Ухвала

від 30.04.2025 по справі 331/1496/25

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

30.04.2025

Справа № 331/1496/25

Провадження № 1-кс/331/842/2025

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2025 року місто Запоріжжя

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС 1-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Запорізькій області старшого майора юстиції ОСОБА_3 , погоджене із прокурором який здійснює процесуальне керівництво ОСОБА_4 , про арешт майна по кримінальному провадженню №22025080000000313 від 24.02.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим із прокурором який здійснює процесуальне керівництво, про арешт майна по кримінальному провадженню № 22025080000000313 від 24.02.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.

В обґрунтування клопотання зазначено наступне.

Слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22025080000000313 від 24.02.2025 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.111, ч.3 ст.27 ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження встановлено, що не пізніше 30.10.2024 (точна дата та час органом досудового розслідування не встановлені), громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , використовуючи позивний « ОСОБА_6 », діючи умисно, на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України, передбачаючи суспільно-небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання негативних наслідків, на виконання завдань представників збройних формувань держави-агресора Російської Федерації (далі - РФ) здійснювала вербування осіб з числа громадян України з метою проведення підривної діяльності на території м.Запоріжжя в умовах воєнного стану та за попередньою змовою із невстановленими досудовим розслідуванням громадянами України, здійснила організацію та керування у вигляді надання вказівок щодо зберігання, придбання, передачі та збуту саморобних вибухових пристроїв поза встановленим порядком, шляхом їх поштових відправлень через поштомат ТОВ «Нова Пошта» в м.Запоріжжя, м. Київ, м. Одеса тощо, яким надавала вказівки на зберігання даних саморобних вибухових пристроїв поза встановленим порядком.

Відповідно до повідомлення оперативного підрозділу Представництва ВБ в Запорізькій області (з дислокацією в м. Запоріжжя) 2 управлінняГУВБСБУ №9/8-274ві від 16.04.2025 встановлено, що на виконання завдань представників збройних формувань держави-агресора РФ ОСОБА_7 із позивним « ОСОБА_6 » залучила до протиправної діяльності громадянку України ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зареєстрована та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_8 , використовуючи методи конспірації, на виконання вказівок та завдань вказаної особи із позивним « ОСОБА_6 », придбає, зберігає, передає та збуває іншим виконавцям вказаного кримінального правопорушення саморобні вибухові пристрої та їх комплектуючі, які в подальшому використовуються з метою проведення підривної діяльності на території м.Запоріжжя.

Враховуючи викладене, 25.04.2025 органом досудового розслідування, на підставі ухвали слідчого судді Жовтневого суду м. Запоріжжя від 22.04.2025 проведено обшук за місцем фактичного мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено:

1. три предмети, схожих на патрони

2. мобільний телефон SM-A135F, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , сірого кольору у чохлі рожевого кольору

3. мобільний телефон infinix голубого кольору

4. мобільний телефон huawei голубого кольору

5. мобільний телефон tecno синього кольору

6. три електронні плати

7. моток дроту

8. шнурок чорного кольору з дротами

9. предмет схожий на жорсткий диск моделі ST3145A, номер S558519H009430478226

Вище зазначені речі та документи, які вилучені в ході проведення обшуку, зберігають на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту вчинення кримінального правопорушення.

Слідчий у судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, причини неявки не відомі.

Слідчий суддя вивчивши матеріали справи, вважає за можливе розглянути клопотання за відсутності володільця майна та слідчого.

Вивчивши матеріали справи слідчий суддя приходить до наступного.

Згідно ч. 1 та ч. 5ст. 171 КПК Україниз клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. Клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченоїстаттею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Так, згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини четвертої статті 170 цього Кодексу.

Вказана норма також узгоджується зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватись відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно вимог ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

За змістом ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частина 3 ст. 170 КПК України передбачає, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно вимог ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Тобто, за змістом вказаних положень закону арешт може бути накладено слідчим суддею на майно, яке є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно, слідчий суддя, відповідно до положень ч. 2 ст. 173 КПК України, враховує: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього спеціальної конфіскації (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (у разі арешту майна з підстав, передбачених пунктами 2, 3 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

При дослідженні матеріалів, доданих до клопотання, слідчий суддя доходить висновку, що стороною кримінального провадження, відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, доведено наявність правових підстав для накладення арешту на майно, через що клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.170-173 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Накласти арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучене 25.04.2025 року під час проведення обшуку за місцем фактичного мешкання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

1. три предмети, схожих на патрони

2. мобільний телефон SM-A135F, IMEI1: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , сірого кольору у чохлі рожевого кольору

3. мобільний телефон infinix голубого кольору

4. мобільний телефон huawei голубого кольору

5. мобільний телефон tecno синього кольору

6. три електронні плати

7. моток дроту

8. шнурок чорного кольору з дротами

9. предмет схожий на жорсткий диск моделі ST3145A, номер S558519H009430478226.

Виконання ухвали доручити співробітникам УСБУ в Запорізькій області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1