Ухвала

від 08.04.2025 по справі 127/15416/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/15416/22

Провадження № 22-ц/801/499/2025

Категорія: 53

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гуменюк К. П.

Доповідач:Ковальчук О. В.

УХВАЛА

08 квітня 2025 рокуСправа № 127/15416/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Ковальчука О. В.,

суддів: Шемети Т. М., Берегового О. Ю.,

за участю секретаря судового засідання Луцишина О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «СК «УНІКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Приватне науково-виробничо-комерційне підприємство «Бікорт», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за апеляційноюскаргою особи,яка небрала участіу справі, ОСОБА_3 нарішення Вінницькогоміського суду Вінницької області, ухвалене у цій справі 03квітня 2024року у м. Вінниці суддею цього суду Гуменюком К.П., дата складання його повного тексту не відома,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до ОСОБА_2 ,ПрАТ «СК«УНІКА»,третя особа,яка незаявляє самостійнихвимог щодопредмета спору,Приватне науково-виробничо-комерційнепідприємство «Бікорт»про відшкодуванняшкоди,завданої внаслідокдорожньо-транспортноїпригоди.

03 квітня 2024 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ПрАТ «СК «УНІКА», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Приватне науково-виробничо-комерційне підприємство «Бікорт», про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відмовлено.

13січня 2025року,не погодившисьіз такимрішенням,особа,яканебрала участіусправі, ОСОБА_3 подав апеляційнускаргу,у якійпросить оскаржуванерішення скасуватита ухвалитинове судоверішення,яким позовнівимоги задовольнитиу повномуобсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 18.01.2023року ухвалою суду першої інстанції за клопотанням представника позивача ОСОБА_1 адвоката Калачик Н.М. було призначено у справі комплексну транспортно-трасологічну та автотехнічну експертизи, на вирішення якої поставлено питання:

«- Як згідно технічних вимог ПДР повинні були діяти водії автомобілів DACIA LOGAN, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 , та автомобіля марки RENAULT DUSTER, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 під час дорожньо-транспортної пригоди яка сталась 02.12.2021 року о 11.40 год., за адресою м. Вінниця, по вулиці Київській, 104, між автомобілями DACIA LOGAN д.н.з НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 та автомобілем RENAULT DUSTER д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 ?

-Що з технічної точки зору стало причиною виникнення даного ДТП?

-Встановити відповідності дій водіїв ТЗ технічним вимогам Правил дорожнього руху.

-Встановити причинний зв`язок між діями водіїв та виникненням ДТП.»

За результатами проведення такої експертизи до суду першої інстанції надійшов висновок експертів від 11.09.2023 року № 974/975/23-21, відповідно до якого встановлено, що саме в діях водія автомобіля DACIA LOGAN, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 вбачаються ознаки невідповідності нормам 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку із виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, скаржник вважає, що оскаржуване судове рішення є таким, що порушує його права та обов`язки, оскільки у мотивувальній частині такого рішення наведено висновки про права та обов`язки ОСОБА_3 .

Перевіривши матеріали справи, не вдаючись до оцінки законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційне провадження у даній справі підлягає закриттю з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Конституційний Суд України у рішенні від 11.12.2007 року № 11-рп/2007 зазначив, що реалізацією права особи на судовий захист є можливість оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанцій. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина (абз. 3 пп. 3.1 п. 3 мотивувальної частини).

Згідно із ч. 3 ст. 18 ЦПК України обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Частиною 1 ст. 352 ЦК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, законодавець визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків. На відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності трьох критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

При цьому, судове рішення, оскаржуване незалученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та ухвалення рішення судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах.

Рішення є таким, що ухвалене про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку, рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків (правовий висновок у постанові Верховного Суду від 25.01.2021 року у справі № 206/3087/18 (провадження № 61-19028св20).

Таким чином, після прийняття апеляційної скарги особи, яка не брала участі у справі, суд апеляційної інстанції з`ясовує, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав, інтересів та (або) обов`язків скаржника і яких конкретно.

Пунктом 3 ч. 1ст. 362 ЦПК Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Тлумачення наведених норм процесуального права свідчить про те, що суд апеляційної інстанції в межах відкритого апеляційного провадження має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питань про права та інтереси особи, яка не брала участі у розгляді справи судом першої інстанції та подала апеляційну скаргу.

При цьому, якщо обставини про вирішення судом першої інстанції питання про права, інтереси та свободи особи, яка не була залучена до участі у справі, не підтвердились, апеляційне провадження підлягає закриттю (правовий висновок висловлений Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 17.02.2020 року у справі № 668/17285/13-ц, провадження № 61-41547сво18).

Про закриття апеляційного провадження суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в касаційному порядку (ч. 2 ст. 362 ЦПК України).

Отже, суд апеляційної інстанції має першочергово з`ясувати, чи стосується оскаржуване судове рішення безпосередньо прав та обов`язків заявника, та лише після встановлення таких обставин переглянути справу за його апеляційною скаргою, а у випадку встановлення, що права заявника оскаржуваним судовим рішенням не порушені та питання про його права і обов`язки стосовно сторін у справі судом першої інстанції не вирішувалися - закрити апеляційне провадження, оскільки в останньому випадку така особа не має права на апеляційне оскарження рішення суду.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участь у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку з учасниками справи або безпосередньо з судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок і такий обов`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Подаючи апеляційну скаргу, ОСОБА_3 посилався лише на висновок експертів від 11.09.2023 року № 974/975/23-21, відповідно до якого встановлено, що саме в діях водія автомобіля DACIA LOGAN, д.н.з НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 вбачаються ознаки невідповідності нормам 12.3 Правил дорожнього руху України, які, з технічної точки зору, знаходились у причинному зв`язку із виникненням події дорожньо-транспортної пригоди.

При цьому, як вбачається зі змісту оскаржуваного судового рішення, питання щодо прав та/або обов`язків ОСОБА_3 судом не вирішувалось.

Так, оцінюючи доведеність позовних вимог ОСОБА_1 , судом першої інстанції було взято до уваги вищевказаний висновок експертів, яким встановлено відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою відповідача ОСОБА_2 та завданою шкодою ОСОБА_1 , внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що в результаті призвело до відмови у задоволенні позовних вимог.

Отже,колегія суддіввважає,що,оскаржуючи зазначеневище рішення,скаржник недовів того,що цимрішенням судвирішив питанняпро йогоправа,свободи,інтереси та(або)обов`язки.

З урахуванням вищевикладеного та положень ст. 362 ЦПК України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне закрити апеляційне провадження.

Доводи, які викладені в апеляційній скарзі щодо незаконності оскаржуваного рішення суду, колегією суддів не аналізуються при розгляді даної апеляційної скарги, оскільки ухвалене оскаржуване судове рішення в даному випадку по суті не переглядається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 260,362 ЦПК України, апеляційний суд

УХВАЛИВ:

Закрити апеляційнепровадження заапеляційною скаргоюособи,яка небрала участіу справі, ОСОБА_3 нарішення Вінницькогоміського суду Вінницької області від 03квітня 2024року у зазначеній цивільній справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий О. В. Ковальчук

Судді: Т. М. Шемета

О. Ю. Береговий