Постанова

від 09.08.2010 по справі 4-622/10

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 4 – 622/2010 року

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

09 серпня 2010 року                                            Придніпровський районний суд м. Черкаси

в складі: головуючого судді:                              Смоляра А.О.

    при секретарі –                                     Олексієнко Я.М..

     з участю прокурора                              Дмитрик І.В.

розглянувши скаргу ОСОБА_1 на постанову старшого помічника прокурора Черкаської області Дмитрик І.В., від 15 червня 2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України , -

в с т а н о в и в:

    ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси зі скаргою на постанову старшого помічника прокурора Черкаської області Дмитрик І.В., від 15 червня  2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст. 366 КК України, мотивуючи її тим, що при порушенні кримінальної справи прокурором були порушені вимоги КПК України, якими регламентується порушення кримінальної справи.

В судовому засіданні скаржник свою скаргу підтримав та просив постанову про порушення кримінальної справи скасувати, так як для порушення кримінальної справи на його думку у прокурора  не було достатніх підстав, які передбачені ст.94 КПК України, тобто були відсутні достатні дані, які  б указували на наявність ознак злочину в події, що стала відомою.

Прокурором  не було  враховано тих обставин, що «Тальнівський райавтодор» не є ні забудовником, ні замовником будування вказаного заводу, а є лише виконавцем деяких робіт згідно окремих договорів, замовником же виступала ВАТ ДАК «Автомобільні дороги України» ДП «Черкаський облавтодор». Також не враховано, що авторський нагляд за будівництвом здійснював відділ комплексного проектування ДП «Укрдіпродор» , відповідальним за технічним наглядом здійснювала відповідальна особа ДП  «Черкаський облавтодор» та відповідальною особою було  визначено провідного інженера вказаної організації ОСОБА_2, а не скаржника.

Крім того, не враховано також і тієї обставини, що дозвіл на виконання будівельних робіт № 201 по будівництву заводу було видано ІДАБК в Тальнівському районі з 13 лютого 2006 року по 13 лютого 2007 року , а також продовжено дію дозволу виконавчим комітетом Тальнівської міської ради до 01.10.2008 року, та з нього також вбачається, що забудовником не є філія яку очолює скаржник.

Також він вважає ,що взагалі не було підстав для застосування до філії «Тальнівський райавтодор» ІДАБК у Черкаській області штрафних санкцій, але оскільки це фактично було передумовою для якнайшвидшого прийняття державною комісією в експлуатацію заводу, то він не оскаржував такої постанови,  оскільки вважав застосування до філії штрафних санкцій це є чисто бюрократичною формальністю з боку контролюючих органів на виконання робіт по благоустрою ,що фактично і виконувалось на заводі, ніяких дозволів від ІДАБК не потребувалось. Також при порушенні кримінальної справи не було враховано, що за період з 2007 по 2008 роки  суто будівельні роботи по спорудженню самого заводу фактично не проводились, так як вони вже були  виконані раніше, про що стверджується  актом робочої комісії про готовність 1 черги будівництва асфальтно-бетонного заводу на протязі січня 2004 року по листопад 2005 рік, а у вказаний період проводились роботи по відновленню та улаштуванню нових тротуарів ,а також по відновленню та улаштуванню нових прибудинкових проїзних доріг , а саме на виконання таких робіт, відповідно до «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт», яке затверджено Наказом № 273 Держбуду України від 5 грудня 2000 року, дозволу не вимагається.

Він вважає ,що  справу відносно нього було  порушено поспішно, без наявності приводів та підстав, оскільки не було достатніх даних, які б вказували на  те ,що він діяв  навмисне та зловживав службовим становищем з метою заниження штрафних санкцій, надаючи неправдиві дані до ІДАБК в Черкаській області,  з метою не донарахування в бюджет держави штрафних санкцій.

Старший помічник прокурора Черкаської області Дмитрик І.В. заявила, що на її думку справа порушена обґрунтовано та за наявності підстав та приводів для її порушення.

    Заслухавши пояснення скаржника, який підтримав скаргу, вважає її обґрунтованою, доводи прокурора, який вважає скаргу безпідставною, вивчивши матеріали, які були надані органом досудового слідства, та послужили підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що скарга підлягає до задоволення.

    У відповідності до вимог ст. 2368 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати  й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Відповідно до п. 8. Постанови № 6 Пленуму Верховного Суду України від 4 червня 2010 року «Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи  Розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суддя повинен перевірити: чи були наявними на час порушення справи передбачені частиною першою статті 94 КПК приводи; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину (частина друга статті 94 КПК) законність джерел отримання цих даних; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок (стаття 98 КПК).

Слід мати на увазі, що у частині першій статті 94 КПК зазначено вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Що стосується заяв і повідомлень про злочин, то вони повинні бути викладені письмово або усно і доведені до відома правоохоронних органів з дотриманням вимог статті 95 КПК.

Підставою для порушення кримінальної справи згідно з частиною другою статті 94 КПК є достатні дані, за умови законності джерел їх отримання, що вказують на наявність ознак злочину та свідчать про реальність конкретної події злочину, на основі яких після порушення справи встановлюються об’єктивні ознаки скоєного або підготовленого злочину.

Підставами для порушення кримінальної справи згідно ч. 2 ст. 94 КПК  України не можуть бути припущення або дані, які не містять інформації про злочин та особа, яка порушує справу, повинна мати  достатньо даних,  що вказували б на наявність ознак злочину

    Дослідивши матеріали скарги та дослідчої перевірки суд приходить до висновку ,що оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи винесена без, передбачених ст. 94 КПК України приводів та підстав, оскільки достатніх фактичних даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_1 ознак злочинів , передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст. 366 КК України, органом який виніс оскаржувану зібрано не було.

Розглядаючи скаргу та  заздалегідь  не вирішуючи ті питання, які вирішуються судом при розгляді кримінальної справи по суті, не оцінюючи доказів, що повинно здійснюватися судом під час розгляду кримінальної справи по суті,  що є недопустимим, але досліджуючи, в порядку ст.2368 КПК України, матеріали на підставі яких порушено дану кримінальну справу, та перевіряючи наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови,  суд не може виконати своїх повноважень наданих йому чинним законодавством, не вдаючись до аналізу матеріалів, які послугували підставою для порушення кримінальної справи.

Тому, керуючись ст.24,129 Конституції України, враховуючи вимоги ст.ст.2 ,16-1 КПК України з яких чітко вбачається, що завданнями  кримінального судочинства є охорона прав  та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в цьому  участь, щоб кожний хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний, та враховуючи що прокурор і інші учасники процесу, в даному випадку це скаржник, беручи участь у судовому процесі користуються рівними процесуальними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом, суд приходить до висновку, що в даних матеріалах відсутні об’єктивні дані які свідчать про наявність підстав і приводів для порушення кримінальної справи, оскільки вони не містять ознак злочину в діях скаржника.

Так, в матеріалах, що послугували підставою для порушення кримінальної справи є наявні дані про те, що замовником будівництва Тальнівського АБЗ є ВАТ «ДАК Автомобільні дороги України». Саме йому було надано дозвіл на виконання будівельних робіт. Авторський та технічний нагляд покладено  також на замовника будівельних робіт. Цим же дозволом визначено, що будівництво проводить філія «Тальнівський райавтодор». В матеріалах є акти списання ТМЦ, інформація про вартість виконаних робіт за лютий 2007 року по вересень 2008 рік в сумі 144 834.56 грн., яка підписана  головним бухгалтером Тальнівської філії з яких вбачається, що вони витрачені на благоустрій АБЗ, та інші витрати що не пов’язані з будівництвом як таким. Це зокрема газопостачання адмінприміщення, експертизи робочого проекту по ньому, проміжний вал, патрон 250 планшайба, модернізація комерційного вузла обліку газу, лічильник «Енергія» та електродвигун.

З  довідки, складеної начальником КРВ у Тальнівському районі, який органом дізнання був залучений для перевірки законності використання коштів по виконанню робіт на АБЗ складає за той же період 129 202.64 грн., також зі включенням робіт які не пов’язані з суто будівництвом.

На ці розбіжності прокурор не звернув уваги при порушенні справи, а врахував дані довідки, яку склав працівник міліції не врахувавши суттєві розбіжності в наведених вище документах.

Крім того, не враховано прокурором і ту обставину, що довідку на яку посилається прокурор при порушенні кримінальної справи  підписував  і завіряв для передачі в ІДАБК в Черкаській області не ОСОБА_1, як  виконавець певних робіт за договором підряду з замовником , а посадові особи замовника. Як  пояснив скаржник в ІДАБК знали про це і потребували таку довідку саме від забудовника ,  а не від виконавця робіт.  Посилання при розгляді скарги прокурора на  ту обставину , що скаржник не оскаржував постанови ІДАБК про накладення штрафу ,як на підприємство так і на нього самого та погодився з ними не може слугувати підставою для порушення кримінальної справи. Навпаки, суд вважає ,що прокурор отримавши такі матеріали з яких вбачається ,що ІДАБК в Черкаській області притягнуло до відповідальності певну особу, в силу наданих йому прав та обов’язків, як чинним КПК України так і ЗУ «Про прокуратуру» повинен був впевнитись в законності  притягнення її до відповідальності, а не  виносити постанову про порушення кримінальної справи..

Також  , вивчаючи на підставі ст. 16-1 КПК України  матеріали , які надав скаржник при подачі скарги на постанову про порушення кримінальної справи, суд  не може не звернути уваги на те ,що суто будівельні роботи  були виконані в період з січня 2004 по  листопад 2005 року, що підтверджується загальним журналом робіт по будівництву  АБЗ, актами виконаних робіт та випробування обладнання та актом робочої комісії від 16 липня 2006 року з якого вбачається, що по заводу виконані всі необхідні будівельно-монтажні роботи та що він готовий до пред’явлення його  державній приймальній комісії.

Не узгоджується в зв’язку з цим і посилання прокурора про те ,що будівельні роботи по заводу проводились без відповідного дозволу , оскільки по заводу  фактично проводились  в цей період роботи по відновленню та улаштуванню нових тротуарів та відновлення і улаштування нових прибудинкових територій на які  відповідно до п.4.5,4.6 «Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних  робіт»,яке затверджено наказом Держбуду України № 273 від 5.12.2000 року в його редакції, яка була дійсна на момент проведення робіт, дозволу не вимагалось та не вимагається  дозволу на такі роботи і в редакції  Положення… від 19.01.2010 року.

Не може  бути залишено поза увагою суду і та обставина ,що  у відповідності до вимог діючого на той час законодавства, рішенням виконкому Тальнівської міської ради  №212 від 21.09.06 року було надано дозвіл на продовження дії дозволу на будівництво АБЗ з 1.10.2006 року по 1.10.2008 року. Це вказує на ту обставину, що будівельні роботи проводились на законних підставах. Враховуючи, що Державна архітектурно-будівельна інспекція Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, відповідно по Постанови КМУ від 18 жовтня 2006 р. N 1434  створена пізніше, ніж надано дозвіл, а фактично стала виконувати свої повноваження в 2007 році, а ІДАБК в Черкаській області створена лише в січні 2008 року, то  видача посадовою особою ІДАБК в Черкаській області припису 30 вересня 2008 року та застосування після цього штрафних санкцій  до підприємства та його керівника при наявності дозволу дійсного до 01.10 2008 року, викликає сумнів, а тому потребувала відповідної перевірки, чого прокуратурою не було зроблено. Також не було враховано те, що ще до закінчення дії цього договору 24.09.2008 року філія  «Тальніський райавтодор» звернулася з листом до Тальнівської райдержадміністрації про те  ,що завод побудовано та просила створити державну комісію для прийняття в експлуатацію заводу. Таким чином на підставі викладеного можливо зробити об’єктивний висновок про поспішність та необгрунтованість порушення прокурором справи.

Крім того, при опитуванні  ОСОБА_1, пояснення  якого знаходиться в матеріалах справи йому не роз’яснювалося  та реально не забезпечувалось  право на правову допомогу при дачі пояснень, а саме: мати захисника при дачі пояснень, так як згідно рішення Конституційного  Суду України № 23-рп/2009 від 30.09.2009 року ,кожній особі, зокрема особам при наданні пояснень у державних органах, має бути забезпечена реальна можливість отримувати правову допомогу для захисту від  можливого порушення права не давати показань або пояснень щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, які можуть бути використані  у кримінальному процесі для обвинувачення зазначених осіб,  чим також порушено вимоги ст. 59,63 Конституції України. Вказані порушення є на думку суду суттєвими.

Підсумовуючи викладене у суду є всі підстави, що  оскаржувану постанову про порушення кримінальної справи  необхідно скасувати .

    Керуючись ст. ст. 236-7, 236-8, КПК України, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити .

    Постанову старшого помічника прокурора Черкаської області Дмитрик І.В., від 15 червня 2010 року про порушення кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст. 364 та ч.2 ст. 366 КК України – скасувати.

Копію постанови направити:

-   -     Скаржнику

-   -     Прокурору Черкаської області

-   -     Слідчому, в провадженні якого знаходиться кримінальна справа.

    На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 7 діб.

Головуючий: