Постанова

від 02.04.2025 по справі 128/1243/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 128/1243/22

Провадження № 22-ц/801/934/2025

Категорія: 10

Головуючий у суді 1-ї інстанції Карпінська Ю. Ф.

Доповідач:Сопрун В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокуСправа № 128/1243/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі:

головуючого Сопруна В.В.,

суддів Матківської М.В., Шемети Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Пантелеймонової А.І.,

за участю сторін: прокурора Петрусєвич А.Б., представника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу №128/1243/22 за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі №128/1243/22 за позовом заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатаТиховського МиколиОлеговичана ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 28 лютого 2025 року, яку постановила суддя Карпінська Ю.Ф. в Вінницькому районному суді Вінницької області, повний текст складено 28 лютого 2025 року,

в с т а н о в и в :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з заявою про перегляд рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року у цивільній справі №128/1243/22 за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури задоволено частково. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кухара О.І. задоволено, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову в цій частині. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року касаційну скаргу виконувача обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено, постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року скасовано, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року залишено в силі.

Під час розгляду справи в касаційній інстанції було встановлено певні обставини та факти, які не підтверджені належними доказами. 16 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 з заявою-зверненням про надання інформації щодо безхазяйності гідротехнічної споруди загальною площею 1408 кв.м, що складається з греблі №1, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0017 загальною площею 1,7418 га на території Якушинецької сільської ради, та продажу гідротехнічної споруди загальною площею 1831 кв.м, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0016 загальною площею 2,6641 га на території Якушинецької сільської ради.

22 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав лист б/н від 19 серпня 2024 року бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка П.В., в якому останній повідомив, що в провадженні Вінницького районного суду перебувала справа № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю, предметом розгляду даної справи було визнання права за громадянином за набувальною давністю на гідротехнічні споруди, зазначені в заяві, рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року, яке залишили без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2013 року, було встановлено факт того, що вищезазначені споруди не були безхазяйними. Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що скасування прав на дані гідротехнічні споруди були предметом розгляду в даній справі, вважають, що фактично суд дійшов до помилкових висновків щодо того, що гідротехнічні споруди були безхазяйні та, як наслідок, щодо висновків про те, що порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, оскільки остання фактично вже не може визнати за собою право власності на безхазяйне майно, тому що воно не було безхазяйним, що підтверджується відповідним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року в справі № 0203/2976/2012.

За таких підтверджених фактичними даними (доказами) обставин спростовуються факти, покладені в основу постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 червня 2024 року в справі № 128/1243/22, якою було залишено рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року в силі. Таким чином, моментом, коли ОСОБА_1 дізнався про нововиявлену обставину, що гідротехнічні споруди не були безхазяйним майном, та, як наслідок, не були порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, стало 22 серпня 2024 року, коли заявник отримав лист від бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка П.В.

Враховуючи викладене, просив суд поновити строк на звернення до суду та визнати причини пропуску строку поважними. Задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову заступника керівника Вінницької окружної прокуратури.

Ухвалою Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від28лютого 2025року поновлено ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 відмовлено.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року у цивільній справі № 128/1243/22 залишено в силі.

Не погодившисьз вказаноюухвалою суду,представник ОСОБА_1 адвокатТиховський М.О.подав апеляційну скаргу, оскільки вважає її незаконною та необґрунтованою, постановлену з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просив ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 28 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, скасувати рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову заступника керівника Вінницької окружної прокуратури.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на ті ж обставини, що і у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Зокрема, зазначив, суд першої інстанції відмовляючи в задоволені заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами послався на судову практику Верховного Суду по справах які не є тотожними правовідносинами, які виникли в даній справі, тому не мали бути застосовані судом при постановлені оскаржуваної ухвали.

У відзиві на апеляційну скаргу Вінницька окружна прокуратура просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 28 лютого 2025 року залишити без змін.

Колегія суддів,перевіривши законністьі обґрунтованістьухвали судупершої інстанціїв межахдоводів апеляційноїскарги,заслухавши осіб, які з`явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ч.1-3,5ст.263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Судоверішення маєвідповідати завданнюцивільного судочинства,визначеному цимКодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відмовляючи в задоволені заяви суд першої інстанції виходив з того, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 не є нововиявленими, ці обставини не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у рішенні суду від 10 липня 2023 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В.А. в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними.

Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року (справа №128/1243/22) позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Бучацького М.О. від 26 червня 2013 року, індексний номер рішення: 3476977, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1795 кв.м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди №2, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0141, загальною площею 3,3416 га, та розташована за адресою: урочище «Кринички», приміщення 4, територія Якушинецької сільської ради, Вінницький район, Вінницька область (реєстраційний номер об`єкта 91802605206); визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Коваля В.В. від 16.03.2013, індексний номер рішення: 930360, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1425 кв.м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0140, загальною площею 1,251 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 22633005206); визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Коваля В.В. від 15 березня 2013 року, індексний номер рішення: 925211, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1831 кв.м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0016, загальною площею 2,6641га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 22506005206); визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Бучацького М.О. від 26 червня 2013 року, індексний номер рішення: 3476257, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1408 кв.м, що складається з греблі № 1, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0017, загальною площею 1,7418 га, та розташована за адресою: урочище «Озера», будинок 1, приміщення 1, територія Якушинецької сільської ради Вінницький район (реєстраційний номер об`єкта 91784005206); в решті позовних вимог відмовлено.

Вказане рішеннясуду мотивоване тим, що існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується спірними гідротехнічними спорудами, та ставки, в межах яких знаходяться гідротехнічні споруди, що є предметом позову, не є замкненими природними водоймами, до складу яких входить гребля та водоскидна споруда, тобто такі споруди виконують зокрема і функції захисту від шкідливої дії вод, а тому не можуть бути відокремлені від водного об`єкта без спричинення негативних наслідків для довкілля. У силу статей 187, 188 ЦК України такі гідротехнічні споруди є невід`ємною частиною водного об`єкта, який не може перебувати в приватній власності, а отже, набуття права приватної власності на них відокремлено від водного об`єкта є неможливим. Вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності є законним та ефективним способом усунення існуючих порушень прав законного володільця майном незважаючи на те, що у іншій частині вимог суд дійшов висновку про відмову у позові про визнання правочинів недійсними, на підставі яких і була здійснена реєстрація права власності на спірні гідротехнічні споруди, посилаючись на неналежний склад відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року було скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 05 червня 2024 року касаційну скаргу виконувача обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено. Постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року скасовано, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року залишив в силі.

Постанова Верховного Суду мотивована тим,що спірніГТС розташованіна земельних ділянках водногофонду натериторії Якушинецькоїсільської радив урочищах «Озера» та «Кринички». Незважаючи на те, що ГТС є нерухомою річчю, вони нерозривно пов`язаніз об`єктомводного фондута неможуть бути відокремлені від нього.Існування ставківна земельнійділянці водногофонду забезпечується ГТС,у силустатей 187,188ЦК Українивони єприналежністю та складовою головноїречі водного об`єкта(ставка),а томуне можутьперебувати у власності фізичнихосіб,крім випадків,визначених законом.Суд апеляційної інстанції правильно зазначив,що відповіднодо частинпершої тачетвертої статті 5 Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їх обтяжень»,не підлягаютьокремій державнійреєстрації правана споруди,що є приналежністю головноїречі,або складовоючастиною речі.Встановивши не тільки незаконністьнабуття відповідачему приватнувласність указанихГТС,але й неможливість здійсненняу березні-червні2013року щодоних державної реєстрації речовихправ якна окремі(самостійні)об`єктинерухомого майна,суд апеляційної інстанції водночасдійшов помилковоговисновку пронеобхідність захисту прав таінтересів державишляхом поданнявіндикаційного позову.Рішення суду про витребуванняз володіннявідповідача нерухомогомайна самепо собіє підставою для внесеннядо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майно запису продержавну реєстраціюза позивачемправа власностіна нерухоме майно. За встановлениху справіобставин,колегія суддівврахувала доводипрокурора про те, що наявністьзареєстрованого прававласності всуперечвимогам законуна спірний об`єктнерухомого майнапозбавляє вподальшому органмісцевого самоврядування звернутися іззаявою провзяття вказаногооб`єктанерухомого майна на облікяк безхазяйногота вподальшому здійснитивідповідну реєстрацію. Вимоги прокурорау ційсправі проскасування рішень,записів продержавну реєстрацію права власностіна цемайно занезаконним володільцемє достатніми для захиступрав таінтересів держави.Водночас застосуваннявіндикації утакому випадкувиокремлює спірніГТС яксамостійні об`єктиправа власності(ане приналежностідо водногооб`єкта)з наявністюконкретного власниката зумовлює настання юридичнихнаслідків,пов`язанихз правовимрежимом їх використання, інших, ніж ті,що встановленізаконом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи спір, дійшов помилкового висновку, що належним способом захисту прокурора у вказаній справі є пред`явлення віндикаційного позову, оскільки пред`явлений позов стосується усунення незаконної реєстрації права власності на об`єкти водного фонду за фізичною особою, яка перешкоджає органу місцевого самоврядування набути право власності на вказаний об`єкт в порядку статті 335 ЦК України. З огляду на вказане, враховуючи межі касаційного оскарження заявником постанови Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та вимогу про залишення в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності є законним та ефективним способом усунення існуючих порушень прав законного володільця майном.

Обґрунтовуючи заяву ОСОБА_1 вказує на те, що прирозгляді справи касаційною інстанцією були встановлено певні обставини та факти, які не підтверджені належними доказами. Зокрема вказує, що він 16 серпня 2024 року звернувсядо бувшогодиректора ПСОП«Промінь» ОСОБА_5 з заявою-зверненням щодо наданняінформації щодобезхазяйності гідротехнічноїспоруди загальною площею 1408кв.м, що складається з греблі№1,розташованої на земельній ділянці з кадастровимномером 0520688900:01:005:0017загальною площею 1,7418га натериторії Якушинецькоїсільської ради,та продажу гідротехнічної спорудизагальною площею1831кв.м,що складаєтьсяз греблі №1 та водопропускної споруди №2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0016загальною площею2,6641га натериторії Якушинецькоїсільської ради.

22 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав листб/н від 19 серпня 2024 року бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка П.В., в якому останній повідомив, що в провадженні Вінницькогорайонного судуВінницької області перебувала справа №0203/2976/2012за позовом ОСОБА_6 до Якушинецькоїсільської ради про визнанняправа власностіна гідротехнічніспоруди ставківза набувальною давністю;предметом розглядуданої справибуло визнанняправа за громадянином занабувальною давністюна гідротехнічніспоруди,зазначені в заяві. Рішенням Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 20 червня 2012 року,яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25 березня 2013 року, було встановлено факт того, що вищезазначені споруди не були безхазяйними; враховуючи зазначене та беручи до уваги, що скасування прав на дані гідротехнічні споруди були предметом розгляду в даній справі, вважають, що фактично суд дійшов до помилкових висновків щодо того, що гідротехнічні споруди були безхазяйні та, як наслідок, щодо висновків про те, що порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, оскільки остання фактично вже не може визнати за собою право власності на безхазяйне майно, тому що воно не було безхазяйним, що підтверджується відповідним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20 червня 2012 року у справі № 0203/2976/2012; за таких підтверджених фактичними даними (доказами) обставин спростовуються факти, покладені в основу постанови Верховного Суду від 05червня 2024 року, якою було залишено рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року в силі.

Таким чином, як на нововиявлену обставину ОСОБА_1 посилається на лист б/н від 19 серпня 2024 року бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка П.В., в якому останній повідомив, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала справа № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю, яким, установлено, що спірні гідротехнічні споруди не були безхазяйним майном.

Норми права, які застосував суд першої інстанції при вирішенні заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (ч.2 ст. 423 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 423ЦПК України нововиявленими є обставини, які: входять до предмета доказування у відповідній справі; обґрунтовують вимоги або заперечення сторін; можуть вплинути на висновки суду про права й обов`язки її учасників або мають інше істотне значення для правильного вирішення спору; існували на час розгляду справи, рішення в якій переглядається; спростовують фактичні дані, покладені в основу такого рішення; не були встановлені, коли суд ухвалював це рішення; не були та не могли бути відомі на час розгляду справи особі, яка звертається із заявою про перегляд рішення; стали відомими тільки після його ухвалення. Обставини, які вважаються нововиявленими, повинні одночасно відповідати цим вимогам.

Процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин. Підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки її учасники не знали про цю обставину та, відповідно, не могли підтвердити її у суді. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами спрямований не на усунення судових помилок, а на перегляд судового рішення у вже розглянутій справі з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення такого рішення.

Нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Питання про те, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Не є нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці доказів, які вже оцінив суд у процесі розгляду справи. Крім того, судове рішення не можна переглядати у зв`язку з нововиявленими обставинами у разі, якщо обставини, передбачені частиною другою статті 423 ЦПК України, відсутні, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 423 ЦПК України, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Не належать до нововиявлених нові обставини, які виникли або змінилися після ухвалення судом рішення, новий доказ або нове обґрунтування позовних вимог чи заперечень проти позову. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювали суди під час розгляду справи.

Нововиявленою обставиною є не факт ухвалення судового рішення, не саме це рішення як юридичний факт, а обставина, яку у ньому встановив суд.

Специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає переоцінки всіх доказів у справі, повторного дослідження всіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості всіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява. Суд має переглянути судове рішення лише в межах виявлених обставин, перевіривши наявність чи відсутність підстав для висновку про те, що ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим. Тобто, врахування таких обставин мало б вирішальне значення у розв`язанні спору та наслідком скасування судового рішення за нововиявленими обставинами було б інше за змістом вирішення спору.

Близькі за змістом правові позиції у подібних правовідносинах неодноразово висловлювалися касаційною інстанцією, зокрема, ВП ВС у постановах від 22 січня 2019 року у справі №127/10129/17, від 30 червня 2020 року у справі №19/028-10/13, від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18, від 25 травня 2021 року у справі №752/4995/17, Верховного Суду у постановах від 21 жовтня 2020 року у справі №726/938/18, від 08 жовтня 2021 року у справі №916/1839/16, від 30 червня 2022 року у справі№910/13908/17.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі №815/6834/15, перегляд рішення, яке набуло законної сили без наявності достатніх підстав, зокрема, у силу помилкового віднесення обставин до нововиявлених, суперечить принципу правової визначеності. Безумовно інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати, як вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і положенням законодавства України, та мають бути збалансовані з реальністю правового захисту та ефективністю рішень судів усіх інстанцій з метою реалізації принципу верховенства права, складовою частиною якого є принцип юридичної визначеності.

Суд враховує, що принцип правової (юридичної) визначеності визнається одним із елементів належної судової процедури у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції. Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав важливість забезпечення принципу юридичної визначеності як елементу верховенства права, який, окрім іншого, вимагає, щоб ухвалене судами остаточне рішення не могло бути скасованим. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало чинності, лише задля нового судового розгляду й нового рішення по суті. Перегляд судового рішення не повинен бути замаскованою апеляційною процедурою, а саме лише існування двох позицій щодо способу вирішення спору не є підставою для повторного судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру, тобто допустимі лише за наявності виняткових обставин (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Брумареску проти Румунії» від 28.11.1999, заява №28342/95; пункти 51-52 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Рябих проти Росії» від 24.07.2003 року, заява №52854/99; ухвала Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви №62608/00 «Агротехсервіс проти України»; пункти 42-44 рішення Європейського суду з прав людини від 09.06.2011, заява №4994/04 у справі «Желтяков проти України»; пункт 40 рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008, заява №3236/03 у справі «Пономарьов проти України»).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відсутні законні підстави для перегляду рішення Вінницького районногосуду Вінницькоїобласті від10липня 2023рокуу цивільній справі №128/1243/22 за нововиявленими обставинами.

Розглядаючи заяви ОСОБА_1 , суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягаютьзастосуванню,повно та всебічно дослідивнаявні усправі доказиі дав їм належну оцінку, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуальногоправа.

При цьому,колегія суддівтакож звертаєувагу нату обставину,що рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року, яке залишено в силі постановою Верховного Суду від 05 червня 2024 року, мотивоване тим, що незважаючи на те, що ГТС є нерухомою річчю, вони нерозривно пов`язані з об`єктом водного фонду та не можуть бути відокремлені від нього; існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується ГТС, у силу статей 187, 188 ЦК України вони є приналежністю та складовою головної речі водного об`єкта (ставка), а тому не можуть перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом.

Відтак, обставина, на яку посилається заявник, як на нововиявлену, не може спростувати факти, які викладені в рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення.

Посилання в апеляційній скарзі на рішення Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 20 червня 2012 року (справа№ 0203/2976/2012), яким відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту за набувальною давністю не заслуговують на увагу, оскільки цей позов не є тотожним із підставами заявлених позовних вимог у справі №128/1243/22, які були предметом розгляду в Вінницькомурайонному судіВінницької області та не є підставою для скасування рішення цього суду від 10 липня 2023 року за нововиявленими обставинами.

Отже, доводи апеляційної скарги є безпідставними, процесуальних порушень, які були б обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції чи призвели б до неправильного вирішення справи апеляційним судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

За змістом ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,

постановив:

Апеляційну скаргупредставника ОСОБА_1 адвокатаТиховського МиколиОлеговичазалишити без задоволення.

Ухвалу Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 28лютого 2025року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 02 квітня 2025 року.

Головуючий Сопрун В.В.

Судді Матківська М.В.

Шемета Т.М.