Постанова

від 08.04.2025 по справі 160/30165/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

08 квітня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30165/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФАН на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 ( суддя Златін С.В.) в адміністративній справі №160/30165/24 за позовом Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Миколаївський район Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація "ПЛАТФОРМА ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ" звернулася до суду з вимогами визнати протиправною відмову Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Миколаївський район Миколаївської області у наданні інформації, запитуваної в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» № 2370/24 від 31.10.2024 року.

Зобов`язати Відділ освіти, молоді та спорту Коблівської сільську раду Миколаївський район Миколаївської області надати інформацію запитувану в інформаційному запиті Громадської організації «Платформа Громадський Контроль» № 2370/24 від 31.10.2024року, а саме:

копії всіх актів здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в за ідентифікатором закупівлі UA-2023-09-22-013102-a відповідно до договору № 396 від 10.10.2023, який укладено Відділом освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради по об`єкту «Будівництво захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) ПРУ за адресою вул.Шкільна,2 в с.Коблево Миколаївського (Березанського району) Миколаївської області» , підписаних станом на дату формування відповіді на цей запит

копії документів стосовно виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3( в тому числі копії всіх довідок виконаних будівельних робіт та витрат) за ідентифікатором закупівлі UA-2023-09-22-013102-a відповідно до договору № 396 від 10.10.2023, який укладено Відділом освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради по об`єкту «Будівництво захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) ПРУ за адресою вул.Шкільна,2 в с.Коблево Миколаївського (Березанського району) Миколаївської області» , підписаних станом на дату формування відповіді на цей запит.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 року вимоги позову задоволено.

З апеляційною скаргою звернувся представник ТОВ «Німфан», в обґрунтування якої зазначив, що дане Товариство є підрядником відповідно до договору №396 від 10.10.2023 року та є розробником актів здачі-приймання виконаних робіт по формі №КБ-2в та довідок по формі КБ-3. Наведені документи містять інформацію підрядника в розрізі витрат, доходів, витрат на матеріально-технічні ресурси, адміністративні витрати тощо, яку Товариство заборонило розголошувати визначивши її як конфіденційну.

У відзиві позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції в порядку п.3 ч.1 ст.311 КАС України розглядає справу без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.08.2024 Громадською організацією Платформа Громадський Контроль було направлено Інформаційний запит № 1688 на доступ до інформації, вихідний номер: №1688/24 від 09.08.2024 на адресу Голови Коблівської сільської ради Панича Володимира щодо отримання публічної інформації.

У відповідь на вищезазначений запит Коблівською сільською радою Миколаївського району Миколаївської області було надано лист-відповідь від 19.08.2024 року №1074/1 відповідно до якого нам було відмовлено у наданні запитуваної інформації.

31.10.2024 позивач звернувся до Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради з Інформаційним запитом № 2370 на доступ до інформації, вихідний номер: №2370/24 від

31.10.2024 до Начальника Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Бессонова Вадима Валерійовича щодо отримання публічної інформації.

В інформаційному запиту №2370/24 від 31.10.2024, позивачем було запитано:

Копії всіх актів здачі-приймання виконаних робіт по формі № КБ-2в за ідентифікатором закупівлі UA-2023-09-22-013102-a відповідно до договору № 396 від 10.10.2023, який укладено Відділом освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради по об`єкту Будівництво захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) ПРУ за адресою вул.Шкільна,2 в с.Коблево Миколаївського (Березанського району) Миколаївської області , підписаних станом на дату формування відповіді на цей запит.

Копії документів стосовно виконаних будівельних робіт по формі № КБ-3( в тому числі копії всіх довідок виконаних будівельних робіт та витрат) за ідентифікатором закупівлі UA-2023-09-22-013102-a відповідно до договору № 396 від 10.10.2023, який укладено Відділом освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради по об`єкту Будівництво захисної споруди цивільного захисту (цивільної оборони) ПРУ за адресою вул.Шкільна,2 в с.Коблево Миколаївського (Березанського району) Миколаївської області , підписаних станом на дату формування відповіді на цей запит.

Листом від 11.11.2024 року №472 Відділом освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області було надано відповідь, що підстави для задоволення запиту та надання документів на сьогоднішній день відсутні, а всі сумніви та припущення громадської організації щодо непрозорості використання коштів спростовуються

Позивач вважає, що дії відповідача та їхня аргументація, що полягають у ненаданні запитуваної у інформаційному запиті ГО Платформа Громадський Контроль публічної інформації за своєю суттю є обмеженням доступу до публічної інформації під час воєнного стану, наведені обставини стали підставою для звернення до суду.

Суд апеляційної інстанції переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Закону України «Про інформацію», Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про інформацію», інформація - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації», інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. Інформація з обмеженим доступом має надаватися розпорядником інформації, якщо немає законних підстав для обмеження у доступі до такої інформації, які існували раніше. Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину. Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації», конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації», суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них. До розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).

На розпорядників інформації, визначених у пунктах 2, 3, 4 частини першої та в частині другій цієї статті, вимоги цього Закону поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами. Усі розпорядники інформації незалежно від нормативно-правового акта, на підставі якого вони діють, при вирішенні питань щодо доступу до інформації мають керуватися цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядники інформації зобов`язані: 1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

Так, відповідно до п.6.4.2. «Правил визначення вартості будівництва» (ДСТУ Б Д.1.1- 1:2013), прийнятих наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, чинних з 2014-01-01 на заміну ДБН Д. 1.1-1-2000 «Правил визначення вартості будівництва», при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи по об`єктах будівництва, зведення яких здійснюється за рахунок державних коштів, застосовуються примірні форми первинних облікових документів «Акт приймання виконаних будівельних робіт» (примірна форма № КБ-2в) і «Довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати» (примірна форма № КБ-3), які наведено у додатку Т та додатку У до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013.

Відповідно до роз`яснення щодо особливостей застосування первинних документів в бухгалтерському обліку, що надані Міністерством фінансів України у листі від 16.02.17 року № 31-11410-06-5/4339, акт виконаних робіт віднесено до первинної документації, тоді як документами, що підтверджують оплату (використання коштів), можуть бути платіжне доручення, розрахунковий чек, касовий чек, розрахункова квитанція, виписка з карткового рахунку, квитанція до прибуткового касового ордера тощо.

Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію..

Відповідно до ч. ч. 1, 3, 7, 9 статті 9 зазначеного Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій е первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов`язаних рахунках бухгалтерського обліку. Підприємство вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом встановленого строку.

Таким чином, акти приймання виконаних будівельних робіт за типовою формою КБ-2в не є документами, які підтверджують використання відділом бюджетних коштів, а документами, що підтверджують виконання підрядником робіт та прийняття їх замовником, є підставою для здійснення розрахунків за договором підряду.

Акти за типовою формою КБ-2в містять наступну відкриту інформацію:

-у вартісному виразі загальну вартість робіт, що є інформацією про вартість робіт, а не витрачання бюджетних коштів

-найменування об`єкта, що є інформацією про об`єкт будівництва,

-у кількісному виразі обсяги по видах робіт за встановленими розцінками у відповідності до державних будівельних норм та правил, що є інформацією про види та обсяги робіт, які були прийняті відділом від підрядника та виконувалися підрядником у рамках договору (з якого матеріалу виконано роботи, площа тощо).

Таким чином, позивачу як запитувачу публічної інформації щодо використання відділом бюджетних коштів, слід надати інформацію, що була отримана в процесі виконання відділом, як суб`єктом владних повноважень своїх обов`язків щодо виконання функцій замовника робіт (з ремонту, капітального ремонту, будівництва) за договорами підряду укладеним між відділом освіти, молоді та спорту Кобливської сільської ради та підрядною організацією ТОВ «Німфан», зокрема щодо приймання виконаних підрядною організацією обсягів робіт за відповідною ціною, обумовленою договором №396 від 10.10.2023 року.

Інформація у розрізі окремих витрат підрядника по об`єкту є інформацією (відомостями) бухгалтерського обліку підрядної організації ТОВ «Німфан», тобто конфіденційною інформацією суб`єкта господарювання, що не відноситься до розпорядника публічної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до ст. 36 Господарського кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин), відомості, що пов`язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою і іншою діяльністю суб`єкта господарювання, які не є державною таємницею, розголошування яких може заподіяти збиток інтересам суб`єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і об`єм відомостей, які складають комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб`єктом господарювання відповідно до закону. Неправомірним збиранням відомостей, що становлять комерційну таємницю, вважається добування протиправним способом зазначених відомостей, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб`єкту господарювання. Розголошенням комерційної таємниці є ознайомлення іншої особи без згоди особи, уповноваженої на те, з відомостями, що відповідно до закону становлять комерційну таємницю, особою, якій ці відомості були довірені у встановленому порядку або стали відомі у зв`язку з виконанням службових обов`язків, якщо це завдало чи могло завдати шкоди суб`єкту господарювання. За неправомірне збирання, розголошення або використання відомостей, що є комерційною таємницею, винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

З наведених підстав ТОВ «Німфан», що є власником, розпорядником цієї інформації, обмежило доступ до цієї власної конфіденційної інформації, не надавши згоди на її розповсюдження та повідомили про це відповідача листом.

Колегія суддів вважає доцільним звернути увагу на те, що запитувач інформації повинен враховувати, що розпорядником цієї інформації є підрядна організація, Акти форми КБ-2в, КБ-3 створюється підрядною організацією - виконавцем робіт на підставі даних бухгалтерського обліку підприємства та підписується замовником - відповідачем після прийняття виконаних обсягів робіт за твердою договірною ціною, визначеною договором, не втручаючись при цьому у господарську діяльність підрядника та не перевіряючи за якими цінами підрядником закуповуються ресурси (матеріали, машини, трудові ресурси), що відповідає вимогам пункту 6.4.3. ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, яким зокрема визначено, що за твердої договірної ціни взаєморозрахунки провадяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні та ч. 1 статті 320 Господарського кодексу України (на час виникнення спірних правовідносин), яким визначено, що замовник має право, не втручаючись у господарську діяльність підрядника, здійснювати контроль і технічний нагляд за відповідністю обсягу, вартості і якості виконаних робіт проектам і кошторисам. Він має право перевіряти хід і якість будівельних і монтажних робіт, а також якість матеріалів, що використовуються. Орієнтиром відділу, як замовника робіт, при визначенні договірної ціни є проектна-кошторисна документація, що пройшла державну експертизу кошторисної частини та отримала висновок, при проведенні розрахунків за виконані роботи - тверда договірна ціна, що складена у відповідності з технічним завданням замовника на будівництво (ремонт).

При цьому, в інформації, що міститься в актах ф. КБ-2в, окрім інформації, яка підпадає під ознаки відкритої інформації відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради миколаївського району Миколаївської області, як розпорядника бюджетних коштів, міститься інформація бухгалтерського обліку суб`єкта господарювання, доступ до якої обмежується юридичною особою та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їх бажанням відповідно до передбачених ними умов.

Отже, Відділ освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області як розпорядник інформації, визначений частиною першою статті 13 цього Закону № 2939-VI, який володіє конфіденційною інформацією, може поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди - лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Інформація щодо приймання відділом обсягів робіт та загальної суми оплати за актом за рахунок бюджетних коштів є відкритою, а інформація підрядника в розрізі витрат на матеріально-технічні ресурси, загально - виробничих, адміністративних витрат, прибутку, податків та зборів, передбачених законодавством України та врахованих в актах на підставі даних бухгалтерського обліку суб`єкта господарювання є інформацією, доступ до якої обмежується самим суб`єктом господарювання для захисту інтересів цього суб`єкту. Розголошення цієї інформації шляхом надання копій документів може завдати істотної шкоди цим інтересам, зокрема несанкціонованому законодавством втручанню осіб, які не наділені відповідно до Закону відповідними повноваженнями та компетенцією, пов`язаними зі здійсненням контрольних функцій, в фінансово-господарську діяльність суб`єкта.

Крім того, твердження позивача щодо не наведення відділом освіти у відповіді на запит інших законних обставин належності запитуваної інформації до інформації з обмеженим доступом, відповідно до «трискладового тесту» не відповідають дійсності.

Щодо позиції не застосування розпорядником інформації пі час віднесення інформації з обмеженим доступом «трискладного тесту», колегія суддів зазначає наступне.

У відповіді на запит наводиться застосування правила «трискладового тесту» при вирішення питання обмеження у доступі до інформації, яка для підрядника є його конфіденційною інформацією.

Так першою складовою тесту було обмеження доступу до інформації для запобігання розголошенню інформації, одержаної відповідачем конфіденційно, а саме в розрізі витрат підрядника за його бухгалтерським обліком - інформацією, доступ до якої обмежено самим суб`єктом господарювання.

Виходячи з цього, відповідачем доведена відповідність обмеження доступу до запитуваної інформації, з підстав запобігання розголошенню інформації, одержаної відділом конфіденційно.

Другою складовою тесту є те, що розголошення цієї інформації може завдати істотної шкоди інтересам суб`єкта господарювання.

Згідно ч. 1 ст. 36 Господарського кодексу України (на час існування спірних правовідносин), яким регулюються господарські відносини, «відомості, пов`язані з виробництвом, технологією, управлінням, фінансовою і іншою діяльністю суб`єкта господарювання, які не є державною таємницею, розголошування яких може заподіяти збиток інтересам суб`єкта господарювання, можуть бути визнані його комерційною таємницею. Склад і об`єм відомостей, які складають комерційну таємницю, спосіб їх захисту визначаються суб`єктом господарювання відповідно до закону».

Відповідно до поточної редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 09.08.1993 року № 611 для розпорядника інформації, що не є суб`єктом владних повноважень, виключення становлять наступні документи, які не становлять комерційну таємницю, зокрема:

- установчі документи, документи, що дозволяють займатися підприємницькою чи господарською діяльністю та її окремими видами;

- інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

- дані, необхідні для перевірки обчислення і сплати податків та інших обов`язкових платежів;

- відомості про чисельність і склад працюючих, їхню заробітну плату в цілому та за професіями й посадами, а також наявність вільних робочих місць;

- документи про сплату податків і обов`язкових платежів;

- інформація про забруднення навколишнього природного середовища, недотримання безпечних умов праці, реалізацію продукції, що завдає шкоди здоров`ю, а також інші порушення законодавства України та розміри заподіяних при цьому збитків;

- документи про платоспроможність;

- відомості про участь посадових осіб підприємства в кооперативах, малих підприємствах, спілках, об`єднаннях та інших організаціях, які займаються підприємницькою діяльністю;

- відомості, що відповідно до чинного законодавства підлягають оголошенню.

При цьому, перелічені у цій постанові відомості підприємства зобов`язані подавати лише органам державної виконавчої влади, контролюючим і правоохоронним органам, іншим юридичним особам відповідно до чинного законодавства, за їх вимогою.

ГО «Платформа Громадський контроль» не є особою, якій підприємство зобов`язано надавати відомості зазначені у вказаній постанові.

Запитувана інформація, відповідно до пункту першого частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації» є конфіденційною, доступ до якої обмежено підрядною організацією - суб`єктом господарювання, оскільки міститься у первинних документах бухгалтерського обліку організації, на підставі яких складаються зведені облікові документи.

Зазначена інформація (документи) віднесені до компетенції, пов`язаної зі здійсненням контрольних функцій Державною аудиторською службою України, що є центральним органом виконавчої влади, уповноваженим Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю, правоохоронними органами, Державною податковою службою тощо та які використовуються ними лише для здійснення контролю, перевіряються ними при здійсненні ними своїх повноважень, визначених законами та на підставі яких приймаються відповідні рішення.

При цьому, суспільний інтерес до цієї інформації не можна ототожнювати з повноваженнями контрольних функцій, передбачених відповідними законами.

Копії первинних документів бухгалтерського обліку, в тому числі акти приймання виконаних будівельних робіт, можуть бути вилучені у підприємства лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законом.

Третьою складовою тесту є те, що шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 зазначеного Закону, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, перевірки державних закупівель та інспектування.

Порядок проведення органом державного фінансового контролю державного фінансового7 аудиту, інспектування та перевірок державних закупівель установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», Орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за:

- виконанням функцій з управління об`єктами державної власності;

- цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів;

- цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії;

- достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників;

- відповідністю взятих бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі);

- веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету;

- станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;

- усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.

Орган державного фінансового контролю розглядає листи, заяви і скарги громадян про факти порушення законодавства з фінансових питань. Звернення, в яких повідомляється про крадіжки, розтрати, недостачі, інші правопорушення, негайно пересилаються правоохоронним органам для прийняття рішення згідно з законодавством.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначає Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні».

Виходячи з викладеного, та з норм Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» виключне право щодо отримання (вилучення) первинних бухгалтерських документів, а також їх копій як в підконтрольній установі, так й у суб`єкта господарювання належить лише відповідним органам, якими приймаються відповідні рішення у межах їх повноважень, передбачених законами.

З огляду на це, обмеження запитувача публічної інформації в доступі та розповсюдженні інформації (первинних документів бухгалтерського обліку) є таким, що переслідує законні цілі, тобто вимагає від об`єкта контролю, а також контролюючого органу, на якого державою відповідно до закону покладені повноваження щодо здійснення контролю за цими відомостями, дотримання відповідних законів для винесення обґрунтованого рішення.

Інформація, надання якої вимагав позивач, може бути використана з метою, що суперечить принципам здорової економічної конкуренції.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що відділ освіти, молоді та спорту Коблівської ільської ради Миколлаївського району Миколаївської області, не порушувало права та законні інтереси позивача та може надати неповну публічну інформацію у тій частині, в якій їх поширення дозволено підприємствами-підрядниками і яка дає змогу перевірити напрями та економічну обґрунтованість витрачання бюджетних коштів.

Відповідно до ч. 7 ст. 6 «Про доступ до публічної інформації» обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

З наведених підстав, якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, надається його копія, з якої вилучено таку інформацію.

Враховуючи, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, колегія суддів, керуючись п.п.3, 4 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Громадської організації "Платформа Громадський Контроль".

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.2 ч.1 ст. 315, п.п.3, 4 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю НІМФАН задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 в адміністративній справі №160/30165/24 скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову Громадської організації "Платформа Громадський Контроль" до Відділу освіти, молоді та спорту Коблівської сільської ради Миколаївський район Миколаївської області про визнання дій протиправними та зобов`язати вчинити певні дії.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 08 квітня 2025 року та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 квітня 2025 року.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова