Рішення

від 09.01.2008 по справі 29/356

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29/356

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.01.08 р.                                                                               Справа № 29/356                               

Суддя господарського суду Донецької області Гаврищук Т.Г.

при секретарі судового засідання Пашко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Донецькоблененрго” в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС м. Дебальцеве

до відповідача:  Товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал–с плюс” м. Шахтарськ

про стягнення 2179,55 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Антохов Є.Ю. – довір.

від відповідача – не з'явився

Суть справи :

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Донецькоблененрго” в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС, звернувся до господарського суду з позовною вимогою до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал–с плюс” про стягнення 2179,55 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на понесені витрати, у зв'язку із переадресуванням вагонів №№ 66022401, 66941154, 66577511, 66730342, 60917333 помилково направлених  відповідачем на його адресу.

У зв'язку із нез'явленням в засідання представника відповідача, розгляд справи відкладався, про що відповідач був належним чином повідомлений шляхом направлення  відповідної ухвали за його адресою.

Відповідач відзив не надав, в судове засідання знов не з'явився, в зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до вимог ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Кристал–с плюс” звернувся до позивача з листом № 50 від 28.03.2006 р., яким просив переадресувати помилково направлені  в адресу останнього  вагони з вугіллям марки ТР (0-200) №№ 66022401, 66941154, 66577511, 66730342, 60917333 за залізничними квитанціями №№ 52633069, 52633070, 52633071, 52633086, 52633087 по реквізитам: одержувач – ТОВ “Кристал–с плюс”, 86211, м. Шахтарськ, Донецької області, вул. Леніна, 71, код підприємства – 1017, станція призначення – Розсипне, Донецької залізниці, код станції - 504108. У цьому листі відповідач зазначив, що він гарантує позивачеві оплату залізничного тарифу та інших витрат, пов'язаних з переадресуванням цих вагонів .

Позивачем наведені вагони з вугіллям марки ТР (0-200) 30.03.2006р. були переадресовані відповідачеві за вказаною адресою, що засвідчується квитанціями про приймання вантажу №№ 51793141, 51793142, 51793140, 51793143, 51793145.

Донецькою  залізницею було нараховано позивачеві: за відомістю № 036069 плату за користування наведеними вагонами згідно Правил користування вагонами і контейнерами, затв. наказом Міністерства транспорту України № 113 від 25.02.1999 р., в сумі 2693,16 грн. (з урахуванням ПДВ), за накопичувальною карткою № 30.03.063 - 2791,14 грн. (з урахуванням ПДВ) за переадресування вантажу, за квитанціями про приймання вантажу №№ 51793141, 51793142, 51793140, 51793143, 51793145 провізна плата – 5211,60 грн.( з урахуванням ПДВ). Загальна сума склала 10695,90 грн.

Наведені суми були списані з особового рахунку позивача по Єдиному ТехПД, що засвідчується відповідним переліком ТехПД № 18 за 31.03.2006 р..

Рахунок-фактура позивача № 190 від 26.04.2006р. на оплату витрат, у зв'язку із переадресуванням вагонів, на загальну суму 10695,90 грн. відповідачем в повному обсягу не оплачена, заборгованість складає 2179,55 грн.

Відповідач свої зобов'язання по оплаті витрат на переадресування  вагонів належним чином не виконав,  сума 2179,55грн. не була перерахована позивачеві.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За приписами ст. 174 цього кодексу  господарські зобов'язання можуть виникати: у тому числі  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Статтею 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при  здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом .

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до вимог ст. 625 наведеного Кодексу боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання . Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків.

Згідно із ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушника господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

З урахуванням вищевикладеного вимоги позивача про стягнення 2179,55 грн. підлягають задоволенню.

Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 173, 174, 175, 193, 216 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Відкритого акціонерного товариства “Донецькоблененрго” в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС до Товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал–с плюс” про стягнення 2179,55 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Кристал–с плюс” (86211, м. Шахтарськ, Донецької області, вул. Леніна, 71, п/р 26005301666521 в філії Відділення “Промінвестбанку України” в м. Шахтарськ, МФО 334613, ЄДРПОУ 32516010, свідоцтво № 06800259, ІНН 325160105276) на користь Відкритого акціонерного товариства “Донецькоблененрго” в особі структурної одиниці Миронівської ТЕС (84791, м. Дебальцеве, Донецької області, вул. Леніна, 43, р/р № 26001301636342 у відділенні ПІБ м. Єнакієве, МФО 334215, ЄДРПОУ 05470978) суму – 2179,55 грн.,  витрати по сплаченому держмиту у сумі 102,00 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.

Суддя                                                                         Гаврищук Т.Г.