Ухвала

від 25.04.2025 по справі 127/42016/24

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/42016/24

Провадження № 2/127/2181/25

У Х В А Л А

25 квітня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Бессараб Н.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні імені академіка О.І. Ющенка, за участю третьої особи Калинівського районного суду Вінницької області про оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла вище вказана позовна заява.

Дана позовна заява 22.04.2025 була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків строком не більше п`яти днів з моменту отримання копії ухвали, з наступних підстав.

Вивчивши матеріали позовної заяви та з урахуванням постанови Вінницького апеляційного суду від 09.04.2025, встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства України з таких підстав.

Предметом позову ОСОБА_1 є дві вимоги немайнового характеру:

1) визнання протиправними дії відповідача, які полягають у: необ`єктивному, невсебічному та невчасному розгляді та перевірці заяви від 09.12.2024; не забезпеченні поновлення порушених прав викладених у заяві від 09.12.2024; не повідомленні про результати перевірки заяви від 09.12.2024 та суть прийнятого рішення по її вимогам; не роз`ясненні порядку оскарження прийнятого за заявою рішення (викладене в листі відповідача №01-2-24/2343 від 11.12.2024); не організування та не перевірення стану розгляду заяви від 09.12.2024; не перевірення фактів, викладених у заяві від 09.12.2024; не прийняття відповідачем в особі лікаря-психіатра рішення про проведення викладеного в заяві від 09.12.2024 огляду чи його не проведення; ненадання запитуваної в запиті від 12.12.2024 інформації про те, чи викладено у заяві від 09.12.2024 відомості, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи вказаного у заяві тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність; ненадання запитуваної в запиті від 12.12.2024 інформації про те, чи повідомлялась (направлялась) інформація про письмову заяву від 09.12.2024 особі, щодо якої вона була подана або іншим органам, установам чи закладам, що не входять до структури відповідача та кому і що саме , та в якій формі і ким; віднесення інформації викладеної в п.1 та 4 запиту від 12.12.2024 до інформації з обмеженим доступом; не зазначення у відповіді від 17.12.2024 №29/1142 на запит від 12.12.2024 порядку оскарження відмови в задоволенні запиту; не подання відповідачем в особі уповноваженого лікаря-психіатра заяви про проведення психіатричного огляду особи зазначеної в заяві від 09.12.2024 у примусовому порядку до суду (в порядку Глави 10 УЦПК України), якщо добровільно це зробити не можливо. лист (відповідь) відповідача №01-2-24/2343 від 11.12.2024 та лист (відповідь) відповідача від 17.12.2024 №29/11420;

2) зобов`язання вчинити дії: повідомити про результати перевірки заяви від 09.12.2024 та суть прийнятого рішення по її вимогам; роз`яснити порядку оскарження прийнятого за заявою рішення (викладене в листі відповідача №01-2-24/2343 від 11.12.2024); перевірити викладені в заяві від 09.12.2024 факти (щодо достатності підстав для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність); прийняти в особі лікаря-психіатра рішення про проведення викладеного в заяві від 09.12.2024 огляду, якщо викладені в ній відомості дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність; надати запитувану у запиті від 12.12.2024 інформацію про те, чи викладено у заяві від 09.12.2024 відомості, що дають достатні підстави для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність; надати запитувану у запиті від 12.12.2024 інформацію про те, чи повідомлялась (направлялась) інформація про письмову заяву від 09.12.2024 особі, щодо якої вона була подана або іншим органам, установам чи закладам, що не входять до структури відповідача та кому і що саме , та в якій формі і ким; зазначити та повідомити порядок оскарження відмови у задоволенні заяви; скасувати лист (відповідь) відповідача №01-2-24/2343 від 11.12.2024, та лист (відповідь) відповідача 17.12.2024 №29/1142, як протиправні рішення; подати в особі уповноваженого лікаря-психіатра заяву про проведення психіатричного огляду особи зазначеної в заяві від 09.12.2024 у примусовому порядку до суду (в порядку Глави 10 УЦПК України), якщо добровільно це зробити не можливо, а в заяві від 09.12.2024 достатньо підстав для обґрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона вчиняє або виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, коло платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, визначається Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру фізичною особою, ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Всупереч зазначеним вище вимогам закону позивачем до позовної заяви не додано документ, який підтверджує сплату ним судового збору в розмірі 2422,40 грн. за дві вимоги немайнового характеру згідно вимог Закону України Про судовий збір».

Разом з тим, у позовній заяві позивач клопотав про звільнення його від сплати судового збору, додавши довідку форми ОК-5 про доходи за 2023, 2024 р.р.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Положення статей ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» не містять визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи, а тому визначення майнового стану сторони процесу є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату судових витрат. Якщо через низький рівень майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом, а не обов`язком суду, який, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, що є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується клопотання.

Звільнення від сплати судового збору може мати місце за наявності виключних обставин, враховуючи, що статтею 129 Конституції України закріплено один із основоположних принципів правосуддя рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення у справах «Княт проти Польщі», «Єдамскі та Єдамска проти Польщі», від 26 липня 2005 року).

З урахуванням пункту 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» доказами, які підтверджують майновий стан сторони можуть бути, наприклад довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків, тощо.

Відповідно до наявних у матеріалах справи довідок податкової служби про доходи за 2023 та 2024 роки ОСОБА_1 отримав доходи у вказаних періодах на суму 15075 грн та 15550 грн (відповідно), а у довідці ОСК його дохід за 2024 рік становить у сумі 13325 грн.

За інформацією Козятинського управління Хмільницької філії Вінницького обласного центру зайнятості від 01.04.2024, у довідці Управління соціального захисту населення від 01.04.24 №201, у довідці ГУ Пенсійного фонду, у довідці управління соціальної політики Козятинської міської ради від 11.12.2024 №2064 ОСОБА_1 у 2023 році не перебував на обліку у відповідних органах державної влади, і будь-які виплати від них не отримував.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що надані позивачем додаткові відомості є достатніми доказами його скрутного майнового стану, а відтак підтверджують ту обставину, що він не може сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

На підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд вважав можливим зменшити розмір судового збору та визначити позивачу сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. за реквізитами: «Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050)», отримувач: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ): 37979858, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA318999980313181206000002856, код класифікації доходів бюджету: 22030101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький міський суд Вінницької області (назва суду, де розглядається справа) та надати суду оригінал платіжного документу.

24.04.2025 до суду від позивача ОСОБА_1 надійшла заява про доступ до правосуддя, відповідно до якої зазначає, що судом невірно визначно судовий збір, тому просить суд звільнити все ж таки позивача від сплати судового збору, а якщо суд принципово не бажає цього робити навіть за умов перевищення його розміру 5% доходу та судовій практиці підстав звільнення від його сплати підтвердженої матеріалами справи, то встановити розмір судового збору адекватний даній ситуації та надати (встановити) додатковий розумний достатній час для сплати встановленого судового збору (нового або попереднього незаконного), який необхідний для пошуку інших інвесторів (платників) за позивача сплатити судовий збір необхідний для доступу до суду або переконання існуючої в тому що без її грошей він втратить право на доступ до суду в таких створених умовах.

Вивчивши вказану заяву ОСОБА_1 встановлено, що позивачем не виконано вимоги ухвали від 22.04.2025, а саме позивачем не сплачено судовий збір.

Слід звернути увагу позивача, що при винесенні ухвали від 22.04.2025 про залишення позовної заяви без руху, судом було враховано висновки Вінницького апеляційного суду по даній справі щодо сплати судового збору, які викладені у постанові від 09.04.2025 і на підставі ч. 3 ст. 136 ЦПК України та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд вважав можливим зменшити розмір судового збору та визначити позивачу сплатити судовий збір у розмірі 1211,20 грн. у строк не більше п`яти днів з моменту отримання копії ухвали. Крім того, суд врахував, що постановою Вінницького апеляційного суду від 13.03.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 по даній справі було залишено без руху з підстав несплати ним судового збору врозмірі 605,60 грн. і недоліки апеляційної скарги ОСОБА_1 усунув в той же день, 13.03.2025, сплативши визначений апеляційним судом судовий збір.

Таким чином, позивач не усунув недоліки позовної заяви, на які вказував суд першої інстанції, не зазначив конкретних поважних причин, які перешкоджають позивачу усунути вказані недоліки позовної заяви, знехтувавши при цьому таким фундаментальним принципом цивільного судочинства, як добросовіснісь.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивач не усунув недоліки зазначені в ухвалі Вінницького міського суду Вінницької області від 22.04.2025, а тому позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Керуючись ст. 185, 261, 353 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Вінницької обласної клінічної психоневрологічної лікарні імені академіка О.І. Ющенка, за участю третьої особи Калинівського районного суду Вінницької області про оскарження бездіяльності та зобов`язання вчинити дії - вважати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: