Рішення

від 02.12.2010 по справі 4/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.12.10                                                                                 Справа № 4/281

Розглянувши матеріали справи за позовом

Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ

до Фізичної особи–підприємця ОСОБА_1, м.Луганськ

про стягнення  11813 грн. 13 коп.

Суддя Батюк Г.М.

секретар судового засідання Макаренко В.А.

представники сторін:

від позивача –Гонцул І.О., довіреність № 4-д від 10.01.2010;

від відповідача –не прибув.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Рябцевої О.В. від 16.11.2010, у зв’язку з виходом судді Батюк Г.М. з відпустки,  справу № 4/281 передано  на розгляд судді Батюк Г.М.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача заборгованості  за договором про постачання теплової енергії № 640 від 02.10.2006 у сумі 10733 грн. 00 коп., пені у сумі 758 грн. 74 коп., інфляційні нарахування у сумі 100 грн.42 коп., 3% річних у сумі  221 грн. 19 коп.

Представник позивача позовні вимоги  у судовому засіданні підтримав

Представник відповідача письмового відзиву на позовні вимоги не надав.

Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42,43 Господарського  процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського  процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.  

Тому, направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

В С Т А Н О В И В:

Між позивачем та відповідачем  був укладений договір про постачання теплової енергії № 640 від 02.10.2006, за умовами якого «Постачальник»(позивач у справі) зобов’язаний надавати «Споживачеві»(відповідачу у справі) теплову енергію відповідної якості та в необхідних розрахункових договірних об'ємах (п. 1.1 договору), а " Споживач" зобов'язується здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію проводити на умовах

попередньої оплати у розмірі 50% планових нарахувань, проведених «Споживачем»на розрахунковий рахунок «Постачальника»до 25 числа поточного місяця; кінцевий розрахунок за спожиту теплову енергію проводиться не пізніше 10 числа наступного місяця за розрахунковим. (п.6.2, 6.3 договору).

          Позивач  за договором на постачання теплової енергії № 640 від 02.10.2006, постачав теплову енергію і виконав свої зобов’язання у повному обсязі за період з березня 2009 року по червень 2010 року (включно) позивачем відпущено відповідачу  теплової енергії згідно пред’явленим рахункам на загальну суму 10733 грн. 00 коп.

Відповідач умови вищевказаного договору щодо оплати наданих послуг виконав не в повному обсязі, тому  станом на 01.08.2010 за відповідачем  утворився борг по сплаті за спожиту теплову енергію за період з березня 2009 року по червень 2010 року (включно) у сумі 10733 грн. 00 коп.,  який позивач просить стягнути на свою користь.

Згідно  вимог п. 7.2.6 вищевказаного договору, позивач нарахував відповідачу пеню у розмірі  подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості, за кожен день прострочення, яка складає 758 грн. 74 коп. за період  з серпня 2009 року по червень 2010 року.

Відповідно до п.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків, які відповідно складають 3% річних у сумі 221 грн. 19 коп. за період з 11.04.2009 по 11.07.2010, інфляційні нарахування у сумі 100 грн.42 коп. за період з 11.04.2009 по 11.03.2010.

Оскільки відповідач оплату за надані послуги з постачання  теплової енергії не провів, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості  за договором на постачання теплової енергії № 640 від 02.10.2006 у сумі 10733 грн. 00 коп., пені у сумі 758 грн. 74 коп., інфляційні нарахування у сумі 100 грн.42 коп., 3% річних у сумі  221 грн. 19 коп.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Оцінивши доводи позивача у їх сукупності, суддя вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського  процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського  процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Керуючись ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, договору та інших правових актів , а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах  звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, позивачем згідно умов договору про постачання теплової енергії № 640 від 02.10.2006, надані відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з березня 2009 року по червень 2010 року (включно) позивачем відпущено відповідачу  теплової енергії згідно пред’явленим рахункам на загальну суму 10733 грн. 00 коп., але відповідач згідно умов договору оплату за надані послуги не провів.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем  за спожиту теплову енергію за період з березня 2009 року по червень 2010 року (включно) складає 10733 грн. 00  коп.

Сума боргу відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію у розмірі 10733 грн. 00  коп., підтверджена матеріалами справи, відповідачем не оспорена, підлягає стягненню з відповідача у повному обсязі.

Сума пені у розмірі 758 грн. 74 коп. за період  з  серпня 2009 року по червень 2010 року, нарахована позивачем, відповідно до вимог п. 7.2.6 вищевказаного договору, обґрунтовано, що підтверджено матеріалами справи, тому  підлягають стягненню з відповідача.

3% річних у сумі 221 грн. 19 коп. за період з 11.04.2009 по 11.07.2010, інфляційні нарахування у сумі 100 грн.42 коп. за період з 11.04.2009 по 11.03.2010 нараховані  позивачем, відповідно до вимог п.2 ст. 625 ЦК України, обґрунтовано, що підтверджено матеріалами справи, тому  підлягають стягненню з відповідача.

З боку відповідача, який належним чином був повідомлений про розгляд справи у суді, позов не оспорений.

Суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю, оскільки підтверджені матеріалами справи.

У судовому засіданні 02.12.2010  була оголошена   лише  вступна  та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. ст.44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525, 526,625 ЦК України, ст.ст.173,193 ГК України, ст.ст. 44,49,75, 82,84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити  повністю.

2.Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (юридична адреса), АДРЕСА_2 (фактична адреса), ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь Луганського міського комунального підприємства "Теплокомуненерго", м. Луганськ, вул. Куракіна,23а, код ЄДРПОУ 24047779  заборгованість  за поставлену теплову енергію у сумі 10733 грн. 00 коп., пені у сумі 758 грн. 74 коп., інфляційні нарахування у сумі 100 грн.42 коп., 3% річних у сумі  221 грн. 19 коп., витрати по держмиту 118 грн. 13 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп., видати  на виконання  наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено –06.12.2010   

Суддя                                                                                                Г.М. Батюк

Пом. судді                                                                                                    Ю.А.Зайцева