Рішення

від 21.12.2007 по справі 4/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/222

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

21.12.07                                                                       Справа№ 4/222

Господарський суд Львівської області в складі судді Гриців В.М. при секретарі Москалі Р.М. за участю представника позивача Горбунової О.Л. по справі за позовом відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” до державного госпрозрахункового підприємства „Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління УМВС України у Львівській області” про стягнення 39696,06 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство „Львівобленерго” звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до державного госпрозрахункового підприємства „Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління УМВС України у Львівській області”. Просить суд стягнути з відповідача 39696,06 грн., з яких сума боргу становить 27253,69 грн., 3535,70 грн. пеня, 6714,08 грн. інфляційні втрати та 2192,59 грн. –3% річних.

Позивач 11 грудня 2007 року подав суду заяву про зменшення позовних вимог. У зв'язку із тим, що відповідач платіжним дорученням №731 від 09 жовтня 2007 року (після порушення провадження у справі) погасив суму основного боргу, просить суд стягнути з відповідача 3535,70 грн. пені, 6714,08 грн. інфляційних втрат та 2192,59 грн. –3% річних та судові витрати.

Представник позивача у судовому засіданні пояснила суду, що 19 лютого 2001 року ВАТ "Львівобленерго" і Спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця УДАІ УМВС України у Львівській області уклали договір № 63759 про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі. Згідно наказу Управління МВС України у Львівській області №252 від 07.04.04р. спеціалізована монтажно-експлуатаційна дільниця УДАІ УМВС України у Львівській області реорганізована у ДГРП „Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління УМВС України у Львівській області”, у зв'язку із чим до договору 01.01.2005р. внесено відповідні зміни. За умовами договору, енергопостачальна організація надає доступ до місцевої електромережі та здійснює постачання електроенергії відповідачу, а відповідач зобов'язаний оплачувати абоновану потужність та спожиту електроенергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни. Порушуючи умови договору, відповідач не оплатив за спожиту електроенергію, тому станом на 01 вересня 2007 року його борг становить 27253,69 грн. У відповідності до умов договору та ст.ст. 549, 625 ЦК України, 230, 231 п.6, 343 п.2 ГК України відповідачу нараховано пеню у розмірі 3535,70 грн., додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції в розмірі 6714,08 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 2192,59 грн.

Відповідач тричі участі повноважного представника у судовому засіданні не забезпечив, вимог ухвал суду з невідомих причин не виконав.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив надані докази суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст.ст. 526, 546, 547, 549, 611, 625 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), яку повинна сплачувати винна сторона за порушення нею виконання зобов'язання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання повинен бути вчинений у письмовій формі. Статтями 193, 230, 231, 232, 265 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. За невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, пеню). Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з матеріалами справи сторони 19 лютого 2001 року уклали договір №63759 про постачання електричної енергії та надання доступу до місцевої електромережі, за умовами якого позивач зобов'язався надавати доступ до місцевої електромережі та здійснювати постачання електроенергії відповідачу, а відповідач зобов'язався оплачувати абоновану потужність та спожиту електроенергію шляхом перерахування належних до сплати сум у встановлені договором терміни. За порушення строків оплати нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу. Факт виконання позивачем договірних зобов'язань доведений актами здачі-приймання робіт і такий не оспорюється відповідачем.

Борг відповідача за спожиту електроенергію станом на 01 вересня 2007 року становив 27253,69 грн. Такий сплачено відповідачем 09 жовтня 2007 року, тобто після порушення судом провадження у справі про стягнення заборгованості. За прострочення виконання грошового зобов'язання на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного Кодексу України на суму боргу нараховано додаткові нарахування із застосуванням індексу інфляції в розмірі 6714,08 грн. та 3% річних з простроченої суми в розмірі 2192,59 грн., а також на підставі договору пеню у сумі 3535,70 грн. за шість місяців від дня, коли зобов'язання за договором не виконано, що відповідає умовам договору та вимогам закону.

Відповідно до вимог ст.ст.33,34 ГПК України обов'язком сторони є належними і допустимими доказами доводити суду обставини, які є підставою вимог чи заперечень. Суд розглядає спір за наявними у справі матеріалами, оскільки відповідач про місце, дату і час розгляду справи та про вимоги суду надати необхідні докази повідомлений належно, проте вимог суду відповідач втретє не виконав, про причини невиконання суд не повідомив.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України суд покладає судові витрати на відповідача, оскільки спір виник з його вини, а сума осоновного боргу сплачена після порушення провадження у справі.

Керуючись ст.ст.4, 4-1, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 32, 43, 44, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд–

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з державного госпрозрахункового підприємства „Спеціалізоване монтажно-експлуатаційне управління УМВС України у Львівській області” (м. Львів, вул. Д.Апостола, 11; код ЄДР 33252908) на користь відкритого акціонерного товариства „Львівобленерго” (м. Львів, вул. Козельницька, 3; код ЄДР 00131587) - 3535,70 грн. пені, 6714,08 грн. інфляційних втрат та 2192,59 грн. 3% річних та судові витрати –396,96 грн. державного мита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя