Постанова

від 22.04.2025 по справі 947/16237/24

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3050/25

Справа № 947/16237/24

Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Вадовської Л.М., Сегеди С.М.,

з участю секретаря Громовенко А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвокатаГапонець АнниАнтонівни,представника ОСОБА_1 на ухвалуКиївського районногосуду м.Одеси від06листопада 2024 року про залишення позову без розгляду, постановлену під головуванням судді Літвінової І.А., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особа Фермерське господарство «Прилуцький»про визнання договору позикита договорупоруки недійсними, -

в с т а н о в и в:

У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особа Фермерське господарство «Прилуцький»про визнання договору позикита договорупоруки недійсними.

Ухвалою Київського районногосуду м.Одеси від06листопада 2024 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

Не погодившисьзухвалоюсуду, адвокатГапонець А.А.,представник ОСОБА_1 , звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги, апелянт зазначає, що суд першої інстанції залишаючи позов без розгляду, дійшов помилкового висновку про те, що позовна заява від імені заінтересованої особи подана особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відзиву до суду надано не було.

Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду судового рішення.

Протоколом автоматизованого розподілу від 21 листопада 2024 року визначений склад колегії суддів під головуванням судді Заїкіна А.П. для розгляду справи (а.с. 207).

Ухвалою Одеського апеляційного суд від 25 листопада 2024 року провадження за апеляційною скаргою адвокатаГапонець А.А.,представника ОСОБА_1 було відкрито (а.с. 209).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 17 грудня 2024 року справа призначена до розгляду (а.с. 215).

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №122/0/15-25 від 28 січня 2025 року суддю ОСОБА_3 було звільнено з посади у зв`язку з поданням заяви про відставку (а.с. 231).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 03 лютого 2025 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. (а.с. 232).

Відповідно до протоколу повторного розподілу справи за допомогою автоматизованої системи документообігу суду від 10 лютого 2025 року цивільна справа передана головуючому-судді (суддя-доповідач) Комлевій О.С. зі складом колегії суддів, з урахуванням навантаження на суддів Одеського апеляційного суду (а.с. 234).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 12 лютого 2025 року цивільна справа за апеляційною скаргою адвокатаГапонець А.А.,представника ОСОБА_1 прийнята до провадження та призначена до розгляду на 22 квітня 2025 року (а.с. 235).

В судове засідання призначене на 22 квітня 2025 року представник Фермерського господарства«Прилуцький» не з`явився, був сповіщений належним чином (а.с. 236а).

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її учасників.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення адвокатаГапонець А.А.,представника ОСОБА_1 , адвоката Покрови Л.Ю., представника ОСОБА_2 , перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України,судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону, з огляду на наступне.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що у травні 2024 року адвокат Гапонець А.А. на підставі ордера, в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 ,третя особа Фермерське господарство «Прилуцький»про визнання договору позикита договорупоруки недійсними, в якому просила:

- визнати недійсним договір позики, який підписаний 18 січня 2022 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ;

- визнати недійсним договір поруки від 18 січня 2022 року, який підписаний ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Прилуцький» в особі голови Прилуцького М.О.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 21 травня 2024 року було відкрито провадження у справі з зазначенням про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2024 року справа призначена до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.

01жовтня 2024 року від адвоката Покрова Л.Ю, представника ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про залишення позову без розгляду.

Залишивши без розгляду позовну заяву на підставі пункту 2 частини 1статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не наділений процесуальною правосуб`єктністю щодо звернення до суду із вимогою про визнання недійним договору поруки, а ОСОБА_4 не є представником ФГ «Прилуцький», яке наділене процесуальною правосуб`єктністю щодо звернення до суду із вимогою про визнання недійним договору поруки.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини 1статті 257 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Відповідно до частин 1, 3статті 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 2 статті 175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Відповідно до частини 7 статті 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (частина 1 статті 58 ЦПК України).

Апеляційний суд зауважує, що застосування судом правових норм й вчинення дій, що мають юридичне значення, повинно відбуватись із урахуванням обставин конкретної справи та забезпеченням ефективного захисту прав, свобод та законних інтересів. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

Відповідно до частини 1статті 58 ЦПК Українисторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Частиною 1статті 60 ЦПК Українивизначено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно пункту 2 частини 4статті 62 ЦПК Україниповноваження адвоката як представника підтверджуються зокрема ордером, виданим відповідно доЗакону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Як вбачається з матеріалів справи адвокат Гапонець А.А., в інтересах ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, та на підтвердження її повноважень на представництво інтересів ОСОБА_1 надала до суду ордер (а.с. 1ж).

При цьому, суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач просив у позові визнати не тільки договір поруки, а договір позики, який укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 недійсними.

Також суд першої інстанції не взяв до уваги, що в якості третьої особи позивачем було зазначено Фермерське господарство «Прилуцький».

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічні правові висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах містяться в постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року в справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Згідно частини 1статті 10 ЦПК Українисуд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає непропорційним втручанням у захищене гарантіямистатті 4 ЦПК Українитастатті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод1950 року право на доступ до суду. У даному випадку суд не дотримався справедливого балансу публічних та приватних інтересів та з порушенням вимогстатті 2 ЦПК Українищодо завдань цивільного судочинства залишив позов без розгляду.

Аналізуючи фактичні обставини справи, вимоги процесуального права, апеляційний суд вважає, що підстави для залишення позову без розгляду були відсутні, доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про залишення позову без розгляду з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

У відповідності до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції з передачею справи для продовження розгляду до цього ж суду, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правилами ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу адвокатаГапонець АнниАнтонівни,представника ОСОБА_1 задовольнити.

УхвалуКиївського районногосуду м.Одеси від06листопада 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 23 квітня 2025 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

Л.М. Вадовська

---

С.М. Сегеда