Рішення

від 07.04.2025 по справі 621/3805/24

ЗМІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 621/3805/24

Провадження 2/621/205/25

07 квітня 2025 року м. Зміїв Харківської області

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді В.Філіп`євої

за участі секретаря судового засідання - А.Девятерикової

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (не з`явилася)

представник позивача - адвокат Ганна Оберкович,

відповідач: Територіальна громада в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області (представник не з`явився)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до територіальної громади в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області

про визначення додаткового строку для подання заяви на прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача за довіреністю Г.Оберкович звернулся до суду в інтересах ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовною заявою, в якій просила визначити позивачеві додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька.

Рух справи.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.11.2024 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження. Призначено по справі підготовче судове засідання, витребувано копію матеріалів нотаріальної справи, встановлено учасникам справи строк для подання заяв по суті позовних вимог (а.с.36)

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 09.01.2025 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с.62-63)

Позиції сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що батьками позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Шлюб між батьками було розірвано у 2004 році, після чого батько покинув місце проживання і його місцезнаходження тривалий час нікому з членів родини не було відомо. 21.02.2007 року за позовною заявою матері позивачки батько ОСОБА_3 за рішенням суду був визнаний безвісно відсутнім. За час спільного проживання у шлюбі батьками разом із бабусею позивача ОСОБА_4 в рівних частина була приватизована квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , - по 1/3 частці кожному. З 2004 року позивач не знала про місце перебування батька, він з нею не спілкувався, допомоги у виді аліментів ніякої не надавав, і тільки після початку воєнної агресії російської федерації проти України позивач довідалася, що батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вона є єдиною спадкоємицею за законом після померлого батька, інших дітей він ніколи не мав, вдруге не одружувався. Заповіту на випадок своєї смерті не складав. Як з`ясувалося, після того як батько покинув родину, він постійно мешкав в місті Вишневе Бучанського району Київської області, те і було зареєстроване його постійне місце проживання. Позивач, як тільки довідалася про смерть батька та його останнє місце проживання, одразу звернулася до приватного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини у виді 1/3 частки на вище вказану квартиру, однак їй було відмовлено в прийнятті заяви та заведенні спадкової справи, оскільки вона пропустила визначений законом шестимісячний строк для подання заяви, та роз`яснено право звернутися до суду з позовом про поновлення пропущеного строку. На момент смерті батька позивачці тільки виповнилося 18 років, вона ще була дуже молодою, і не знала, де він знаходиться, бо не спілкувався з донькою. Окрім того, в травні-червні 2017 року, коли тривав шестимісячний строк для подання заяви на прийняття спадщини, позивач перенесла операцію та тривале лікування, що підтверджується відповідною медичною документацією, а отже фізично не могла з`явитися до нотаріуса до Київської області, коли сама мешкала в місті Харків. Тому вважала строк, встановлений законом для подання заяви на прийняття спадщини, пропущений з поважних причин, в зв`язку з чим просила визначити їй додатковий строк для подання заяви на прийняття спадщини (а.с.1 - 3)

Відповідач Вишневська міська рада Бучанського району Київської області відзиву на позовну заяву чи будь-яких заперечень на позов не подавав, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі документів на підставі чинного законодавства України (а.с.47 - 56)

Приватний нотаріус Т.Деребера подала заяву, в якій зазначила, що не має заперечень проти позову та просила суд прийняти рішення відповідно до чинного законодавства України (а.с.39)

В судовому засіданні представник позивача адвокат Г.Оберкович підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі. Вказала, що позивачка є єдиною спадкоємицею за законом після батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіту на випадок своєї смерті померлий не залишав, в інший шлюб не вступав, дітей, окрім позивачки, не має. Позивач фізично не мала можливості дізнатися про смерть батька, оскільки той не бажав спілкуватися з донькою, більше 10 років його місцезнаходження було невідомо, допомоги на її утримання й виховання не надавав. Однак це не може бути підставою для успадкування позивачкою належною батькові часткою квартири. Причини пропуску строку для прийняття спадщини є поважними і не залежали від волевиявлення позивачки, оскільки на момент смерті батька їй виповнилося лише 18 років, і хоча це повноліття, однак достатньо молодий вік та відсутність відомостей про батька, перешкодили їй у виконанні вимог закону. Просила задовольнити позов в повному обсязі.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 пояснила, що є матір`ю позивачки. Зі своїм колишнім чоловіком ОСОБА_3 вона розірвала шлюб у 2004 році, після якого він покинув своє місце проживання і більше його ніколи не бачили. У 2007 році вона зверталася до суду з заявою про визнання ОСОБА_3 без вісти відсутнім, оскільки їй необхідно було отримувати аліменти, соціальні пільги, тощо. За час перебування в шлюбі вони разом проживали у квартирі, яку отримала її матір ОСОБА_4 , за адресою: АДРЕСА_1 , та яку потім приватизували по 1/3 частці кожному. Під час війни, у 2022 році мати померла, і під час оформлення спадщини виникла необхідність з`ясувати долю іншого співвласника ОСОБА_3 . Від колишніх спільних знайомих стало відомо, що він помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому донька поїхала до Київської області до приватного нотаріуса для оформлення спадщини, однак нотаріусом було відмовлено у заведенні спадкової справи, оскільки був пропущений строк для подання заяви на прийняття спадщини та роз`яснено право на звернення до суду.

Дослідивши доводи позовної заяви, пояснення учасників судового засідання та письмові докази, що містяться в матеріалах справи, суд встановив наступне:

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована й мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.5-8)

Батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим Бірківською сільською радою Зміївського району Харківської області, актовий запис про народження № 41 від 17.11.1997 (а.с.9)

18.03.2005 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу, серії НОМЕР_4 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Монастирищенського районного управління Черкаської області, актовий запис № 27 (а.с.28)

Згідно Довідки КП «Зміївське бюро технічної інвентаризації» від 14.07.2003 року, приватизована квартира АДРЕСА_3 в цілому належить в рівних частинах ОСОБА_4 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі Свідоцтва про право власності на житло, виданого Дослідним господарством «Борки», реєстрова книга 2-155 (а.с.11 - 12)

Згідно копії Акту від 25.05.2010 року, складеного депутатом Бірківської сільської ради Катеринич В.М., громадянин ОСОБА_3 фактично з 17.08.2004 року і до часу складення акту в приватизованій квартирі не проживає, його місце проживання невідоме (а.с.13)

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 21.02.2007 року в цивільній справі № 2-о-20/2007 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визнано безвісно відсутнім. Початок безвісної відсутності вважати з 15.08.2004 року (а.с.14)

Спадкодавець - батько позивача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 56 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Софіївсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис про смерть № 120 від 22.12.2016 року (а.с.10)

Згідно інформації Вишневої міської ради Бучанського району Київської області від 10.07.2024 року, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . На момент смерті був зареєстрований один (а.с.16)

Відомості про заведені спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину у Спадковому реєстрі відсутні, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру № 7735797 від 17.06.2024 (а.с.15)

Згідно Довідки міської поліклініки №20 від 21.06.2024 , з 17.06.2017 по 23.06.2017 року позивач ОСОБА_1 проходила амбулаторне лікування в лікаря гінеколога (а.с.20)

30 липня 2024 року позивач ОСОБА_5 звернулася до приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Т.О з заявою про прийняття спадщини після померлого батька (а.с.40)

Постановою приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Деребера Т.О. від 30.07.2024 року позивачці ОСОБА_1 відмовлено у заведенні спадкової справи після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в зв`язку з пропуском останньою визначеного законом шестимісячного строку на прийняття спадщини. (а.с.17-18)

Дослідивши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши письмові докази, додані до матеріалів справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне:

Частинами 1, 3 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Предметом спору даної цивільної справи є з`ясування поважності причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини та наявності підстав для визначення додаткового строку.

За загальним правилом, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1220, 1222 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 1269 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

Згідно ч.1 статті 1270 Цивільного кодексу України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування, заяву про прийняття спадщини.

У разі пропущення встановленого законом строку, відповідно до положень ч.3 статті 1272 Цивільного кодексу України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті, поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила ч. 3 статті 1272 Цивільного кодексу України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Згідно з правовою позицію Європейського Суду з прав людини у справі «Ільхан проти Туреччини» від 27.06.2000 року, при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Як роз`яснюється у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", вирішуючи питання при визначенні особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому, необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові ВС від 26.06.2019 у справі № 565/1145/17, які відповідно до статті 263 ЦПК України враховуються судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Як вбачається з матеріалів справи, спадкодавець ОСОБА_3 з серпня 2004 року покинув своє постійне місце проживання і не підтримував відносини зі своєю донькою позивачкою ОСОБА_1 до дня своєї смерті. Починаючи з дитинства і до дня свого повноліття, а потім до липня 2024 року позивач не була обізнана ні про місце проживання свого рідного батька, на про час його смерті, і об`єктивно не мала можливості довідатися про ці обставини у визначені законом терміни.

Належними й допустимими доказами підтверджено родинний зв`язок між позивачем та спадкодавцем як дочкою та батьком, відсутність складених заповітів та відкритих спадкових справ, а отже позивач є єдиною спадкоємицею І черги за законом після ОСОБА_3 .

Спадкодавець ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а отже встановлений ч.1 статті 1270 ЦК України шестимісячний строк для подання заяви на прийняття спадщини сплинув 12.06.2017 року.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, позивачці на цей час тільки виповнилося 18 років, вона проходила лікування, а крім того, не була обізнана і не мала можливості знати про смерть спадкодавця.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, в зв`язку з відсутністю відповідної вимоги позивача, питання розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст. ст. 141, 142 ЦПК України суд не вирішує.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1220, 1222, 1223, 1233, 1270, 1272 ЦК України, статями 4, 12, 13, 81- 83, 89, 141, 211, 247, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк у 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті її батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована й мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

Відповідач: територіальна громада в особі Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, ЄДРПОУ 34091724, вул..Святошинська, буд.29, м.Вишневе Бучанського району Київської області, 08132

Повний текст рішення складено 07.04.2025 року.

Суддя В. Філіп`єва