Постанова

від 02.04.2025 по справі 916/4027/24

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2025 рокум. ОдесаСправа № 916/4027/24м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів: Діброви Г.І.,

Ярош А.І.,

секретар судового засідання Полінецька В.С.,

за участю представників учасників судового процесу:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2"

на рішення Господарського суду Одеської області

від 16 січня 2025 року (повний текст складено 27.01.2025)

у справі № 916/4027/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАУХАУС ГРУП"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2"

про стягнення 343 501,75 грн., -

суддя суду першої інстанції: Нікітенко С.В.

місце винесення рішення: м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 02.04.2025, відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "БАУХАУС ГРУП" (далі також Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" (далі також Відповідач) про стягнення 343 501,75 грн., з яких: 286 853,46 грн сума основної заборгованості, 32 611,72 грн сума пені, 10 311,33 грн сума 3% річних та 13 659,24 грн сума інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "БАУХАУС ГРУП" посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за укладеним між сторонами договором підряду від 28.09.2021 №28-09/21 щодо повної та своєчасної оплати за виконані позивачем будівельні роботи.

В процесі розгляду справи ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" подало до суду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи у даній справі, в задоволенні якого відповідачу судом було відмовлено, з посиланням на відсутність такої необхідності для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24 (суддя Нікітенко С.В.) позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача суму основного боргу у розмірі 286 853,46 грн., суму пені у розмірі 32 127,59 грн., суму 3% річних у розмірі 10 122,71 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 13 659,24 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено. Крім того, з ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" на користь ТОВ "БАУХАУС ГРУП" стягнуто 5 141,45 грн. судового збору за подання позовної заяви.

В оскаржуваному рішенні місцевим господарським судом встановлено наявність заборгованості Відповідача за спірним договором підряду на загальну суму 286 853,46 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи актом приймання виконаних робіт та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, які підписані Відповідачем без зауважень, у зв`язку з чим судом задоволені позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Враховуючи встановлене порушення грошового зобов`язання з боку Відповідача, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Разом з цим, перевіривши надані Позивачем відповідні розрахунки, місцевий господарський суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат є правильним, але нараховані суми пені та 3% річних судом першої інстанції прийняти не були, з огляду на неправильно визначений Позивачем строк прострочення виконання Відповідачем грошового зобов`язання. Тому, здійснивши власний перерахунок пені та 3% річних, суд першої інстанції дійшов висновку, що стягненню з ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" підлягає пеня у сумі 32 127,59 грн. та 3% річних у сумі 10 122,71 грн., а не заявлені Позивачем у якості пені сума у розмірі 32 611,72 грн та 3% річних у сумі 10 311,33 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову у повному обсязі. Також, апелянт просить стягнути на свою користь з ТОВ "БАУХАУС ГРУП" судові витрати.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" зазначає, що:

- суд першої інстанції неправомірно залишив без розгляду відзив Відповідача на позовну заяву, чим фактично позбавив останнього можливості на повноцінний правовий захист, не врахувавши пояснень Відповідача;

- крім того, разом із відзивом на позовну заяву Відповідачем було подано до суду клопотання про призначення експертизи, з метою встановлення вартості відновлювального ремонту, у зв`язку із виявленням прихованих недоліків у виконаних Позивачем роботах, однак, вказане клопотання також, відповідно, залишилось без розгляду;

- внаслідок виявлення недоліків у виконаних Відповідачем роботах, Позивач зазнав збитків, розмір яких неможливо підрахувати без залучення відповідного експерта;

- початку виконання підрядних робіт мав передувати авансовий платіж, який не було сплачено Відповідачем, а відтак, останній не надав Позивачу жодних підстав для початку виконання спірних робіт- предмету Договору підряду. Жодної вимоги, щодо оплати авансового платежу Відповідач від Позивача не отримував;

- не отримавши авансу в вересні 2021 та не маючи, відповідно, можливості визначити строк виконання Договору підряду, Позивач безпідставно здав такі роботи в червні 2023, тобто майже через два роки після підписання Договору підряду, попри визначений в п. 2.4. Договору строк виконання робіт 45 днів з моменту отримання авансового платежу. Відтак, Позивачем, в порушення умов Договору підряду, було здійснено роботи без достатніх на те підстав та з порушенням строків виконання робіт, визначених Договором підряду.

Більш детально доводи ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" викладені в апеляційній скарзі.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.02.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24 та призначено її розгляд на 02.04.2025 о 12:00 год. Позивачу встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.

24.02.2025 від ТОВ "БАУХАУС ГРУП" до Південно-західного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому Позивач не погоджується з доводами останньої; зазначає, що всі необхідні роботи за спірним Договором Підприємством фактично виконані; при цьому, підставою для виконання робіт є саме укладений між сторонами Договір підряду; на підтвердження доводів щодо неналежної якості виконання робіт з боку Позивача, Відповідач не надає будь-якого доказу, зокрема, означену ним фотофіксацію, на яку спирається апелянт в апеляційній скарзі; про виявлені недоліки Підрядник жодним чином не повідомлявся; Відповідач не відмовлявся від підписання акту виконаних будівельних робіт, що свідчить про відсутність зауважень до якості виконання роботи Підрядника; Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, яке полягає у зверненні до суду з заявою про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву до закінчення цього строку, а відтак, усі доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими, у зв`язку з чим, ТОВ "БАУХАУС ГРУП" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

31.03.2025 до суду апеляційної інстанції від ТОВ "БАУХАУС ГРУП" надійшла заява про розгляд справи без участі представника Позивача, що було враховано судовою колегією.

У судове засідання 02.04.2025 представники сторін не з`явились; про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Враховуючи положення ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи та те, що матеріали справи містять докази повідомлення учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання; з огляду на те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства; участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком сторін; явка учасників судового процесу ухвалами суду не визнана обов`язковою; матеріалів справи достатньо для її розгляду та прийняття рішення, з огляду на заяву Позивача про розгляд справи за відсутності його представника, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції за відсутністю представників сторін.

В судовому засіданні 02.04.2025, відповідно до ч.ч. 4. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, підписано вступну та резолютивну частину постанови без її проголошення.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

З огляду на матеріали справи вбачається, що 28.09.2021 між ТОВ "БАУХАУС ГРУП" (Підрядник, Виконавець) та ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2 (Замовник) був укладений договір підряду №28-09/21 (надалі Договір), відповідно до п. 1.1. якого Замовник доручає і оплачує, а Виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання комплексних робіт з оздоблення бетонних поверхонь фундаментів огорожі території північної сторони та фундаментів чилерів при поліпшенні об`єкта Замовника: 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом, за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1 (надалі - Об`єкт).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна вартість робіт за цим Договором визначається на підставі Додатку №1 до Договору Договірна ціна, та становить 286 853,46 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 47 808,91 грн.

Відповідно до умов п. 3.1. Договору, форма оплати безготівкова.

Після припинення Договору, Замовник протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку Підрядника, здійснює авансовий платіж, що становить 200000,00 грн, в т.ч. ПДВ 20% - 33333,33 грн (п. 3.2. Договору).

Остаточний розрахунок за виконані роботи здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Підрядника протягом 5 робочих днів після підписання Сторонами Акту прийому-передачі виконаних робіт (п. 3.3. Договору).

Згідно з п. 3.4. Договору, після закінчення виконаних робіт в повному обсязі, в строк, що не перевищує 5 (п`ять) робочих днів, Підрядник надає Замовнику Акти приймання-передачі виконаних робіт, оформлені за формою КБ-2в, та довідки про вартість виконаних робіт, оформлені за формою КБ-3.

Зобов`язання Підрядника визначені п. 4.2. Договору, до яких відносяться, у тому числі:

- своєчасне та якісне виконання робот, визначених в п. 1.1. Договору;

- виконання робіт, відповідно до проектної та кошторисної документації;

- забезпечення безперешкодного доступу представникам Замовника, під час здійснення останніми нагляду та контролю з-а ходом та якістю виконання робіт.

Умовами п. 4.4. Договору визначено, що Замовник зобов`язаний, зокрема:

- надати Підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати дозвільну та іншу договірну документацію і ресурси;

- прийняти в установленому порядку та оплатити у обумовлені строки виконані Підрядником роботи;

- негайно повідомити Підрядника про виявлені недоліки в роботі;

- у термін 3 робочих днів прийняти виконані Підрядником роботи, підписати акт здачі-приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт, за умови їх належного виконання Підрядником;

- сплатити неустойку, відшкодувати збитки та моральну шкоду, в разі невиконання або неналежного виконання ним зобов`язань за Договором підряду, якщо він не доведе, що порушення Договору сталося не з його вини;

- забезпечити здійснення технічного нагляду протягом усього періоду будівництва об`єкта в порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 5.1. Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання, з порушенням умов, визначених змістом Договору.

Згідно з п. 5.4. Договору, у разі порушення Замовником строків оплати виконаних робіт без поважних причин, він, на вимогу Підрядника, сплачує йому пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплачених виконаних робіт за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 6.1. Договору встановлено, що він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання останніми взятих на себе зобов`язань.

Додатком №1 до Договору є «Договірна ціна».

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами даної справи, на підтвердження здійснення відповідних робіт за Договором підряду (що не заперечується Відповідачем), Виконавцем надано суду:

- підписаний між сторонами 16.06.2023 Акт №1 приймання виконання будівельних робіт (за формою КБ-2в) за червень 2023 на загальну суму 286 853,46 грн;

- підписана 16.06.2023 сторонами Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (за формою КБ-3) за червень 2023 на загальну суму 286 853,46 грн.

Вказані документи з боку Замовника підписані без будь-якого зауваження або застереження та скріплені печаткою ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2.

Крім того, у матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків (за період 01.01.2023 23.06.2023), в якому Відповідач визнав, що станом на 23.06.2023 він має заборгованість перед Позивачем у розмірі 286 853,46 грн (т. 1 а.с. 19).

Враховуючи те, що Відповідач свої грошові зобов`язання за Договором підряду не виконав, Позивач нарахував ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2 на суму вказаної заборгованості інфляційні втрати, 3% річних та пеню і звернувся до господарського суду з відповідними позовними вимогами.

Проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при винесені рішення, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступних висновків.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст.628 Цивільного кодексу України).

Апеляційним судом встановлено судом першої інстанції, укладений між сторонами Договір за своєю суттю є договором будівельного підряду

Статтею 875 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст. 877 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник зобов`язаний здійснювати будівництво та пов`язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов`язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.

Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін (ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України).

Таким чином, Договір підряду є оплатним, а тому обов`язок підрядника виконати певну роботу обумовлює обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

За положеннями ч.ч. 4, 6 ст. 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об`єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України вказаний Договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

За ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України).

При цьому, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як свідчать умови спірного Договору підряду, приймання-передача виконаних робіт у повному обсязі здійснюється сторонами шляхом підписання ними Акту приймання-передачі виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), що надається Підрядником Замовнику протягом 5 днів з моменту виконання відповідних робіт. Підписання Акту прийому-передачі виконаних робіт представником Замовника свідчить про відсутність у останнього претензій до Виконавця відносно виконаних робіт (п.п. 3.4., 4.2., 4.4. Договору).

При цьому, пунктами 3.3., 4.4. Договору сторонами узгоджено, що Замовник приймає надані послуги та сплачує їх.

Судова колегія звертає увагу на те, що у даному випадку саме Акт приймання-передачі робіт, підписаний Замовником без жодного зауваження чи претензії, є тим документом, на підставі якого виникає обов`язок сплати, у зв`язку з тим, що за своїм призначенням останнім фіксується здійснення господарської операції.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 07.02.2018 у справі №910/49/17 та від 18.02.2020 у справі №908/771/19.

Станом на день розгляду справи, Відповідач виконані Позивачем послуги не сплатив, доказів на спростування позовних вимог не надав.

Більш того, як зазначалось вище, Відповідачем визнана його заборгованість перед Позивачем у розмірі 286 853,46 грн шляхом підписання з боку ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2 акту звірки взаємних розрахунків.

Розглядаючи доводи апелянта щодо відсутності у Підрядника підстав для виконання робіт за Договором з огляду на нездійснення Замовником авансового платежу, який мав передувати початку виконання підрядних робіт, судова колегія зазначає наступне.

Положеннями ст. 854 Цивільного кодексу України встановлено, що договором підряду може бути передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів.

Виходячи з наведеного вбачається, що аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар, який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19; постановах Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 16.09.2022 у справі №913/703/20, постанова Верховного Суду від 05.06.2024 року у cправі №908/659/23 тощо).

При цьому, у разі невиконання однією із сторін у зобов`язанні свого обов`язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов`язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов`язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі (3. ст. 538 Цивільного кодексу України).

Разом з цим, за ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України, якщо зустрічне виконання обов`язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов`язку, друга сторона повинна виконати свій обов`язок.

Водночас, як зазначалось вище, норми чинного законодавства встановлюють обов`язковість сторін Договору стосовно виконання ними зобов`язань, що виникають внаслідок його укладення та є предметом відповідного Договору.

У даному випадку, за укладеним Договором підряду Виконавець прийняв на себе зобов`язання щодо виконання комплексу робіт з оздоблення бетонних поверхонь фундаментів огорожі території північної сторони та фундаментів чилерів при поліпшенні об`єкта Замовника: « 24-поверховий оздоровчий комплекс з паркінгом», за адресою: м. Одеса, Французький бульвар, 60/1.

Отже, укладення сторонами Договору підряду і є підставою виконання Підрядником своїх зобов`язань. А несплата Замовником авансу не є умовою для невиконання Позивачем своїх зобов`язань за Договором підряду, оскільки приписи ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України спрямовані на захист інтересів насамперед постраждалої від невиконання договору сторони, яка має право (а не зобов`язана) зупинити виконання свого обов`язку або відмовитися від його виконання у разі порушення або очікуваного порушення свого зобов`язання з боку іншої сторони. Вказівка "має право" означає, що сторона може скористатися таким додатковим захистом, але ця норма не може тлумачитися як така, що звільняє іншу сторону від виконання зобов`язання. Така позиція викладена Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.08.2023 у справі №927/211/22.

Також, у вказаній постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що якщо сторона втратила інтерес до виконання договору, зокрема, до придбання товару (у даному випадку отримання послуг від Підрядника), або не вносить попередню оплату через порушення своїх обов`язків продавцем, то така сторона може скористатися правом розірвання договору. Без здійснення відповідних дій її обов`язки з внесення попередньої оплати, передбачені договором, не є припиненими або виконаними, і відповідно інша сторона може звернутися до суду для стягнення відповідних сум заборгованості за договором в примусовому порядку.

Однак, як зазначалось вище, у спірному випадку Замовник не ставив питання щодо розірвання Договору підряду, більш того, він прийняв відповідні роботи за вказаним Договором, підписав акт приймання-передачі робіт та довідку про вартість виконаних робіт, жодних претензій щодо об`єму, якості та строку виконання робіт Замовником, при прийманні робіт за Договором, надано Виконавцю не було.

Враховуючи вищенаведене, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про відсутність у Підрядника підстав для виконання робіт за Договором з огляду на несплату Замовником авансового платежу, як умови для можливості виконання робіт, оскільки саме лише посилання на відсутність такої оплати з боку Замовника жодним чином не звільняє Відповідача від повної та своєчасної оплати за виконанні Позивачем будівельні роботи відповідно до Договору підряду від 28.09.2021 №28-09/21, виконання яких підтверджується підписаними Актом від 16.06.2023 №1 приймання виконання будівельних робіт та Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати від 16.06.2023 на загальну суму 286 853,46 грн.

З вищезазначених підстав (відсутність претензій щодо, зокрема, якості виконаних робіт) апеляційним судом критично сприймаються апеляційні доводи Відповідача щодо виявлення останнім численних недоліків у виконаних Позивачем роботах.

При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що зазначаючи про неналежну якість виконаних робіт, Відповідач згадує здійснену ним фотофіксацію всіх виявлених недоліків, які Замовник вважає прихованими, проте, у матеріалах справи така фотофіксація (тобто докази щодо вказаного твердження) відсутня. Також, відповідні докази не долучені Відповідачем і до апеляційної скарги (з урахуванням позиції боку ТОВ ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2, що судом першої інстанції було неправильно залишено без розгляду клопотання про проведення експертизи, яке було наведено у відзиві на позовну заяву).

У цьому контексті судова колегія також зауважує, що Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, у силу принципів рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 цього Кодексу) обов`язок з доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Отже, апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.10.2024 у справі №917/531/19, від 24.09.2024 у справі №910/14922/22, від 17.09.2024 у справі № 910/3022/22, від 26.09.2024 у справі № 907/456/23, від 16.01.2024 у справі № 906/1139/20.

Щодо аргументів Відповідача про неправомірність залишення судом першої інстанції відзиву Відповідача без розгляду, враховуючи, що в останньому останнім було заявлено клопотання про призначення експертизи, з метою встановлення вартості відновлювального ремонту, у зв`язку із виявленням прихованих недоліків у виконаних Позивачем роботах.

По-перше, судова колегія вказує, що, як зазначалось вище, у задоволенні клопотання Відповідача про призначення будівельно-технічної експертизи у даній справі, судом першої інстанції було відмовлено, а не залишено без розгляду. При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність необхідності призначення такої експертизи для з`ясування обставин, що мають значення для справи.

По-друге, апеляційний суд враховує, що не погоджуючись з не проведенням у межах даної справи місцевим господарським судом будівельно-технічної експертизи, апелянт не просить суд апеляційної інстанції призначити проведення такої експертизи під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення; відповідного клопотання не заявляє.

По-третє, щодо залишення судом першої інстанції відзиву Відповідача без розгляду, то судова колегія зазначає, що таки дії суду були обумовлені порушенням з боку ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" строку на подання відзиву на позовну заяву та відмовою у задоволенні заяви Відповідача про поновлення строку на подання відзиву, про що і було зазначено Господарським судом Одеської області у відповідній ухвалі від 19.11.2024 у справі №916/4027/24. Вказану ухвалу ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" оскаржив в суді апеляційної інстанції, однак, постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у даній справі апеляційна скарга ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" залишена без задоволення, ухвала Господарського суду Одеської області від 19.11.2024 у справі №916/4027/24 залишена без змін.

При цьому, апеляційний суд дійшов висновку, що місцевим господарським судом не були порушені норми права, при прийнятті ухвали від 19.11.2024, а твердження ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" про те, що внаслідок неврахування пояснень, викладених у відзиві на позовну заяву, суд першої інстанції фактично позбавив Відповідача можливості на повноцінний правовий захист, адже разом з відзивом на позовну заяву останнім було подано до суду клопотання про призначення експертизи, є безпідставними, оскільки право особи на подання відзиву на позовну заяву може бути реалізовано лише за умови дотримання вимог процесуального законодавства і при цьому, ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" не доведено, що останній з об`єктивних причин був позбавлений можливості звернутися з окремим клопотанням про призначення експертизи під час підготовчого провадження, а не лише одночасно з відзивом на апеляційну скаргу, поданим з пропуском встановленого судом строку без клопотання про його продовження.

Отже, доводи ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" стосовно залишення судом без розгляду відзиву на позовну заяву, які наведені апелянтом в апеляційній скарзі на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24, вже були розглянути судом апеляційної інстанції при розгляді апеляційної скарги ТОВ "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.11.2024 у справі №916/4027/24 і відповідним твердженням апелянта судом апеляційної інстанції була надана оцінка.

Положеннями ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Виходячи з наведеного, керуючись положеннями про преюдицію у господарському судочинстві та звертаючись до змісту постанови від 15.01.2025 у даній справі, судова колегія цілком погоджується з обґрунтованими висновками апеляційного суду про неспроможність вищезазначених доводів апелянта.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд надав учасникам спору вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Тому інші доводи апелянта, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони фактично свідчать про незгоду останнього з висновками суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, проте по суті їх не спростовують, та, з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Щодо позовних вимог в частині стягнення з Відповідача за Договором підряду пені, 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши здійснений судом першої інстанції розрахунки пені та 3% річних, а також наданий Позивачем розрахунок інфляційних втрат, судова колегія погоджується з їх правильністю та частковим задоволенням позовних вимог в частині стягнення сум пені та 3% річних, які визначені судом першої інстанції.

З огляду на все вищевикладене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи; обставини, які мають значення по справі, судом установлені правильно; порушень норм матеріального та процесуального права не установлено, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для зміни або скасування рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24 за наведених апелянтом доводів та мотивів апеляційної скарги.

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЖИЛСТРОЙСЕРВИС-2" задоволенню не підлягає, а рішення на рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24 залишається без змін.

З огляду на те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору за подання та розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

Рішення Господарського суду Одеської області від 16.01.2025 у справі №916/4027/24 - залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений та підписаний 02.04.2025.

Головуючий суддяСавицький Я.Ф.

СуддяДіброва Г.І.

СуддяЯрош А.І.