Ухвала

від 04.04.2025 по справі 592/5605/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа №592/5605/24 Головуючий у суді у 1 інстанції - Ніколаєнко О. О.Номер провадження 22-ц/816/671/25 Суддя-доповідач - Собина О. І. Категорія - 55

УХВАЛА

04 квітня 2025 року м.Суми

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Собини О. І. (суддя-доповідач), Криворотенка В. І. , Рунова В. Ю.

розглянувши заяву судді Рунова Володимира Юрійовича про самовідвід у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,яка поданаїї представником-адвокатом ФедіркоЯною Сергіївною, на рішення Зарічного районногосуду м.Суми від 11 вересня 2024 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Клінічна лікарня №5» Сумської міської ради про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

30 вересня 2024року від представника ОСОБА_1 -адвоката ФедіркоЯною Сергіївною надійшла апеляційна скарга на рішення Зарічного районногосуду м.Суми від 11 вересня 2024 року.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 вересня 2024 року визначено колегіюсуддів длярозгляду вказаної справи у складі: головуючий суддя(суддя-доповідач)Собина О.І.,судді: Криворотенко В.І., Рунов В.Ю.

04 квітня 2025 року від судді Рунова В.Ю. надійшла заява про самовідвід у даній справі, яка мотивована тим, що він перебуває у дружніх відносинах з позивачкою ОСОБА_1 , що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України є підставою для самовідводу.

Колегія суддів вважає, що подана заява про самовідвід судді Рунова В.Ю. підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства і кожному гарантується захист прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону (ч. 1 ст. 5, ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів»), що також закріплено і в ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно п. 81 рішення ЄСПЛ від 06.09.2005 «Салов проти України» (Salov v. Ukraine), заява № 65518/01) «неупередженість» має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді в конкретній справі тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію, тобто чи були в суді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу».

Підходи до встановлення наявності упередженості та безсторонності суддів також викладені у рішеннях ЄСПЛ (зокрема, справа «Мироненко та Мартиненко проти України» (Mironenko and Martenko v. Ukraine), заява № 4785/02, 10.12.2009, п. 66, 69, 70), згідно яких наявність безсторонності має визначатися для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції за допомогою об`єктивного та суб`єктивного критеріїв. У кожній окремій справі необхідно визначити, чи мають стосунки, які розглядаються, такі природу і ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Застосовуючи об`єктивний критерій, необхідно з`ясувати, чи існують певні факти, які можуть бути підставою для сумніву в безсторонності судді.

У справі «Білуха проти України» (рішення від 09.11.2006, заява № 33949/02) ЄСПЛ констатував, що «наявність безсторонності відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (п. 49). При вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною». «Безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді» (справа ЄСПЛ «Хаушильд проти Данії»).

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов`язків, а у п. 2.5 цих принципів визначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти можливій упередженості судді (суддів) під час розгляду конкретної справи, запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді (суддів), оскільки кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (ст. 6 Конвенції). При цьому незалежність судів є прерогативою (привілеєм), що надається на користь забезпечення верховенства закону та в інтересах тих осіб, що покладають надію на правосуддя (Висновок № 1 (2001) КРЄС для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів).

Пунктом 1.5 Європейської хартії про закон «Про статус суддів» (Лісабон, 10.07.1998) встановлено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, оскільки від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 36 ЦПК Українисуддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді.

Як передбачено частинами 1, 3 статті 39 ЦПК України, з підстав, зазначених устаттях 36,37і38цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

Відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Самовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 9 статті 40 ЦПК України питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом.

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заяву судді Рунова В.Ю. про самовідвід, оскільки та обставина, що він перебуває в дружніх відносинах з позивачкою у справі може викликати сумнів в його неупередженості та об`єктивності, як судді під час перегляду даної цивільної справи.

Керуючись ст.ст. 36, 37, 39, 40 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Заяву судді Рунова Володимира Юрійовича про самовідвід задовольнити.

Передати справу для повторного автоматизованого розподілу в порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач - О. І. Собина

Судді: В. І. Криворотенко

В. Ю. Рунов