Ухвала від 01.04.2025 по справі 331/1496/25

Дата документу 01.04.2025 Справа № 331/1496/25

запорізький апеляційний суд

Провадження №11-сс/807/254/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Єдиний унікальний №331/1496/25Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2025 року м.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі

головуючого ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

за участі секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)

захисника ОСОБА_7

підозрюваного ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2025 року про продовження строку тримання під вартою

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Малі Помачі, Грузія, громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

ВСТАНОВИЛА

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2025 року за клопотанням слідчого продовжено строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_8 строком на 60 днів, до 23 год. 20 хв. 13 травня 2025 року.

Одночасно визначено ОСОБА_8 розмір застави як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання передбачених КПК підозрюваним обов`язків у сумі 905 372 гривень.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просила скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою обрати ОСОБА_8 запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою. Зазначила, що ОСОБА_8 раніше не судимий; не перебуває на обліку в спеціалізованих медичних закладах; має постійне місце проживання та реєстрації; має двох повнолітніх доньок, з якими має міцні соціальні зв`язки, які активно допомагають батьку; має дохід у виді пенсії; має осіб з кола побратимів та ветеранів війни, які готові йому допомагати матеріально, соціально у разі обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою; має 2 групу інвалідності зі ступенем втрати професійної працездатності 65 %, що пов`язана захистом Батьківщини; має посвідчення ветерана війни особи з інвалідністю внаслідок війни, є учасником бойових дій, був неодноразово поранений під час виконання бойових завдань, у 2016 році переніс контузію, внаслідок якої у 2018 році виявлено злоякісне новоутворення; має тяжке онкологічне захворювання, що потребує лікування та оперативного втручання лікарів; підозрюваний є патріотом України, має багато відзнак, нагород, подяк від Міністерства оборони України, від командування, має позитивні характеристики. Стороною обвинувачення не доведено на даній стадії провадження наявність обґрунтованих ризиків, заявлених у клопотанні, для тримання підозрюваного під вартою. У разі зміни запобіжного заходу ОСОБА_8 зобов`язується виконувати покладені на нього обов`язки та за необхідністю завжди за першим викликом своєчасно з`являтися до суду або органу досудового розслідування, а також зробити від себе все можливе для розкриття даного кримінального правопорушення і бути надалі корисним Батьківщині. Вказала, що ОСОБА_8 не оспорює обґрунтованість підозри за ч.1 ст.263 КК і готовий співпрацювати зі слідством; самостійно, добровільно без захисника пройшов опитування на поліграфі. Стосовно пред`явлення повідомлення про підозру в іншій частині, вважає необґрунтованим і після допиту підозрюваного і проведення всіх слідчих дій, слідство дійде до того ж висновку.

Під час апеляційного розгляду захисник та підозрюваний підтримали апеляційну скаргу. Прокурор заперечив проти скарги.

Заслухавши учасників провадження, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що слідчий 1-го відділення слідчого відділу УСБУ в Запорізькій області ОСОБА_9 , посилаючись на продовження існування передбачених п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК ризиків, що стали підставою для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 та які на теперішній час не зменшилися, звернувся до слідчого судді з погодженим прокурором клопотанням про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_8 , якому 25.01.2025 року повідомлено про підозру у вчиненні передбаченого ч.1 ст.263 КК злочину.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 27 січня 2025 року за клопотанням слідчого до підозрюваного ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 53 дні, а саме до 23:20 год. 17 березня 2025 року включно, з визначенням застави у сумі 905 372 гривень, а також з роз`ясненням обов`язків, передбачених ч.5 ст.194КПК України, у разі внесення застави.

Ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14.03.2025 року строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до чотирьох місяців, а саме до 25 травня 2025 року включно.

У зв`язку з тим, що 17 березня 2025 року спливає строк тримання під вартою ОСОБА_8 , а у кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій, а також з огляду на продовження існування у даному провадженні ризиків, передбачених п.п.1, 2, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК, слідчий просив продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_8 .

Слідчий суддя, задовольняючи дане клопотання, в ухвалі зазначила, що ризики, які стали підставою для застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, продовжують існувати та не зменшилися, а крім того, у провадженні необхідно провести ряд слідчих та розшукових дій.

Колегія суддів погоджується із зазначеним рішенням слідчого судді.

За змістом ст.199КПК слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання особи під вартою, має дослідити надані йому матеріали на предмет законності й обґрунтованості застосування даного запобіжного заходу та з`ясувати конкретні причини тривалого строку досудового розслідування і тримання особи під вартою.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 197КПК строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного під час досудового розслідування не повинен перевищувати шести місяців у кримінальному провадженні щодо нетяжкого злочину, дванадцяти місяців у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.

На думку колегії суддів, слідчий суддя дотрималась зазначених вимог закону при розгляді вищевказаного клопотання.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків в межах своїх повноважень слідчий суддя встановила, що доводи слідчого є обґрунтованими. Заявлені у клопотанні ризики можливого переховування від органу досудового розслідування та суду; знищення, сховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого злочину на даний час існують.

З існуванням цих ризиків погоджується і колегія суддів.

Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину, зроблено з посиланням на матеріали провадження, що їх підтверджують, і в апеляційній скарзі не оспорюються.

Згідно з матеріалами провадження, ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання від трьох до семи років позбавлення волі.

Зазначені обставини самі по собі можуть бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема позицією, викладеною у справі "Ілійков проти Болгарії" № 33977/96 від 26 липня 2001 року, в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Відтак, сама по собі тяжкість злочину не є єдиною визначальною умовою при встановленні ризику, проте разом з іншими обставинами повинна враховуватись слідчим суддею під час вирішення розгляду клопотання про обрання особі запобіжного заходу.

До того ж ОСОБА_8 має інвалідність, а тому може здійснити спробу перетнути державний кордон з метою виїзду за межі країни для уникнення від кримінальної відповідальності.

Також не зменшився та продовжує існувати на теперішній час передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК ризик, оскільки наразі досліджуються обставини отримання та збуту тротилових шашок, саморобного вибухового пристрою, ручних гранат та підривачів, а тому, будучи на більш м`якому запобіжному заході, ОСОБА_8 матиме можливість знищити предмети, які наразі встановлюються органом досудового розслідування та які мають важливе доказове значення для доведеності винуватості особи під час здійснення досудового розслідування, а також здійснити видалення повідомлень у месенджері «Telegram» щодо листування з особою з позивним « ОСОБА_10 », чим перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином (п.4 ч.1 ст.177 КПК).

Крім того, наразі встановлюються обставини причетності ОСОБА_8 до скоєння передбаченого ч.2 ст.111 КК злочину, оскільки в ході досудового розслідування отримано відомості вчинення ним дій за вказівками особи з позивним « ОСОБА_10 », яка, відповідно до матеріалів кримінального провадження, здійснює підривну діяльність проти України, окрім цього, систематично підтримуючи сталі та міцні зв`язки з даною особою, ОСОБА_8 може продовжити виконувати вказівки, що, як наслідок, може призвести до вчинення інших кримінальних правопорушень, що вказує на продовження існування ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК.

Саме ці обставини, на переконання колегії суддів, у сукупності із обґрунтованістю підозри і складають ризики, передбачені ст.177 КПК, що свідчить про неможливість застосування щодо ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Посилання захисника щодо наявності у ОСОБА_8 постійного місця проживання, хоч і має місце, однак не є безумовною підставою для відмови в продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою. Крім того, ця обставина у даному випадку не може бути беззаперечним стримуючим фактором подальшої належної процесуальної поведінки підозрюваного. Наявність у підозрюваного двох доньок також не свідчить про можливість застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, оскільки вони є повнолітніми та проживають окремо від батька.

Твердження захисника в апеляційній скарзі на ряд позитивних характеризуючих даних щодо особи ОСОБА_8 , наявність у нього 2 групи інвалідності, онкозахворювання, а також на те, що він є раніше не судимою особою, не спростовує існування вищевказаних ризиків.

Доводи захисника про те, що органом досудового розслідування у клопотанні не доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК, та не оцінено відомості про особу підозрюваного, є безпідставними, оскільки слідчий суддя прийняла рішення на основі всебічно з`ясованих обставин, з якими закон пов`язує можливість обрання виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, при цьому дослідила належним чином всі матеріали провадження та навела в ухвалі мотиви, з яких прийняла відповідне рішення.

Зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення та спростовуються вищевикладеним.

Судова колегія відхиляє доводи сторони захисту щодо необґрунтованості пред`явлення ОСОБА_8 про підозру в іншій частині, оскільки наразі органом досудового розслідування ОСОБА_8 повідомлено про підозру лише у скоєнні передбаченого ч.1 ст.263 КК злочину.

Посилання захисника на те, що ОСОБА_8 не оспорює обґрунтованість підозри за ч.1 ст.263 КК, готовий співпрацювати зі слідством, самостійно, добровільно пройшов опитування на поліграфі, не спростовують висновки слідчого судді та не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення.

При прийнятті рішення про продовження строку тримання ОСОБА_8 під вартою слідчим суддею також враховано особливості та заплановану тривалість досудового розслідування, необхідність додаткового часу для проведення певних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, а саме, отримати та долучити до матеріалів кримінального провадження висновки експертів, здійснити процесуальні дії щодо розсекречування протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та матеріалів, що стали підставою для їх проведення, допитати свідків, здійснити ряд інших слідчих (розшукових) дій з метою встановлення наявності або відсутності в діях ОСОБА_8 ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.111 КК, після чого вирішити питання про повідомлення ОСОБА_8 про зміну раніше повідомленої підозри, виконати вимоги ст.290 КПК, відкрити сторонам матеріали кримінального провадження, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

При цьому, слід відмітити, що слідчий суддя, у відповідності до вимог ч.3 ст.183КПК визначила ОСОБА_8 інший альтернативний запобіжний захід у виді застави, з покладенням певних обов`язків, у разі її внесення.

За таких обставин, рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, ухваленим на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та оціненими судом, а тому апеляційна скарга захисника за викладеними в ній доводами задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.407, 422 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 14 березня 2025 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддяСуддяСуддяОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4