Вирок від 09.04.2025 по справі 756/1094/21

Номер провадження 1-кп/754/192/25

Справа№756/1094/21

В И Р О К

Іменем України

09 квітня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в приміщенні суду кримінальне провадження №42020100000000055 від 17.02.2020 стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, адвокат, працює, розлучений, без реєстрації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3 (в ред. № 2617-VIII від 22.11.2018), 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України,

сторона обвинувачення: прокурори ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілий ОСОБА_7 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_4 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_4 , маючи умисел на закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, вчинив кримінальні правопорушення за наступних обставин.

Так, 23.01.2020, в обідню пору, ОСОБА_4 , під час зустрічі з ОСОБА_7 в приміщенні ТРЦ «Олімпійський», що розташований за адресою: вул. Велика Васильківська, 72 в м. Києві, побачив в останнього заяву про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» (код ЄДРПОУ 37045089) на користь ОСОБА_8 , чиї інтереси представляє ОСОБА_7 на підставі нотаріально посвідченої довіреності, не виплаченої заробітної плати за період з 01.03.2015 по 31.12.2019 включно у розмірі 6 354 480 грн. В цей час у ОСОБА_4 виник протиправний умисел на заволодіння чужим майном шляхом обману у великих розмірах.

Реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 через представника за довіреністю ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 09.06.2020 знаходячись в приміщенні готелю «Україна», розташованого за адресою: вул. Інститутська, 4, в м. Києві, не маючи на меті виконання взятих на себе зобов`язань, запропонував ОСОБА_7 допомогу у видачі судом судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 , невиплаченої заробітної плати за винагороду у сумі 570 000 грн. При цьому, ОСОБА_4 зазначив що суму грошей він нібито має передати судді Оболонського районного суду м. Києва, проте в дійсності не збирався цього робити. Одночасно, ОСОБА_4 запевнив останнього, що у випадку не надання йому вказаних грошових коштів, у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 буде відмовлено.

Продовжуючи свої протиправні дії, направлені на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 , діючи умисно з корисливих мотивів, 18.06.2020, приблизно о 10:00 год. ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні універмагу «Україна», розташованому за адресою: пл. Перемоги, 3 в м. Києві, повторно повідомив ОСОБА_7 про необхідність передачі йому грошових коштів у розмірі 570 000 грн. для нібито вирішення питання видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 невиплаченої заробітної плати. При цьому, ОСОБА_4 уточнив, що із вказаної суми йому спершу необхідно передати грошові кошти у розмірі 30 000 грн. у якості авансового платежу, який нібито необхідно надати заступнику голови Оболонського районного суду м. Києва для вирішення питання щодо прийняття та розподілу заяви.

Після чого, ОСОБА_4 , реалізуючи свій протиправний умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 через представника за довіреністю ОСОБА_7 , 09.07.2020, близько 10:35 год., ОСОБА_4 , перебуваючи перед входом до адміністративної будівлі Оболонського районного суду м. Києва, розташованого за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2-Є в м. Києві, отримав від ОСОБА_7 , який був введений в оману останнім, першу частину від обумовленої суми у розмірі 570 000 грн. для вирішення питання про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 невиплаченої заробітної плати, а саме грошові кошти у розмірі 30 000 грн. Отримавши гроші та виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця ОСОБА_4 не зміг розпорядитися грошима на свій розсуд, оскільки одразу був затриманий працівниками правоохоронних органів, у зв`язку з чим злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Крім того, у ОСОБА_4 , який діяв з метою незаконного заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом обману виник злочинний умисел на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища. З метою реалізації умислу ОСОБА_4 повідомив ОСОБА_7 , що допоможе у видачі позитивного судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» (код ЄДРПОУ 37045089) грошей на користь ОСОБА_8 за умови надання неправомірної вигоди у сумі 570 000 грн. судді Оболонського районного суду м. Києва, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище.

ОСОБА_4 , 09.06.2020, у денний час доби, під час зустрічі з ОСОБА_7 в приміщенні готелю «Україна», розташованого за адресою: вул. Інститутська, 4 в м. Києві, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, запропонував останньому допомогу у вирішенні питання про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 заборгованості, чим підбурив ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди у сумі 570 000 грн. судді Оболонського районного суду м. Києва, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище. Одночасно ОСОБА_4 повідомив, що у випадку не надання йому вказаних грошових коштів, у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 грошей буде відмовлено.

Продовжуючи свій протиправний умисел направлений на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, 18.06.2020, ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні універмагу «Україна», розташованому за адресою: пл. Перемоги, 3, в м. Києві повідомив ОСОБА_7 , що за допомогу у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 , останній має сплатити 570 000 грн., як неправомірну вигоду службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, з яких 30 000,00 грн. потрібно передати ОСОБА_4 , як авансовий платіж.

Після чого, ОСОБА_4 , 09.07.2020, близько 10:35 год., перебуваючи перед входом до адміністративної будівлі Оболонського районного суду м. Києва, розташованої за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2-Є в м. Києві, в результаті підбурювання ОСОБА_7 отримав від останнього грошові кошти у розмірі 30 000 грн., як нібито першу частину обумовленої суми неправомірної вигоди, але не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки відразу ж був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Вказаними діями, ОСОБА_4 підбурив ОСОБА_7 до участі у вчиненні кримінального правопорушення, а саме: наданні неправомірної вигоди службовій особі.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, не визнав та суду показав, що з потерпілим ОСОБА_7 познайомився приблизно у 2017 році, де його попросили представляти інтереси компанії потерпілого в Окружному адміністративному суді м. Києва. Певний час він представляв інтереси компанії за довіреністю.

Після чого вони декілька разів спілкувались, де потерпілий звертався до обвинуваченого з приводу оскарження рішення про відмову видачі судового наказу, та запитував чи є в нього знайомі в Оболонському районному суді м. Києва для вирішення питання щодо стягнення заборгованої суми коштів. ОСОБА_7 запропонував підійти до судді Оболонського районного суду м. Києва, та передати кошти які ОСОБА_7 йому надасть. Здогадувався що це може бути провокацією, однак наголошує що давати будь кому хабарів він не збирався. Зазначає що ініціатива щодо даних дій була з боку ОСОБА_7 .

Приблизно на початку 2019 року точно не пам`ятає, він зустрівся з ОСОБА_7 , в Київському апеляційному суді, де останній запропонував йому прийняти участь в супроводі справи ОСОБА_8 про видачу судового наказу про стягнення заробітної плати. Під час другої зустрічі в ТРЦ «Олімпійський» було узгоджені умови співпраці, а саме: ОСОБА_7 надає йому пакет документів які він переглядає та їх виправляє. Також на цій зустрічі підіймалось питання гонорару за супровід даної справи.

На подальшій зустрічі продовжилось обговорення гонорару за послуги де було визначено що зазвичай гонорар складає 10% від суми, однак оскільки в даній ситуації сума значна, то відсоток буде складати 7% (570 000 грн.), з якої 40 000 грн., передплата.

08.07.2020 ОСОБА_7 попросив його зустрітись на Оболоні біля торгового центру, однак на зустріч не прийшов. Ввечері цього ж дня йому зателефонував, вибачився за те що не зміг прибути, повідомив що не зміг домовитись з ОСОБА_8 та попросив зустрітись на наступний день біля Оболонського районного суду м. Києва.

ОСОБА_7 як йому стало відомо приблизно за тиждень до цього сам подав документи як представник ОСОБА_8 за довіреністю, без виправлень ОСОБА_4

09.07.2020 біля приміщення Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_4 зустрілися з ОСОБА_7 де було узгоджено що обвинувачений з`ясує в канцелярію суду хід розгляду справи, дату призначення засідання. В той же час ОСОБА_7 передав ОСОБА_4 кошти в сумі 40 000 грн. в якості передплати за допомогу, про що зазначив останній та повернув 10 000 грн. ОСОБА_7 назад.

Після чого, прямуючи до канцелярії, перед входом до Оболонського районного суду м. Києва ОСОБА_4 було затримано працівниками поліції.

Крім того, ОСОБА_4 повідомляв ОСОБА_7 про необхідність зустрічі з ОСОБА_8 для того щоб, представляти його інтереси ОСОБА_4 необхідно було підписати з останнім договір, що обіцяв влаштувати ОСОБА_7 перед судовим засіданням по справі.

Підтверджує що виписав ордер на представлення інтересів ОСОБА_8 не уклавши перед цим договору, та мав намір подати до суду на підставі даного ордеру заяву про розгляд справи в судовому засіданні. Зазначає що факту вимагання коштів з його боку не було.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 своєї винуватості у вчиненні закінченого замаху на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, його винуватість повністю підтверджуються показаннями допитаних у судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8 .

Показаннями, відповідно до положень ст. 95 ч. 1 КПК України, є відомості, які надаються в усній або письмовій формі під час допиту підозрюваним, обвинуваченим, свідком, потерпілим, експертом щодо відомих їм обставин у кримінальному провадженні, що мають значення для цього кримінального провадження.

Так, потерпілий ОСОБА_7 , суду показав, що знає обвинуваченого ОСОБА_4 приблизно з 2017 року, у якого він певний час брав усні юридичні консультації.

Приблизно в кінці січня 2020 року, він зустрівся з ОСОБА_4 , в ТРЦ «Олімпійський», маючи при собі документи від ОСОБА_8 та підготовлену заяву про стягнення заборгованості за невиплачену суму заробітної плати. Під час їх розмови, ОСОБА_4 зацікавився даною справою, оглянув документи та повідомив, що візьме її на контроль, оскільки на його думку, у ОСОБА_7 були борги перед ним за попередню консультацію по іншій справі. Також ОСОБА_4 попросив скинути йому на електронну адресу копії даних документів та повідомити його, коли будуть подавати дану заяву до суду. Крім того, ОСОБА_4 зазначив, що розмір послуг за задоволення подібних заяв у суді, становить приблизно 10% (що на той час становило близько 600 000 грн.) яка в подальшому була скоригована до 7%, до того ж він зазначив що дану суму необхідно надати в якості неправомірної винагороди за задоволення заяви.

В кінці січня 2020 року, ОСОБА_7 було подано заяву про стягнення заборгованості за невиплачену суму заробітної плати до Оболонського районного суду м. Києва, а на початку лютого цього ж року ним було отримано ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Потерпілий не став попереджати ОСОБА_4 про подачу заяви до суду та звернувся до Управління стратегічних розслідувань, з приводу даної події.

Приблизно в березні 2020 року, потерпілий випадково зустрівся з ОСОБА_4 , в приміщенні Київського апеляційного суду, де вони знову обсудили ситуацію щодо даного судового наказу, та останній, знову попросив зв`язатись з ним для вирішення цього питання. Також зауважив, що отримати позитивне рішення, на користь ОСОБА_8 , без зв`язків ОСОБА_4 в Оболонському районному суді м. Києва, не зможе.

Після чого, приблизно в кінці травня чи на початку червня 2020 року, ОСОБА_4 , подзвонив потерпілому та поцікавився станом розгляду справи стосовно ОСОБА_8 , та повідомив про необхідність зустрічі для обговорення питання співпраці щодо даної справи.

В червні 2020 року, вони в черговий раз зустрілися з ОСОБА_4 в приміщенні готелю «Мир», де останній повідомив, що дана заява є неналежного рівня, та безкоштовно її задовольнити в суді буде неможливо. Для того, щоб її задовольнили, обвинуваченому, попередньо треба показати дану заяву в суді, а саме, заступнику голови Оболонського районного суду м. Києва. Також повідомив, що для задоволення даної заяви, у ОСОБА_8 необхідно взяти кошти у сумі 7% від заявленої суми, зазначеної в заяві про видачу судового наказу, що становило на той час 19 000 євро. В подальшому, обвинувачений повідомив що з даної суми, 10 000 євро необхідно буде віддати до суду для задоволення заяви, а решту, 9 000 євро вони зможуть розділити між собою, в якості зароблених коштів.

До того ж, ОСОБА_4 , повідомив, що необхідно надати до суду передплату, в сумі 1 000 євро, для того, щоб дану заяву оглянули, підкоригували та взяли на контроль її супровід, а саме організацію авторозподілу даної справи в суді та подальше задоволення заяви.

Потерпілий не зважаючи на це, повторно, сам подав заяву про видачу судового наказу до Оболонського районного суду м. Києва.

Приблизно через днів десять, в нього відбулась повторна зустріч з обвинуваченим, в приміщені універмагу Україна, де останній повторно наголосив вищезазначені вимоги для отримання позитивного результату, та необхідність надання передплати в розмірі 1 000 євро.

В подальшому, в них з обвинуваченим, було багато телефонних розмов, де останній повторював, щодо необхідності виконання зазначених вимог, які ледве не переходили до погроз.

Після чого, обвинувачений зателефонував та призначив зустріч приблизно на початку липня, біля Оболонського районного суду м. Києва. Зауважив, що при собі необхідно мати 40 000 грн. для авансу.

Прибувши до Оболонського районного суду м. Києва, обвинувачений зазначив, що йому необхідно 30 000 грн., а решту 10 000 залишив у ОСОБА_7 , крім того обвинувачений попросив в нього конверт, в який поклав зазначену суму та направився до приміщення суду, де його і було затримано працівниками правоохоронних органів.

Зазначає, що обвинувачений в телефонних дзвінках, наголошував на тому, що при зустрічах, необхідно уникати прямого діалогу з приводу грошових коштів, та просив їх називати, авансом, гонораром, завдатком тощо.

Свідок ОСОБА_8 , суду показав, що обвинуваченого ОСОБА_4 він не знає. Приблизно в 2014 році він уклав трудовий договір з ТОВ «ДІ ЕС ДЖИ Україна» на якій працював на посаді керівника проектів та програм. В певний період роботодавець перестав виплачувати йому заробітну плату, в зв`язку з чим, ОСОБА_8 звернувся до суду. Представляв його інтереси в частині звернення до суду ОСОБА_7 .

Приблизно в 2020 році до нього зателефонували працівники прокуратури та попросили зустрітись з ним, з приводу вимагання з нього грошових коштів та пропозиції надання неправомірної допомоги. Зустрівшись з даними працівниками, в приміщені кафе біля метро «Мінська», вони повідомили йому обставини справи та потім ОСОБА_8 надав їм свої пояснення, а саме, що йому з даних обставин нічого не відомо, та до нього не зверталися з пропозицією надання неправомірної винагороди за постановлення рішення в суді на його користь. ОСОБА_7 про дані обставини його також не повідомляв.

Сторона обвинувачення відмовилась від допиту свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , з посиланням на неможливість явки в судове засідання. Судом було прийнято відмову прокурора від допиту вказаних свідків.

Так, доказами в кримінальному провадженні, в розумінні ст. 84 КПК України, є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними, відповідно до ст. 85 КПК України, є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом (ст. 86 ч.1 КПК України).

Документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (ст.99 ч.1 КПК України).

З урахуванням положень ст.ст. 84-86 КПК України, винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 доводиться дослідженими під час судового розгляду письмовими доказами - документами, наданими стороною обвинувачення, а саме:

- даними заяви ОСОБА_7 від 28.01.2020 про вчинене кримінальне правопорушення, з якого вбачається, що 23.01.2020, в приміщені ТРЦ «Олімпійський» за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, ОСОБА_4 , підбурював потерпілого на супровід справи в Оболонському районному суді м. Києва та наданні неправомірної винагороди судді (Т.№1 а.п. 156-157);

- даними протоколу використання заздалегідь ідентифікованих засобів - грошових купюр від 09.07.2020, з додатком до нього у виді ксерокопії всіх купюр, згідно якого метою дії є огляд та вручення грошових купюр, необхідних для проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту. Оглядом встановлено наступне: загальна сума грошових коштів склала 40 000 (сорок тисяч) гривень, які є власністю ОСОБА_7 . Заздалегідь із вказаних грошових купюр було виготовлено ксерокопії на двадцяти семи аркушах, при цьому поняті та присутні звірили ідповідність серій та номерів на купюрах з їх ксерокопіями та завірили своїми підписами. Зазначені грошові кошти номіналом п`ятсот гривень у загальній сумі сорок тисяч грн. вручаються громадянину ОСОБА_7 , який залучений до проведення негласної слідчої дії на підставі постанови про використання конфіденційного співробітництва та який надав письмову згоду на залучення його до конфіденційного співробітництва, а також на підставі постанови про проведення негласної слідчої дії контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту задля перевірки відомостей про вчинення стосовно нього адвокатом ради адвокатів міста Києва злочину, пов`язаного з підбурюванням до надання неправомірної вигоди, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. З ст. 369 КК України. Після огляду грошові кошти було вручено ОСОБА_7 , який помістив їх до рюкзаку для подальшої їх передачі адвокату ради адвокатів міста Києва. Крім того, ОСОБА_7 вручено спеціальну техніку для аудіо- та відео фіксації розмов під час зустрічі із адвокатом ради адвокатів міста Києва (Т.№1 а.п. 161-190);

- даними протоколу огляду місця події від 09.07.2020, з якого вбачається, що предметом огляду паперовий пакет чорного кольору з білим візерунком птаха з якого було вилучено грошові кошти номіналом 500 грн. в кількості 60 купюр: УЖ 2353973, ФД 3508349, СЖ 6150284, ЛГ 3206057, ВЗ 3213470, ФД 8749341, ЛБ 4620837, ВЖ 5622481, ЛВ 7214463, ФД 4860487, ВФ 6391025, ВХ 7032941, ЛЗ 6451784, УЗ 5258846, БН 1597164, УБ 5887906, СЗ 5153268, УГ 8646485, ВХ 3548191, ФД 1015122, ВВ 4054804, ВЄ 3754099, ФЖ 7527959, ФЗ 3720182, ФГ 5746529, ЛД 5577299, ФД 5399540, ЛД 1491576, БК 6729999, ЛА 8702312, ЛЗ 1326105, ЛН 6724531, ВХ 5366445, ВЕ 5567601, ЗЗ 9882065,УГ 6943075,МА 3028478, ЛГ 1705304,СЗ 5525051, ЛВ 7327617, ВВ 0815713, MB 5043890, ЛГ 6767666, МВ 9192514, УН 7153154, ВА 7136396, ФЗ 7206641, ФГ 7751622, СЖ 0144867, ЗД 7620508, ФГ 8721394, МБ 1716802, ФЗ 6378496, ВА 4686133, УЖ 1283727, СБ 9812512, ЛД 5810597, МГ 3730339, ВА 1501235,ЛГ 5242639. Вказані грошові кошти вилучено та упаковано до спец. пакету №ЕХ 10149536 (Т.№1 а.п. 191-195);

- даними протоколу огляду грошових коштів від 09.07.2020, згідно якого під час огляду встановлено: грошові кошти в розмірі десять тисяч грн., а саме, двадцять купюр, номіналом п`ятсот гривень кожна (Т.№1 а.п. 197-202);

- даними протоколу затримання особи, підозрюваної у вчинені злочину від 09.07.2020, з додатком до нього у виді відеозапису, згідно якого, 09.07.2020, о 10:30 год., за адресою: вул. М. Тимошенка 2Є, м. Київ, поблизу приміщення Оболонського районного суду м. Києва, затриманий ОСОБА_4 , під час проведення його обшуку, з правого карману штанів ОСОБА_4 вилучено мобільний телефон «Hokia model 6700с-1 серії НОМЕР_1 , code: НОМЕР_2 » та сім-карта оператора мобільного зв`язку «WellCOM НОМЕР_3 », які поміщено до пакету «Україна МВС ЕКСПЕРТА СЛУЖБА №1095184». З чоловічої сумки чорного кольору належної ОСОБА_4 вилучено ряд документів, а саме: роздруківка від 08.07.2020 «Судова влада України» по справі 756/8199/20; ордер серії КВ №804607 виписаний на ОСОБА_8 ; копія заяви про видачу судового наказу від 07.07.2020 за підписом ОСОБА_7 на 4 арк. на якій присутні чорнові записи; копія роздрукованої заяви про видачу судового наказу від _ липня 2020 року на 4 арк. на якій присутні чорнові записи; копія ухвали (номер провадження №2-н/75662/20, ЄУНСС: №756/1516/20) від 05.02.2020 видана суддею Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_12 на 2 арк. на якій присутні чорнові записи; копія письмової вимоги (претензії) про виплату заборгованості від 20.03.2020 на 2 арк; копія квитанцій про відправлення (опис документів, фіскальний чек оплати, Накладна 0303712847347) на 1 арк., які поміщено до пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ №ЕХР0203854»

- даними протоколу огляду грошових коштів від 09.07.2020, зі змісту якого вбачається, що предметом огляду є мобільний телефон марки «Samsung GT-19190», emei НОМЕР_4 , при входженні в меню «Сообщения» виявлено переписку з абонентом « ОСОБА_13 » НОМЕР_5 , де розміщена переписка (Т.№2 а.п. 50-82);

- даними протоколу за результатами контролю за вчиненням злочину від 13.07.2020 згідно якого встановлено, що 09.07.2020 о 08:45 год. ОСОБА_7 , було вручені грошові кошти в сумі сорок тисяч грн., які є власністю останього. В подальшому, ОСОБА_7 зустрівся з ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: вул. М. Тимошенка 2Є, м. Київ, де під час зустрічі, ОСОБА_4 отримав визначену ним суму грошових коштів у розмірі тридцять тисяч грн. від ОСОБА_7 , а саме передано в темному пакеті особисто в руки. В подальшому ОСОБА_4 було затримано на місці вчинення злочину, грошові кошти у сумі тридцять тисяч грн. вилучено, відповідно до протоколу затримання (Т.№2 а.п. 188-189);

- даними протоколу за результатами проведення НСРД аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 08.09.2020, з додатком до нього у виді карти пам`яті інв. №955т-2020 від 22.05.2020 та інв. №954т-2020 від 22.05.2020, згідно якого встановлено, що в ході проведення вказаної НСРД було отримано інформацію, яка підтверджує наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 1, 369 ч. 3 КК України (Т.№2 а.п. 198-216);

- даними протоколу за результатами проведення НСРД аудіо, відеоконтроль особи ОСОБА_4 від 19.08.2020, з додатком до нього у виді оптичного DVD-R диску інв. №949т-2020 від 22.05.2020, згідно якого встановлено, що в ході проведення вказаної НСРД було отримано інформацію, яка підтверджує наявність у діях ОСОБА_4 ознак кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 1, 369 ч. 3 КК України (Т.№2 а.п. 225-273).

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення в такій конкретній ситуації враховує.

Зокрема в першу чергу суд звертає увагу на особливості доказування в кримінальному процесі.

При вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою суди мають керуватися стандартом доведення (стандартом переконання).

Верховний Суд звернув увагу, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.

Повно, всесторонньо, об`єктивно проаналізувавши й оцінивши кожний доказ із точки зору належності, допустимості і достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для ухвалення обвинувального вироку у даному кримінальному провадженні, враховуючи, що дане провадження в цілому є справедливим, порушень кримінального процесуального закону під час досудового розслідування допущено не було, та дотримуючись загальних засад кримінального провадження, суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутого проти ОСОБА_4 кримінального обвинувачення та доведеність стороною обвинувачення у ході судового розгляду його винуватості у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України.

Суд, за результатами розгляду кримінального провадження №42020100000000055 від 17.02.2020, вважає доведеним, що ОСОБА_4 маючи умисел направлений на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_8 через представника за довіреністю ОСОБА_7 , діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , діючи умисно з корисливих мотивів, 09.07.2020, близько 10:35 год., перебуваючи перед входом до адміністративної будівлі Оболонського районного суду м. Києва, розташованого за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2-Є в м. Києві, отримав від ОСОБА_7 , який був введений в оману останнім, першу частину від обумовленої суми у розмірі 570 000 грн. для вирішення питання про видачу судового наказу про стягнення з ТОВ «ДІ ЕС ДЖІ України» на користь ОСОБА_8 невиплаченої заробітної плати, а саме грошові кошти у розмірі 30 000 грн. Отримавши гроші та виконавши усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця ОСОБА_4 не зміг розпорядитися грошима на свій розсуд, оскільки одразу був затриманий працівниками правоохоронних органів, у зв`язку з чим злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі.

Також, наявності у ОСОБА_4 злочинного умислу направленого на підбурення ОСОБА_7 до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища, який 09.07.2020, близько 10:35 год., перебуваючи перед входом до адміністративної будівлі Оболонського районного суду м. Києва, розташованої за адресою: вул. Маршала Тимошенка, 2-Є в м. Києві, в результаті підбурювання ОСОБА_7 отримав від останнього грошові кошти у розмірі 30 000,00 грн., як нібито першу частину обумовленої суми неправомірної вигоди, але не довів кримінальне правопорушення до кінця з причин, що не залежали від його волі, оскільки відразу ж був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, показання обвинуваченого ОСОБА_4 в частині його непричетності до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, суд оцінює критично та розцінює їх як спосіб захисту від пред`явленого обвинувачення та уникнення покарання за вчинення тяжких умисних кримінальних правопорушень.

Крім того, суд звертає увагу, що у обвинувачений під час допиту сам зазначив, що виписав ордер на представлення інтересів ОСОБА_8 не уклавши перед цим договору та мав намір подати до суду на підставі даного ордеру заяву про розгляд справи в судовому засіданні. А сам договір укласти мав намір вже після здійснення цих дій.

Суд, вважає, за необхідне звернути увагу на те, що згідно ст. 190 КК України шахрайством є заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності», обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього.

Поряд з наведеним, відповідно до положень статті 190 КК, шахрайство - це заволодіння майном або набуття права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. Отже предметом шахрайства є як чуже майно, так і право на нього. З об`єктивної сторони шахрайство полягає в протиправному заволодінні чужим майном, в набутті права на нього шляхом обману потерпілого чи зловживання його довірою. При цьому обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності або обов`язковості передачі йому майна чи права на нього. Особливістю шахрайства є те, що винний заволодіває чужим майном шляхом спонукання самого потерпілого до передачі йому майна чи уступки права на майно.

ВС зауважив, при шахрайстві потерпілий, будучи введеним в оману, сам добровільно передає винному майно чи права на нього. При цьому, на відміну від відкритого викрадення майна (грабежу), закінченим шахрайство вважається з моменту фактичного одержання винним майна чи права на нього.

Обман (повідомлення потерпілому неправдивих відомостей або приховування певних обставин) чи зловживання довірою (недобросовісне використання довіри потерпілого) при шахрайстві застосовуються винною особою з метою викликати у потерпілого впевненість у вигідності чи обов`язковості передачі їй майна або права на нього. При цьому обов`язковою ознакою шахрайства є добровільна передача потерпілим майна чи права на нього.

Об`єктивна сторона шахрайства полягає у заволодінні чужим майном або придбанні права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.

При цьому суб`єктивна сторона шахрайства передбачає наявність прямого умислу.

Крім того, положення ст. 190 ч. 3 КК України визначають шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому.

Так, положеннями ст. 369 ч. 1 КК України визначено, що пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становищ.

Частина 3 ст. 369 КК України зазначає, що діяння, передбачені частиною першою або другою цієї статті, якщо неправомірна вигода надавалася службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Безпосереднім об`єктом кримінального правопорушення за ст. 369 КК України є встановлений порядок службової діяльності в окремих ланках державного апарату й апарату місцевого самоврядування, апарату управління державних або комунальних підприємств, установ та організацій.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 369 КК, характеризується активною поведінкою - діями, які можуть бути вчинені у формі пропозиції (ч. 1) або давання (частини 2-5) хабара. Під пропозицією хабара слід розуміти звернення до службової особи з таким повідомленням, яке з достатньою очевидністю свідчить про бажання і готовність винного дати хабар. Таким чином, пропозиція хабара є по суті способом схиляння службової особи до його одержання за умови вчинення (або невчинення) на користь хабародавця або третіх осіб певних дій, які ця службова особа повинна була чи могла вчинити з використанням наданих їй владних чи службових повноважень.

Суб`єктом давання хабара може бути будь-яка особа (як приватна, так і службова).

Суб`єктивна сторона характеризується наявністю лише прямого умислу, причому винний усвідомлює, що пропонує чи передає незаконну винагороду саме як хабар. Відсутність такого усвідомлення (наприклад, внаслідок обману або зловживання довірою) виключає кваліфікацію діяння за ст. 369 КК України.

Так, кваліфікуючи діяння за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України стосується випадків, коли особа організовує або підбурює до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, і ці дії не були доведені до кінця з причин, що не залежали від волі організатора або підбурювача.

Організатор злочину (ст. 27 ч. 4 КК) - це особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його підготовкою чи вчиненням. У контексті надання неправомірної вигоди, організатор може планувати та координувати дії інших осіб для передачі хабара службовій особі.

Замах на злочин (ст. 15 ч. 2 КК) має місце тоді, коли особа розпочала вчинення злочину, але не довела його до кінця з причин, що не залежали від її волі. У випадку організації надання неправомірної вигоди це означає, що організатор здійснив усі необхідні дії для передачі хабара, але фактична передача не відбулася через обставини, які він не міг контролювати.

Надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище (ст. 369 ч. 3 КК) передбачає відповідальність за пропозицію, обіцянку або надання хабара посадовій особі високого рангу за вчинення або невчинення нею дій з використанням службового становища.

Таким чином, для правильної кваліфікації дій за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України необхідно встановити:

Наявність умислу на організацію або підбурювання: особа свідомо та цілеспрямовано організовує або схиляє іншу особу до надання неправомірної вигоди - так, у ОСОБА_4 , який діяв з метою незаконного заволодіння чужим майном у великих розмірах, шляхом обману виник злочинний умисел на підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище за вчинення нею в інтересах того, хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої влади та службового становища. З метою реалізації чого, повідомив ОСОБА_7 , що допоможе у видачі позитивного судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕС ДЖІ України» (код ЄДРПОУ 37045089) грошей на користь ОСОБА_8 за умови надання неправомірної вигоди у сумі 570 000,00 грн. судді Оболонського районного суду м. Києва, тобто службовій особі, яка займає відповідальне становище.

ОСОБА_4 , 09.06.2020, у денний час доби, під час зустрічі з ОСОБА_7 в приміщенні готелю «Україна», розташованого за адресою: вул. Інститутська, 4 в м. Києві, не маючи наміру виконувати взяті на себе зобов`язання, запропонував останньому допомогу.

Вчинення дій, спрямованих на реалізацію цього умислу: конкретні дії, що підтверджують спробу організації або підбурювання.

Недоведення злочину до кінця з незалежних від організатора або підбурювача причин: наприклад, втручання правоохоронних органів на етапі підготовки або спроби передачі хабара.

Важливо також враховувати статус службової особи, якій призначалася неправомірна вигода, оскільки це впливає на кваліфікацію злочину та міру покарання.В обґрунтування вироку суд покладає сукупність доказів на підтвердження встановлених обставин, якими повністю доведена ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, а саме наступні належні та допустимі докази, в розумінні ст.ст.84-86 КПК України:

- письмові документи, надані стороною обвинувачення, які дослідженні, безпосередньо, у судовому засіданні та перераховані вище, що підтверджують обставини вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінальних правопорушень;

- показання потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_8 , які є логічними, послідовними та такими, що узгоджуються із зібраними доказами та підтверджують обставинами кримінальних правопорушень.

Показання обвинуваченого в частині того, що він не вчиняв кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, суд відхиляє як неспроможну версію та таку, яка спростовується дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 84-86 КПК України.

Досліджені докази під час судового розгляду, суд визнає належними, допустимими та достовірними, а їх взаємозв`язок достатнім та взаємоузгодженим, в розумінні критерію «поза розумним сумнівом» на підтвердження встановлених обставин вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України.

Таким чином, судом, за результатами розгляду кримінального провадження №42020100000000055 від 17.02.2020, встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 діяв з прямим умислом, чітко усвідомлюючи, що він вчиняє заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах та підбурювання до надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує наступним чином:

-за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3 КК України, як закінчений замах на заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене у великих розмірах;

- за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, як підбурювання до закінченого замаху на надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, за вчинення в інтересах того, хто надає таку вигоду будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Кримінальне провадження №42020100000000055 від 17.02.2020 стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 розглянуто з дотриманням правил підсудності, відповідно ухвали Київського апеляційного суду від 21.04.2021 (Т.1 а.п. 78-80).

При призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наступні норми КПК та КК України.

Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначені покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обвинувачений вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме:

- раніше не судимий;

- не перебуває під наркологічним диспансерно - динамічним наглядом у лікаря - нарколога в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ» (Т.№2 а.п. 32);

- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги» (Т.№2 а.п. 1);

- стан здоров`я обвинуваченого, якій відповідно до наданих документів, хворіє на тяжкі хвороби.

Обставин, які пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, та обставин, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особи винного, його ставлення до вчиненого суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення і запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкцій частин статей, за якими кваліфіковано його діяння - ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3, 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, без конфіскації майна, із застосуванням положень ст. 70 ч. 1 КК України (сукупність покарань) при призначенні остаточного покарання, без конфіскації майна.

Відповідно до ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються. Частиною другою цієї ж статті зазначено, що конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.

При призначені покарання за 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України суд прийшов до переконання про не застосування конфіскації майна.

Положенням ст. 75 КК України передбачено, якщо суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.

При цьому положення ст. 75 КК України вимагають обов`язково враховувати дані, які характеризують особу винного, вирішуючи питання, чи є можливим виправлення обвинуваченого без реального відбування покарання, й, ухвалюючи рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням, суду необхідно навести переконливі аргументи, що ґрунтуються на конкретних обставинах справи.

Суд прийшов до висновку про неможливість та неефективність застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 інституту звільнення від відбування покарання з випробуванням, оскільки діяння обвинуваченого викликали значний суспільний резонанс та призвели до підриву довіри громадян до судової влади, а тому не буде забезпечено мети кримінального покарання, що передбачає не тільки виправлення засудженого, але й запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.

Вирішення цивільного позову.

Так, у кримінальному провадженні №42020100000000055 від 17.02.2020, під час підготовчого судового засідання потерпілим ОСОБА_7 було пред`явлено цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 10 000 грн. (Т.№1 а.п. 21-23).

Крім того, потерпілий ОСОБА_7 , додатково, надав суду письмові документів, якими обґрунтовує поданий цивільний позов (Т. №3, а.п. 151-170).

Аналізуючи наведене суд встановив, що обставини, на які посилається потерпілий ОСОБА_7 в обґрунтування позову, знайшли своє підтвердження сукупністю доказів, які логічні, послідовні, достовірні та достатні для висновку про те, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого останньому завдана моральна шкода.

Вирішуючи питання, що пов`язане з розміром відшкодування моральної шкоди, суд керується принципами умовної рівності втраченого блага і того, яке може бути надбане за конкретну суму грошей; поміркованості - відповідності вимогам здорового глузду і розважливості; розумності - об`єктивного відображення дійсності, розсудливого, врівноваженого мислення; справедливості - неупередженого ставлення до всіх учасників спору.

Приймаючи до уваги ступінь тяжкості заподіяних потерпілому моральних страждань, неможливість в інший не грошовий спосіб відшкодувати завдану немайнову шкоду, суд визначає, що сума, заявлена потерпілим у розмірі 10 000,00 грн. у рахунок його відшкодування, є співрозмірною з урахуванням конкретних обставин справи.

При вирішенні питання про відшкодування моральної шкоди, яка підлягає стягненню з обвинуваченого ОСОБА_4 , суд враховує суть позовних вимог, характер, обсяг, глибину та тривалість заподіяних потерпілому моральних та фізичних страждань, з урахуванням ступеню вини обвинуваченого, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, вимоги ст.ст. 23, 1167 ЦК України, і оцінює моральну шкоду в розмірі визначеному потерпілим - 10 000 грн.

Суд зважуючи наявні в матеріалах судового провадження надані докази приходить до висновку про те, що позов потерпілого ОСОБА_7 підлягає до задоволення в повному обсязі в сумі 10 000 грн.

Речові докази, в кримінальному провадженні №42020100000000055 від 17.02.2020, а саме:

- згідно постанови слідчого СУ ГУНП у м. Києві ОСОБА_14 від 09.07.2020, чорний паперовий пакет з малюнком білої пташки та грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 60 купюр з номерами купюр: БК 6729999, ЛЗ 1326105, ЛА 8702312, ФЗ 6378496, ВА 4686133, МБ1716802, УЖ 1283727, СБ 9812512, УГ 8646485, ВХ 3548101, СЗ 5153268, ВВ 4054804, BE 3754099, ФД 1015122, ВХ 5366445, ЛИ 6724531, ФЖ 7527959, МА 3028478, УГ 6943075, ЗЗ 9882065, СЗ 5525051, ЛB 7327617, ЛГ 1705304, ВВ 0815713, MB 5043890, ЛГ 6767666, MB9192514, УБ 5887906, МГ 3730339, ЛД 5810597, ЛГ 5242639, ФД 08349, ВА 1501265, СЖ 6150284, ВЗ 3213470, ЛГ 3206057, ФД 749341, BE 5567601, ЛБ 4620837, ВЖ 5622481, ЛВ 7214463, УЖ 2353973, ФД 4860487, ЛЗ 6451784, ВФ 6391025, ВХ 7032941,УЗ 5258846, БН 1597164, ВА 7136396, ФЗ 7206641, УИ7153154, ФГ7751622, ЗД 7620508, СЖ 0144867,ФЗ 3720182, ФГ 5746529, ФГ 8721394, ЛД 5577299, ЛД 1491576,ФД 5399540, (спец. пакету №ЕХ 10149536) передані на зберігання до камери схову СУ ГУНП у м. Києві (квитанція № 20 ) (Т№ 1, а.п.208);

- мобільний телефон, марки «Hokia model 6700с-1 серії НОМЕР_1 , code: НОМЕР_2 » та сім-карта оператора мобільного зв`язку «WellCOM і НОМЕР_3», поміщено до пакету «Україна МВС ЕКСПЕРТА СЛУЖБА №1095184» - знаходиться на зберіганні у слідчого ОСОБА_14 ;

- роздруківка від 08.07.2020 «Судова влада України» по справі 756/8199/20; ордер серії КВ №804607 виписаний на ОСОБА_8 ; копія заяви про видачу судового наказу від 07.07.2020 за підписом ОСОБА_7 на 4 арк. на якій присутні чорнові записи; копія роздрукованої заяви про видачу судового наказу від __липня 2020 року на 4 арк. на якій присутні чорнові записи; копія ухвали (номер провадження №2-н/75662/20, ЄУНСС: №756/1516/20) від 05.02.2020 видана суддею Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_12 на 2 арк. на якій присутні чорнові записи; копія письмової вимоги (претензії) про виплату заборгованості по заборгованості платі (представник за довіреністю: ОСОБА_7 скерована до Керівника (Генерального директора) ГОВ «ДІ ЕС ДЖІ Україна») від 20.03.2020 на 2 арк.; копія квитанцій про відправлення (опис документів, фіскальний чек оплати, Накладна 0303712847347) на 1 арк., які поміщено до пакету «НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІЦІЯ УКРАЇНИ №ЕХР0203854» - знаходяться в матеріалах кримінального провадження.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2020, накладено арешт на майно, яке належить обвинуваченому ОСОБА_4 , з метою збереження речових доказів (ЄУНСС: 752/13408/20, НП: 1-кс/752/5484/20) (Т.№2 а.п. 33-34).

Під час досудового розслідування обвинувачений ОСОБА_4 був затриманий, в порядку ст. 208 КПК України - 09.07.2020 (Т.№2 а.п. 11-17) та ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2020 стосовно нього застосований запобіжний захід у виді домашнього арешту, який сплив 06.09.2020.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3 (в ред. № 2617-VIII від 22.11.2018), 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України, та призначити йому покарання:

- за ст.ст. 15 ч. 2, 190 ч. 3 КК України (в ред. № 2617-VIII від 22.11.2018) у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

- за ст.ст. 27 ч. 4, 15 ч. 2, 369 ч. 3 КК України у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна.

Згідно ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років без конфіскації майна.

Строк відбування покарання рахувати з моменту звернення вироку до виконання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_7 10 000 (десять тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.

Речові докази, в кримінальному провадженні №42020100000000055 від 17.02.2020, а саме:

- грошові кошти номіналом 500 гривень в кількості 60 купюр з номерами купюр: БК 6729999, ЛЗ 1326105, ЛА 8702312, ФЗ 6378496, ВА 4686133, МБ1716802, УЖ 1283727, СБ 9812512, УГ 8646485, ВХ 3548101, СЗ 5153268, ВВ 4054804, BE 3754099, ФД 1015122, ВХ 5366445, ЛИ 6724531, ФЖ 7527959, МА 3028478, УГ 6943075, ЗЗ 9882065, СЗ 5525051, ЛB 7327617, ЛГ 1705304, ВВ 0815713, MB5043890, ЛГ 6767666, MB9192514, УБ5887906, МГ 3730339, ЛД 5810597, ЛГ 5242639, ФД 3508349, ВА 1501265, СЖ 6150284, ВЗ3213470, ЛГ3206057, ФД749341, BE5567601, ЛБ 4620837, ВЖ5622481, ЛВ 7214463, УЖ 2353973, ФД 4860487, ЛЗ 6451784,ВФ 6391025, ВХ 7032941, УЗ 5258846, БН 1597164, ВА 7136396, ФЗ 7206641, УИ7153154, ФГ7751622, ЗД 7620508, СЖ 0144867, ФЗ 3720182, ФГ 5746529, ФГ 8721394, ЛД 5577299, ЛД 1491576,ФД 5399540, які згідно квитанції № 20 знаходяться на зберіганні в камері схову СУ ГУНП у м. Києві (спец. пакету №ЕХ 10149536), - повернути ОСОБА_7 ;

- мобільний телефон, марки «Hokia model 6700с-1 серії НОМЕР_1 , code: НОМЕР_2 » та сім-карта оператора мобільного зв`язку «WellCOM і НОМЕР_3 » - повернути ОСОБА_4 ;

- роздруківка від 08.07.2020 «Судова влада України» по справі 756/8199/20, ордер серії КВ №804607 виписаний на ОСОБА_8 ; копія заяви про видачу судового наказу від 07.07.2020 за підписом ОСОБА_7 на 4 арк. на якій присутні чорнові записи; копія роздрукованої заяви про видачу судового наказу від __липня 2020 року на 4 арк. на якій присутні чорнові записи; копія ухвали (номер провадження №2-н/75662/20, ЄУНСС: №756/1516/20) від 05.02.2020 видана суддею Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_12 на 2 арк. на якій присутні чорнові записи; копія письмової вимоги (претензії) про виплату заборгованості по заборгованості платі (представник за довіреністю: ОСОБА_7 скерована до Керівника (Генерального директора) ТОВ «ДІ ЕС ДЖІ Україна») від 20.03.2020 на 2 арк.; копія квитанцій про відправлення (опис документів, фіскальний чек оплати, Накладна 0303712847347) на 1 арк. - зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 10.07.2020 на майно (ЄУНСС: 752/13408/20, НП: 1-кс/752/5484/20) - скасувати.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1