Рішення від 04.04.2025 по справі 212/1869/25

Справа № 212/1869/25

2/212/1792/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2025 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Годунової В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в залі суду в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання

встановив:

В лютому 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» (далі ПАТ «Суха Балка») про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання.

В обґрунтування позову посилалась на те, що вона з 01.07.2011 до 09.12.2019 роки працювала на підприємстві відповідача ПАТ «Суха Балка» (раніше - ВАТ «Суха Балка», ПАТ «Євраз Суха Балка») за професією «машиніста підіймальної машини» дільниці №27 шахтобудівельного управління в шкідливих умовах праці з повним робочим днем у підземних умовах. Внаслідок роботи на підприємстві відповідача отримала професійне захворювання, що виникло через тривалу роботу в шкідливих умовах праці, а саме: Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН II (два) ст. Позивачу 20.02.2024 року було встановлено 15% втрати професійної працездатності. Вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, вона втратила своє здоров`я, чим їй була завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що позивач відчуває постійні фізичні страждання, наслідком якого є порушення звичного способу життя, потреба додаткових зусиль для організації життя, порушення нормальних життєвих зв`язків, внаслідок неможливості вести активне життя. Розмір завданої моральної шкоди позивач оцінила в 100000,00 грн без урахування податку з доходів фізичних осіб, який просила суд стягнути з відповідача на її користь.

Ухвалою суду від 21 лютого 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Не погодившись із позовними вимогами представник відповідача ПАТ «Суха Балка» надав до суду відзив на позов, який надійшов до суду 19.03.2025 року, в якому зазначено, що при укладанні трудового договору з відповідачем, позивач був ознайомлений з умовами праці, наявністю на робочому місці небезпечних і шкідливих факторів та можливі наслідки їх впливу на здоров`я. Ймовірною причиною професійного захворювання позивача є незастосування ним у процесу виконання трудових обов`язків засобів захисту, не зважаючи на забезпечення ними у повному обсязі. Також надана позивачем довідка МСЕК про встановлення ступеня втрати професійної працездатності, котра надана при первинному огляді, не містить відомостей стосовно перенесення позивачем моральних страждань. Отже, заявлений до відшкодування розмір позовних вимог вважає завищеним. Просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, судові витрати покласти на позивача.

Клопотання сторін про розгляд справи з повідомленням учасників справи до суду не надходили.

Суд, відповідно до ч. 5ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності дост. 247 ч. 2 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено та підтверджено матеріали справи, що позивач ОСОБА_1 працювала на підприємстві відповідача ПАТ «Суха Балка» (раніше - ВАТ «Суха Балка», ПАТ «Євраз Суха Балка»), а саме: - з 01.07.2011 року по 31.10.2014 рік машиністом підіймальної машини дільниці № 27 ТОВ «Криворіжшахтобуд», з повним робочим днем в підземних умовах, 31.10.2014 року була звільнена в ТОВ «Криворіжшахтобуд» по переводу в ПАТ «Євраз Суха Балка» на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України; з 01.11.2014 року по 09.12.2019 рік - машиністом підіймальної машини дільниці №27 в шахтобудівельному управлінні, з повним робочим днем в підземних умовах. 09.12.2019 року була звільнена за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України. Вказане підтверджується копією Трудової книжки позивача, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 7-22)

Згідно з копією Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17.10.2023 року (форма П-4) (далі Акт), ОСОБА_1 був встановлений діагноз: Хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затихаючого загострення, прикореневий пневмосклероз, ЛН II (два) ст. (п. 14 Акта).

Стаж роботи позивача в умовах впливу шкідливих факторів склав 8 років 05 місяців (п. 12 Акта).

Пунктом 17 Акта визначено, що професійне захворювання виникло за таких обставин: Працюючи в шахтобудівельному управлінні машиністом підіймальної машини з 01.07.2011 по 09.12.2019 ОСОБА_1 виконувала управління різними підіймальними машинами під час спуску і підйому людей, вантажів, матеріалів і різного устаткування по вертикальних, похилих стовбурах. Внаслідок недосконалості технології підземного видобутку руди, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного устаткування підпадав під вплив підвищених концентрацій аерозолю переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони та виробничого шуму.

У п. 18 Акта зазначено, що причиною виникнення професійного захворювання стали: концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% в повітрі робочої зони перевищувала гранично-допустиму в 1,13 рази згідно з «Гігієнічними регламентами допустимого вмісту хімічних і біологічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров?я від 14.07.2020 №1596 і складала 2,26 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3. Шум: еквівалентний рівень шуму перевищував на 5,3 дБА, фактичний 85,3 дБА при гранично допустимому рівні 80 дБА згідно ДСН 3.3.6.037-99 «Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку і інфразвуку». (а.с. 29-32)

Згідно з Окремою думкою членів комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання ОСОБА_1 , ПАТ «Суха Балка», як роботодавець, не винне у виникненні професійного захворювання у ОСОБА_1 мотивуючи це тим, що умови праці, у яких працювала робітниця, не створювались керівництвом шахтобудівельного управління ПАТ «Суха Балка», а є наслідком недосконалості технології розробки та збагачування корисних копалин. (а.с. 33-34)

Довідкою МСЕК серії 12 ААА №129914 від 20.02.2024 року ОСОБА_1 первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності у розмірі 15% по хронічному бронхіту, з 05.02.2024 року безстроково. (а.с. 35)

Медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ «Український науково-дослідний інститут промислової медицини» від 13.09.2023 №36/824 ОСОБА_1 було встановлено, що захворювання позивача є професійним. Підґрунтям для встановлення професійної категорії захворювання явилась, зокрема, інформація щодо умов праці позивача, надана в інформаційній довідці від 18.05.2023 року за період роботи з 01.07.2011 року по 09.12.2019 рік на ПАТ «Суха Балка» в професії машиніста підіймальної машини дільниці № НОМЕР_1 в підземних умовах шахтобудівельного управління. (а.с. 23-28, 36)

Також в матеріалах справи містяться копії Виписок із медичної карти амбулаторного та стаціонарного хворого, що свідчить про перебування ОСОБА_1 на лікуванні внаслідок отриманого професійного захворювання. (а.с. 38-41)

Суд, встановив, що між сторонами склалися трудові правовідносини, оскільки професійні захворювання отримано позивачем під час виконання ним трудових обов`язків, і наявності у зв`язку з цим підстав, передбачених ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, для відшкодування моральної шкоди.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Статтею 173 КЗпП України закріплено за потерпілим право на відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків.

Згідно частин 1,3 ст. 13 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено проведення відповідно до законодавства роботодавцем відшкодування моральної шкоди працівнику у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 08.10.2008 року № 20-рп/2008 також роз`яснив про право застрахованих громадян, що потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).

У відповідності зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання виражається, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок отримання ним професійного захворювання.

Суд вважає доведеним факт спричинення позивачу моральної шкоди у зв`язку з втратою останнім працездатності, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності їй причинена моральна шкода. Окрім того, наявний причинний зв`язок між виникненням професійних захворювань у ОСОБА_1 та діями відповідача.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану позивачу моральну шкоду на відповідача, суд виходить з того, що професійне захворювання виникло у позивача під час її роботи саме на підприємстві відповідача, що підтверджується копією Акта розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 17.10.2023 року (форми П-4), що міститься в матеріалах справи (а.с. 29-32).

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду в своїй постанові від 15 червня 2020 року у справі № 212/3137/17-ц зазначив, що невиконання роботодавцем обов`язку по забезпеченню безпечних і здорових умов праці, яке мало наслідком виникнення у позивача професійного захворювання, втрати працездатності й встановлення інвалідності, є підставою для відшкодування роботодавцем (його правонаступником) заподіяної працівнику моральної шкоди.

У зв`язку з тим, що відповідно до положень ст. 237-1 КЗпП України відшкодувати працівнику моральну шкоду у випадку, передбаченому даною статтею, покладено на власника або уповноважений ним орган, і, як встановлено судом, втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання, пов`язаного з виробництвом, і моральну шкоду йому заподіяно ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням трудових обов`язків, а роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці, суд дійшов висновку про відшкодування на користь позивача моральної шкоди з відповідача.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням у кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховуються характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість завданої травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотних вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить з меж позовних вимог та доводів позовної заяви, тяжкості наслідків, які настали в здоров`ї позивача, незворотності таких наслідків, розміру втрати працездатності, відсутності наявності динаміки покращення стану позивача, постійний характер страждань позивача, який переносить постійний фізичний дискомфорт, обмежений в можливості звичайних повсякденних занять та активному спілкуванні, що вносить істотні вимушені зміни у життєвих стосунках, де виходячи із засад розумності та справедливості, з урахуванням ступеню втрати професійної працездатності у розмірі 15% (по хронічному бронхіту) безстроково, періоду роботи на підприємстві відповідача у шкідливих умовах праці, судом встановлені обставини щодо наявності правових підстав для відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки уже самим фактом втрати позивачем професійної працездатності йому спричинена моральна шкода, тому суд вважає необхідним призначити позивачу компенсацію з відповідача в розмірі 65000,00 грн без врахування податку з доходу фізичних осіб.

Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точного мірила майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Також з огляду на те, що позовні вимоги задоволено частково, враховуючи норми ст. 141 ЦПК України, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору на користь держави в сумі 1211,20 грн.

Керуючись ст. ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, ст. ст. 23,1167 ЦК України, Законом України «Про охорону праці», ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89,137-141, 258-259, 263-265, 279, 354, 435 ЦПК України суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної втратою працездатності внаслідок професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, заподіяну втратою працездатності внаслідок професійного захворювання, в розмірі 65000,00 грн (шістдесят п`ять тисяч гривень 00 копійок), без утримання податку з доходів фізичних осіб.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Суха Балка» на користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство «Суха Балка», місце знаходження юридичної особи: вул. Конституційна, 5, м. Кривий Ріг, 50029, код ЄРДПОУ 00191329.

Повний текстрішення судускладений тапідписаний 04квітня 2025 року.

Суддя: О. Н. Борис