Справа № 308/548/25
1-кс/308/2106/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 квітня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області - ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке 23.07.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 369-2 КК України,
В С Т А Н О В И В:
Прокурор відділу Закарпатськоїобласної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке 23.07.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що в ході проведення досудового розслідування встановлено, що окремі службової особи МП «Крокус МГ», код ЄДРПОУ 13588940, а саме: навчального центру «Шафран», маючи допуск до системи НАІС та будучи користувачами електронного ключа «Алмаз-1К», здійснюють внесення у вищевказану систему недостовірну інформацію щодо проходження учнями практичних занять у автошколі, що фактично не відповідає дійсності.
Також встановлено, що керівник вищевказаного центру ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою власного незаконного збагачення, організував корупційну схему, до якої залучив своїх підлеглих працівників, а саме: завідувача навчальної частини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка здійснює збір навчальних груп, перевірку маршрутних листів та формує розклад робочих годин, планів, графіки практичних занять спеціалістів, які працюють в даній автошколі.
Остання здійснює контроль за навчальним процесом та спільно зі спеціалістами, які працюють у вказаному закладі, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , вносять фіктивну інформацію щодо проходження учнями практичних занять, погоджену з керівником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до відповідної системи НАІС.
03.04.2025 в квартирі АДРЕСА_1 , проведено обшук, де було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi», модель «Note 11S», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «ВФ Україна», а саме з номером НОМЕР_3 .
03.04.2025 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення вищевказаного обшуку.
На підставі наведеного, прокурор просить накласти арешт на майно, тимчасово вилучене 03.04.2025 в квартирі АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон марки «Redmi», модель «Note 11S», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «ВФ Україна», а саме з номером НОМЕР_3 .
Прокурор в судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якою просить клопотання про арешт майна проводити без його участі, клопотання задовольнити.
Власник майна у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд без його участі, клопотання розглянути на розсуд суду.
Розглянувши клопотання та дослідивши додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження №12024070000000371, сформованим станом на 04.04.2025 року, підтверджується, що Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомостіпро якевнесено доЄдиного реєструдосудових розслідувань23.07.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст.369-2 КК України.
Згідно з протоколом обшуку від 03.04.2025, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Redmi», модель «Note 11S», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «ВФ Україна», а саме з номером НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_7 , який упакований до спеціального пакету НПУ PSP2151031.
Постановою слідчого СУ ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_8 від 03.04.2025 вищевказані вилучені речі визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.
До матеріалів справи додано також рапорт від 21.03.2025; витяг з Державної міграційної служби України; копію ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області у справі №308/4536/25 від 31.03.2025.
При цьому за загальними правилами застосування заходів забезпечення кримінального провадження, визначеними ст. 132 КПК України, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні, а застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 84 КПК України процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення,зберегли насобі йогосліди абомістять іншівідомості,які можутьбути використаніяк доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в томучислі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінальнопротиправним шляхомабо отриманіюридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 98 КПК України).
За приписами ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Дослідивши подані докази, слідчий суддя вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні, а також те, що може бути виконане завдання арешту, передбачене ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду.
Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна, а саме: мобільний телефон марки «Redmi», модель «Note 11S», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «ВФ Україна», а саме з номером НОМЕР_3 , враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, його перебування на зберіганні у третіх осіб створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України, мету накладання арешту збереження речових доказів, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає до задоволення.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке 23.07.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 2 ст. 369-2 КК України задовольнити.
Накласти арешт на майно, а саме: на мобільний телефон марки «Redmi», модель «Note 11S», IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 , з сім-карткою оператора мобільного зв`язку ПРАТ «ВФ Україна», а саме з номером НОМЕР_3 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Суд | Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2025 |
Оприлюднено | 14.04.2025 |
Номер документу | 126540556 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області
Логойда І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні