Ухвала

від 17.04.2025 по справі 705/2225/25

ХРИСТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №705/2225/25

1-кс/705/570/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2025 року м.Умань

Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1

при секретарі судових засідань ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Умань Черкаської області подане старшим слідчим СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №12025250320000516 від 14.04.2025 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Новодружеськ Лисичанського району Луганської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, є особою з 2-ю групою інвалідності з дитинства, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України,

У С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Уманського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, яке погоджене прокурором Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що проведеним досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , діючи умисно, достовірно знаючи, що будівля, яка забезпечує діяльність органу державної влади, а саме Управління праці та соціального захисту населення Уманської міської ради, ЄДРПОУ 03195808, та розташована за адресою: вул. Садова, 9/5, м. Умань, Черкаська обл., не замінована, 14.04.2025 о 10 годин 22 хвилини, за допомогою власного мобільного телефону марки «MEIZU MGS» модель 712Н, IMEI1: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , з абонентським номером оператору ПрАТ «Київстар» НОМЕР_3 , зателефонував на єдиний телефонний номер системи екстреної допомоги населення «112» та в усній формі повідомив про замінування вищевказаної будівлі, яка забезпечує діяльність органу державної влади, чим здійснив завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян та знищення будівлі шляхом вибуху.

14.04.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України, за фактом завідомо неправдивого повідомлення про підготовку вибуху, який загрожує загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками, якщо об`єктом завідомо неправдивого повідомлення стала будівля, що забезпечує діяльність органів державної влади.

15.04.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

Причетність ОСОБА_4 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується сукупністю зібраних у кримінальному провадженні доказів.

В якості підстав застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 зазначає наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді - тримання під вартою, терміном на 60 діб з можливістю внесення застави, що відповідає 20 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить у грошовому виразі 60560,00 грн.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив суд застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням йому мінімального розміру застави. Зазначила, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, враховуючи його особу та характер правопорушення, наявні ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки усвідомлює, що за вчинене діяння йому загрожує покарання до восьми років позбавлення волі. Крім того, враховуючи, що на цей час в Україні введено військовий стан, а підозрюваний є інвалідом ІІ групи, а тому не має обмежень щодо перетину кордону. Також він може незаконно впливати на свідків, з метою зміни їх показів на його користь. У зв`язку з наявними ризиками належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена лише запобіжним заходом у виді тримання під вартою.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти застосування до її підзахисного запобіжного заходу у виді тримання під вартою оскільки, на її думку, матеріали провадження містять дані про наявне у психічне захворювання, а також надала медичне направлення ОСОБА_4 на стаціонарне лікування від 30.01.2025, а тому вважає, що наявні підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. У зв`язку з цим вважає, що застосування до ОСОБА_4 тримання під вартою буде порушувати права її підзахисного та негативно вплине на його здоров`я, просила врахувати, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІ групи з дитинства, а тому можливим запобіжним заходом відносно останнього може бути поміщення до спеціального закладу з надання психіатричної допомоги та проведення йому курсу стаціонарного лікування.

В судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника. Також не заперечував, що дійсно здійснив телефонний дзвінок про замінування закладу. Вважає, що до таких дій його спровокувала сварка з його мамою через гуманітарну допомогу, тому він і зателефонував до поліції.

Слідчий суддя, вислухавши думку осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, вивчивши матеріали клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінює в сукупності такі обставини, як вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан; наявність судимостей; а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Уманського РУП ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні за № 12025250320000516 від 14.04.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

14.04.2025 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України, та 15.04.2025 йому повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.

Копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, у відповідності до ч. 2 ст. 184 КПК України, підозрюваному ОСОБА_4 та його захиснику вручені своєчасно.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст. ст. 183, 184 КПК України.

Слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Відповідно до п. «С» ч. 1 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950), КПК України для обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.

В наданому на розгляд слідчого судді клопотанні про застосування запобіжного заходу - тримання під вартою, та доданих до нього матеріалах доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України. Аналіз змісту наданих слідчому судді доказів, з огляду на їх вагомість та взаємозв`язок, дає підстави вважати, що обставини, з якими пов`язані події кримінального правопорушення, у своїй сукупності свідчать про об`єктивність обґрунтованості підозри на даній стадії досудового розслідування.

Обставинами та доказами обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.259 КК України є: рапорт з чергової частини Уманського РУП ГУНП в Черкаській області; протокол огляду місця події від 14.04.2025; протокол затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 14.04.2025 та його особистого обшуку; протокол огляду предметів від 14.04.2025, а саме мобільного телефону ОСОБА_4 ; показання свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими матеріали кримінального провадження у їх сукупності.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя на підставі наданих матеріалів враховує те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні в період введеного в Україні воєнного стану умисного тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до восьми років, не одружений, не працюючий, не має постійних джерел доходів, тобто у нього відсутні достатньо міцні соціальні зв`язки. Встановлені обставини в сукупності свідчать про достатньо небезпечну антисоціальну поведінку ОСОБА_4 та неприйняття ним загально визнаних у суспільстві правил поведінки та моральності, оскільки обставини інкримінованого йому злочину є резонансними та такими, що призводять до високого ризику небезпеки, порушують звичайний ритм життя значної кількості громадян та нормальну роботу органів державної влади в період воєнного стану в країні. Крім того, наявність інвалідності ІІ-ї групи не виключає можливість вільного перетину кордону підозрюваним, що вказує на достатньо високу вірогідність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також, слідчий суддя вважає доведеним ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків з метою дачі показів на його користь, що порушить подальший хід досудового розслідування, тому обрання відносно нього іншого запобіжного заходу, що не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Отже матеріалами клопотання та доведені прокурором доведено згідно ст.ст.177-178 КПК України мета та підстави застосування запобіжного заходу з урахуванням тих обставин, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу. Також доведено, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів на даному етапі досудового розслідування не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Слідчий суддя не бере до уваги посилання захисника на наявність у підозрюваного психічного захворювання, а також медичного направлення на госпіталізацію для стаціонарного лікування у закладі з надання психіатричної допомоги, як підставу для неможливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою та необхідність здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, оскільки вказані обставини не зменшують суспільну небезпеку кримінального правопорушення, у вчиненні якого на вказаному етапі підозрюється ОСОБА_4 , та не виключають наявних ризиків.

Крім того, з урахуванням приписів ст.503 КПК України, у разі, якщо під час досудового розслідування будуть встановлені підстави для здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру, слідчий, прокурор виносить постанову про зміну порядку досудового розслідування і продовжує його згідно з правилами, передбаченими главою 39 Кримінального процесуального кодексу України. Однак станом на момент розгляду даного клопотання ні слідчим, ні прокурором рішення про зміну порядку досудового розслідування не приймалось, а вирішення питання здійснення кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру відносно підозрюваного на даному етапі не входить до повноважень слідчого судді.

Згідно положень ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, визначає розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, згідно яких розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що встановлюється станом на 01 січня поточного року.

Станом на 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3028 гривень.

Враховуючи особу підозрюваного, тяжкість та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, майновий стан ОСОБА_4 , а також наявні ризики, визначення підозрюваному мінімальному розміру застави, передбаченого при вчиненні тяжкого злочину, відповідатиме меті застосування запобіжного заходу та не буде завідомо непомірним для підозрюваного, а тому слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 грн., оскільки такий розмір може достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Також, у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_4 з-під варти в зв`язку з внесенням застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 193-197, 309, 395 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів.

Строк дії ухвали закінчується 12.06.2025.

Визначити ОСОБА_4 заставу - 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, після внесення якої підозрюваний (обвинувачений) звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного (обвинуваченого) під вартою.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали, у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок з наступними реквізитами: отримувач - ТЕРИТОРІАЛЬНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СУДОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ УКРАЇНИ У ЧЕРКАСЬКІЙ ОБЛАСТІ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26261092, МФО 820172, р/р UA888201720355269002000003652 в ДКСУ у м. Київ.

У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покласти на нього на строк 2 місяці наступні процесуальні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

2) не відлучатися з міста Умань Черкаської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, крім випадків необхідності їхньої участі при проведенні слідчих дій.

Роз`яснити, якщо підозрюваний не виконає покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави та слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні.

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1