Ухвала

від 22.04.2025 по справі 761/37753/24

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/37753/24

Провадження № 2-з/761/154/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Харечко О.В.,

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - адвоката Будьонного Віталія Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал», ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним,

в с т а н о в и в :

У березні 2025р. на адресу суду повернулись матеріали справи №761/37753/24 із Київського апеляційного суду, після перегляду ухвали судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024р.

Так, ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 14 жовтня 2024р. було ухвалено повернути заяву представника АТ КБ «Приватбанк» - адвоката Будьонного В.С. про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Агрокомерціал», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними - заявнику.

Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2025р. вищезгадану ухвалу було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

У своїй заяві, представник позивача просив суд забезпечити позов шляхом:

-накладення арешту на транспортний засіб марки «Nissan», модель «Juke», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 ;

-накладення арешту на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , який зареєстрований за ОСОБА_1 .

Свою заяву представник позивача мотивував тим, що станом на момент подачі відповідної заяви до суду, предметом позову було визнання договорів купівлі продажу вищезгаданих транспортних засобів недійсними (фраудаторними), оскільки такі вчинені відповідачами на шкоду кредитору (позивачу), а тому, на переконання сторони позивача, невжиття заходів забезпечення позову вищезазначеним шляхом може ускладнити або унеможливити реальне виконання рішення суду.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 листопада 2024р. позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Агрокомерціал», ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання договорів купівлі-продажу транспортних засобів недійсними, ухвалено роз`єднати в окремі самостійні провадження:

-за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Агрокомерціал», ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним;

-за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ТОВ «Агрокомерціал», ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» (розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до пп. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; абороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 3 ст. 150 ЦПК України).

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019р. у справі №826/10936/18.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод «Право на ефективний засіб юридичного захисту» встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, предметом позову є визнання договору купівлі-продажу транспортного засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 недійсним (фраудаторним).

Відповідно до актуальних відомостей, які надані Головним сервісним центром МВС на запит суду, транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 належить на праві власності ОСОБА_1 .

Обраний вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки арештоване майно фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлено на охорону матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, і не є обмеженням права власності особи в повній мірі та носить тимчасовий характер.

З огляду на викладені обставини, суд погоджується з доводами заяви позивача про забезпечення позову про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

З урахуванням встановлених обставин, предмету спору і змісту заявлених вимог, характеру взаємовідносин сторін по справі, суд, зважаючи на те, що в разі задоволення позовних вимог, виконання такого рішення може бути ускладненим або неможливим, вважає необхідним задовольнити заяву про забезпечення позову частково та в порядку забезпечення позову накласти арешт на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова номер кузова НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

При цьому, в решті заяви слід відмовити, оскільки, беручи до уваги те, що позовні вимоги було судом роз`єднано, вирішення питання щодо накладення арешту на транспортний засіб марки «Nissan», модель «Juke», державний номерний знак НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_3 є процесуально не можливим в межах розгляду цієї справи.

Керуючись ст.ст. 149 - 154, 259, 260, 353, 354 ЦПК України; Постановою Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд, -

у х в а л и в :

Заяву представника Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» - адвоката Будьонного Віталія Сергійовича про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомерціал», ОСОБА_1 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_2 , про визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу недійсним - задовольнити частково.

Накласти арешт на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», державний номерний знак НОМЕР_3 , номер кузова номер кузова НОМЕР_4 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

В решті заяви - відмовити.

Дані про стягувача: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ: 14360570, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 1Д).

Дані про боржника: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову - три роки.

Ухвалу суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено законом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Суддя: