Ухвала від 05.05.2025 по справі 308/548/25

Справа № 308/548/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05.05.2025 м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

Головуючого - судді ОСОБА_1

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,

учасників судового процесу: прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали судового провадження № 11-сс/4806/195/25 за апеляційними скаргами прокурора Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року задоволено частково клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024070000000371, відомості про яке 23.07.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч.3 ст.369-2 КК України.

Накладено арешт на майно, яке було вилучено 13.03.2025 року, в ході проведення обшуку, за адресою: АДРЕСА_1 ,, а саме: бланк документа, зеленого кольору, без надписів, з наявними відбитками печатки ТОВ «ТЕХОГЛЯД 2020», ідентифікаційний код 43515779 та підписом, в кількості 27 (двадцять сім) штук, на 1 (одному) аркуші кожна; бланк документа, зеленого кольору, без надписів, з наявними відбитками печатки ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», 38886995, ПІДПИСОМ, водяним знаком з надписом «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», в кількості 60 (шістдесят) штук, на 1 (одному) аркуші кожна; білі аркуша паперу формату А4, без надписів, з наявними відбитками печатки ТОВ «ТЕХОГЛЯД 2020», ідентифікаційний код 43515779 та підписом, в кількості 100 (сто) штук, на 1 (одному) аркуші кожна; білі аркуша паперу формату А4, без надписів, з наявними відбитками печатки ТОВ «ТЕХОГЛЯД 2020», ідентифікаційний код 43515779 та підписом, в кількості 132 (сто тридцять дві) штуки, на 1 (одному) аркуші кожна; бланк документа, зеленого кольору, без надписів, з наявними відбитками печатки ТОВ «АКРЕДО КОНСАЛТ», ідентифікаційний код 43515779, в кількості 1 (одна) штука, на 1 (одному) аркуші; білий аркуш паперу формату А4, без надписів, з наявними відбитками печатки ТОВ «АКРЕДО КОНСАЛТ», ідентифікаційний код 38847372 в кількості 1 (одна) штука, на 1 (одному) аркуші; акт приймання-передачі персонального логіна та пароля від 23 вересня 2024 з додатками на 4 (чотирьох) аркушах; договори комісії, акти технічного стану транспортного засобу, договори купівлі-продажу, акти реалізованого транспортного засобу, з додатками, видані ТОВ «АВТОГРУП ГБ» на 148 (сто сорока восьми) аркушах; договори комісії, акти технічного стану транспортного засобу, договори купівлі-продажу, акти реалізованого транспортного засобу, з додатками, видані ТОВ «ТРАКБРОК» на 38 (тридцяти восьми) аркушах; договори комісії ТОВ «АВТОГРУП ГБ», акти технічного стану транспортного засобу, договори купівлі-продажу, акти реалізованого транспортного засобу, з додатками на 102 (сто двох) аркушах; рахунок-фактура ТОВ «Царіна Сервіс» та акти здачі робіт на 12 (дванадцяти) аркушах; договір ОЛЛ-КОМ №2023016136 від 16.09.2023 на 4 (чотирьох) аркушах; аркуш паперу формату А4, з відтисками печаток, на яких наявні надписи ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ», ТОВ «АКРЕДО КОНСАЛТ», «LIFE ENERGY» на 1 (одному) аркуші; протоколи перевірки технічного стану транспортного засобу, видані ТОВ «ОТКА СТАТУС» на 30 (тридцяти) аркушах; посадова інструкція «Інженер-випробувач випробувальної лабораторії» випробувальна лабораторія ТОВ «ЛТК МІР» на 9 (дев`яти) аркушах; копія паспорта ОСОБА_8 №010170660 від 22.01.2024, медична довідка ОСОБА_8 , витяг з Реєстру територіальної громади ОСОБА_8 на 3 (трьох) аркушах; копія паспорта ОСОБА_9 №006520584 від 11.08.2021, довідка про реєстрацію місця проживання ОСОБА_9 на 1 (одному) аркуші; копія паспорта ОСОБА_10 . ВР395210, ідентифікаційного коду, медичної картки ОСОБА_10 на 2 (двох) аркушах; блокноти з чорновими записами в кількості 3 (трьох) штук; печатка ТОВ «ОТКА СТАТУС» ідентифікаційний код 43269923, чорного кольору; печатка ТОВ «ТРАКБРОК» 45203115, червоного кольору; печатка ТОВ «АВТОГРУП ГБ» код 45235168, синього кольору; печатка ТОВ «АВТОШКОЛА-ПРОФІ» ідентифікаційний код 43135117, синього кольору; печатка ТОВ «ПАРАКІНЕТІК» 43237624, березового кольору; печатка, без надписів, чорного кольору; печатка ТОВ «УКРТЕХКОНТРОЛЬ»; печатка ТОВ «АКРЕДО КОНСАЛТ»; печатка «LIFE ENERGY»; мобільний телефон марки «Apple», модель «16 Pro 128 GB», сірого кольору, IMEI НОМЕР_1 ; апаратно-програмний комплекс на базі моноблока марки «Apple», модель «iMac», сірого кольору, флеш-накопичувач марки «Kingstom», об`ємом пам`яті «128 GB».

В задоволенні решти вимог клопотання відмовлено.

З матеріалів судового провадження вбачається, що прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернулася до слідчого судді з клопотанням про арешт майна в рамках кримінального провадження №12024070000000371, відомості про яке 23.07.2024 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч.3 ст.369-2 КК України.

13.03.2025 у кримінальному провадженні винесено постанову про визнання речовими доказами вилученого під час проведення обшуків.

Прокурор вказував, що вищевказані предмети та документи є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України (вони є матеріальні об`єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження).

На підставі наведеного, просив накласти арешт на вищевказане майно, яке тимчасово вилучене 13.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою: Закарпатська область, Ужгородський район, село Великі Лази, вулиця Східна, 4 «В».

Згідно ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на майно, зазначене у клопотанні, оскільки воно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, є предметомкримінального правопорушення,визнане речовимдоказом укримінальному провадженніта метоютакого арештує забезпеченнязберігання речовихдоказів. В задоволенні решти вимог клопотання відмовив, оскільки такі належним чином не мотивовані, їх причетність до даного кримінального провадження не підтверджено належними і допустимими доказами.

В апеляційній скарзі прокурор вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню з підстав невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону. Зазначає, що підставою застосування саме такого заходу забезпечення кримінального провадження є той факт, що органом досудового розслідування проводиться досудове розслідування з метою перевірки законності походження грошових коштів в сумі 29350 грн.; 370 доларів США. Звертає увагу, що невжиття заходів щодо арешту зазначених грошових коштів істотно ускладнить чи взагалі унеможливить проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.361, ч.3 ст.369-2 КК України, оскільки з вказаними грошовими коштами можуть бути вчинені фінансові операції чи правочини. Просить суд оскаржувану ухвалу слідчого судді від 20 березня 2025 року про часткове задоволення клопотання скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого задовольнити та накласти арешт на грошові кошти в сумі 29 350 гривень, 370 доларів США.

Також на вказану ухвалу слідчого судді ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою, незаконною, такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що він не має статусу підозрюваного в межах даного кримінального провадження, підстав для арешту вказаного майна не було, а тому таке підлягає поверненню законному володільцю. Зазначає, що ані в клопотанні слідчого, ані в ухвалі слідчого судді не вказано, які конкретно відомості, сліди містять вищенаведені документи, а також яким чином могли вказане майно використати як знаряддя вчинення злочину, відтак, не наведено доказів того, що дане майно мають ознаки речових доказів. Просить суд скасувати ухвалу слідчого судді від 20.03.2025 та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні клопотання про накладення арешту на майно.

Щодо пропуску строку на апеляційне оскарження, зазначає, що ухвала у ЄДРСР була доступна 24 березня 2025 року. У зв`язку з необізнаністю із мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, просить поновити строк на апеляційне оскарження.

До початку судового розгляду захисник-адвокат ОСОБА_11 , який діє в інтересах ОСОБА_7 подав клопотання про розгляд апеляційних скарг у його відсутності. Просив суд, апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити, оскільки після 20.03.2025 ОСОБА_7 підозру не пред`явили, жодного разу на допит не викликався, що свідчить про відсутність у слідства будь-яких підстав необхідності арешту вилученого майна.

Судове провадження розглядається за відсутності ОСОБА_7 та його представника-адвоката ОСОБА_11 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст.405КПК України не перешкоджає його розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача про суть ухвали слідчого судді, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, пояснення прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги прокурора ОСОБА_6 та просив її задовольнити, щодо доводів апеляційної скарги ОСОБА_7 заперечив, перевіривши та обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали судового провадження, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді може бути подано протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Приписи ст.24цього Кодексу гарантують право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

За змістом ч. 1 ст. 117 КПК України, строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду, якщо він пропущений з поважних причин.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 20 березня 2025 року було оголошено вступну та резолютивну частину оскаржуваної ухвали. Повний текст ухвали був проголошений 21 березня 2025, даний про отримання копії ухвали ОСОБА_7 матеріали судового провадження не містять.

На думку колегії суддів, причини пропуску строку на апеляційне оскарження пов`язані з необізнаністю ОСОБА_7 з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення та необхідністю отримання повного тексту ухвали слідчого судді, а тому в даному випадку є поважними.

Враховуючи викладене, клопотання ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.ст. 370, 372 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно ч. 1 ст.173КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України.

Цим вимогам закону ухвала слідчого судді від 20.03.2025 відповідає не в повній мірі.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024070000000371, відомості про яке 23.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В межах зазначеного кримінального провадження прокурор відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на майно, яке тимчасово вилучене 13.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Постановою старшого слідчого відділу розслідування злочинів в сфері господарської та службової діяльності слідчого управління ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_12 від 13.03.2025, вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

З ухвали від 20.03.2025 вбачається, що приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вказане у клопотанні майно, слідчий суддя виходив з положень ст.170КПК України івважав,що необхідністьарешту такого,є доведеною,оскільки існуютьдостатні підстави для накладення арешту на майно з метою збереження речових доказів у даному кримінальному провадженні.

Однак, висновки слідчого судді щодо арешту вказаного майна у клопотанні, власником якого є ОСОБА_7 , колегія суддів уважає невірними.

Відповідно до вимог ст.41Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно до ст.319ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь - які дії, які не суперечать закону.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Зазначених вимог закону прокурор, який звернувся з клопотанням та слідчий суддя при його розгляді, не дотрималися.

З матеріалівсудового провадженнявбачається,що висновкислідчого суддіпро те,що майно, яке тимчасово вилучене 13.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , відповідає критеріям, передбаченим ч. 1 ст. 170 КПК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024070000000371від 23.07.2024, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст. 369-2 КК України, є поспішними і не підтверджуються матеріалами провадження.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді, розглядаючи клопотання, слідчий суддя при накладенні арешту на майно, фактично обмежився лише наведенням фактичних обставин, цитуванням вимог кримінального процесуального закону та узагальненим посиланням на те, що накладення арешту на вилучене майно необхідне для забезпечення можливості встановлення важливих обставин в кримінальному провадженні, проте, не зазначив жодного обґрунтування, які саме докази на це вказують, зокрема, об`єктом яких саме кримінально протиправних дій та у який спосіб використано це майно або знаряддям при вчиненні яких саме дій та у який спосіб воно використано; які саме сліди воно на собі зберегло; які саме відомості та щодо яких обставин, які мають значення для провадження, воно містить, яку роль займає власник майна у даному кримінальному провадження та як незастосування арешту щодо конкретних речей унеможливить використання їх як доказів у кримінальному провадженні, під час досудового розслідування за правовою кваліфікацією ч. 3 ст. 361, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Отже, відсутність таких процесуальних доказів свідчить про недоведеність реальності існування обставини, які підтверджують, що не застосування арешту на зазначене вилучене майно призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна, як-то визначено нормами ст. 170 КПК України.

За таких обставин, слідчий суддя не дотримався зазначених вимог закону та у відсутність правових підстав, частково наклав арешт на майно, яке тимчасово вилучене 13.03.2025 в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , яке не має жодного відношення до викладених обставин, у даному кримінальному провадженні, з метою забезпечення збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна, як виду покарання, а також з метою запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. При цьому не навівши обґрунтованих мотивів такого рішення, такого обґрунтування не містить і клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури

Всупереч доводам апеляційної скарги прокурора, враховуючи наведене, матеріалами клопотання не доведено, що арештоване майно, відповідає критеріям визначеним у ст. 98 КПК України, а також те, що стосовно вказаного майна існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, з приводу якого здійснюється досудове розслідування.

Таким чином накладення арешту на дане майно не відповідає вимогам п. 6 ч. 2 та ч. 4 ст.173КПК України щодо обов`язку слідчого судді враховувати наслідки арешту майна для третіх осіб, а також застосування такого способу арешту майна, який не призведе до інших негативних наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

Отже, висновки слідчого судді про наявність достатніх підстав уважати, що майно, на яке частково накладено арешт, може бути предметом кримінального правопорушення, не вмотивовані, в ухвалі не вказано, які саме підстави для такого висновку слідчий суддя визнав достатніми.

На підставі викладених обставин та з урахуванням апеляційних вимог, ухвала слідчого судді підлягає скасуванню, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга ОСОБА_7 підлягає задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.

Керуючись ст. ст. 170-173, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ :

Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження рішення суду.

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 задовольнити. Апеляційну скаргу прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20 березня 2025 року про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024070000000371 від 23.07.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч.3 ст.369-2 КК України, - скасувати.

Відмовити повністю у задоволенні клопотання прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12024070000000371 відомості про яке 23.07.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 361, ч.3 ст.369-2 КК України, про накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 13.03.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді