Рішення

від 18.12.2007 по справі 32/593

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/593

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  32/593

18.12.07

За позовом           Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет”

до           Комунального підприємства “Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”

про                 визнання права власності та зобов'язання зареєструвати право власності

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від позивача:              Домашенко О.Є.–предст.,

Від відповідача:          Павлюк І.М.-предст.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулось Адвокатське об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” з позовом про зобов'язання Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” здійснити реєстрацію права власності Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” на нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348, 20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59.

26.11.2007 позивач уточнив позовні вимоги та просить суд визнати право власності Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” на нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348,20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59 та зобов'язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” здійснити реєстрацію права власності Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” на нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348,20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні позовних вимог не визнали, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач є неналежним відповідачем у справі, оскільки не претендує на право власності позивача. Крім того відповідач вважає, що позивач повинен звертатися до Головного управління комунальної власності м. Києва за отриманням Свідоцтва про право власності, тому що у позивача відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у зв'язку з неявкою представників відповідача судове засідання відкладалося з 26.11.207 р. на 04.12.2007 р., з 04.12.2007 р. на 18.12.2007 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення всіх представників сторін,  Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач та Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія розвитку проектів „Київ-Донбас”, що діяло за дорученням Спільного підприємства „Київ-Донбас”, уклали інвестиційний договір № 009.12-К від 04.03.2004 р.

Відповідно до ст.1 Інвестиційного договору позивач зобов'язався здійснити інвестування коштів у будівництво житлової будівлі за адресою: вул. Жилянська, 57-67 у Голосіївському районі м. Києва, а Спільне підприємство „Київ-Донбас” зобов'язувалося передати позивачу закріплене за ним нежитлове приміщення за Актом прийому-передачі та відповідно до Плану нежитлового приміщення.

Довідкою про інвестування 100% у нежитлове приміщення від 21.09.2004 р. № 009.12-К.1 підтверджується, що позивач вніс 100%  інвестиції за нежитлове приміщення загальною площею 348, 20 кв.м.

Житловий будинок за адресою: вул. Жилянська, 59 введено в експлуатацію згідно з Актом державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.11.2005р. Цей Акт затверджений Розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації від 22.11.2005 р. № 1360.

05.04.2006 р. розпорядженням Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації № 337 житловому будинку за будівельною адресою: вул. Жилянська, 57-67 присвоєно поштову адресу: вул. Жилянська, 59.

Відповідно до п.8.1. інвестиційного договору № 009.12-К від 04.03.2004 остаточна площа нежитлового приміщення визначається згідно з даними БТІ. Журналом підрахунку площі житлового будинку з нежитловими (вбудованими) приміщеннями, що входить до матеріалів інвентаризаційної справи, визначено, що загальна площа нежитлового приміщення за адресою: вул. Жилянська, 59 (літ. „А”) складає 348, 20 кв.м.

23.12.2005 року позивачу за актом прийому-передачі було передано нежитлове приміщення загальною площею 348, 20 кв.м. за інвестиційним договором № 009.12-К від 04.03.2004.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача про те, що укладений позивачем правочин - інвестиційний договір № 009.12-К від 04.03.2004 р. за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст.1 Інвестиційного договору позивач зобов'язався здійснити інвестування коштів у будівництво житлової будівлі за адресою: вул. Жилянська, 57-67 у Голосіївському районі м. Києва, а Спільне підприємство „Київ-Донбас” зобов'язувалося передати позивачу закріплене за ним нежитлове приміщення за Актом прийому-передачі та відповідно до Плану нежитлового приміщення.

Згідно з додатком № 2 до інвестиційного договору „Характеристика Нежитлового приміщення” позивач отримує у власність нежитлове приміщення на першому поверсі будинку після введення будинку в експлуатацію

Відповідно до ст. 876 ЦКУ –„Власником об'єкта будівництва або результату інших будівельних робіт є замовник (Позивач), якщо інше не передбачено договором”.

Згідно із ч 1. ст.889 ЦКУ Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом. Про виконання сторонами договору ч.1 ст. 889 ЦКУ свідчить Довідка про інвестування 100% у нежитлове приміщення від 21.09.2004 р. № 009.12-К.1.

Відповідно до ст. 328 ЦКУ підставою набуття права власності є правочин. Згідно з п.2 ст. 328 ЦКУ, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Відповідно до п.1. Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів полягає у підтвердженні державними приймальними комісіями готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будівель і споруд як житлово-громадського, так і виробничого призначення, інженерних мереж та споруд, транспортних магістралей, окремих черг пускових комплексів, їх інженерно-технічного оснащення відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, нормативних вимог, вихідних даних на проектування.

Згідно з п.27 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 р. № 1243, за результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Держбудом.

Наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 5 жовтня 1994 р. N 48 затверджені Державні будівельні норми „Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів” (ДБН.А.3.1-3-94). Додатком до ДБН.А.3.1-3-94 визначено форму Акту державн6ої приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.

Акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 25.11.2005 відповідає за формою акту про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, затвердженого наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача про виникнення у нього права власності на проінвестоване нежитлове приміщення з моменту прийняття цього нежитлового приміщення до експлуатації.

З матеріалів справи також вбачається, що відсутні факти оспорювання іншими особами права власності позивача на нежитлове приміщення загальною площею 348, 20 кв.м.

Фактично позивач з моменту введення нежитлового приміщення до експлуатації та отримання цього приміщення за актом прийому-передачі використовує його у своїй діяльності. Отже, право власності позивача на нежитлове приміщення загальною площею 348, 20 кв.м., підтверджується також презумпцією правомірності фактичного володіння. Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

За таких обставин, суд вважає, що згідно з п.2 ст. 328 ЦК України у позивача виникло право власності на нежитлове приміщення на підставі укладеного інвестиційного договору № 009.12-К від 04.03.2004 р. та факту прийняття цього приміщення до експлуатації.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Як слідує із матеріалів справи відповідач не визнає право власності позивача на на нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348, 20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59, а тому право власності позивача підлягає захисту шляхом його визнання у судовому порядку.

Судом не приймаються до уваги доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем у справі, оскільки, думка відповідача про те, що позивач має звертатися за отриманням правовстановлюючого документу до Головного управління комунальної власності м. Києва, не ґрунтується на чинному законодавстві з огляду на наступне.

На звернення позивача до Головного управління комунальної власності м. Києва йому було відмовлено в видачі Свідоцтва про право власності на нежитлове приміщення листом Головного управління комунальної власності м. Києва від 12.02.2007 р. № 042/13/1-748 на підставі ненадання позивачем довідки Головного управління економіки та інвестицій м. Києва про сплату коштів у порядку пайової участі на розвиток інфраструктури міста.

Відповідно до п.4.3. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, що є Додатком 2 до рішення Київської міської ради „Про Програму соціально-економічного та культурного розвитку м. Києва на 2007 рік” від 28 грудня 2006 року N 530/587, пайовий внесок сплачує юридична (фізична) особа або уповноважена нею особа, яка оформляє:

- дозвільні документи на будівництво (реконструкцію);

- документи на землекористування для експлуатації та обслуговування об'єктів, при будівництві (реконструкції) яких документація не була оформлена належним чином (земельні питання не вирішені у встановленому порядку);

- документи щодо зміни функціонального призначення об'єктів виробничого та невиробничого призначення;

- свідоцтво про право власності на проінвестовані нежитлові приміщення;

- документи щодо зміни функціонального призначення житлових будинків (приміщень) на нежитлові згідно з Порядком переведення жилих будинків і жилих приміщень у нежилі у м. Києві, затвердженим розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 01.10.2002 N 1825.

Пунктом 4.6. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва визначено порядок та терміни сплати пайового внеску. Пайовий внесок сплачується на підставі договору між містом (Управлінням) та інвестором (забудовником). Пайовий внесок у грошовій формі сплачується в повній сумі єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається у договорі між Управлінням та інвестором (забудовником). Термін сплати пайового внеску може встановлюватися договором не пізніше як за квартал до планової здачі об'єкта будівництва (реконструкції) в експлуатацію.

Позивач отримав нежитлове приміщення у власність після здачі всього об'єкта будівництва, житлового будинку за адресою: вул. Жилянська, 59 в експлуатацію, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до п.4.8. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у разі сплати інвестором (забудовником) пайового внеску єдиним платежем Управління видає підписану довідку про одержання пайових коштів інвестора (забудовника) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста. Згідно з п.4.9. Нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва при відсутності довідки Управління про сплату пайового внеску забороняється:

- приймання об'єкта в експлуатацію,

- реєстрація актів в Управлінні державного архітектурно-будівельного контролю,

- видача свідоцтв на право власності і реєстрація їх в комунальному підприємстві "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна".

Враховуючи те, що проінвестоване позивачем нежитлове приміщення було прийнято в експлуатацію, що свідчить про сплату пайового внеску, відмова Головного управління комунальної власності м. Києва від видачі позивачу Свідоцтва про право власності є обґрунтованою, оскільки Свідоцтво про право власності не видається особам, що не є платниками пайового внеску.

З листів Комітету економіки Київської міської державної адміністрації № 08-3/1-155 від 28.04.1994 року та Головного управління економіки та інвестицій Київської міської державної адміністрації № 049.08/2717 від 06.04.2006 року також вбачається, що питання сплату пайового внеску у зв'язку з будівництвом та введенням в експлуатацію будинку не відноситься до компетенції позивача і не пов'язано із виникненням та встановленням його права власності на вказане вище не житлове приміщення.

Судом не приймаються доводи відповідача про відсутність у позивача необхідних правовстановлюючих документів для реєстрації за ним права власності на нежитлові приміщення, оскільки відповідно до ст. 19 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Частина 4 ст. 3 цього ж Закону встановлює, що державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом. П. 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Пунктом 1.3 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 р. № 6/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2002 р. за № 157/6445 , передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Враховуючи, що об'єкти нерухомого майна знаходяться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на них має здійснювати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна”.

Стаття 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” встановлює, що об'єкт нерухомого майна (нерухоме майно, нерухомість) –це земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці (будівля, споруда тощо), переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно позовних вимог позивач просить зобов'язати відповідача зареєструвати за ним право власності на об'єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348, 20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59.

Згідно матеріалів поточної інвентаризації, здійсненої відповідачем 07.06.2006 року, які включають в себе, зокрема,  план за поверхами, журнал підрахунку площі житлового будинку з нежитловими приміщеннями за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59 (літ. „А”) знаходиться нежитлове приміщення загальною площею 348, 20 кв.м.:

За таких умов, господарський суд вважає, що право власності позивача на вказаний вище об'єкт нерухомого майна підлягає державній реєстрації.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Аналізуючи зібрані докази у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги мають підстави, знайшли своє підтвердження у судовому засіданні, а отже підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 33, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

Вирішив:

Позов задовольнити.

1)          Визнати право власності Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” (адреса: 01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 15, офіс 4; ідентифікаційний код 20078820) на нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348, 20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59 (літ. «А»).

2)          Зобов'язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” (адреса: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; ідентифікаційний код 03359836) здійснити реєстрацію права власності Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” (адреса: 01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 15, офіс 4; ідентифікаційний код 20078820) на нежитлове приміщення № 107 загальною площею 348, 20 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 59 (літ. «А»).

3)          Стягнути з Комунального підприємства „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна” (адреса: м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-В; ідентифікаційний код 03359836) на користь Адвокатського об'єднання „Адвокатська фірма „Паритет” (адреса: 01019, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 15, офіс 4; ідентифікаційний код 20078820) 85, 00 грн. (вісімдесят п'ять гривень, 00 коп.) державного мита та 118, 00 грн. (сто вісімнадцять гривень, 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4)          Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                       О.О.Хрипун