Рішення від 14.04.2025 по справі 420/496/24

Справа № 420/496/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хурси О.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу,

ВСТАНОВИВ:

Керівник Подільської окружної прокуратури Одеської області звернувся до суду із позовом в інтересах держави до Державної служби геології та надр України, товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу на користування надрами від 13.06.2007 № 4269, виданий ТОВ «Рембудзв`язок» для видобування корисних копалин (промислова розробка) піску на території Олександрівського родовища.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуваний дозвіл виданий ТОВ «Рембудзв`язок» незаконно, оскільки згідно з висновком судово-технічної експертизи від 01.09.2023 № 4679/23-21 проведеної в межах кримінального провадження №420211662510000059 встановлено, що підпис і печатка на рішенні Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області ІІ сесія V скликання від 30.05.2006 «Про погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки пісків на території Петрівської сільської ради», що знаходиться у справі № 496 постійного зберігання «Протокол 1-3 сесій сільської ради V скликання», яка датована 27.06.2006, (рішення - №08а-V від 30.05.2006), виконані за допомогою знакосинтезуючого пристрою із лазерною технологією друку, тонером чорного кольору.

Згідно з матеріалами справи постійного зберігання № 496 Державного архіву Одеської області встановлено, що у вказаній справі зберігаються матеріали перших 3 сесій V скликання Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області, які відбулися 11.04.2006, 20.06.2006 та 12.08.2006, в проміжок часу, що охоплює дату можливого прийняття спірного рішення від 30.05.2006 № 08a-V, нібито ухваленого на другій сесії п`ятого скликання Петрівської сільської ради.

Також, достовірність вказаного рішення спростовується тією обставиною, що 30.05.2006 засідання сесії Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області не відбулося, оскільки згідно протоколів 1-3 сесій вказаної сільської ради від 11.04.2006, 20.06.2006 та 12.08.2006 питання про погодження для надання спеціального дозволу ТОВ «Рембудзв`язок» на користування надрами з метою промислової розробки пісків на території Петрівської сільської ради не виносилось.

Окрім того, згідно з висновком № 22-3598 судово-почеркознавчої експертизи від 28.04.2022 встановлено, що на рішенні Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 «Про погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки родовища пісків на території Петровської сільської ради Кодимського району» підпис від імені голови Кодимської районної ради, виконаний іншою особою.

Держгеонадра надало відзив на позовну заяву, в якому вказало, що під час процедури отримання спеціального дозволу у дозвільного органу відсутні відповідні повноваження щодо встановлення автентичності (достовірності) документів поданих заявником. Таким чином, на момент винесення Міністерством охорони навколишнього природного середовища України (Державною службою геології та надр України як правонаступником) дотримано всіх вимог законодавства у сфері надрокористування щодо надання спеціальних дозволів на користування надрами.

ТОВ «Рембудзв`язок» надало відзив, в якому вказало, що рішенням від 30.05.2006 Петрівська сільська рада Кодимського району Одеської області погодила надання ТОВ «Рембудзв`язок» спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки Олександрівського (Абомелівського) родовища пісків у Кодимському районні Одеської області. Один примірник рішення був виданий ТОВ «Рембудзв`язок». Однак, даний примірник, містив виправлення, зроблені від руки, тому ТОВ «Рембудзв`язок» видано ще один примірник даного рішення без виправлень.

Вказує, що у даному випадку експертизі підлягав лише підпис Огінського С.В., в той час, коли рішення містить також печатку Кодимської районної ради, яка несе повну відповідальність за законність її використання.

Прокурор подав відповідь на відзив ТОВ «Рембудзв`язок», в якій підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.

ТОВ «Рембудзв`язок» надало заперечення, в яких наголошувало на безпідставності позову та необхідності відмови у його задоволенні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

B ході досудового розслідування кримінального провадження № 420211662510000059 від 14.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 358 Кримінального кодексу України, прокурором виявлено наявність підстав для представництва інтересів держави в суді у сфері охорони та використання надр на території Одеської області у порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру».

Так, 25.10.2006 ТОВ «Рембудзв`язок» звернулося до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України із заявою на отримання спеціального дозволу (ліцензії) на право користування надрами, а саме Олександрівського родовища будівельних пісків в Кодимському районі Одеської області, розташованому на південно-західній околиці с. Олександрівка на відстані 3 км на північний захід від залізничної станції Абомеліково, строком на 20 років (т. 1 а.с. 115)

До вказаної заяви були додані, зокрема, копії: рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V «Про погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки родовища пісків на території Петрівської сільської ради», прийняте на ІІ сесії V скликання (т. 1 а.с. 119) та рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 «Про погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки родовища пісків на території Петрівської сільської ради Кодимського району», прийняте на ІІІ сесії V скликання (т. 1 а.с. 120)

За результатами розгляду заяви, Міністерство охорони навколишнього природного середовища України надало спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.06.2007 №4269, виданий ТОВ «Рембудзв`язок» для видобування корисних копалин (промислова розробка) піску на території Олександрівського родовища (т. 1 а.с. 124-125)

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством. (стаття 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»)

Місцеві Ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції видають і скасовують дозволи на відособлене спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення (пункт «г» частини першої статті 15 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах (частина третя статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до пункту 36 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, вирішення відповідно до закону питань про надання дозволу на спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення, а також про скасування такого дозволу.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), суб`єкт господарювання або уповноважена ним особа подає адміністратору заяву, форма якої затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням уповноваженого органу та за погодженням з дозвільними органами.

Відповідно до частини третьої статті 16 Кодексу України про надра (у редакції, чинній на час спірних правовідносин), надання спеціальних дозволів на користування надрами здійснюється після попереднього погодження з відповідною Радою народних депутатів питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби.

Відповідно до абзацу тринадцятого пункту 8 Порядку надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 № 168, заявники, які мають право на отримання дозволів без проведення аукціонів, подають до органу ліцензування матеріали заяву з документами згідно з додатком 2 до цього Порядку, обов`язково узгодивши питання про надання дозволів на користування надрами з органами місцевого самоврядування (у межах Автономної Республіки Крим - з Верховною Радою Автономної Республіки Крим), територіальним органом Мінприроди, а також на користування надрами з метою: видобування корисних копалин - з МНС; видобування природних лікувальних ресурсів - з МОЗ; видобування вугілля - з Мінвуглепромом.

Доводи прокурора у межах спірних правовідносин фактично зводяться до того, що рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 та рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V не приймалися, а тому дозвіл ТОВ «Рембудзв`язок» отриманий незаконно та підлягає скасуванню.

Зазначені доводи прокурора, суд вважає непереконливими, з огляду на наступне.

Суд звертає увагу, що сам по собі факт проведення судово-технічної експертизи документів в межах кримінального провадження № 420211662510000059 та судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта від 01.09.2023 № 4679/23-21 та № 22-1333 від 28.04.2022) не доводить складу кримінального правопорушення та не є підставою для визнання рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 та рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V підробленими або такими, що не приймались. Крім, того адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо надання правової оцінки доказам, зібраним у кримінальному провадженні, до прийняття судового рішення (вироку) у такому кримінальному провадженні.

У розумінні статті 72 та частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України висновки експерта в межах кримінального провадження можуть бути визначені як докази лише в разі їх відображення під час розгляду кримінальної справи в суді.

При цьому, відповідно до Кримінального процесуального кодексу України, саме при розгляді кримінального провадження в суді, суд робить висновок про допустимість/недопустимість та врахування/неврахування зібраних доказів у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку (статті 86-87 Кримінального процесуального кодексу України).

У даній справі слід також врахувати, що згідно з частиною другою статті 6 Конвенції кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У частинах першій та другій статті 62 Конституції України закріплено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

При цьому ЄСПЛ зазначає, що презумпцію невинуватості буде порушено, якщо судове рішення або заява посадової особи щодо особи, обвинуваченої у вчиненні кримінального злочину, відображає думку про її вину до того, як вона буде доведена відповідно до закону. Достатньо мати навіть за відсутності будь-якого формального висновку певні підстави припускати, що суд або посадова особа вважає обвинуваченого винним. Питання про те, чи порушує заява посадової особи державного органу принцип презумпції невинуватості, слід визначати в контексті конкретних обставин, за яких оспорювану заяву було зроблено (пункт 42 рішення від 21.09.2006 у справі «Грабчук проти України» (заява № 8599/02); пункт 48 рішення від 12.01.2012 у справі «Довженко проти України» (заява № 36650/03)).

У справі, що розглядається, суд керується тим, що доводи прокурора ґрунтуються виключно на висновках експерта від 01.09.2023 № 4679/23-21 та № 22-1333 від 28.04.2022, у межах кримінального провадження № 420211662510000059, за яким на час розгляду справи відсутній вирок суду.

Відповідно до частин шостої, сьомої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Більш того, навіть вирок суду у межах кримінального провадження № 420211662510000059 не може створювати преюдицію для адміністративного суду, якщо тільки суд кримінальної юрисдикції не встановив конкретні обставини щодо визнання того факту, що рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 та рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V є підробленими або такими, що не приймались.

Такі вироки за результатами розгляду кримінального провадження мають оцінюватися адміністративним судом разом з наданими первинними документами, встановленими судом кримінальної юрисдикції обставинами та іншими доказами щодо наявності підстав для визнання адміністративним судом того факту, що рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 та рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V є підробленими або такими, що не приймались.

Суд враховує, що висновки експерта, отримані в рамках кримінального провадження № 420211662510000059, можуть бути оскарженими, переглянутими або відхиленими (не прийнятими до уваги) судом кримінальної юрисдикції, а тому їх доказова сила в адміністративному провадженні не є остаточною та переконливою.

Таким чином факт того, що рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 та рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V є підробленими або такими, що не приймались не може бути обґрунтовано одним лише посиланням на висновки експерта від 01.09.2023 № 4679/23-21 та № 22-1333 від 28.04.2022, у межах кримінального провадження № 420211662510000059.

Таким чином, прокурором в заявах по суті не наведено обставин, які б безспірно підтверджували той факт, що рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 та рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V є підробленими або такими, що не приймались.

Щодо доводів прокурора про те, що 30.05.2006 засідання сесії Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області не відбулося, - суд зазначає наступне.

З копії рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 30.05.2006 № 08a-V «Про погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки родовища пісків на території Петрівської сільської ради» вбачається, що воно прийняте на ІІ сесії V скликання (т. 1 а.с. 119)

Суд вважає, що запис на цьому рішенні про те, що воно прийняте саме на ІІ сесії V скликання дає підстави вважати, що Петрівська сільська рада Кодимського району Одеської області дійсно скликала засідання, а питання щодо надання погодження було винесено на розгляд, оскільки такий запис є безпосереднім відображенням, що рішення прийнято саме на ІІ сесії V скликання.

Посилання прокурора на розбіжність між зазначеним рішенням і частиною протокольної документації суд вважає необґрунтованими, адже відсутність (в тому числі втрата або знищення) відповідного протоколу про проведення пленарного засідання не може поза розумним сумнівом свідчити про те, що таке пленарне засідання сільської ради не відбувалось.

Суд зазначає, що прокурором не надано належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що 30.05.2006 не було засідання сесії Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області та питання щодо надання погодження не виносилося на розгляд сільської ради (наприклад, службові записки, пояснення, листи або заяви від місцевих депутатів чи іншої уповноваженої особи сільської ради, що засідання сільської ради 30.05.2006 не було скликане або що питання про погодження для надання спеціального дозволу не виносилося на розгляд).

Таким чином, суд доходить висновку, що вказані доводи прокурора ґрунтуються на припущеннях та не мають високого ступеню переконливості, а тому не можуть бути достатніми для визнання того факту, що 30.05.2006 не було засідання сесії Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області та питання щодо надання погодження не виносилося на розгляд сільської ради.

Щодо доводів прокурора про те, що 27.06.2006 на сесії Кодимської районної ради не виносилось та не розглядалось питання щодо погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки родовища пісків на території Петрівської сільської ради Кодимського району, - суд зазначає наступне.

З копії рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006 «Про погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами з метою промислової розробки родовища пісків на території Петрівської сільської ради Кодимського району» вбачається, що воно прийняте на ІІІ сесії V скликання (т. 1 а.с. 120)

Суд вважає, що запис на цьому рішенні про те, що воно прийняте саме на ІІІ сесії V скликання дає підстави вважати, що Кодимська районна рада дійсно виносила на розгляд питання щодо надання погодження, оскільки такий запис є безпосереднім відображенням, що рішення прийнято саме на ІІІ сесії V скликання.

Посилання прокурора на неповноту протоколу засідання ІІІ сесії V скликання Кодимської районної ради від 27.06.2006 суд вважає необґрунтованими, адже невідповідність (неповнота) змісту протоколу про проведення пленарного засідання не може поза розумним сумнівом свідчити про те, що питання щодо надання погодження не виносилося на розгляд районної ради.

В цьому контексті також необхідно зауважити, що прокурором не доведено, що дефектним є саме рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006, а не протокол засідання районної ради, адже невідповідність цих документів не може беззаперечно свідчити про дефектність саме рішення Кодимської районної ради № 26-V від 27.06.2006.

Суд зазначає, що прокурором не надано належних та достатніх доказів, які б поза розумним сумнівом свідчили про те, що питання щодо надання погодження не виносилося на розгляд районної ради (наприклад, службові записки, пояснення, листи або заяви від осіб, що були присутні на пленарному засіданні чи іншої уповноваженої особи районної ради, що питання про погодження для надання спеціального дозволу не виносилося на розгляд).

Таким чином, суд доходить висновку, що вказані доводи прокурора ґрунтуються на припущеннях та не мають високого ступеню переконливості, а тому не можуть бути достатніми для визнання того факту, що питання щодо надання погодження не виносилося на розгляд Кодимської районної ради.

Верховний Суд у постанові від 16.06.2020 у справі № 756/6984/16-а вказав наступне: «На сьогодні у праві існують три основні стандарти доказування: «баланс імовірностей» (balance of probabilities) або «перевага доказів» (preponderance of the evidence); «наявність чітких та переконливих доказів» (clear and convincing evidence); «поза розумним сумнівом» (beyond reasonable doubt) та у справах, де суб`єкт владних повноважень доводить правомірність своїх рішень, що передбачають втручання у власність або діяльність суб`єкта приватного права, подані таким суб`єктом владних повноважень докази, за загальним правилом, повинні відповідати критерію «поза розумним сумнівом».

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Абу Зубайда проти Литви» від 31.05.2018, Суд підкреслював, що відповідно до його усталеної практики, доведеність може випливати зі співіснування достатньо сильних, чітких та взаємоузгоджених умовиводів або такого ж плану неспростовних презумпцій.

Крім того, суд зазначає, що законодавством чинним на час спірних правовідносин не передбачено обов`язку органу місцевого самоврядування надавати погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами саме на пленарних засіданнях та виключно у формі рішення.

Зокрема, надання Кодимською районною радою означеного погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами підтверджується листом Кодимської районної ради № 157 від 06.10.2006, копія якого долучена до відзиву ТОВ «Рембудзв`язок».

Тобто, супровідними (додатковими) доказами підтверджується, що означене погодження для надання спеціального дозволу на користування надрами достеменно було надано, що спростовує вищевказані припущення прокурора про те, що питання щодо надання погодження не виносилося на розгляд районної ради.

Також на користь доводів ТОВ «Рембудзв`язок» свідчить наявність низки додаткових документів, що долучені до відзиву ТОВ «Рембудзв`язок», які вказують на те, що таке погодження дійсно було надано, а саме: копія рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 12.10.2007 № 45-У «Про дачу згоди ТОВ «Рембудзв`язок» на виділення земельної ділянки для складування піску і на розробку проекту земельного відводу», копія рішення Петрівської сільської ради Кодимського району Одеської області від 12.10.2007 № 42-У «Про дачу згоди ТОВ «Рембудзв`язок» на Проект гірничого відводу Олександрівського Родовища піска ТОВ «Рембудзв`язка» в Кодимському районі Одеської області, копія рішення Кодимської районної ради від 15.01.2008 № 174-V «Про погодження надання товариству з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» гірничого відводу Олександрівського родовища пісків», копія розпорядження Кодимської районної державної адміністрації від 01.02.2008 № 75 «Про погодження наданого ТОВ «Рембудзв`язок» гірничого відводу Олександрівського родовища піску», копія акту про надання гірничого відводу Одеської обласної ради від 19.09.2008 № Р-37-2441, копія довідки про реєстрацію гірничого відводу для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення, видана Держгірпромнаглядом.

Суд звертає увагу, що чинним законодавством не передбачено наявність підстав для скасування спеціального дозволу на користування надрами, про що просить прокурор у позовній заяві. Тому, суд вважає, що фактично метою подання прокурором цього позову є припинення дії спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Рембудзв`язок».

Відповідно до частини другої статті 26 Кодексу України про надра, припинення дії спеціального дозволу на користування надрами здійснюється у разі: 1) звернення користувача надр із заявою про припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, в тому числі якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) виявлення факту вичерпання запасів, визначених спеціальним дозволом на користування надрами, на основі звітності, поданої надрокористувачем, - якщо надрокористувач не звернувся у встановленому цим Кодексом порядку із заявою про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами на підставі пункту 5 частини першої статті 16-5 цього Кодексу; 3) наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відомостей про припинення юридичної особи, яка є надрокористувачем, шляхом ліквідації або відомостей про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, яка є надрокористувачем, а також у разі неподання надрокористувачем заяви про внесення змін до спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з перетворенням юридичної особи - власника спеціального дозволу на користування надрами у строк, встановлений пунктом 14 частини першої статті 16-5 цього Кодексу; 4) заподіяння внаслідок проведення робіт, пов`язаних з користуванням ділянкою надр, безпосередньої шкоди життю чи здоров`ю людей або виникнення істотного забруднення навколишнього природного середовища; 5) невиконання, за винятком наявності обставин, не залежних від надрокористувача, затвердженої програми робіт з порушенням строків на більш як один рік з дати закінчення виконання відповідного етапу програми робіт; 6) встановлення факту подання в заяві про видачу спеціального дозволу на користування надрами та документах, що додаються до неї, недостовірних відомостей щодо заявника; 7) невжиття надрокористувачем заходів для усунення причин зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з порушенням вимог законодавства - після зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами у зв`язку з таким порушенням із наданням достатнього часу для їх усунення; 8) застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) відповідно до Закону України «Про санкції» у вигляді припинення дії спеціального дозволу на користування надрами; 9) наявності підстави, передбаченої частиною четвертою статті 16-1 цього Кодексу; 10) виявлення підстав для припинення дії спеціального дозволу на користування надрами, передбачених Законом України «Про газ (метан) вугільних родовищ» - для спеціальних дозволів на геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку, та видобування газу (метану) вугільних родовищ.

Судом не встановлено жодної з перелічених підстав, через які можна було б припинити дію спеціального дозволу на користування надрами ТОВ «Рембудзв`язок».

Суд також звертає увагу, що оскаржуваний спеціальний дозвіл на користування надрами від 13.06.2007 № 4269 є дозвільним документом, а не індивідуальним актом, тому у суду відсутні правові підстави для визнання його протиправним та скасування.

У відповідності до вимог частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову керівника Подільської окружної прокуратури Одеської області (проспект Шевченка, 10, м. Подільськ, Одеська область, 66302, ЄДРПОУ 03528552) в інтересах держави до Державної служби геології та надр України (вул. Антона Цедіка, 16, м. Київ, 03057, ЄДРПОУ 37536031), товариства з обмеженою відповідальністю «Рембудзв`язок» (вул. 10-річчя Конституції, 18, с. Петрівка, Подільський район, Одеська область, 66040, ЄДРПОУ 33687420) про визнання протиправним та скасування спеціального дозволу, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.04.2025.

Суддя Олександр ХУРСА

.