Постанова від 09.04.2025 по справі 160/26261/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/26261/24

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Сафронової С.В. (доповідач),

суддів: Коршуна А.О., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року

у адміністративній справі № 160/26261/24 за позовом Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, а також третіх осіб: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України і Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправним рішення, скасування дозволу та припинення права, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року задоволено адміністративний позов Дніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної інспекції архітектури та містобудування України до ОСОБА_1 та Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, а також третіх осіб: Міністерство культури та стратегічних комунікацій України і Управління культури, туризму, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації, а саме, визнано протиправним рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі», скасовно дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 », виданий замовнику будівництва ОСОБА_1 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, та припинено право ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Свєтлова вул. Михайла Грушевського у м. Дніпрі, яке виникло на підставі дозволу на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517.

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено в апеляційному порядку відповідачем по справі ОСОБА_1 з підстав його протиправності внаслідок порушення судом норм матеріального та процесуального права, у звязку з чим просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга відповідача мотивована тим, що ухвалюючи у цій справі рішення, суд першої інстанції керувався виключно аргументом позивача про те, що для будівництва у межах історичного ареалу «Центральний» у м.Дніпро забудовником обов`язковим є отримання дозволу від Міністерства культури та стратегічних комунікацій України на проведення містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, земляних робіт по вул.Светлова вул.Михайла Грушевського у м.Дніпрі та погодження від Управління культури, національностей і релігій Дніпропетровської обласної державної адміністрації науково проектної документації «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Светлова вул.Михайла Грушевського у м.Дніпрі», а у спірному випадку відповідачем отримувалися погоджувальні та дозвільні документи від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро. Разом з тим, на переконання відповідача суд обґрунтовуючи свої висновки на підставі чинного на даний момент законодавства, безпідставно не врахував той факт, що дозвіл на виконання будівельних робіт був виданий у 2020 році на підставі норм права, які були чинні на той час. Тобто, відповідач вважає, що у спірному випадку судом першої інстанції безпідставно не було враховано позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, про що неодноразово висловлювався Конституційний Суд України при тлумаченні змісту ст.58 Конституції України, зокрема, у рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № К-ри/99 від 5 квітня 2001 року № З-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012, і такий підхід на переконання відповідача має застосовуватися щодо дії процесуальної норми права, що узгоджується з підходами Європейського суду з прав людини, який вважає, що принцип унеможливлення зворотної дії закону в часі не застосовується, коли нове законодавство ставить особу в сприятливіший стан (Scoppola v. Italy, заява № 126/05, п. 102-111).

З урахуванням наведеного, відповідач акцентує увагу на тому, що відповідно до вимог законодавства, чинного на момент видачі спірного дозволу, замовнику ОСОБА_1 , управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради видано дозвіл на виконання будівельних робіт № ДП 012200803517 від 03 серпня 2020 року на будівництво об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Светлова-вул.Михайла Грушевського у м.Дніпрі» на земельній ділянці з кадастровим номером 1210100000:02:376:0069, якою відповідач ОСОБА_1 користується на підставі посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В. за № 1786 договору оренди земельної ділянки від 18 травня 2006 року, отримавши містобудівні умови та обмеження № 15/29-81 від 10 червня 2020 року, якими саме і визначені відповідно до вимог чинного законодавства України в сфері охорони історичної спадщини остаточні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

При цьому, відповідач наголошує на тому, що «визначення техніко-економічних показників об`єкта» не тотожне висловлюванню «обов`язкове погодження Міністерства культури», а відповідно до законодавства України в сфері охорони історичної спадщини відноситься в тому числі і Порядку визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. №318 на момент видачі спірного дозволу законодавство не вимагало обов`язкової наявності історико-містобудівних обґрунтувань щодо об`єкта будівництва для отримання дозволу на виконання будівельних робіт, а лише визначало, що таке будівництво відбувається відповідно до історико-архітектурного опорного плану населеного пункту. Крім того, посилаючись на затверджені наказом Міністерства культури, молоді та спорту України № 478 від 02.02.2020 р. межі та режими використання історичних ареалів міста Дніпра, визначені науково-проектною документацією «Історико-архітектурний план. Визначення меж, режимів використання, режимів регулювання забудови історичних ареалів м. Дніпро» відповідач вказує, що земельна ділянка, на якій здійснюється будівництво, розташована на території, що відноситься до історичного ареалу «Центральний» міста Дніпро та знаходиться в межах «рядові історичні будівлі», а згідно графічних матеріалів місце будівництва відноситься до зони з режимом регулювання забудови третьої категорії (регулювання забудови з можливими активними перетвореннями - території комплексної реконструкції), і на його ( ОСОБА_1 ) замовлення було складено історико-містобудівне обґрунтування щодо об`єкта «Розміщення житлового комплексу з торговельно-офісними приміщеннями та вбудованим паркінгом», яке погоджене Департаментом культурної спадщини та культурних цінностей Міністерства культури України за № 330/10/61-13 від 13 лютого 2013 року, що спростовує аргументи позивача та свідчить про дотримання замовником будівництва ОСОБА_1 вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини при здійсненні будівництва на об`єкті «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Свєтлова-вул.Михайла Груїиевського у м.Дніпрі» на земельній ділянці з кадастровим, номером 1210100000:02:376:0069..

Окрім цього, посилаючись на положення ч.6 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідач вважає, що припинити дію дозволу на виконання будівельних робіт може виключно орган державного архітектурно-будівельного контролю, що судом не прийнято до уваги, також як і не враховано, що на момент видачі оскаржуваного дозволу на виконання будівельних робіт були чинними положення ч.3-4 ст.37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції від 01 серпня 2020 року, а замовником було дотримано всіх необхідних норм та процедур, які були обов`язкові з огляду на правове регулювання спірних правовідносин, чинне на момент їх виникнення, і відповідно, відповідач вважає, що дозвіл на виконання будівельних робіт № ДП 012200803517 від 03 серпня 2020 року на будівництво об`єкта «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Светлова-вул.Михайла Грушевського у м.Дніпрі» був виданий управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради із дотриманням норм закону, чинних на момент його видачі.

Також відповідач вважає безпідставно не дослідженим судом першої інстанції Акт № 57 від 03 серпня 2021 року, складений за результатом проведеної у період з 21 липня 2021 року по 03 серпня 2021 року позапланової перевірки об`єкта будівництва «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Светлова-вул.Михайла Грушевського у м.Дніпрі» щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів та правил, за результатом якої встановлено відсутність порушень вимог законодавства.

У відзивах на апеляційну скаргу відповідача, Дніпропетровською обласною прокуратурою, Державною інспекцією архітектури та містобудування України, а також Міністерством культури та стратегічних комунікацій України вказується на законність і обґрунтованість ухваленого на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, з урахуванням норм матеріального права, якими врегульовано спірні у цій справі правовідносини рішення суду першої інстанції, висновки якого не спростовуються доводами апеляційної скарги відповідача, у звязку з просять залишити без змін рішення суду, а апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 та поданих Дніпропетровською обласною прокуратурою, Державною інспекцією архітектури та містобудування України та Міністерством культури та стратегічних комунікацій України відзивів на апеляційну скаргу відповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин та правильність застосування до них норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача і для скасування рішення суду першої інстанції з наведених в апеляційній скарзі підстава.

Предметом оскарження у цій справі є рішення Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради щодо надання дозволу на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 » та виданий замовнику будівництва ОСОБА_1 Управлінням державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради Дозвіл на виконання будівельних робіт від 03.08.2020 року №ДП012200803517 «Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Свєтлова вул.Михайла Грушевського у м. Дніпрі», а також виникле на підставі цього дозволу право ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт з будівництва багатоквартирного житлового будинку з вбудованими торговельними приміщеннями та підземним паркінгом по вул.Свєтлова вул.Михайла Грушевського у м. Дніпрі.

Спір у цій справі ініційовано прокурором, який діючи у відповідності до вимог п.3 ст. 131-1 Конституції України, ч.1, ч.3, ч.4, п.1, п.4 ч.6 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 року №1697-VII (далі Закон №1697-VII) обґрунтував звернення до суду з позовом у цій справі фактом порушення містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства та тим, що хаотична забудова у межах історичного ареалу та у зонах охорони пам`яток архітектури суперечить державним інтересам і є порушення конституційному обов`язку держави щодо охорони культурної спадщини. Зважаючи на те, що повноваження щодо анулювання (скасування) дозволу на виконання будівельних робіт за Законом належать саме органу виконавчої влади - Державній інспекції архітектури та містобудування України, яка уповноважена на захист інтересів держави у даних правовідносинах, але яка на даний час неналежно виконує свої повноваження щодо їх захисту, що підтверджується листом ДІАМ України №5518/02/13-24 від 11.09.2024 (у відповідь на лист обласної прокуратури від 30.08.2024 №15/4-703вих-24), прокурор вважає, що звернення до суду з позовом у цій справі відбулося у межах наданої Конституцією України компетенції.

Суд першої інстанції перевіряючи повноваження прокурора у даному спірному випадку правильно узяв до уваги не тільки предмет спору і характер спірних правовідносин по цій справі, а й обґрунтовано врахував попередні звернення прокурора до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, зокрема, скерований на адресу останнього лист №15/4-585вих-24 від 05.07.2024, в якому було викладено інформацію про допущені Управлінням порушення чинного законодавства під час надання дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020, на який відповіді чи відповідного реагування зі сторони Управлінням не відбулося станом на час пред`явлення позову у цій справі.

За вищенаведених обставин та того, що невжиття заходів реагування можуть спричинити шкоду інтересам держави, що у свою чергу, перешкоджає розвитку інфраструктури та економіки міста, а також виходячи з наявного у даному випадку як державного, так і суспільного інтересу, який полягає у необхідності дотримання встановленого Конституцією України принципу верховенства права, задоволення суспільної потреби у відновленні законності у сфері містобудівної діяльності, та, як наслідок, реалізації державних гарантій щодо захисту охорони культурної спадщини суд першої інстанції правильно констатував наявність правових підстав для заявлення прокурором позову у даній справі як з огляду на належне підтвердження впливу спірних правовідносин на публічний інтерес, та у зв`язку з доведеністю невжиття належних заходів з цього приводу відповідними органами державної влади.

Вирішуючи спір у цій справі по суті, суд першої інстанції правильно та повно встановив усі фактичні обставини спірних правовідносин та надав їм правильну оцінку з урахуванням норм матеріального права, якими врегульовано відносини як у сфері містобудівної діяльності так і у сфері охорони та використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, внаслідок чого на переконання колегії суддів суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову прокурора у повному обсязі.

Доводами апеляційної скарги відповідача висновки суду першої інстанції у цій справі не спростовуються, а є лише його власним розумінням норм матеріального права, якими не можуть підмінятися загальновстановлені законодавцем правила отримання погодження містобудівних та архітектурних проектних рішень об`єктів, розташованих в історичній частині міста, історичних ареалах, та забудови територій міста, занесених до Списку історичних населених місць України, для яких встановлено особливий режим регулювання забудови.

Підсумовуючи вищевикладене у сукупності та з огляду на встановлені і підтверджені під час судового вирішення спору факти порушення вимог містобудівного та пам`яткоохоронного законодавства, відсутності погоджувальних та дозвільних документів від відповідних органів охорони культурної спадщини на проведення земляних та будівельних робіт в історичному ареалі «Центральний» у місті Дніпро, колегія суддів у повному обсязі погоджується з висновками суду першої інстанції про протиправність та необхідність анулювання (скасування) виданого ОСОБА_1 . Управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради дозволу на виконання будівельних робіт №ДП012200803517 від 03.08.2020, клас наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва СС2, з припиненням права ОСОБА_1 на виконання будівельних робіт.

Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 2, 10, 11, 241, 242, 243, 250, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 грудня 2024 року залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Головуючий - суддя С.В. Сафронова

суддяА.О. Коршун

суддяД.В. Чепурнов