Постанова

від 09.04.2025 по справі 580/8225/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/8225/21 Суддя (судді) першої інстанції: Василь ГАВРИЛЮК

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О.,

Кучми А.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Керімова К.Е.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за заявою представника позивача - адвоката Хаткового Андрія Вікторовича про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління інспектування Черкаської міської ради про скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.09.2021 № 1041 "Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ".

Рішенням від 28.12.2021 Черкаський окружний адміністративний суд позов задовольнив повністю та, зокрема, визнав протиправними та скасував рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 28.09.2021 № 1041 "Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ".

Постановою від 21.07.2022 Шостий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради залишив без задоволення, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року - без змін.

Постановою від 20.08.2024 Верховний Суд задовольнив частково касаційну скаргу Виконавчого комітету Черкаської міської ради. Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2022 року у справі № 580/8225/21 скасував. Направив справу № 580/8225/21 на новий розгляд до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою від 09.09.2024 суд першої інстанції прийняв адміністративну справу до провадження.

18.11.2024 представник позивача - адвокат Хатковий Андрій Вікторович подав заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити Виконавчому Комітету Черкаської міської ради та Управлінню Інспектування Черкаської міської ради вчиняти будь-які дії, пов`язані з демонтажем тимчасової споруди біля житлового будинку АДРЕСА_1 (що є предметом спору, що розглядається), до яких входить як винесення Припису Управління Інспектування Черкаської міської ради щодо правомірності розміщення тимчасової споруди позивача (ФОП ОСОБА_2 ) за адресою АДРЕСА_1 , так і прийняття рішення відповідачем - Виконавчим Комітетом Черкаської міської ради, щодо демонтажу вказаної споруди.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року заяву представника позивача - адвоката Хаткового Андрія Вікторовича про забезпечення позову у адміністративній справі № 580/8225/21 повернуто без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про забезпечення позову.

Апелянт мотивує свої вимоги тим, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду у зв`язку з не поданням позивачем доказів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, оскільки, звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову представник позивача зазначив, що заявник звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" та у матеріалах справи наявні докази наявності у позивача статусу «особи з інвалідністю».

Тому, на переконання позивача, у суду першої інстанції були відсутні підстави для повернення заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року у справі за заявою представника позивача - адвоката Хаткового Андрія Вікторовича про забезпечення позову у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Управління інспектування Черкаської міської ради про скасування рішення.

Відповідач та третя особа подали відзиви на апеляційну скаргу, в яких просить відмовити в її задоволенні та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції.

У відзиві відповідач зазначає, що відсутні правові підстав вважати, що невжиття судом заходів забезпечення позову може у подальшому ускладнити виконання рішення суду, унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів заявника, а тому підстави для задоволення заяви про забезпечення позову відсутні

Третя особа у відзиві вказує, що представником позивача у заяві про забезпечення позову не наведено жодного обґрунтування доцільності вжиття кожного із запропонованих заходів забезпечення позову, не вказано конкретних та очевидних обставин, що потенційно могли б створити небезпеку заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 березня 2025 року справу призначено до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні на 09 квітня 2025 року.

08 квітня 2025 року до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Також 08 квітня 2025 року до суду апеляційної інстанції від третьої особи надійшли додаткові пояснення по суті заяви про забезпечення позову, у яких третя особа, крім іншого просила здійснювати розгляд справи без участі її представника.

09 квітня 2025 року учасники судового процесу у судове засідання не з`явились.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Виконавчого комітету Черкаської міської ради, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28.09.2021 № 1041 "Про демонтаж тимчасової споруди по АДРЕСА_1 ".

У подальшому, представником позивача - адвокатом Хатковим Андрієм Вікторовичем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року заяву про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду, оскільки представник позивача не додав до вказаної заяви доказів сплати судового збору за подання заяви у встановленому законом розмірі або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону. При цьому, суд першої інстанції вказав, що матеріали справи не містять документів щодо звільнення позивача від сплати судового збору.

Отже, суд першої інстанції дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам статті 152 КАС України, тому наявні підстав для повернення її заявнику без розгляду на підставі ч.7 ст.154 КАС України

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Керуючись частинами 1 та 2 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

На виконання статті 152 КАС України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити:

1) найменування суду;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти;

3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову;

4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Якщо заява про забезпечення позову подається до відкриття провадження у справі, в такій заяві додатково зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших осіб, які можуть отримати статус учасника справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також відомі заявнику: реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб), за його наявності, або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

До заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ч. 7 ст. 154 КАС України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 152 цього Кодексу, повертає її заявнику без розгляду, про що постановляє ухвалу.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі - Закон №3674-VI).

На виконання ч. 1 ст. 3 Закону №3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Підпункт 5 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VI встановлює, що за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення доказів або позову, заяви про видачу виконавчого документа на підставі рішення іноземного суду, заяви про зміну чи встановлення способу, порядку і строку виконання судового рішення ставка судового збору становить 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею статті 5 Закону №3674-VI встановлений вичерпний перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору.

З матеріалів справи вбачається, що представник позивача у заяві про забезпечення позову зазначив, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Зміст адміністративного позову свідчить про те, що позивач вказує, що є «візочником» - інвалідом 1 групи (а.с.4, т. 1 (зворотна сторона)).

На підтвердження вказаного позивачем долучено до матеріалів апеляційної скарги, копію виписки з акта огляду МСЕК серії 12 ААБ № 129692 від 16.11.2018, з якої вбачається, що позивачу з 14.11.2018 встановлено першу групу інвалідності безтерміново (а.с.11, т.3).

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що у цьому випадку позивача звільнено від сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову у цій справі.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, що призвело до неправильного вирішення питання про повернення заяви про забезпечення позову без розгляду, тому оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а справа направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ч.2 ст. КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.

Колегія суддів зазначає, що передчасний висновок суду першої інстанції про наявність недоліків поданої заяви в частині неподання доказів сплати судового збору або документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону, який мав наслідком повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч.7 ст.154 КАС України та прийняття оскаржуваного рішення, фактично перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя.

У зв`язку з викладеним, колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованими доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуальних права.

Відповідно до статті 320 КАС України, підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Відповідно до ч. 3 ст. 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

При цьому, колегія суддів не надає оцінку доводам заяви про забезпечення позову в частині обґрунтування доводів необхідності вжиття заходів забезпечення позову, оскільки зазначені доводи повинні розглядатися судом першої інстанції та їм має бути надана оцінка при розгляді заяви по суті.

З огляду на викладене, вимоги апеляційної скарги в частині розгляду по суті заяви про вжиття заходів забезпечення позову рамках даного апеляційного провадження задоволенню не підлягають, тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

З огляду на викладене, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 243, 315, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року - задовольнити частково.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2024 року - скасувати.

Направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви представника позивача - адвоката Хаткового Андрія Вікторовича про забезпечення позову у адміністративній справі № 580/8225/21.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма