Рішення

від 30.06.2011 по справі 4/281

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  4/281

30.06.11

За позовом

Заступника військового прокурора Дарницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України  та Державного підприємства Міністерства оборони «Київський ремонтно-механічний завод»

До           

Малого приватного підприємства «Сула»

Про

стягнення 202 546,25 грн.

                                                                                       Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від прокуратури           Корнійчук А.Г.

Від позивача                 Горобчишин І.О.

Від відповідача              Степура О.Х.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник військового прокурора Дарницького гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони «Київський ремонтно-механічний завод»до Малого приватного підприємства «Сула»про стягнення заборгованості в розмірі 202 546,25 грн. за договором оренди № 288.

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 198 000 грн. заборгованості.

Відповідно до ч.4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціна позову.

Згідно з ч.3 ст. 55 ГПК України ціну позову вказує позивач.

Отже, позивач також зменшив позовні вимоги, просить стягнути з відповідача загальну суму заборгованості у розмірі 198 000 грн.,  тому має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Відповідач в судовому засіданні надав лист № 9 від 24.06.2011р., в якому підтвердив, що у відповідача станом на день розгляду справи є заборгованість по орендній платі в розмірі 198 000 грн.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2000р. між Державним підприємством «Київський ремонтно-механічний завод»та Малим приватним підприємством «Сула»було укладено договір оренди № 288.

Відповідно до п.1.1. договору оренди, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, в корпусі № 210 та в корпусі № 211 з майданчиком, площею 68,1 кв.м., та 411,5 кв.м. відповідно, розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Бориспільська, 34А, що знаходиться на балансі Київського ремонтно-механічного заводу «Славутич»(військова частина А1777), вартість якого визначена згідно з актом оцінки і становить за експертною оцінкою на 30.09.2001р. 123382 грн. та 608013 грн. відповідно.

Пунктом 2.1. договору орендар вступає в строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п.3.1. договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995р. № 786 (із змінами та доповненнями внесеними постановами КМУ від 18.058.1998р. № 699 та від 19.01.200 р. № 75), і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2001р.) 5117-22 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п.5.2. договору оренди, орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Крім того, п.5.6., передбачає обов’язок орендаря, щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за останнім звітним місяцем, надавати орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку).

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»орендар за користування об’єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, строки внесення орендної плати зазначаються у договорі.

Відповідно до ч.3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Договір оренди є одним з видів зобов’язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов‘язального права та майнового найму.

Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов‘язків наймача (Орендаря), належне виконання якого вимагається законом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов‘язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Так, 29.12.2000р. між Державним підприємством «Київський ремонтно-механічний завод»та Малим приватним підприємством «Сула»було укладено договір оренди № 288, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення, в корпусі № 210 та в корпусі № 211 з майданчиком, площею 68,1 кв.м., та 411,5 кв.м. відповідно, розміщене за адресою: м. Київ, вул.. Бориспільська, 34А, що знаходиться на балансі Київського ремонтно-механічного заводу «Славутич»(військова частина А1777).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи доведено, що відповідачем не виконано зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати за отримані послуги в повному обсязі.

Факт наявності боргу у Відповідача за договором №288 від 29.12.2000р. у розмірі 198 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем визнаний в судовому засіданні,  і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в  матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Сула»(02093, м. Київ, вул.. Двінська, 4, кв. 51, код ЄДРПОУ 22914344) на користь Державного підприємства Міністерства оборони «Київський ремонтно-механічний завод»(02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 34-А, код ЄДРПОУ 14302667) 198 000 (сто дев’яносто вісім) грн. орендної плати.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Сула»(02093, м. Київ, вул. Двінська, 4, кв. 51, код ЄДРПОУ 22914344) в дохід державного бюджету України 2 025 (дві тисячі двадцять п’ять) грн. 46 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

     Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 05.07.2011р.