Ухвала від 02.04.2021 по справі 756/1094/21

Справа № 756/1094/21

Номер провадження № 1-кп/756/886/21

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2021 року місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

потерпілого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва клопотання прокурора про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 17.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000055, у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Києва, який зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України,

до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності,

УСТАНОВИВ:

26.01.2021 до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт затверджений 22.01.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 17.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000055, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про направлення за підсудністю обвинувального акту. Підставами клопотання прокурором вказано те, що під час досудового розслідування у кримінальному проваджені було встановлено, що його вчинено перед входом до адміністративної будівлі Оболонського районного суду міста Києва, розташованої за адресою: м. Київ, вул. Маршала Тимошенка, 2-є. При цьому, отримані обвинуваченим грошові кошти повинні були передані, нібито, за прийняття позитивного рішення службовим особам вказаного суду. Саме такі обставини, на думку прокурора, свідчать про можливе підривання авторитету суду, а отже з метою усунення будь-яких сумнівів щодо неупередженого розгляду кримінального провадження це питання повинен вирішити відповідний апеляційний суд.

Обвинувачений клопотання підтримав, не заперечував проти його задоволення та направлення обвинувального акту до Київського апеляційного суду для визначення підсудності. При цьому обвинувачений пояснив, що йому відомо, що в рамках кримінального провадження 42020100000000055 були допитані працівники суду, зокрема суддя.

Потерпілий заперечував проти задоволення клопотання. На думку останнього відсутні підстави вважати, що судді Оболонського районного суду можуть бути упередженими ураховуючи оскільки в клопотанні прокурора наведено лише припущення, а не конкретні факти.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченого та потерпілого, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однаковими за тяжкістю, - суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування. Дія цього абзацу не поширюється на кримінальні провадження, що віднесені до предметної підсудності Вищого антикорупційного суду згідно з правилами статті 33-1 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що до Оболонського районного суду міста Києва надійшов обвинувальний акт затверджений 22.01.2021 у кримінальному провадженні, внесеного 17.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000055, у відношенні ОСОБА_4 .

Підставою подання вказаного обвинувального акту до Оболонського районного суду міста Києва відповідно до ч. 1 ст. 32 КПК України є територіальна підсудність.

Як видно з клопотання прокурора, останній вважає, що у стороннього спостерігача можуть бути сумніви неупередженості суддів Оболонського районного суду через те, що предметом злочину були грошові кошти, які ніби повинні були передані обвинуваченим за прийняття позитивного рішення службовим особам вказаного суду. При цьому, з обвинувального акту дійсно вбачається, що орган досудового розслідування формуючи висунете обвинувачення вжив такі словосполучення як «грошові кошти слід надати заступнику голови Оболонського районного суду», а також «грошові кошти слід надати судді Оболонського районного суду». Тобто, в обвинувальному акті мова йде про надання неправомірної вигоди суддям Оболонського районного суду міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 КПК України кримінальне провадження щодо обвинувачення судді у вчиненні кримінального правопорушення не може здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді. Якщо згідно з частиною першою цієї статті кримінальне провадження стосовно судді має здійснюватися тим судом, у якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, кримінальне провадження здійснює суд, найбільш територіально наближений до суду, в якому обвинувачений обіймає чи обіймав посаду судді, іншої адміністративно-територіальної одиниці (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя).

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право направити обвинувальний акт до відповідного суду для визначення підсудності у випадку встановлення непідсудності кримінального провадження.

Норми Кримінального процесуального кодексу України не містять положень, згідно з якими певні припущення щодо можливого учинення кримінальних правопорушень іншими особами, або вплив на таких осіб, ніж особа, якій пред`явлено обвинувачення, може бути підставою для зміни територіальної підсудності. Але, як то вже наведено, формулювання висунутого обвинувачення є достатньо чітким, зокрема щодо намагання неправомірного впливу на суддів саме Оболонського районного суду міста Києва. Крім того, у реєстрі матеріалів досудового розслідування міститься інформація про допит у якості свідка особи, яка наразі працює суддею Оболонського районного суду міста Києва, що і стало підставою звернення прокурора з клопотанням щодо вирішення територіальної підсудності.

Відповідно до п. 2, п.19 ч.1 ст.7 КПК України зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема відноситься законність та диспозитивність.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.

На думку суду, безсторонність (неупередженість) суду означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Європейського з прав людини, існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з суб`єктивним критерієм, урахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (див., серед інших, рішення у справах «Fey проти Австрії», рішення від 24 лютого 1993 року, Series А № 255, пп. 28 та 30, та «Wettstein проти Швейцарії», № 33958/96, п. 42, ECHR 2000-ХІІ).

Між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а й може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) («Kyprianou проти Кіпру» [ВП], № 73797/01, п. 119, ECHR 2005-ХІІІ). Відповідно, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності («Pullar проти Сполученого Королівства», рішення від 10 червня 1996 рок, п. 32, Reports 1996-III).

У цьому відношенні ЄСПЛ зазначає, що навіть вигляд має певну важливість іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість («De Cubber проти Бельгії», рішення від 26 жовтня 1984 року, Series A, № 86).

Аналізуючи викладене, на думку суду, надання оцінки можливості розгляду Оболонським районним судом міста Києва обвинувального акту в кримінальному провадженні № 42020100000000055 Київським апеляційним судом, усуне будь-які сумніви щодо упередженості суддів, та буде відповідати принципу законності, що свідчить про доцільність задоволення клопотання прокурора.

Керуючись ст. 7, 31, 314-315, 369-372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про направлення обвинувального акту в кримінальному провадженні, внесеного 17.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000055, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності задовольнити.

Направити обвинувальний акт в кримінальному провадженні, внесеного 17.02.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020100000000055, у відношенні ОСОБА_4 обвинуваченого у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 369 КК України, до Київського апеляційного суду задля визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1