Рішення

від 08.01.2008 по справі 40/259

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/259

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

08.01.08 р.                                                                               Справа № 40/259                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом закритого акціонерного товариства „НДКТІ спецобладнання” м.Маріуполь

до відповідача приватного підприємства „Медея-Риелті” м.Маріуполь

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя”              м. Маріуполь

про стягнення 8563 грн. 50 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача  не прибув

від відповідача не прибув

від третьої особи не прибув          

Для підготовки повного тексту рішення у межах процесуальних строків судом було оголошено перерву в судовому засіданні з 03.01.08р. до 08.01.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, а судом з урахуванням вимог ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

За поважними причинами спір було вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Суть спору:

Закрите акціонерне товариство „НДКТІ спецобладнання” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з приватного підприємства „Медея-Риелті” боргу в сумі  3 300 грн. та пені в сумі 5 263 грн. 50 коп. за прострочення виконання грошових  зобов'язань згідно договорів оренди № 556/05 від 02.01.05р., № 556/06 від 02.01.06р., № 556/07 від 02.01.07р. та додаткових угод до них.

До прийняття рішення по справі позивач згідно ст. 22 ГПК України неодноразово уточнював розмір позовних вимог в частині стягнення пені в результаті чого її розмір складає 6 600 грн. 00 коп. і просив стягнути її на час винесення рішення судом.

Відповідач позов не визнав, мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          фактично відповідачу було надано нежитлові приміщення площею 53,49 кв.м., тобто меншої площі ніж передбачено умовами договорів оренди та додаткових угод до них, а саме 60 кв.м., у зв'язку з чим, на його думку, сплачена ним орендна плата за весь час користування спірними приміщеннями була завищена;

-          крім того, вважає, що позивач має право на стягнення пені лише в межах одного року позовної давності та неправомірно продовжує її нарахування після звернення з позовом до суду.

З метою підтвердження фактів виникнення, переходу або припиненню речових прав на спірне нерухоме майно та їх обмежень судом було залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача комунальне підприємство “Бюро технічної інвентаризації м. Маріуполя”.

На виконання вимог ухвали суду від 05.12.07р. третьою особою були надані документи на підтвердження права власності на спірне приміщення станом на 05.12.07р., розташоване за адресою: м. Маріуполь, вул. Леніна, 35 (на другому поверсі, кількістю кімнат –три), зокрема: оцінюючий акт на будівлю літера А-3; генеральний план (схема даного приміщення); поверховий план; експлікацію внутрішніх площ до плану будівлі цього приміщення.

Неприбуття у судове засідання представників сторін, яких було належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 02.01.07р. між закритим акціонерним товариством „НДКТІ спецобладнання” та приватного підприємства „Медея-Риелті” було укладено договір оренди нежитлового приміщення № 556/07.

Відповідно до п. 1.1. договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне нежитлове приміщення загальною площею 60 кв.м., розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 35, другий поверх, кількість кімнат – 3, що підтверджується актом № 1 здачі-приймання орендованого об'єкту від 02.01.07р.   

Пунктом 5.1. договору в редакції додаткової угоди №1 від 18.01.07р. сторони встановили, що розмір місячної орендної плати включаючи комунальні послуги становить 3 300 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. 5.2., 5.3. орендна плата сплачується не пізніше 5 числа місяця наступного за звітнім, в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок позивача на підставі виставлено ним рахунку.

Відповідно до п. 4.1. договору строк його дії був встановлений до 01.07.07р., однак всупереч даному положенню продовжував користуватись орендованим приміщенням до 31.07.07р., у зв'язку з чим позивачем було нарахована орендна плата за липень 2007р. в сумі 3 300 грн. та виставлено рахунок № 60 від 20.07.07р.

Відповідач не виконав свої зобов'язання за договором в повному обсязі, в результаті чого за ним утворився борг з орендної плати та комунальних послуг в сумі 3 300 грн. 00 коп., який позивач намагається стягнути.

Крім того, між сторонами у попередніх роках укладались аналогічні договори оренди № 556/05 від 02.01.05р. та  № 556/06 від 02.01.06р. на те ж саме нежитлове приміщення.

Пунктом 8.1. зазначених договорів та договору № 556/07 від 02.01.07р. передбачено, що в разі прострочки орендної плати та комунальних платежів відповідачем, позивач нараховує пеню в розмірі 0,3% з суми недоїмки за кожен день прострочки (включаючи день оплати).

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати за спірними договорами, позивачем заявлені вимоги про стягнення з нього пені в сумі 6 600 грн., яку він нараховує по кожному рахунку окремо.

Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін суд дійшов до висновку про наступне.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України, а майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Частина 2 ст. 9 ЦК України вказує на те, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів відповідно до п. 7 ст. 179 ГК України.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Предметом договору найму відповідно до ст. 760 ЦК України може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Сторони в розділі 1 договору чітко визначили його предмет, а саме нежитлове приміщення площею 60 кв.м., розташоване за адресою: м. Маріуполь, пр. Леніна, 35, другий поверх, кількість кімнат - 3.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень.

Згідно з пунктом 5 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Заперечення відповідача про невідповідність фактичної площі орендованих приміщень, передбаченій в договорі не приймається судом до уваги, оскільки з наданих третьою особою доказів визначити квадратуру спірних приміщень неможливо, тому суд керується наявністю правовідносин між сторонами.

Крім того, в договорі сторони передбачили фіксований розмір плати за орендоване приміщення, а не за кожний квадратний метр.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 5.1. договору та № 1 від 18.01.07р. сторони передбачили розмір орендної плати, що відповідає вимогам ст. 762 ЦК України та ст. 286 ГК України.

Згідно частини першої ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором, що найшло своє відображення у п. 4.1. укладеного між сторонами договору.

Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для договорів оренди,  зокрема ст. 284 ГК України, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180,  181 ГК України та ст. 638 ЦК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 173, 174 ГК України, господарські зобов'язання виникають між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності зі ст. ст. 202, 203 ГК України, ст. 526, 599 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом прийнято до уваги, що акт звірки розрахунків станом на 03.01.08р. наданий сторонами є тільки документом, за яким бухгалтерія підприємств звіряє облік операцій, а наявність чи відсутність будь яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами  - договором, накладними, рахунками тощо.

Свої зобов'язання відповідач своєчасно не виконав, орендну плату згідно вимог ст. 286 ГК України та умов договору не сплатив.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що вимоги щодо стягнення з відповідача боргу 3 300 грн. 00 коп. обґрунтовані матеріалами справи та доказами на їх підтвердження, а тому підлягають задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені слід відмовити за наступними обставинами:

-          дійсно, коли існує основне зобов'язання, має місце додаткове зобов'язання щодо стягнення пені;

-          згідно пункту першого частини другої ст. 258 ЦК України встановлено, що до вимог відносно стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік;

-          частина 6 ст. 232 ГК України щодо регулювання майнових відносин у сфері господарювання передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання повинно бути виконано;

-          тобто, якщо порушення було допущено після 01.01.04р., то право на звернення до суду з позовом про стягнення з винної сторони неустойки виникає в межах одного року позовної давності. А строк розрахунку неустойки в шість місяців, встановлений ГК України, передбачає присікальний строк, в межах якого нараховується неустойка. Таким чином пеня більш не є тривалою штрафною санкцією і нараховується з дня, наступного за днем, коли зобов'язання повинно бути виконано, а саме за період шість місяців, після яких її нарахування припиняється;

-          частиною 6 ст. 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором;

-          статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, яка є імперативною нормою встановлено граничний розмір пені за прострочення платежу -  не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, тому поки не скасований даний закон він повинен застосовуватися при нарахуванні цього виду штрафної санкції;

-          пунктом 8.1. спірних договорів оренди сторони передбачили, що в разі прострочки орендної плати та комунальних платежів відповідачем, позивач нараховує пеню в розмірі 0,3% з суми недоїмки за кожен день прострочки (включаючи день оплати), що перевищує розмір подвійної облікової ставки Національного банку України та суперечить вимогам зазначених вище норм закону.

За таких обставин, у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача пені в сумі 6 600 грн. слід відмовити як необґрунтовано заявлених.

Витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Оплата позивачем послуг адвоката підтверджується договором на юридичне обслуговування б/н від 22.06.07., платіжними дорученнями № 159 від 01.08.07р., № 177 від 20.08.07р.

Витрати по держмиту та забезпечення судового процесу, а також оплата послуг адвоката покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог за приписами частини п'ятої ст. 49 ГПК України.

Позивач зайво перерахував до державного бюджету держмито в розмірі 4 грн. 00 коп., яке за вимогами п.1 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.93р. підлягає поверненню на його розрахунковий рахунок.

Щодо клопотання позивача про закінчення розгляду справи 03.01.08р. та його незгоди на продовження строку розгляду справи слід зазначити, що строк вирішення даного спору закінчується 06.01.08р., що припадає на неробочий день, а тому у відповідності до ч. 3 ст. 51 ГПК України днем закінчення строку вважається перший наступний за ним робочий день, тобто 08.01.08р.

Крім того, у судовому засіданні 03.01.08р. представнику відповідача було запропоновано оголосити скорочений текст рішення, однак він наполягав на оголошенні повного його тексту, у зв'язку з чим судом було оголошено перерву в судовому засіданні до 08.01.08р.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, ст. ст. 258, 526, 599, 638, 759, 760, 762, 763, 782 Цивільного кодексу України, ст. ст. 202, 203, 283, 284, 286 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного підприємства „Медея-Риелті”, 87557, м. Маріуполь, вул. Олімпійська, 181, кв. 81, ід. код 31492099, р/р 26003215060343, 26005215060341 в Донецькій обласній філії АКБ „УСБ” м. Донецька, МФО 334011, на користь:

-          закритого акціонерного товариства „НДКТІ спецобладнання”, 87515, м. Маріуполь, пр. Леніна, 35, ід. код 05811140, р/р 26008301517289 в Грецькій ГВ Іллічівському ПІБ, МФО 334442, борг 3 300 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 34 грн. 00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 39 грн. 33 коп., послуги адвоката в сумі 233 грн. 33 коп., видавши наказ.

3.У задоволенні вимог щодо стягнення пені в сумі 6 600 грн. 00 коп. відмовити.

4.Повернути на розрахунковий рахунок закритого акціонерного товариства „НДКТІ спецобладнання” державне мито в сумі 4 грн. 00 коп. перераховане платіжним дорученням № 178 від 20.08.07р., оригінал якого знаходиться у матеріалах справи. Підставою повернення  державного  мита є дане рішення, яке затверджене гербовою печаткою господарського суду Донецької області.

5.Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                         Підченко Ю.О.