Рішення

від 12.11.2007 по справі 22/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/383

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/383

12.11.07

За позовом     Підприємство з іноземними інвесиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд"

до                     Товариство з иобмеженою відповідальністю "Фін-Нат"

про                    стягнення 1675,04грн.

Суддя  Шкурат А.М.

Представники:

Від позивача:      Сніжко К.О. –предст. за довір. № 691/03 від 19.09.2007р.              

Від відповідача:  не з'явився  

В судовому засіданні 12.11.2007р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представника позивача, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Підприємства з іноземними інвестиціями “МакДональдз Юкрейн Лтд”до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін-Нат»про стягнення заборгованості та пені за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 1 675,04 грн. та стягнення судових витрат.  

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2007р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 12.11.2007 року.

В судовому засіданні 12.11.2007р. представник позивача надав суду  документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 22/383 від 21.08.2007р.

Відповідач в судове засідання 12.11.2007р. не з'явився, своїх представників не направив, про поважність причин нез'явлення суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 22/383 від 21.08.2007р. не виконав, витребуваних документів суду не надав.

Особи, які беруть участь у розгляді справи вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. №02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України).  

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  Господарський суд міста Києва, -  

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2005 року між Підприємством з іноземними інвестиціями “МакДональдз Юкрейн Лтд”(далі позивач) та  Товариством з обмеженою відповідальністю «Фін-Нат»(далі відповідач) було укладено Договір № 5  суборенди площ нежилого приміщення (далі Договір).

Відповідно до умов Договору (п. 1.1) суборендодавець передає в суборенду, а суборендар приймає в суборенду 2 (два) кв.м. площ загального користування розташованих в будівлі бізнес-центру “Плаза” за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 19а для встановлення та подальшої експлуатації пункту обміну валют у вигляді кабіни з вікном для клієнтів.

Строк суборенди  встановлюється з 18 квітня 2005 року до 31 березня 2006 року (п. 2.3. Договору).

Відповідно до. п. 3.1. Договору суборендар зобов'язався сплачувати суборендодавцю суборендну плату, яка складає 14 488,09 грн. за період зазначений в п. 2.3. Договору.

Суборендна плата становить 633,59 грн. в місяць за один квадратний метр суборендованої площі.

Відповідно до п. 3.2. Договору суборендар оплачує суборендну плату щоквартально авансом не пізніше 20 (двадцятого) числа останнього місяця попереднього кварталу.

Згідно з п. 3.3. Договору перший платіж суборендної плати повинен бути здійснений протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання Договора шляхом перерахування суборендної плати  в сумі 3 083,47 грн. (попередня оплата за період з 18 квітня по 30 червня 2005р.) на рахунок суборендодавця.   

Відповідно до п. 4.2.2. Договору суборендар зобов'язаний своєчасно вносити платежі, передбачені даним Договором.

У випадку прострочки по оплаті платежів, передбачених Договором, суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає оплаті, за кожен день прострочки (п. 7.3. Договору).

Як вбачається з матеріалів справи, Договір № 5 від 15.04.2005р. було достроково розірвано 26.01.2006р в зв'язку з розірванням основного договору оренди. Відповідачеві було виставлено наступні рахунки: № 2260 від 27.01.2006р. на суму 1 455,84 грн., № 2261 від 27.01.2006р. на суму 48,53 грн. та № 2262 від 27.01.2006р. на суму 24,26 грн., загалом на суму 1 528,63 грн.

Позивачем на адресу відповідача було направлено лист № 190/5-ЕВЕ від 12.05.2006р. з вимогою до 31.05.2006р. сплатити суму заборгованості.

За твердженням позивача лист було повернено у зв'язку з відсутністю відповідача за вказаною адресою.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 528,63 грн.  

Керуючись ст. 230 Господарського кодексу України та п. 7.3. Договору позивачем було здійснено відповідачу нарахування пені за кожен день прострочення платежів на суму 146,41 грн.

Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем з урахуванням пені становить 1 675,04 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача  підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором (п. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов,  визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред'явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні, відповідач свої зобов'язання за Договором № 5 від 15.04.2005р. щодо сплати суборендних платежів не виконав, суму заборгованості не сплатив.   

Як вбачається з наданих суду доказів, відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо сплати передбачених Договором № 5 від 15.04.2005р. суборендних платежів.  

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з п. 7.3. Договору у випадку прострочки по оплаті платежів, передбачених Договором, суборендар сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми, що підлягає оплаті, за кожен день прострочки.

Відповідно до умов Договору позивачем було нараховано відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, яка складає 146,41 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми заборгованості та пені за прострочку виконання зобов'язання в розмірі 1 675,04 грн., є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України  покладаються  на   відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 626, 629, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -  

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Фін-Нат»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 41, код 32109755, р/р 2600718011599 в АКБ «Хрещатик»м. Київ, МФО 300830)  на користь Підприємства з іноземними інвестиціями “МакДональдз Юкрейн Лтд”(02140, м. Київ, вул. Гришка, 7, п/р 2600299 в ВАТ “Райффайзен Банк аваль”, МФО 300335, код ЄДРПОУ 23744453) 1 528 (одна тисяча п'ятсот двадцять вісім) грн. 63 коп. заборгованості, 146 (сто сорок шість) грн. 41 коп. пені, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його підписання.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

25 грудня 2007 року