Постанова

від 30.11.2010 по справі 14/202-пд-09

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" листопада 2010 р. Справа № 14/202-ПД-09

Одеський апеляційний го сподарський суд у складі кол егії суддів:

головуючого судді Мишк іної М.А.

суддів Пирог овського В.Т.

Миро шниченка М.А.

(Склад судової колегії змі нений розпорядженнями голов и суду №363 від 08.11.2010р., №396 від 29.11.2010р. )

при секретарі судового за сідання Романів О.В.

за участю представників с торін:

від позивача - Милуц ький С.В. - по довіреності;

від відповідачів:

1. ВАТ „Морський транс портний банк” в особі філії В АТ „Морський транспортний ба нк” в м. Херсоні - Писар енко Д.М. - по довіреності (П АТ „Марфін Банк”)

2. ФОП ОСОБА_4 - ОСОБА_5 - по довіреності

Розглянувши у відкритом у судовому засіданні апеляці йні скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 та Відкритого акціонерного товариства „Морський трансп ортний банк” в особі філії ВА Т „Морський транспортний бан к” в м. Херсоні (наразі ПАТ „ Марфін Банк”)

на рішення господарсько го суду Херсонської області від 21 вересня 2010 року

по справі № 14/202-ПД-09

за позовом Відкрит ого акціонерного товариства „Великолепетиський маслоза вод”

до відповідачів:

1. Відкритого акціоне рного товариства „Морський т ранспортний банк” в особі фі лії ВАТ „Морський транспортн ий банк” в м. Херсоні (нараз і ПАТ „Марфін Банк”)

2. Фізичної особи - п ідприємця ОСОБА_4

про визнання недійсно ю угоди про переведення борг у та відступлення права вимо ги

Сторони належним чином п овідомлені про час та місце с удового засідання.

У судовому засіданн і 09.11.2010р. оголошено перерву згід но ст.77 ГПК України

У судовому засіданні 30.11.2010р . згідно ст.85 ГПК України оголо шено вступну та резолютивну частину постанови.

Встановив:

У вересні 2009р. Відкри те акціонерне товариство „Ве ликолепетиський маслозавод ”

(надалі - позивач, ВАТ) звер нулось до господарського суд у Херсонської області з позо вом до ВАТ „Морський транспо ртний банк” в особі філії ВАТ „Морський транспортний банк ” в м. Херсоні (надалі - відпові дач1, Банк) та Фізичної осо би - підприємця ОСОБА_4 (н адалі - відповідач2, ФОП) про в изнання недійсною угоди про переведення боргу та відступ лення права вимоги від 21.09.2006р., у кладеної між ВАТ „Морський т ранспортний банк” та Фізично ю особою - підприємцем ОСО БА_4, з підстав не спрямовано сті угоди на реальне настанн я правових наслідків, що нею о бумовлені, оскільки за цією у годою фактично відбулося при власнення ФОП ОСОБА_4 н алежного позивачеві майна (к омплексу будівель і споруд п о вул. Дімитрова, 50, смт Велика Л епетиха, Великолепетиський р айон, Херсонська область) вна слідок складання акту прийма ння-передачі від 21.09.2006р. На думк у позивача, оспорювана угода не була спрямована на реальн у передачу відповідачу 2 прав кредитора у кредитному дого ворі та права вимоги боргу у с умі 573900,68грн. згідно рішення Вел иколепетиського районного с уду Херсонської області від 29.05.2006р. (справа №2-367/2006р.), що є підста вою для визнання угоди недій сною згідно ч.5 ст. 203 ЦК України .

Ухвалою від 10.11.2009р. судом пер шої інстанції було передано справу № 14/202-ПД-09 за підсудністю до господарського суду Запо різької області на підставі ст.17 ГПК України. Зазначена ух вала 09.02.2010р. скасована Запорізь ким апеляційним господарськ им судом та матеріали справи №14/202-ПД-09 направлені до господа рського суду Херсонської обл асті для розгляду по суті. Пос тановою Вищого господарсько го суду України від 09.06.2010р. пост анову Запорізького апеляцій ного господарського суду зал ишено без змін.

Рішенням господарського с уду Херсонської області від 21.09.2010р. (суддя Чернявський В.В .) позовні вимоги ВАТ „Великол епетиський маслозавод” до ВА Т „Морський транспортний бан к” в особі філії ВАТ „Морськи й транспортний банк” в м. Херс оні та ФОП ОСОБА_4 задовол ені у повному обсязі; визнано недійсною угоду про перевед ення боргу та відступлення п рава вимоги, укладену 21.09.2006р. В АТ „Морський транспортний ба нк” та ФОП ОСОБА_4; стягнут о з ВАТ „Морський транспортн ий банк” в особі філії ВАТ „Мо рський транспортний банк” в м. Херсоні та з ФОП ОСОБА_4 на користь ВАТ „Великолепети ський маслозавод” по 42,50грн. н а відшкодування витрат зі сп лати держмита і по 118,00грн. на ві дшкодування витрат з оплати вартості послуг з ІТЗ судово го процесу. Рішення обґрунто вано невідповідністю оспорю ваної угоди ст.ст.19, 47 ЗУ „Про ба нки та банківську діяльність ”, ч.3 ст.5 ЗУ „Про фінансові посл уги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, т ому на підставі ч.1ст.203, ч.1 ст.215 ЦК України оспорювана угода ви знається недійсною; судовим рішенням №14/167-ПД-09 не встановле но фактів, які б мали значення при розгляді справи №14/202-ПД-09, з а мотивувальною частиною ріш ення від 15.09.2009р. по справі №14/167-ПД- 09 не вчинювалась оцінка відно син на предмет їх відповідно сті ст.378 ЦПК України та ст.11 ЗУ „ Про виконавче провадження”, посиланнями на невідповідні сть яким угоди суд також вмот ивував своє рішення.

Не погоджуючись з вказан им рішенням, Фізична особа - підприємець ОСОБА_4 звернулась з апеляційною ска ргою, в якій просить скасув ати рішення та винести поста нову, якою у задоволенні позо ву відмовити та припинити пр овадження у справі, посилаюч ись на те, що судом першої інст анції порушені норми матеріа льного та процесуального пра ва, а саме:

- норми ст.ст.4-3, 22, 43 ГПК України, оскільки одночасно встановлено

набуття ФОП статусу ново го кредитора в кредитних від носинах та знайдено нові під стави для задоволення позову за ч.1 ст.203 ЦК України;

- на час розгляду сп рави був відсутній предмет с пору, а саме угода з назвою „Уг ода про переведення боргу та відступлення права вимоги” від 21.09.2006р., що мало бути підстав ою для припинення провадженн я у справі відповідно до ч.1 п.1-1 ст.80 ГПК України;

- ВАТ „Великолепе тиський маслозавод” не є осо бою, чиї права порушені

спірною угодою, адже пози вач просив визнати недійсним договір, стороною якого він н е є, та не просив суд поновити його права;

- суд першої інстанц ії в порушення норм ч.1 п.2 ст.83 Г ПК України вийшов

за межі позовних вимог бе з клопотання заінтересовано ї сторони; судом зазначено пі дставу для визнання угоди не дійсною, яка не була заявлена в позовній заяві, а саме - пор ушення ст.ст. 19, 47 ЗУ „Про банки т а банківську діяльність”, ч.3 с т.5 ЗУ „Про фінансові послуги т а державне регулювання ринкі в фінансових послуг”; не нада но оцінки доказам, а саме ріше нню у справі №7/1-ПД-09 від 20.08.2010р., д е той самий суддя розгля дав питання

дійсності угоди на предм ет її відповідності ст.ст. 19 , 47 ЗУ „Про банки та банківську діяльність”, ч.3 ст.5 ЗУ „Про фін ансові послуги та державне р егулювання ринків фінансови х послуг” та дійшов протилеж них висновків;

- посилання су ду на норми ч.3ст.512 ЦК України с тосовно того, що законом вста новлено заборону змінювати к редитора у зобов' язаннях за кредитним договором, не ґрун тується на нормах Цивільного кодексу, які регулюють ці від носини;

- провадження по справі №14/202-ПД-09 в частині не відповідності ст.378 ЦПК Україн и підлягає припиненню відпов ідно до ч.1 п.2 ст.80 ГПК України, та к як є рішення господарськог о суду Херсонської області у справі №14/167-ПД-09, який в межах св оєї компетенції вирішив спір між тими ж сторонами про той ж е предмет і з тих же підстав; о спорювана угода була предмет ом розгляду господарського с уду в межах справи №14/167-ПД-09, ріш енням суду від 15.09.2009р. в визнанн і недійсною угоди з підстав ї ї невідповідності ст. 378 ЦПК Ук раїни було відмовлено та вст ановлено при цьому, що при укл аданні угоди не було допущен о порушень чинного цивільног о законодавства, тому суд, дій шовши в межах даної справи, п ротилежних висновків постав ив під сумнів судове рішення у справі №14/167-ПД-09, що набрало за конної сили.

14.10.2010р. ВАТ „Морський тран спортний банк” в особі філії ВАТ „Морський транспортний банк” в м. Херсоні подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення го сподарського суду Херсонськ ої області від 21.09.2010р. по справі №14/202-ПД-09 та прийняти нове рішен ня про відмову позивачу у зад оволенні позовних вимог у по вному обсязі.

Скаржник вважає, що оскаржу ване рішення є необґрунтован им і таким, що підлягає скасув анню з наступних підстав: пра вовідносини сторін за угодою про переведення боргу та від ступлення права вимоги не пі дпадають під поняття кредиту ; на момент укладення угоди пр о переведення боргу та відст уплення права вимоги від 21.09.2006р . виконавче провадження з вик онання рішення Великолепети ського районного суду Херсон ської області по справі №2-367/2006 в ід 29.05.2006р. не було відкрито, отже норми ст. 378 ЦПК України та ст. 11 ЗУ „Про виконавче провадженн я” не можуть бути застосован і; кредитний договір діє до по вного виконання зобов' язан ь за ним, а норми чинного закон одавства не передбачають при пинення зобов' язання за дог овором у разі прийняття судо вого рішення про стягнення з аборгованості; позивач не ма в права звертатися до суду, ос кільки він не є стороною угод и; позивачем були порушені ст роки позовної давності; суд н е навів жодних посилань на но рми закону, які б довели незак онність укладеної угоди; жод ним законом або нормативним актом не заборонено право бу дь-якої фізичної або юридичн ої особи погасити борг за інш у особу.

У відзиві на апеляці йну скаргу ВАТ „Великолепети ський маслозавод” заперечу є проти їх задоволення з підс тав законності та обґрунтова ності оскаржуваного рішення , вказуючи, що твердження апел янтів стосовно виходу судом за межі позовних вимог є хибн им, оскільки суд надав правов у оцінку оспорюваній угоді н а предмет дотримання сторона ми ст. 512 ЦК України та дійшов за конного висновку про те, що ФО П ОСОБА_4 не може бути стор оною кредитного договору з о гляду на вимоги ст.ст. 1, 4, 5 ЗУ „Пр о фінансові послуги та держа вне регулювання ринків фінан сових послуг”, оскільки, не ма ючи ліцензії фінансової уста нови, одержала право отримув ати прибуток від надання кре диту; суд повно та всебічно ви вчив всі обставини справи та вірно застосував норми мате ріального права, що підлягал и застосуванню до спірних пр авовідносин.

У судовому засіданні представники скаржників під тримали доводи та вимоги апе ляційних скарг; представник ВАТ „Великолепетиський масл озавод” заперечував проти ї х задоволення.

За клопотанням (вих . №2342 від 15.11.2010р.) відповідача-1 про заміну сторони її правонаст упником у судовому засіданні 30.11.2010р. колегією суддів ухвален о замінити в порядку ст. 25 ГПК У країни ВАТ „Морський транспо ртний банк” на його процесуа льного правонаступника - Пу блічне акціонерне товариств о „Марфін Банк”, який згідно п .1.1 Статуту ПАТ„Марфін Банк ” виступає правонаступник ом по всіх правах та зобов' я заннях ВАТ „Морський транспо ртний банк”.

Перевіривши мат еріали справи, повноту встан овлення її обставин та відпо відність ним висновків суду першої інстанції, правильніс ть застосування судом норм м атеріального і процесуально го права, заслухавши пояснен ня представників сторін, кол егія суддів не вбачає підста в для задоволення апеляційни х скарг виходячи з наступног о.

02.03.2005р. між АБ „Приватінвест” та ВАТ „Великолепетиський м аслозавод” був укладений кре дитний договір №03/132-К, за умова ми якого позивач отримав кре дит у сумі 500000грн. зі сплатою пр оцентів за користування кред итними коштами у розмірі 23% рі чних.

07.10.2005р. АБ „Приватінвест” та В АТ „Морський транспортний ба нк” (ВАТ „МТБ”) уклали договір про заміну кредитора в зобов ' язанні, за яким АБ „Приваті нвест” відступив ВАТ „МТБ” в повному обсязі свої права за кредитним договором №03/132-К від 02.03.2005р., у т.ч., право вимоги повер нення основного боргу за кре дитом, сплати відсотків, комі сій, неустойки, інших платежі в, які повинен сплатити позич альник на користь кредитора. Таким чином, до ВАТ „МТБ” згід но з п.1.4 договору про заміну кр едитора у зобов' язанні пере йшли всі права кредитора за к редитним договором від 02.03.2005р.

21.09.2006р. між ВАТ „МТБ” та ФОП О СОБА_4 укладена угода про пе реведення боргу та відступле ння права вимоги, предметом я кої є передача ВАТ „МТБ” ФОП п рава відступлення вимоги, в м ежах якого ФОП стає боржнико м/кредитором за кредитним до говором №03/132-К від 02.03.2005р. (надалі - кредитний договір) згідно рішення Великолепетиського районного суду Херсонської області від 29.05.2006р. справа №2-367/2006.

Згідно з п.2 угоди від 21.09.2006р. ФО П прийняла на себе фінансові зобов' язання за кредитним договором згідно названого р ішення районного суду від 29.05.20 06р. (надалі - рішення від 29.05.2006р.) , за яким ВАТ „Великолепетись кий маслозавод” повинно спла тити ВАТ „МТБ” суму боргу по к редиту 556033,97грн., витрати на охор ону об' єктів іпотеки та зас тави 16136,71грн., а також судові вит рати у справі №2-367/2006, а всього на суму 573900,68грн.

ФОП ОСОБА_4 за ціє ю угодою отримала право післ я повного виконання грошових зобов' язань за кредитним д оговором вимагати від ВАТ „В еликолепетиський маслозаво д” належного та реального ви конання грошових зобов' яза нь в сумі згідно рішення райо нного суду від 29.05.2006р. - 573900,68 грн. Н а виконання пунктів 5, 6 угоди Ф ОП ОСОБА_4 21.09.2006р. перерахува ла ВАТ „МТБ” 573900,68грн. платіжним дорученням №6, зазначивши при значенням платежу „плата згі дно угоди про переведення бо ргу від 21.09.2006р. без ПДВ”. На викон ання пункту 7 угоди ВАТ „МТБ” п ередав ФОП ОСОБА_4 відпові дні документи, з яких виплива є право вимоги, що є предметом угоди, що підтверджено предс тавником ФОП в засіданні суд у апеляційної інстанції та в ідповідним актом в матеріала х справи.

Також 21.09.2006р. відповідно до умов договору про перевед ення боргу та відступлення п рава вимоги від 21.09.2006р. ВАТ „МТБ ” та ФОП склали та підписали а кт прийому-передачі комплекс у будівель та споруд по вул. Ді мітрова, 50, смт Велика Лепетих а, Великолепетиський район, Х ерсонська область, належного позивачеві згідно Свідоцтва про право власності на нерух оме майно від 06.12.2004р., виданого в иконкомом Великолепетисько ї сільської ради на підставі рішення №166 від 24.11.2004р.

25.09.2006р. сторони угоди пі дписали акт прийому-передачі документів відповідно до ум ов договору про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р.

21.09.2006р. на підставі угод и від 21.09.2006р. також був укладени й договір про відступлення п рав за договором іпотеки, за я ким ВАТ „МТБ” згідно з ст. 24 ЗУ „ Про іпотеку” відступив ФОП ОСОБА_4 всі права іпотекоде ржателя за іпотечним договор ом від 11.03.2005р., укладеним між ВАТ „МТБ” (правонаступник ВАТ АБ „Приватінвест”) та ВАТ „Вели колепетиський маслозавод” в забезпечення виконання зобо в' язань позичальника за кре дитним договором №03/132-К від 02.03.200 5р. Цей договір був посвідчени й нотаріально.

ВАТ „Великолепетиськ ий маслозавод” оспорило угод у про переведення боргу та ві дступлення права вимоги від 21.09.2006р. в судовому порядку, вима гаючи визнання її недійсною на підставі ст. 215 ЦК України та у зв' язку з порушенням прав та інтересів позивача, що вир азилось у позбавленні ВАТ „В еликолепетиський маслозаво д” належних йому активів, в да ній справі - нерухомого майн а, комплексу будівель і спору д по вул. Дімітрова, 50, в смт Вел ика Лепетиха, Великолепетись кий район Херсонської област і.

Місцевий господарськ ий суд ухвалив правильне ріш ення про задоволення позову ВАТ „Великолепетиський масл озавод”, визнавши недійсною угоду про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р. з підстав, визначени х мотивувальною частиною ріш ення від 21.09.2010р., що оскаржуєтьс я відповідачами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господар ський суд за наявними у справ і і додатково поданими доказ ами повторно розглядає справ у. Додаткові докази приймают ься судом, якщо заявник обґру нтував неможливість їх подан ня суду першої інстанції з пр ичин, що не залежали від нього . Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апе ляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованіст ь рішення місцевого господар ського суду у повному обсязі . В апеляційній інстанції не п риймаються і не розглядаютьс я вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інста нції.

Суд апеляційної інст анції в цілому погоджується з юридичною оцінкою фактични х обставин справи, наведеною в оскарженому судовому акті , та зазначає, що суд першої ін станції дійшов вірного висно вку стосовно відсутності пі дстав для визнання спірної у годи фіктивною, позаяк факти чне виконання усіх домовлено стей сторонами ( в даному випа дку - у вигляді сплати ФОП 573900, 68грн. ВАТ „МТБ” та передачі ос таннім усіх документів, з яки х випливає передане ФОП прав о вимоги за актом від 21.09.2006р.) вик лючає кваліфікацію оспорюва ного правочину як фіктивного . Водночас слід визнати обґру нтованим твердження суду про відсутність ознак фіктивнос ті угоди у зв' язку з її подал ьшим використанням у цивільн ому обігу як підстави набутт я права власності на майно.

В останньому випадку йдеться, зазвичай, про удаван ість угоди, зміст якої як удав аної визначається за ст.235 ЦК У країни.

Колегія суддів конст атує, що встановивши відсутн ість ознак фіктивності в осп ореній угоді про переведення боргу та відступлення права вимоги від 21.09.2006р., місцевий гос подарський суд правомірно пр оаналізував цю угоду на пред мет її відповідності законод авству та наявності підстав для визнання її недійсною зг ідно з ч.1 ст. 203 ЦК України. Поруш ення норм процесуального пра ва, на чому наполягають скарж ники, в даному випадку не мало місця, позаяк в питанні перев ірки угоди на предмет її дійс ності за позовом сторони уго ди або іншої зацікавленої ос оби суд не може бути пов' яза ний виключно межами правових підстав позову і за відсутно сті спеціальних підстав для визнання правочину недійсни м вправі дослідити відповідн ість угоди законодавству. Пр авильність вирішення спору п о суті не може залежати від не доліків обґрунтування позов них вимог та невдосконалост і юридичної кваліфікації під став позову, протилежне свід чило би про порушення судом с т.6 Ковенції про захист прав лю дини і основоположних свобод ( за якою кожен має право на сп раведливий і публічний розгл яд його справи упродовж розу много строку незалежним і бе зстороннім судом, встановлен им законом, який вирішить спі р щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або вс тановить обґрунтованість бу дь-якого висунутого проти нь ого кримінального обвинувач ення), принципу верховенства права (ст. 6 ЗУ „Про судоустрій і статус суддів”).

Так, навівши зміст пол ожень ст. 378 ЦПК України, за якою у разі вибуття однієї із стор ін виконавчого провадження з а поданням державного викона вця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступн иком, суд першої інстанції ці лком слушно звернув увагу на те, що за спірною угодою виход ячи з її змісту відступлено п раво вимоги виконання судово го рішення суду від 29.05.2006р. № 2-367/2006р . До дати укладення спірної уг оди таке право належало ВАТ „ МТБ”, котрий після набрання н азваним рішенням законної си ли мав набути статусу стягув ача у виконавчому провадженн і, а до пред' явлення виконав чого листа до виконання пере бував у статусі стягувача за рішенням суду і мав право вим агати добровільного виконан ня судового рішення, котре є о бов' язковим до виконання зг ідно із ст. 129 Конституції Укра їни, ст. 14 ЦПК України.

Рішенням Великолепет иського районного суду від 29.0 5.2006р. по справі №2-367/2006р., залишеним без змін ухвалою апеляційно го суду Херсонської області від 20.07.2006р., ухвалено стягнути н а користь ВАТ „МТБ” соліда рно з ВАТ „Великолепетись кий маслозавод” та поручител я ОСОБА_7 573900,68грн., у т.ч. 556033,97грн . боргу за кредитним договоро м.

Безпосереднє застере ження в оспорюваній угоді пр о відступлення права вимоги боргу згідно рішення Вели колепетиського районного су ду від 29.05.2006р. №2-367/2006р. виключає правомірність передачі ВАТ „МТБ” права вимоги боргу за ц им рішенням третій особі (ФОП ОСОБА_4) виключно від ВА Т „Великолепетиський маслоз авод”, позаяк солідарна ві дповідальність основного бо ржника та поручителя, встано влена судовим рішенням, не мо же бути змінена домовленістю стягувача з третьою особою, щ о й відбулося внаслідок укла дення спірної угоди. Адже в ін шому випадку в порушення ст. 12 9 Конституції України та ст.14 Ц ивільного процесуального ко дексу України солідарний бор жник за рішенням суду (поручи тель) фактично звільняється від обов' язку виконати це р ішення.

Відповідно до ст. 37 Цивільного процесуального кодексу України у разі смерт і фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кред итора чи боржника у зобов'яза нні, а також в інших випадках з аміни особи у відносинах, щод о яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаст упника відповідної сторони а бо третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу. У сі дії, вчинені в цивільному п роцесі до вступу правонаступ ника, обов'язкові для нього та к само, як вони були обов'язков і для особи, яку він замінив.

Виходячи з викладе ного станом на 21.09.2006р. за відсут ності виконавчого проваджен ня з виконання рішення район ного суду від 29.05.2006р. по справі № 2-367/2006р. заміна кредитора у право відносинах, встановлених суд овим рішенням, могло відбути ся виключно в порядку процес уального правонаступництва за ст.37 ЦПК України, а не за пра вилами ст. 512 ЦК України, що регу лює заміну кредитора у зобов ' язанні в матеріально-право вих правовідносинах.

Відтак, відступле ння права вимоги на стадії ви конання судового рішення за ст.512 ЦК України не може бути ре алізовано стягувачем за ріше нням суду і відбувається в по рядку ст. 37 ЦПК України (або в по рядку ст. 378 ЦПК України, якщо ві дкрите та триває виконавче п ровадження).

Судом апеляційної ін станції встановлено, що вико навчий лист №2-367/2006р., виданий 15.08.20 06р., був пред' явлений ВАТ „МТ Б” до виконання тільки 19.08.2009р. т а у відкритті за ним виконавч ого провадження було відмовл ено постановою відділу ДВС В еликолепетиського РУЮ Херсо нської області від 20.08.2009р.

Виходячи з викладеного, ко легія суддів констатує помил ковість посилань місцевого г осподарського суду на невідп овідність спірної угоди ст. 378 ЦПК України та ч. 4 ст. 11 ЗУ «Про в иконавче провадження»за їх б езпредметністю, проте відпов ідний висновок суду по суті в ирішеного питання є правильн им, а допущена помилка обмежу ється неврахуванням обстави ни укладення спірної угоди н а стадії виконання судового рішення, але за відсутності в ідкритого виконавчого прова дження з примусового виконан ня цього рішення.

Викладені обставини свідч ать про невідповідність оспо реної угоди від 21.09.2010р. вимогам ст. 37 ЦПК України.

Стосовно невідпові дності оспореної угоди закон одавству, що регулює кредитн і відносини, банківську діял ьність, яку встановив місцев ий господарський суд, визнав ши цю угоду недійсною на підс таві ч.1 ст.203 ЦК України за її су перечністю актам цивільного законодавства (ст.ст.19, 47 ЗУ „Пр о банки і банківську діяльні сть”, ч.3 ст. 5 ЗУ „Про фінансові послуги та державне регулюва ння ринків фінансових послуг ”), колегія суддів зазначає та ке.

Суд першої інстанції дійшов згаданого висновку, с пираючись на нормативне обґр унтування тези про те, що зако нодавством заборонено іншим , ніж банківська установа, осо бам бути кредитором у віднос инах банківського кредиту.

За переконанням судо вої колегії зміст спірної уг оди взагалі не надає підстав вважати, що домовленість сто рін полягала саме і безпосер едньо у заміні кредитора в зо бов' язаннях, що випливають з кредитного договору №03/132-К ві д 02.03.2005р. Застереження в тих пун ктах угоди, що мають ключове з начення для визначення її пр авової природи, стосовно від ступлення ВАТ „МТБ” права ви моги згідно рішення суду та відсутність прямої вказ івки на передачу усіх прав кредитора за кредитним до говором ФОП ОСОБА_4 усуває аргументи на користь виснов ку про заміну кредитора за кр едитним договором згідно з п .1 ч.1 ст. 512 ЦК України та перехід до ФОП прав первісного креди тора у відповідних зобов' яз аннях.

Переконливим доказом обґрунтованості такої позиц ії є наявні у матеріалах спра ви додаткові угоди до догово ру від 21.09.2006р., датовані 02.09.2008р. та 09. 08.2010р. За першою додатковою уго дою відповідачі вже після фактичного повного виконанн я самої угоди від 21.09.2006р. вчинил и спробу усунути хибність її положень, доповнивши угоду у мовою про перехід до ФОП ОСОБА_4 всіх прав кредитора за кредитним договором. За до датковою угодою від 09.08.2009р. стор они внесли зміни до угоди від 21.09.2006р., виключивши з її назви та тексту переведення боргу та включивши умову набутт я ФОП права вимоги за кредитн им договором №03/132-К від 02.03.2005р., за значивши метою внесення цих змін виправлення технічних п омилок та роз' яснення і тлу мачення угоди. Втім, жодного з начення для даної справи ці д одаткові угоди не мають, оскі льки вчинені відповідачами п ісля фактичного повного вико нання угоди від 21.09.2006р. та наста ння у зв' язку з її укладення м інших правових наслідків, т обто вони не спроможні встан овлювати, змінювати або прип иняти права та обов' язки за оспореною угодою.

Правовий аналіз зміс ту оспореної угоди про перев едення боргу та відступлення права вимоги не може вважати сь повним, якщо оминути уваго ю зміст пунктів 1,.3 угоди в сист емному зв' язку з її назвою т а іншими положеннями. Колегі я суддів з цього приводу відз начає, що за домовленістю сто рін відступленню права факти чно передувало переведення н а ФОП ОСОБА_4 боргу ВАТ „Ве ликолепетиський маслозавод ” за рішенням суду від 29.05.2006р., що безпосередньо випливає з назви угоди та змісту пункту 3.

Але переведення бор гу за ст. 520 ЦК України є правочи ном, в силу якого первісний бо ржник (позивач) за згодою кред итора (ВАТ „МТБ”) має перевест и свій обов' язок на нового б оржника (ФОП), проте в угоді ві д 21.09.2010р. кредитор перевів об ов' язок боржника на нового боржника за домовленістю між ними та без відома боржника .

Таким чином суб' єкт ний склад оспореної угоди в ч астині переведення боргу та її зміст не відповідають інс титуту переведення боргу, то бто суперечать ст. 520 ЦК Україн и.

Підсумовуючи викладе не, судова колегія констатує відсутність у зв' язку з укл аденням оспореної угоди факт ичних обставин, з якими госпо дарський суд першої інстанці ї пов' язав визнання цієї уг оди недійсною згідно з ч.1 ст. 203 ЦК України, а саме - порушенн я ст.ст. 19, 47 ЗУ „Про банки і банкі вську діяльність”, ст. 5 ЗУ „Пр о фінансові послуги та держа вне регулювання ринків фінан сових послуг”.

Натомість, судом апел яційної інстанції встановле на невідповідність угоди ст. 520 ЦК України та ст. 37 ЦПК Україн и, отже наявність тих обстави н, з якими норми ч.ч. 1, 3 ст.215 ЦК Укр аїни пов' язують визнання пр авочину недійсним на підстав і ч.1 ст. 203 ЦК України.

Твердження скаржникі в стосовно непорушення оспо реною угодою прав та інтерес ів позивача у зв' язку з тим, щ о він не є стороною угоди, не в раховують зміст ч.3 ст. 215 ЦК Укр аїни, яка надає право не сторо ні правочину оспорити його д ійсність на підставах, встан овлених законом. Охоронювани й законом інтерес позивача п олягає в намаганні усунути з спірних правовідносин таку підставу претензій відповід ача-2 на майно, що перебувало в іпотеці ВАТ „МТБ”, як оспорен а угода від 21.09.2006р., укладенням я кої опосередкована протипр авна передача ФОП ОСОБА_4 заставленого нерухомого май на з набуттям останньою прав , іпотекодержателя відповідн о до договору про відступлен ня прав за договором іпотеки від 21.09.2006р.

Відхиляються також і посилання на рішення господ арського суду Херсонської об ласті по справі №14/167-ПД-09 від 15.09.200 9р., оскільки в розгляді цієї с прави ВАТ „Великолепетиськи й маслозавод” участі не прий мало та стороною спору або уч асником процесу зі статусом третьої особи не було. Назван е судове рішення, як правильн о зазначено судом першої інс танції, не встановлювало фак тів, які б мали преюдиційне зн ачення для даної справи в кон тексті положень ч.2 ст. 35 ГПК Укр аїни.

Аналогічно, безпідст авними є вимоги апелянтів пр о припинення провадження у с праві за п.2 ч.1 ст.80 ГПК України з огляду того, що даний спір за своїм суб' єктним складом не є тотожнім спору, що розгляда вся в межах справи №14/167-ПД-09.

Інші доводи скаржник ів спростовуються вищевикла деними висновками апеляційн ого суду та у своїй сукупност і підставою для скасування о скарженого судового акту слу гувати не спроможні.

Незважаючи на допуще ні судом першої інстанції по милки у застосуванні норм ма теріального права, колегія с уддів дійшла висновку, що міс цевий господарський суд прий няв правильне по суті рішенн я, вирішив спір відповідно до фактичних обставин справи, о бґрунтовано та на законних п ідставах визнав спірну угоду про переведення боргу та від ступлення права вимоги недій сною з підстав її невідповід ності закону.

Відповідно до п. 32 Інфо рмаційного листа Вищого госп одарського суду України від 13.08.2008 р. N 01-8/482 „Про деякі питання за стосування норм Господарськ ого процесуального кодексу У країни, порушені у доповідни х записках про роботу господ арських судів у першому півр іччі 2008 року”, якщо помилка міс цевого господарського суду у застосуванні норм матеріаль ного права не вплинула на заг альну правову оцінку обстави н справи та на правильність с удового висновку що до виріш ення спору, то у суду апеляцій ної інстанції немає підстав для скасування відповідного судового рішення. Водночас а пеляційний господарський су д у мотивувальній частині св оєї постанови не лише вправі , а й повинен зазначити власну правову кваліфікацію спірни х відносин та правову оцінку обставин справи.

На підставі вищенаве деного, колегія суддів залиш ає оскаржене рішення господа рського суду Херсонської обл асті від 21.09.2010р. без змін, апеляц ійні скарги відповідачів - б ез задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 ГП К України, колегія суддів -

Постановила:

Апеляційні скарги з алишити без задоволення, ріш ення господарського суду Хер сонської області від 21.09.2010р. - б ез змін.

Постанова в поряд ку ст. 105 ГПК України набирає за конної сили з дня її прийнятт я. Постанова суд у апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційном у порядку до Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя М.А. Мишкіна

Суддя В.Т. Пироговський

Суддя М.А. Мирошниченко