усунення причин, що не дали змоги своєчасно задекларувати ці товари, транспортні засоби.

В наведеному судова колегія вказує про вивантаження та передачу в січні 2023 року на склад митного органу Київської митниці 4 одиниць тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6.

Доказів оскарження ТОВ "Сучасні вантажівки" рішень та дій митних органів щодо передачі 4 одиниць тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 на склад Київської митниці матеріали справи не містять.

В силу ст. 238 МК України обов`язковій передачі митному органу для зберігання підлягають: 1) товари, не пропущені під час ввезення на митну територію України внаслідок установлених законодавством заборон чи обмежень на їх ввезення в Україну або транзит через територію України і не вивезені з території України у день їх ввезення; 2) товари, що ввозяться громадянами на митну територію України і підлягають оподаткуванню митними платежами, якщо вони не сплачені; 3) товари, які до закінчення встановлених статтею 204 цього Кодексу строків тимчасового зберігання під митним контролем на складах тимчасового зберігання, складах організацій - отримувачів гуманітарної допомоги, митних складах не були задекларовані власником або уповноваженою ним особою до відповідного митного режиму або такі, що декларувалися, але щодо яких після закінчення строків зберігання під митним контролем двічі надавалася відмова у митному оформленні в порядку, встановленому цим Кодексом; 4) товари, граничний строк перебування яких під митним контролем на території зони митного контролю закінчився; 5) товари, транспортні засоби комерційного призначення, які перебувають під митним контролем і за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення граничних строків, встановлених статтею 199 цього Кодексу; 6) товари, заявлені у режим відмови на користь держави відповідно до глави 26 цього Кодексу; 7) товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий; 8) зразки товарів і техніко-технологічна документація, взяті митними органами для проведення класифікації товарів відповідно до статті 356 цього Кодексу; 9) зразки товарів та документація, одержані митними органами під час здійснення верифікації сертифікатів і декларацій про походження товару відповідно до статті 45 цього Кодексу; 10) проби та зразки товарів, необхідні для проведення експертизи у справах про порушення митних правил, взяті відповідно до статті 517 цього Кодексу.

Крім товарів, зазначених у частині першій цієї статті, на складах митних органів можуть зберігатися: 1) товари, що знаходяться на тимчасовому зберіганні під митним контролем відповідно до глави 29 цього Кодексу; 2) товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, якщо їх митне оформлення не може бути завершено у день пред`явлення митному органу, а також в інших випадках на прохання власників таких товарів, транспортних засобів або уповноважених ними осіб; 3) товари, що вивозяться за межі митної території України та після закінчення митного оформлення зберігаються під митним контролем до фактичного їх вивезення; 4) товари, які перебувають у митному режимі транзиту відповідно до статті 90 цього Кодексу; 5) товари, які перебувають у митному режимі митного складу відповідно до статті 121 цього Кодексу; 6) товари, транспортні засоби комерційного призначення, вилучені відповідно до статті 511 цього Кодексу; 7) товари, доставлені перевізником до митного органу призначення відповідно до пункту 4 частини першої статті 191 цього Кодексу; 8) товари, митне оформлення яких призупинено відповідно до статей 399, 400 і 401-1 цього Кодексу.

За ст. 240 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пунктах 1-3, 5 частини першої та у пунктах 1-4, 7 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 90 днів, за винятком випадків, передбачених частиною сьомою цієї статті. Товари, зазначені у пунктах 4 і 6 частини першої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складах митних органів протягом строків, необхідних для організації процедури розпорядження ними, але не більше 90 днів. Товари, зазначені у пункті 5 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом строків, установлених статтею 125 цього Кодексу. Товари, транспортні засоби комерційного призначення, зазначені у пункті 6 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, що підлягають поверненню власнику, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 90 днів з дня набрання законної сили відповідним рішенням. Товари, зазначені у пункті 7 частини першої статті 238 цього Кодексу, можуть зберігатися на складах митних органів протягом 180 днів. Товари і документація, зазначені у пунктах 8-11 частини першої та у пункті 8 частини п`ятої статті 238 цього Кодексу, зберігаються на складах митних органів протягом строків, визначених законодавством. Валюта України та іноземна валюта, депоновані в уповноважених банках, можуть зберігатися в них протягом 1095 днів.

Товари, що зберігаються на складах митних органів під митним контролем, можуть бути видані їх власникам або уповноваженим ними особам, а також особам, до яких протягом строку зберігання перейшло право власності на ці товари або право володіння ними, лише після митного оформлення зазначених товарів, відшкодування витрат митних органів на їх зберігання та сплати відповідних митних платежів (ст. 242 МК України).

На відповідні положення ст. 240 МК України в питаннях встановлених строків зберігання товару не поміщеного у митний режим на складі митниці, слушно зауважив й апелянт. Дане, в той же час, не спростовано позивачем.

Доказів звернення ТОВ "Сучасні вантажівки" до Київської митниці до закінчення строків зберігання, передбачених ст. 240 МК України, в питаннях видачі 4 одиниць тракторів білоруського походження за ідентифікаційними номерами (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6 матеріали справи не містять.

Також матеріали справи не містять й доказів оскарження ТОВ "Сучасні вантажівки" бездіяльності Київської митниці у видачі останньому відповідних товарів зі складу митних органів.

За ст. 243 МК України товари, транспортні засоби комерційного призначення, що зберігаються на складах митних органів, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення строків зберігання, встановлених цим Кодексом, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню, про що відповідний митний орган повідомляє власника зазначених товарів, транспортних засобів комерційного призначення або уповноважену ним особу не пізніш як за 15 днів до закінчення строків зберігання. Таке повідомлення не направляється після закінчення строків зберігання, зазначених у частинах другій та п`ятій статті 240 цього Кодексу.

Пунктом 5.5. Порядку роботи складу митниці передбачено, що товари, які відповідно до положень Кодексу набули статусу таких, що зберігаються на складі митниці, відображаються на позабалансових рахунках митниці після надходження до бухгалтерської служби первинних прибуткових документів, які засвідчують факт їх фізичного розміщення на складі митниці, або за договором зберігання чи документів, що засвідчують факт їх передачі для розпорядження.

Згідно службової записки № 21-03/21/10729 від 03.04.2024 заступника начальника управління-начальника відділу Київської митниці Овчаренко С., порушено питання про внесення змін щодо статусу майна (закінчення строку його зберігання) з 021-5м на 021-10м, зокрема, від 23.01.2023 № 10/10000/23 - 3 042 044,64 грн.

Листом № 7.8-5/21-03/6/5987 від 04.04.2024 Київською митницею, на виконання постанови КМ України від 16.09.2022 № 1043 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану», направлено КОВА перелік майна, що перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі митниці. До переліку майна включено трактори колісні Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 , НОМЕР_6 (п.п. 384-387).

Водночас, листом № 7.8-5/21-03/13/6481 від 11.04.2024 Київською митницею проінформовано ТОВ "Сучасні вантажівки" про закінчення терміну зберігання товарів 01.04.2024, у зв`язку із чим відповідач-2 просив повідомити про прийняття рішення щодо завершення митних формальностей. Окремо Київською митницею повідомлено ТОВ "Сучасні вантажівки" про зміст ст. 243 МК України щодо розпорядження відповідно до вимог чинного законодавства товарами, за якими власник або уповноважена ним особа не звернулася до закінчення строків зберігання.

У відповідь на вказаний лист ТОВ "Сучасні вантажівки", у своєму листі (а.с. 24 т. 2 зворотній бік) повідомило Київську митницю, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.12.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 320/7072/23 про оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UA100100/2022/001180.

В травні 2024 року на адресу Київської митниці надійшов адвокатський запит, поданий адвокатом Ренькас С. в інтересах ТОВ "Сучасні вантажівки", про витребування належним чином засвідчених копій документів та інформації щодо передачі ТЗ ТОВ "Сучасні вантажівки".

10.05.2024 Київською митницею, листом № 7.8-5/21-03/8.19/9031, надано відповідь на цей адвокатський запит.

В межах зазначеного колегія суддів акцентує, що постановою Кабінету Міністрів України «Про Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним» від 25 серпня 1998 року № 1340, затверджено Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним.

Підпунктом 3 пункту 1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним передбачено, що дія цього Порядку поширюється на товари, строки зберігання чи перебування яких під митним контролем, встановлені Митним кодексом України, закінчилися (у тому числі товари (предмети) гуманітарної допомоги, проби і зразки товарів та документація), за якими власник або уповноважена ним особа не звернулися до закінчення таких строків.

Згідно п. 20 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, в редакції постанови КМ України № 1043 від 16.09.2022, визначено, що тимчасово, на період воєнного стану в Україні, за рішенням керівника обласної військової адміністрації майно, зазначене у підпунктах 1, 3, 5, 6, 8, 12-15 пункту 1 цього Порядку, може бути безоплатно передано Збройним Силам, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Держприкордонслужбі, МВС, Національній поліції, ДСНС, Управлінню державної охорони, Держспецзв`язку, іншим утвореним відповідно до законів України військовим формуванням, їх з`єднанням, військовим частинам, підрозділам, державним органам, установам (організаціям), які утримуються за рахунок бюджетних коштів (далі - суб`єкти, яким передається майно), для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення (далі - майно для потреб оборони та національної безпеки).

Органи (суб`єкти господарювання), що здійснили вилучення або зберігання зазначеного у підпунктах 1, 3, 5, 6, 8, 12-15 пункту 1 цього Порядку майна, щомісяця 5 числа надсилають інформацію про наявність такого майна, крім того, що передано на реалізацію, до обласної військової адміністрації за місцем розташування такого майна. Інформація про майно, яка вже надсилалася до обласної військової адміністрації та стосовно якої не було прийнято рішення про безоплатну передачу, повторно не надсилається.

Інформація про наявність майна, яка надсилається до обласної військової адміністрації відповідно до абзацу другого цього пункту, повинна містити відомості про найменування, первинний документ, статус (підстава переходу у власність держави), кількість, одиниці виміру, облікову вартість майна, за якою здійснюватиметься його передача, та формується за виключенням даних щодо спирту етилового, алкогольних напоїв, наркотичних засобів, психотропних речовин, прекурсорів, лікарських засобів та медичних виробів без державної реєстрації та/або дозвільних документів, фальсифікованої продукції, культурних цінностей, а також майна, яке невластиве для потреб оборони та національної безпеки, а саме: вироби мистецтва, предмети колекціонування або антикваріат, марковані парфуми та декоративна косметика, тканини та килими ручної роботи, вироби з натурального хутра, дизайнерський одяг, взуття, сумки та аксесуари провідних світових брендів, годинники, канцелярське приладдя та інші вироби з дорогоцінних металів або плакованих чи дубльованих дорогоцінними металами, легкові автомобілі з типом кузова купе, кабріолет, родстер, спортивні автомобілі.

Обласні військові адміністрації щомісяця до 10 числа оприлюднюють на власному веб-сайті зведену інформацію, отриману відповідно до абзацу другого цього пункту, з метою ознайомлення із переліком майна суб`єктів, яким таке майно може бути передано. Протягом 15 календарних днів з моменту оприлюднення зазначеної інформації суб`єкти, які перелічені в абзаці першому цього пункту, можуть звернутися до відповідної обласної військової адміністрації із заявою про отримання майна. Якщо на одне і теж майно претендує більше ніж один суб`єкт, рішення щодо його отримувача приймається обласною військовою адміністрацією за результатами узгоджувальної наради з уповноваженими представниками таких суб`єктів. Рішення щодо переліку та отримувачів майна, яке необхідне для потреб оборони та національної безпеки, приймається обласною військовою адміністрацією до кінця поточного місяця, у якому здійснювалося оприлюднення інформації про наявність відповідного майна, про що невідкладно інформується орган (суб`єкт господарювання), від якого таку інформацію було отримано.

Передача майна оформлюється актом приймання-передачі, складеним представниками органу (суб`єкта господарювання), що здійснив вилучення або забезпечував зберігання майна, в якому є потреба для оборони та національної безпеки, та представниками суб`єкта, якому передається майно. При цьому представник суб`єкта, якому передається майно, отримує майно на підставі відповідної довіреності.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Військовим командуванням, якому згідно з цим Законом надається право разом з органами виконавчої влади, військовими адміністраціями, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування запроваджувати та здійснювати заходи правового режиму воєнного стану, є Головнокомандувач Збройних Сил України, Командувач об`єднаних сил Збройних Сил України, командувачі видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, командувачі (начальники) органів військового управління, командири з`єднань, військових частин Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Військове командування, в межах повноважень, визначених цим Законом та Указом Президента України про введення воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, затвердженим Верховною Радою України, видає обов`язкові до виконання накази і директиви з питань забезпечення оборони, громадської безпеки і порядку, здійснення заходів правового режиму воєнного стану.

Згідно ст. 15 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» військові адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України "Про оборону України", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", "Про критичну інфраструктуру", цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Повноваження військових адміністрацій здійснюються ними в порядку, визначеному законами України для здійснення повноважень відповідних місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Начальник військової адміністрації, зокрема: забезпечує на відповідній території додержання Конституції і законів України, виконання актів Президента України та відповідних органів виконавчої влади; видає накази та розпорядження у межах своїх повноважень, які мають таку ж юридичну силу, що і рішення відповідної ради (рад).

Як вже зазначалось, 30.04.2024 КОВА листами повідомила Київську митницю, В/Ч НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , що відповідно до Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабміну від 25.08.1998 № 1340, з метою виконання службово-бойових завдань протидії збройної агресії російської федерації проти України, прийнято рішення про передачу майна для потреб оборони та національної безпеки, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі Київської митниці, про яке останньою було повідомлено листом № 7.8-5/21-03/6/5987 від 04.04.2024. Разом з вказаним листом був направлений наказ КОВА № 407 від 30.04.2024 та наказ КОВА № 406 від 30.04.2024, відповідно до яких КОВА, зважаючи звернення В/Ч НОМЕР_2 від 20.04.2024 № 1261/311/436/пс та В/Ч НОМЕР_1 від 22.04.2024 № 1262/312/1029/пс, було вирішено передати вказаним військовим частинам для потреб оборони національної безпеки майно, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходиться на складі Київської митниці, згідно додатку, а саме: трактори колісні Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - В/Ч НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - В/Ч НОМЕР_1 .

03.05.2024 Київською митницею передано, а В/Ч НОМЕР_2 та В/Ч НОМЕР_1 отримано зазначені трактори у кількості 4 одиниць загальною вартістю 3 042 044,64 грн., що підтверджується актами приймання-передавання майна № 59/10000/24 від 03.05.2024 та № 60/10000/24 від 03.05.2024 відповідно. Згідно актів, транспортні засоби отримані: від В/Ч НОМЕР_2 - ОСОБА_1, який діяв на підставі довіреності № 52 від 01.05.2024; від В/Ч НОМЕР_1 - ОСОБА_2, який діяв на підставі довіреності № 1262/312/40/1135 від 03.05.2024.

Таким чином, трактори колісні Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 за відповідними обов`язковими до виконання наказами начальника військової адміністрації, виданими відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, безоплатно передано військовим частинам НОМЕР_2 та НОМЕР_1 для потреб оборони держави, забезпечення національної безпеки, відсічі збройної агресії російської федерації проти України, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, забезпечення енергетичної безпеки держави, продовольчої безпеки населення, у випадку, передбаченому законодавством.

З цих підстав, колегія суддів вважає неправильними висновки суду першої інстанції щодо:

- безпідставності посилань відповідача-2 на Порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затверджений постановою Кабміну України від 16.09.2022 № 1043, яким, зокрема, викладено в певній редакції пункт 20 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 1998 року № 1340;

- застосування до даних правовідносин ч.ч. 1 - 3 ст. 7 Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» про підписання акта про примусове відчуження або вилучення майна власником майна або його законним представником і уповноваженими особами військового командування та органу, що погодив рішення про примусове відчуження майна, або військового командування чи органу, що прийняв таке рішення і скріплення печатками військового командування та/або зазначених органів.

В частині зазначеного колегія суддів звертає увагу на обґрунтованості доводів скаржника про те, що Київська митниця не складала протокол про порушення митних правил та не вилучала трактори у позивача, а була лише їх зберігачем до моменту передачі військовим частинам на виконання приписів постанови КМ України від 16.09.2022 № 1043 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо передачі майна для задоволення потреб функціонування держави в умовах воєнного стану» та наказів відповідача-1.

Отже, з огляду на приписи ч. 1 ст. 243 МК України, Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, зважаючи, що позивач не звертався до відповідача до закінчення строків зберігання тракторів колісних Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 , апеляційний господарський суд приймає до уваги, що доказів оскарження ТОВ "Сучасні вантажівки" рішень та дій Київської митниці щодо надсилання КОВА інформації про наявність відповідних транспортних засобів, які перебували на позабалансовому рахунку та знаходились на складі митниці, матеріали справи не місять.

Крім того, чинними є й накази КОВА № 407 та № 406 від 30.04.2024 (рішення керівника Київської обласної військової адміністрації Кравченка Р.), відповідно до яких передано вказаним військовим частинам для потреб оборони національної безпеки майно, яке перебуває на позабалансовому рахунку та знаходилось на складі Київської митниці, згідно додатку, а саме: трактори колісні Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 - В/Ч НОМЕР_2 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 - В/Ч НОМЕР_1 . Про дані обставини, як вважає колегія суддів, вмотивовано заявив і апелянт.

Таким чином, з урахуванням того, що трактори колісні Беларус-892.2, (VIN): НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 перебували на позабалансовому рахунку та знаходилися на складі Київської митниці, строки зберігання яких, встановлені Митним кодексом України, закінчилися, а за вказаними транспортними засобами власник не звернувся до закінчення таких строків, беручи до уваги, що тимчасово, на період воєнного стану в Україні, за рішенням керівника обласної військової адміністрації майно, зазначене у підпункті 3 пункту 1 Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним, може бути безоплатно передано військовим частинам, судова колегія вважає невмотивованими висновки суду попередньої інстанції, що відповідачі здійснили фактичне вилучення належного позивачу майна (4 одиниць тракторів) та подальше розпорядження ним без зміни його правового статусу, а відповідно й стосовно вибуття такого майна з володіння останнього внаслідок порушення встановленої законом процедури та через незаконні дії Київської митниці щодо передачі такого майна іншій особі, всупереч законодавчо закріпленого обов`язку із збереження тимчасово вилученого майна.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу приписів статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Згідно із статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частинами 1 та 2 статті 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 ГК України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди.

Тобто, слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Згідно зі статтею 1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю, зокрема, органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Суд апеляційної інстанції враховує, що на відміну від загальної норми статті 1166 ЦК України, яка вимагає встановлення усіх чотирьох елементів цивільного правопорушення (протиправна поведінка, наявність шкоди, причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою, вина заподіювача шкоди), спеціальна норма статті 1173 Цивільного кодексу України допускає можливість відшкодування шкоди незалежно від вини державних органів.

Отже, необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох елементів цивільного правопорушення: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих елементів має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 ЦК України. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

В площині наведеного вище, враховуючи обставини даної справи та викладені в цій постанові висновки, колегія суддів вважає необґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність складу цивільного правопорушення у діях відповідачів, а тим самим про існування підстав для відповідальності КОВА та Київської митниці у вигляді відшкодування шкоди в порядку ст. 1173 ЦК України, заподіяної позивачу, оскільки позивачем, за викладених у позові підстав, не доведено належними та допустимими, в розумінні ст.ст. 76, 77 ГПК України, доказами неправомірності дій Київської митниці та КОВА, а також причинного зв`язку між неправомірними діями і заподіяною шкодою, відтак й елементів цивільного правопорушення.

Зважаючи на вказане, відсутніми є правові підстави для стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" шкоди у сумі 4 060 000 (чотири мільйона шістдесят тисяч) грн.

При цьому, судова колегія вважає вмотивованими доводи апелянта у вказаних межах.

Окремо, враховуючи обставини цієї справи, колегією суддів зазначається, що посилання позивача на спірні правовідносини у справі № 461/433/23, що розглядалась Верховним Судом, зі справою № 910/6067/24, з огляду на їх предмети та підстави позовів, фактичні обставини, є лише близькими за змістом. Тому, з урахуванням визначених позивачем підстав позову, аргументи ТОВ "Сучасні вантажівки" щодо посилань на висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 11.12.2024 по справі № 461/433/23, критично оцінюються судовою колегією.

Щодо тверджень позивача про прийняття 02.07.2024 Київським окружним адміністративним судом рішення у справі № 320/7072/23, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.11.2024, яким визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 15.12.2022 № UА100100/2022/001180; зобов`язано Київську митницю прийняти подану позивачем 08.12.2022 митну декларацію № UА 22UА100100045182115 до митного оформлення та здійснити пропуск товару через митний кордон України, судова колегія зазначає, що дія оскаржуваного рішення № UА100100/2022/001180 на час розгляду справи № 320/7072/23 не зупинялась, а крім того в рамках справи, що розглядається, не встановлено неправомірної передачі відповідачем-2 до КОВА відповідних транспортних засобів.

Відтак, апеляційним господарським судом критично оцінюються відповідні заперечення позивача.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься й у частині 1 статті 74 ГПК України.

Отже, за загальним правилом, обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. При цьому доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості. Розподіл між сторонами обов`язку доказування визначається предметом спору.

Змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 ГПК).

Частиною 5 статті 236 ГПК України визначено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.10.2010 у справі «Трофимчук проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, суди мають належним чином зазначати підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

З огляду на викладене колегія суддів зазначає, що у цій постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині.

Частиною 1 статті 277 ГПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені відповідачем-2 в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" до Київської обласної військової адміністрації та Київської митниці про стягнення коштів - в повному обсязі, а апеляційна скарга, - задоволенню.

Водночас, викладені у відзиві на апеляційну скаргу заперечення позивача не знайшли свого підтвердження в рамках спростувань викладених апелянтом в апеляційній скарзі доводів в цілому.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 11 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судові витрати апелянта зі сплати судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України, стягненню з позивача не підлягають. Натомість, судові витрати апелянта стягуються на користь останнього з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 129, 269, п. 2 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 277, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/6067/24 - задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.10.2024 у справі № 910/6067/24 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Сучасні вантажівки" до Київської обласної військової адміністрації та Київської митниці про стягнення коштів - повністю.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Київської митниці (ідентифікаційний код - 43997555; адреса: 03124, м. Київ, Б. Гавела Вацлава, буд. 8А) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги - 73 080,00 грн. (сімдесят три тисячі вісімдесят гривень).

4. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду.

5. Справу № 910/6067/24 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, що передбачені ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.03.2025.

Головуючий суддя С.О. Алданова

Судді В.А. Корсак

О.О. Євсіков