Рішення

від 23.04.2025 по справі 381/5385/24

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ФАСТІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД

КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

08500, м. Фастів, вул. Івана Ступака, 25, тел. (04565) 6-17-89, факс (04565) 6-16-76, email: inbox@fs.ko.court.gov.ua

2-адр/381/3/25

381/5385/24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2025 року Фастівський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Ковалевської Л.М.,

з участю секретаря Омельчук С.А.,

розглянувшиу порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про ухвалення додаткового рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2024 року задоволено повністю позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

31.12.2024 через систему «Електронний суд» представник позивача адвокат Вдовиченко Валентина Олександрівна надіслала заяву про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання розподілу судових витрат, а саме: витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2025 року заяву адвоката Вдовиченко В.О. про ухвалення додаткового рішення залишено без розгляду.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31 березня 2025 року скасовано ухвалу Фастівського міськрайонного суду Київської області від 27.02.2025 та направлено справу для продовження розгляду до Фастівського міськрайонного суду Київської області.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 10.04.2025 дана справа надійшла в провадження судді Ковалевської Л.М. та була призначена до судового засідання.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості вказаної заяви та наявності підстав для її задоволення суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 3 частини першоїстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно із частиною третьоюстатті 252 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Ухвалою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 21 листопада 2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду в порядку спрощеного провадження.

Отже, додаткове судове рішення у цій справі може бути ухвалене у порядку спрощеного провадження.

Відповідно до частини першоїстатті 132 Кодексу адміністративного судочинства Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частинами першою та сьомоюстатті 139 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Частинами першою та другою статті 16КАС України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин 1 та 2статті 134 Кодексу адміністративного судочинства Україникореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно достатті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Тобто законодавець визначив, що обов`язок доведення не співмірності витрат покладається саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами та при наявності зазначеного положення суд розглядає питання співмірності витрат.

Відповідач не скористався правом подання заперечення щодо вимог заяви про стягнення витрат на правничу допомогу та не заперечив проти поданого позивачем орієнтовного розрахунку суми судових витрат.

Суд бере до уваги, що відсутність обґрунтованого клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно обраховувати розмір витрат на правничу допомогу.

Також суд враховує, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного Суду,

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн представник позивача надав копію договору про надання правничої допомоги від 12 листопада 2024 року, копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ХМ № 000178 від 05.09.2018, копію ордеру на надання правничої допомоги серії СА №1103354 від 14.11.2024, акт виконаних робіт від 26.12.2024 (приймання-передачі наданих послуг до договору/угоди від 12.11.2024 про надання правничої допомоги, та квитанції до прибуткового касового ордера від 12.11.2024 на суму 3500 грн., та від 26.12.2024 на суму 1500 грн.

Суд враховує, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятійстатті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодуваннясуд маєвиходити з критерію реальності адвокатських витрат(встановлення їхньої дійсності та необхідності), атакож критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Взявши до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду заявником документів, їх значення для спору, заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, визначених позивачем у розмірі 5000,00 грн., суд вважає його розмір таким, що відповідає критеріям реальності та розумності стосовно складності справи; виконаними представником роботами (наданими послугами); часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих послуг та виконаних робіт в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За цих обставин суд ввважає підтвердженими витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн., які підлягають стягненню на його користь з відповідача.

Враховуючи, що при ухваленні рішення суду у цій справі суд не вирішував питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви представника позивача та наявність правових підстав для ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.132,252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Вдовиченко В.О.- задовольнити.

Ухвалити додаткове судове рішення у цій справі.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 понесені нею судові витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Додаткове судове рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарженняз моменту проголошення додаткового судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на додаткове судове рішення може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Додаткове судове рішення є невід`ємною частиною рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 26 грудня 2024 року.

Суддя Л.М.Ковалевська