Ухвала

від 28.02.2025 по справі 128/1243/22

ВІННИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 128/1243/22

УХВАЛА

Іменем України

28 лютого 2025 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді Карпінської Ю.Ф.,

за участі секретаря Дусанюк Н.О.

та учасників справи:

представника заявника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О.,

прокурора Петрусевич А.Б.,

представника третьої особи Хомеренчук Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними,

УСТАНОВИВ:

25.09.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про перегляд рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року у цивільній справі № 128/1243/22 за нововиявленими обставинами. Заява обґрунтована тим, що рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури задоволено частково. Постановою Вінницького апеляційного суду від 19.09.2023 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Кухара О.І. задоволено, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове про відмову у задоволенні позову в цій частині. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 касаційну скаргу виконувача обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури задоволено, постанову Вінницького апеляційного суду від 19.09.2023 скасовано, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 залишено в силі. При розгляді справи у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду, зокрема при прийнятті постанови від 05.06.2024, було встановлено певні обставини та факти, які не підтверджені належними доказами. 16.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 з заявою-зверненням про надання інформації щодо безхазяйності гідротехнічної споруди загальною площею 1408 кв.м, що складається з греблі №1, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0017 загальною площею 1,7418 га на території Якушинецької сільської ради, та продажу гідротехнічної споруди загальною площею 1831 кв.м, що складається з греблі №1 та водопропускної споруди №2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0016 загальною площею 2,6641 га на території Якушинецької сільської ради. 22.08.2024 ОСОБА_1 отримав лист б/н від 19.08.2024 бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка Петра Васильовича, в якому останній повідомив, що в провадженні Вінницького районного суду перебувала справа № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю, предметом розгляду даної справи було визнання права за громадянином за набувальною давністю на гідротехнічні споруди, зазначені в заяві, рішенням Вінницького районного суду від 20.06.2012, яке залишили без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.03.2013, було встановлено факт того, що вищезазначені споруди не були безхазяйними. Враховуючи зазначене та беручи до уваги, що скасування прав на дані гідротехнічні споруди були предметом розгляду в даній справі, вважають, що фактично суд дійшов до помилкових висновків щодо того, що гідротехнічні споруди були безхазяйні та, як наслідок, щодо висновків про те, що порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, оскільки остання фактично вже не може визнати за собою право власності на безхазяйне майно, тому що воно не було безхазяйним, що підтверджується відповідним рішенням Вінницького районного суду від 20.06.2012 по справі № 0203/2976/2012. За таких підтверджених фактичними даними (доказами) обставин спростовуються факти, покладені в основу постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 128/1243/22, якою було залишено рішення Вінницького районного суду по справі № 128/1243/22 від 10.07.2023 в силі. Таким чином, моментом, коли ОСОБА_1 дізнався про нововиявлену обставину, що гідротехнічні споруди не були безхазяйним майном, та, як наслідок, не були порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, стало 22.08.2024, коли заявник отримав лист від бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка Петра Васильовича. Після отримання вищезазначеного листа ОСОБА_1 звернувся до касаційного цивільного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024. Однак ухвалою Касаційного цивільного суду від 19.09.2024 представнику ОСОБА_1 адвокату Тиховському М.О. було відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами. В ухвалі від 19.09.2024 було роз`яснено, що Верховний Суд не є судом, який у цій справі ухвалював своє судове рішення, а при касаційному перегляді залишив в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023, не змінюючи та не скасовуючи вказане судове рішення. Враховуючи викладене, просить поновити строк на звернення до суду та визнати причини пропуску строку поважними; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами; скасувати рішення Вінницького районного суду у справі № 128/1243/22 від 10.07.2023; ухвалити нове рішення у справі № 128/1243/22, яким відмовити в задоволені позову заступника керівника Вінницької окружної прокуратури.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 27.09.2024 заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 залишив без руху та надав заявнику строк для усунення недоліків.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 02.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О. про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за нововиявленимиобставинами та визнання причин пропуску строку поважними; заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 залишив без розгляду.

Вінницький апеляційний суд постановою від 07.11.2024 задовольнив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О.; ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02.10.2024 скасував і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 19.11.2024 відкрив провадження у справі та призначив судове засідання.

19.12.2024 заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В. подав до суду письмові пояснення, які мотивовані тим, що не погоджуючись з висновками судів, зазначених в рішенні Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 у цивільній справі № 128/1243/22, залишеного постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 без змін, нововиявленою обставиною зазначено наявність рішення суду від 20.06.2012 у справі №0203/2976/2012, яким, на думку заявника, встановлено факт, що спірні гідротехнічні споруди не були безхазяйними, та підтверджено, що реєстрація права власності на них за ОСОБА_1 не є первинною. Водночас, судами в ході розгляду справи № 128/1243/22 зазначено, що за змістом статей 186, 190, 316 ЦК України право власності особи виникає на окрему, самостійну річ. Отже, розглядаючи відповідні спори, суди мають враховувати, що приналежність головної речі не може бути окремим об?єктом права власності, а лише слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом (постанова Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 910/8903/16). Незалежно від цільового призначення будь-яка ГТС це інженерна споруда, розташована на водному об`єкті та призначена для керування ним, а також для запобігання шкідливій дії вод. Використання ГТС без втрати її правового статусу з іншою метою, аніж обслуговування водного об`єкта, є неможливим, тобто вона є приналежністю до водного об`єкта. Державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що є самостійним об`єктом цивільно-правових відносин та якому притаманні характеристики, зазначення яких є обов`язковим для внесення до державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації. Натомість, такі об`єкти як ГТС, не наділені технічними характеристиками, інформація про які підлягає обов`язковому внесенню до Державного реєстру прав. Як встановлено в ході розгляду справи № 128/1243/22, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачами, спірні ГТС розташовані на земельних ділянках водного фонду на території Якушинецької сільської ради в урочищах «Озера» та «Кринички». Незважаючи на те, що ГТС є нерухомою річчю, вони нерозривно пов`язані з об`єктом водного фонду та не можуть бути відокремлені від нього. Існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується ГТС, у силу статей 187, 188 ЦК України, вони є приналежністю та складовою головної речі водного об`єкта (ставка), а тому не можуть перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом. З огляду на викладене, гідротехнічні споруди, розташовані на землях водного фонду, що перебувають у комунальній власності, тобто нерозривно пов`язані із земельною ділянкою. Таким чином, рішенням від 10.07.2023, залишеним постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 без змін, встановлено не тільки незаконність набуття відповідачем у приватну власність указаних ГТС, але й неможливість здійснення у березні-червні 2013 року щодо них державної реєстрації речових прав як на окремі (самостійні) об`єкти нерухомого майна не лише відповідачем, а й іншими суб`єктами (фізичними або юридичними особами), у т.ч. КСП «Правда». З приводу перебування зазначених гідротехнічних споруд у власності КСП «Правда». Гідротехнічні споруди не підлягали паюванню у процесі реформування Колективного сільськогосподарського підприємства «Правда» в силу закону, зокрема положень ч. 8 ст. 31 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство», положень п. 2 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об?єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передані на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.2003 №1253, п. 21. Спірні гідротехнічні споруди підлягали безоплатній передачі до комунальної власності. В той же час, проведена за відповідачем державна реєстрація прав на вказані гідроспоруди є незаконною, здійсненою з метою, що суперечить інтересам Якушинецької об`єднаної територіальної громади. Таким чином, наведені заявником доводи не дають підстав для перегляду рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 у справі № 128/1243/22, залишеного постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 без змін, за нововиявленими обставинами, оскільки не спростовують встановленні першою та касаційною інстанціями фактичні обставини справи. З урахуванням викладеного, просить заяву ОСОБА_1 про перегляд рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 у справі № 128/1243/22, залишеного постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 без змін, за нововиявленими обставинами залишити без задоволення.

Судовий розгляд відкладався з поважних причин.

В судовому засіданні 17.02.2025 представник заявника ОСОБА_1 адвокат Тиховський М.О. суду зазначив, що 10.07.2023 Вінницьким районним судом Вінницької області рішенням було задоволено позов прокурора. Постановою Вінницького апеляційного суду рішення суду першої інстанції було скасовано, однак постановою Верховного Суду залишено в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023. Після ухвалення відповідних рішень судів 16.08.2024 ОСОБА_1 звернувся до бувшого керівника ПСОП «Промінь» із заявою-зверненням щодо надання інформації щодо безхазяйності гідротехнічних споруд. 22.08.2024 ОСОБА_1 отримав лист бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 , в якому останній повідомив, що в провадженні Вінницького районного суду перебувала справа № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю, предметом розгляду даної справи було визнання права за громадянином за набувальною давністю на гідротехнічні споруди. Вказаним рішенням було встановлено, що гідротехнічні споруди не були безхазяйними, а перебували у користуванні ПСОП «Промінь». Дана обставина є суттєвою, оскільки Верховний Суд під час розгляду справи вказав, що спірне майно є безхазяйним. Нововиявленою обставиною є лист, зі змісту якого заявнику стало відомо про наявність рішення, яким встановлено той факт, що спірне майно не було безхазяйним. Обставина є нововиявленою, бо про її існування ОСОБА_1 не було відомо, дізнався лише після отримання листа бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 . Причиною пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленою обставиною є те, що ОСОБА_1 після отримання листа бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 із вказаною заявою через технічну помилку звернувся до суду касаційної інстанції.

Прокурор Петрусевич А.Б. в судовому засіданні 17.02.2025 заперечила з приводу задоволення заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення. Суду зазначила, що вказана заява є необґрунтованою і взагалі не стосується справи. Земельні ділянки водного фонду, які перебували в оренді ОСОБА_6 , були передані згідно з договором суборенди ОСОБА_1 для користування за призначенням. На підставі декларації про реконструкцію гідротехнічних спору, у 2013 році була здійснена реєстрація права приватної власності за ОСОБА_1 з відкриттям нового розділу. Відкриття нового розділу означає, що попередньо право власності не було зареєстроване за будь-якими фізичними чи юридичними особами. Безхазяйність вказаного майна не є єдиною підставою для задоволення позову прокуратури.

Представник третьої особи Вінницької обласної державної адміністрації Хомеренчук Ю.О. підтримала думку прокурора, вважають дану заяву необґрунтованою, оскільки дана обставина могла бути відомою ОСОБА_1 раніше. Гідротехнічна споруда нерозривна з водним об`єктом, який перебував на балансі Якушинецької сільської ради, тому гідротехнічна споруда підлягала безоплатній передачі в комунальну власність Якушинецької сільської ради, тому позов був заявлений прокуратурою в інтересах Якушинецької сільської ради. Просить залишити заяву ОСОБА_1 без задоволення.

Представник Якушинецької сільської ради в особі сільського голови Романюка В. подав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника Якушинецької сільської ради, позовні вимоги заступника керівника Вінницької окружної прокуратури підтримують в повному обсязі.

Інші учасники справи в судове засідання 17.02.2025 не з`явилися без поважних причин, хоч у встановленому законом порядку повідомлялися про дату, час та місце розгляду заяви.

Заслухавши учасників справи, оглянувши матеріали цивільної справи № 128/1243/22, суд дійшов такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, на який сторона заявника посилається, як на підставу для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Такі нововиявлені обставини, на думку сторони заявника ОСОБА_1 , зазначені в листі б/н від 19.08.2024 бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка Петра Васильовича.

У своїй заяві про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 сторона заявника зазначає, що про нововиявлену обставину ОСОБА_1 стало відомо, коли він отримав лист б/н від 19.08.2024 бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 , а саме: 22.08.2024.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 424 ЦПК України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

В положеннях статті 123 ЦПК України визначено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Згідно з ч. 3 ст. 124 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

У даному випадку тридцятиденний строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 423 цього Кодексу, припав на 21.09.2024 (вихідний день), а отже, останнім днем строку був перший після нього робочий день 23.09.2024. Однак заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 ОСОБА_1 до Вінницького районного суду Вінницької області подав лише 25.09.2024, тобто з пропуском встановленого законом строку.

У статті 120 ЦПК України визначено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Строк звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення є строком, визначеним законом.

У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Тобто необхідною умовою для поновлення пропущеного строку є наведення заявником причин його пропуску, яким суд надає оцінку на предмет їх поважності.

Обгрунтовуючи поважність причин пропуску вказаного строку, сторона заявника ОСОБА_1 зазначає, що після отримання 22.08.2024 листа б/н від 19.08.2024 бувшого директора ПСОП «Промінь» ОСОБА_5 , ОСОБА_1 звернувся до Касаційного цивільного суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024, однак ухвалою Касаційного цивільного суду від 19.09.2024 представнику ОСОБА_1 адвокату Тиховському М.О. було відмовлено у відкритті провадження за нововиявленими обставинами. В ухвалі від 19.09.2024 було роз`яснено, що Верховний Суд не є судом, який у цій справі ухвалював своє судове рішення, а при касаційному перегляді залишив в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023, не змінюючи та не скасовуючи вказане судове рішення.

Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 02.10.2024 відмовив у задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О. про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за нововиявленимиобставинами та визнання причин пропуску строку поважними; заяву ОСОБА_1 , подану та підписану представником згідно з ордером Тиховським Миколою Олеговичем, про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 залишив без розгляду.

Вінницький апеляційний суд постановою від 07.11.2024 задовольнив апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О.; ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 02.10.2024 скасував і направив справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Враховуючи постанову Вінницького апеляційного суду від 07.11.2024, в якій зазначено, що «процесуальна помилка, зокрема допущена адвокатом, за умови, що особа вжила усіх від неї залежних заходів для її усунення (у даному випадку підготувала заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та подала її до належного суду наступного дня після оприлюднення ухвали Верховного Суду, якою на таку помилку було вказано, в Єдиному державному реєстрі судових рішень, навіть до отримання тексту ухвали в електронному кабінеті адвоката, зареєстрованому у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі «Електронний суд»), може бути підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (пункт 5 частини другої статті 34 Закону України «Поро адвокатуру та адвокатську діяльність»), але не для відмови такій особі у доступі до правосуддя», суд вважає за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Згідно з ч. 4 ст. 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

В пункті 3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 №4 передбачено, що нововиявлені обставини це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Необхідними умовами нововиявлених обставин є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який вимагає, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного й обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (рішення ЄСПЛ від 09.06.2011 у справі «Желтяков проти України», заява № 4994/04, § 42-43).

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими учасникам справи, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду за нововиявленими обставинами судового рішення.

Тобто нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Нe вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Із пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06.12.2005 у справі № 19960/04 «Попов проти Молдови» (Popov v. Moldova) убачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, новий розгляд справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, можливий у зв`язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження лише у разі необхідності виправлення суттєвих помилок правосуддя, коли така процедура застосовується у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Донововиявлених обставинналежать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Тобто за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення, яке переглядається.

Інститут перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами вже по своїй природі передбачає конфлікт між принципом «правової визначеності» та «правом на справедливий суд», але останній (з урахуванням того ж принципу «правової визначеності», в аспекті чіткості судового процесу та винятковості переліку і вимог до обставин, що можуть виступати як нововиявлені) має пріоритет.

Судом установлено, що заступник керівника Вінницької окружної прокуратури Семенюк В. в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними.

Вінницький районний суд Вінницької області рішенням від 10.07.2023 у цивільній справі № 128/1243/22 задовольнив частково позов заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради Вінницького району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними задовольнити частково; визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Бучацького М.О. від 26.06.2013, індексний номер рішення: 3476977, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1795 кв.м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди №2, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0141, загальною площею 3,3416 га, та розташована за адресою: урочище «Кринички», приміщення 4, територія Якушинецької сільської ради, Вінницький район, Вінницька область (реєстраційний номер об`єкта 91802605206); визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Коваля В.В. від 16.03.2013, індексний номер рішення: 930360, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1425 кв.м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, розташованої на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:007:0140, загальною площею 1,251 га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта 22633005206); визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Коваля В.В. від 15.03.2013, індексний номер рішення: 925211, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1831 кв.м, що складається з греблі № 1 та водопропускної споруди № 2, розташована на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0016, загальною площею 2,6641га, та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта 22506005206); визнав незаконним та скасував рішення державного реєстратора реєстраційної служби Вінницького районного управління юстиції Вінницької області Бучацького М.О. від 26.06.2013, індексний номер рішення: 3476257, щодо реєстрації за ОСОБА_1 права приватної власності на гідротехнічну споруду загальною площею 1408 кв.м, що складається з греблі № 1, що знаходиться на земельній ділянці з кадастровим номером 0520688900:01:005:0017, загальною площею 1,7418 га, та розташована за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер об`єкта 91784005206); в решті позовних вимог відмовив.

Вказане рішеннясуду мотивоване тим, що існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується спірними гідротехнічними спорудами, та ставки, в межах яких знаходяться гідротехнічні споруди, що є предметом позову, не є замкненими природними водоймами, до складу яких входить гребля та водоскидна споруда, тобто такі споруди виконують зокрема і функції захисту від шкідливої дії вод, а тому не можуть бути відокремлені від водного об`єкта без спричинення негативних наслідків для довкілля. У силу статей 187, 188 ЦК України такі гідротехнічні споруди є невід`ємною частиною водного об`єкта, який не може перебувати в приватній власності, а отже, набуття права приватної власності на них відокремлено від водного об`єкта є неможливим. Вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності є законним та ефективним способом усунення існуючих порушень прав законного володільця майном незважаючи на те, що у іншій частині вимог суд дійшов висновку про відмову у позові про визнання правочинів недійсними, на підставі яких і була здійснена реєстрація права власності на спірні гідротехнічні споруди, посилаючись на неналежний склад відповідачів, що є самостійною підставою для відмови у позові.

Вінницький апеляційний суд постановою від 19.09.2023 задовольнив апеляційну скаргу представника адвоката Кухара О.І., рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року скасував в частині задоволення позову та ухвалив нове про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що земельні ділянки водного фонду, на яких розташовані спірні гідротехнічні споруди, з 2011 року перебували в суборенді відповідача ОСОБА_1 та за ним було зареєстровано право власності на розміщені на цих земельних ділянках гідротехнічні споруди. Однак, оскільки земельна ділянка, на якій розміщена спірна гідроспоруда, не може перебувати в приватній власності в силу вимог законодавства України, набуття аналогічного права на цю гідроспоруду відокремлено від вказаної ділянки як водного об`єкта є неможливим відповідно до статей 187, 188, 377 ЦК України та статті 120 ЗК України. Крім того, відповідно до частин першої та четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають окремій державній реєстрації права на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, якими є гідротехнічні споруди, як приналежна річ водного об`єкта, а саме відповідних ставків, враховуючи, що ними забезпечується їх існування та вони використовуються, у тому числі, для боротьби з шкідливим впливом вод. Отже, указані ГТС перейшли у приватну власність всупереч вимогам чинного законодавства. Разом з цим, у випадку, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідним для відновлення його права. Обрання прокурором неналежного способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові. Рішення суду першої інстанції в частині відмови у позові прокурора відповідачем не оскаржувалося, тому у апеляційному порядку не переглядалося.

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду постановою від 05.06.2024 задовольнив касаційну скаргу виконувача обов`язків керівника Вінницької обласної прокуратури; постанову Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року скасував, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року залишив в силі.

Постанова ВерховногоСуду ускладі колегіїсуддів Першоїсудової палатиКасаційного цивільногосуду обґрунтованатим,що спірніГТС розташованіна земельнихділянках водногофонду натериторії Якушинецькоїсільської радив урочищах«Озера» та«Кринички».Незважаючи нате,що ГТСє нерухомоюріччю,вони нерозривнопов`язаніз об`єктомводного фондута неможуть бутивідокремлені віднього.Існування ставківна земельнійділянці водногофонду забезпечуєтьсяГТС,у силустатей 187,188ЦК Українивони єприналежністю таскладовою головноїречі водного об`єкта(ставка),а томуне можутьперебувати увласності фізичнихосіб,крім випадків,визначених законом.Суд апеляційноїінстанції правильнозазначив,що відповіднодо частинпершої тачетвертої статті5Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень»,не підлягаютьокремій державнійреєстрації правана споруди,що єприналежністю головноїречі,або складовоючастиною речі.Встановивши нетільки незаконністьнабуття відповідачему приватнувласність указанихГТС,але йнеможливість здійсненняу березні-червні2013року щодоних державноїреєстрації речовихправ якна окремі(самостійні)об`єктинерухомого майна,суд апеляційноїінстанції водночасдійшов помилковоговисновку пронеобхідність захиступрав таінтересів державишляхом поданнявіндикаційного позову.Рішення судупро витребуванняз володіннявідповідача нерухомогомайна самепо собіє підставоюдля внесеннядо Державногореєстру речовихправ нанерухоме майнозапису продержавну реєстраціюза позивачемправа власностіна нерухомемайно.За встановлениху справіобставин,колегія суддівврахувала доводипрокурора проте,що наявністьзареєстрованого прававласності всуперечвимогам законуна спірнийоб`єктнерухомого майнапозбавляє вподальшому органмісцевого самоврядуваннязвернутися іззаявою провзяття вказаногооб`єктанерухомого майнана облікяк безхазяйногота вподальшому здійснитивідповідну реєстрацію.Вимоги прокурорау ційсправі проскасування рішень,записів продержавну реєстраціюправа власностіна цемайно занезаконним володільцемє достатнімидля захиступрав таінтересів держави.Водночас застосуваннявіндикації утакому випадкувиокремлює спірніГТС яксамостійні об`єктиправа власності(ане приналежностідо водногооб`єкта)з наявністюконкретного власниката зумовлюєнастання юридичнихнаслідків,пов`язанихз правовимрежимом їхвикористання,інших,ніж ті,що встановленізаконом. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд апеляційної інстанції, розглядаючи спір, дійшов помилкового висновку, що належним способом захисту прокурора у вказаній справі є пред`явлення віндикаційного позову, оскільки пред`явлений позов стосується усунення незаконної реєстрації права власності на об`єкти водного фонду за фізичною особою, яка перешкоджає органу місцевого самоврядування набути право власності на вказаний об`єкт в порядку статті 335 ЦК України. З огляду на вказане, враховуючи межі касаційного оскарження заявником постанови Вінницького апеляційного суду від 19 вересня 2023 року та вимогу про залишення в силі рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року, Верховний Суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога прокурора про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності є законним та ефективним способом усунення існуючих порушень прав законного володільця майном.

ОСОБА_1 ,звертаючись досуду іззаявою проперегляд рішенняВінницького районногосуду Вінницькоїобласті від10липня 2023року уцивільній справі№ 128/1243/22за нововиявленимиобставинами впорядку п.3ч.2ст.423ЦПК України,вказує,що прирозгляді справиу Касаційномуцивільному судіу складіВерховного Суду,зокрема приприйнятті постановивід 05.06.2024,було встановленопевні обставинита факти,які непідтверджені належнимидоказами;16.08.2024 ОСОБА_1 звернувсядо бувшогодиректора ПСОП«Промінь» ОСОБА_5 з заявою-зверненнямщодо наданняінформації щодобезхазяйності гідротехнічноїспоруди загальноюплощею 1408кв.м,що складаєтьсяз греблі№1,розташованої наземельній ділянціз кадастровимномером 0520688900:01:005:0017загальною площею1,7418га натериторії Якушинецькоїсільської ради,та продажугідротехнічної спорудизагальною площею1831кв.м,що складаєтьсяз греблі№1та водопропускноїспоруди №2,розташованої наземельній ділянціз кадастровимномером 0520688900:01:005:0016загальною площею2,6641га натериторії Якушинецькоїсільської ради;22.08.2024 ОСОБА_1 отримав листб/нвід 19.08.2024бувшого директораПСОП «Промінь» ОСОБА_5 ,в якомуостанній повідомив,що впровадженні Вінницькогорайонного судуперебувала справа№ 0203/2976/2012за позовом ОСОБА_6 до Якушинецькоїсільської радипро визнанняправа власностіна гідротехнічніспоруди ставківза набувальноюдавністю;предметом розглядуданої справибуло визнанняправа загромадянином занабувальною давністюна гідротехнічніспоруди,зазначені взаяві,рішенням Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 20.06.2012,яке залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 25.03.2013, було встановлено факт того, що вищезазначені споруди не були безхазяйними; враховуючи зазначене та беручи до уваги, що скасування прав на дані гідротехнічні споруди були предметом розгляду в даній справі, вважають, що фактично суд дійшов до помилкових висновків щодо того, що гідротехнічні споруди були безхазяйні та, як наслідок, щодо висновків про те, що порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, оскільки остання фактично вже не може визнати за собою право власності на безхазяйне майно, тому що воно не було безхазяйним, що підтверджується відповідним рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 20.06.2012 у справі № 0203/2976/2012; за таких підтверджених фактичними даними (доказами) обставин спростовуються факти, покладені в основу постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 128/1243/22, якою було залишено рішення Вінницького районного суду у справі № 128/1243/22 від 10.07.2023 в силі.

Тобто у даному випадку заявник як на нововиявлену обставину посилається на лист б/н від 19.08.2024 бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка Петра Васильовича, в якому останній повідомив, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала справа № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю, яким, начебто, установлено, що спірні гідротехнічні споруди не були безхазяйним майном.

Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 (справа № 910/13908/17) звернув увагу на те, що специфіка перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами не передбачає переоцінки всіх доказів у справі, повторного дослідження всіх обставин справи, а також здійснення перевірки обґрунтованості всіх висновків, викладених у судовому рішенні, про перегляд якого подана заява. Суд має переглянути судове рішення лише в межах виявлених обставин, перевіривши наявність чи відсутність підстав для висновку про те, що врахування таких обставин мало б вирішальне значення у розв`язанні спору.

Згідно з п. 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами», процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Європейський Суд з прав людини зазначив, що одним із аспектів принципу верховенства права є принцип правової певності, який, окрім іншого, передбачає, що, якщо суд ухвалив остаточне рішення по суті спору, таке рішення не може бути піддане перегляду. Цей принцип встановлює, що жодна сторона не вправі ставити питання про перегляд остаточного судового рішення, яке набрало законної сили, лише задля нового судового розгляду і нового рішення по суті. Відхилення від цього принципу допустимі лише за наявності виняткових обставин. Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним.

Отже, істотними обставинами справи вважаються ті, які можуть вплинути на рішення суду, яке набрало законної сили, а це, передусім, ті, що взагалі не були предметом розгляду у даній цивільній справі, у зв`язку з тим, що вони не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою на час розгляду справи.

Не можуть вважатися нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювались судом у процесі розгляду справи.

Варто зазначити, що неналежне виконання сторонами своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і неподання суду усіх доказів, збирання нових доказів після розгляду справи не є нововиявленими обставинами, а тому і не можуть тягнути за собою перегляд судового рішення з зазначених підстав.

Сторона заявника вказує, що моментом, коли ОСОБА_1 дізнався про нововиявлену обставину, що гідротехнічні споруди не були безхазяйним майном, та, як наслідок, не були порушені права держави в особі Якушинецької сільської ради, стало 22.08.2024, було отримання листа від бувшого директора ПСОП «Промінь» Савченка Петра Васильовича про те, що в провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебувала справа № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю та рішенням суду установлено, що спірні гідротехнічні споруди не були безхазяйним майном.

Системний аналіззаяви тадоданих донеї документівдає підставидля висновку,що наведенастороною заявника ОСОБА_1 обставина (листвід бувшогодиректора ПСОП«Промінь» СавченкаПетра Васильовичавід 22.08.2024)не єнововиявленою урозумінні пункту1частини другоїстатті 423ЦПК України,оскільки вказанау листіінформація рішення у справі № 0203/2976/2012 за позовом ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків за набувальною давністю є публічною та розміщеною на офіційних державних онлайн-ресурсах, зокрема у Єдиному державному реєстрі судових рішень, у зв`язку з чим могла бути відомою усім учасникам справи, зокрема, і заявнику.

Дана обставина існувала на час розгляду справи № 128/1243/22, і заявник, за умови належної реалізації своїх процесуальних прав, в ході розгляду справи не був позбавлений можливості отримати зазначену інформацію.

Подібні за змістом висновки викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.05.2022 (справа № 372/4153/18), від 07.12.2022 (справа № 372/4153/18), від 19.06.2024 (справа № 372/4154/18).

Крім того,рішенням Вінницькогорайонного судуВінницької областівід 20.06.2012у справі№ 0203/2976/2012обставини,на якіпосилається заявник те,що гідротехнічніспоруди небули безхазяйним майном, встановлені не були, оскільки даним рішенням в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Якушинецької сільської ради про визнання права власності на гідротехнічні споруди ставків на території Якушинецької сільської ради за межами населеного пункту за набувальною давністю було відмовлено. У даному рішенні суду в мотивувальній його частині міститься лише один абзац щодо зазначення «про безхазяйне майно», а саме: «Таким чином, судом встановлено, що позивачем не доведено безперервність володіння чужим майном на протязі 10 років, крім того позивачем не доведено безхазяйність вказаного майна, яке перебувало у власності КСП «Правда» і на баланс сільської ради як безхазяйне не передавалося, судовим рішенням безхазяйність даного майна не встановлювалася».

Слід також зазначити, що рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023, яке залишено в силі постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05.06.2024, мотивоване тим, що незважаючи на те, що ГТС є нерухомою річчю, вони нерозривно пов`язані з об`єктом водного фонду та не можуть бути відокремлені від нього; існування ставків на земельній ділянці водного фонду забезпечується ГТС, у силу статей 187, 188 ЦК України вони є приналежністю та складовою головної речі водного об`єкта (ставка), а тому не можуть перебувати у власності фізичних осіб, крім випадків, визначених законом.

Отже, обставина, на яку посилається сторона заявника, як на нововиявлену, не може спростувати факти, покладені в основу рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Згідно з ч. 3 ст. 429 ЦПК України, за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов`язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається.Не може бути скасоване правильне по суті і законне судове рішення з одних лише формальних міркувань.

Суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.08.2021 (справа № 917/1196/19), від 30.11.2021 (справа № 915/2197/19).

Тому, враховуючи, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , не є нововиявленими, ці обставини не впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні від 10.07.2023 у цивільній справі № 128/1243/22, заява ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 не підлягає задоволенню, а тому рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10.07.2023 у цивільній справі № 128/1243/22 слід залишити в силі.

Відповідно до ч. 4 ст. 429 ЦПК України, у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Згідно з довідкою, складеною головним спеціалістом по роботі з персоналом ОСОБА_7 , суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф. перебувала на лікарняному з 18 лютого 2025 року до 27 лютого 2025 року, тому ухвалу буде проголошено 28.02.2025.

Керуючись статтями 4, 12, 263-265, 268, 423, 429 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника заявника ОСОБА_1 адвоката Тиховського М.О. про поновлення строку на подання заяви про перегляд судового рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за нововиявленимиобставинами та визнання причин пропуску строку поважними задовольнити.

Поновити ОСОБА_1 строк для подання заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22.

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення у цивільній справі № 128/1243/22 за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними відмовити.

Рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 10 липня 2023 року у цивільній справі № 128/1243/22 за позовною заявою заступника керівника Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Якушинецької сільської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Вінницька обласна державна адміністрація, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності, визнання правочинів недійсними залишити в силі.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду.

Ухвалу проголошено 28.02.2025.

СУДДЯ