Рішення

від 11.11.2011 по справі 2-104/11

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-104/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2011 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Черновського Г.В.

при секретарі Вобліковій О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в липні 2007 року звернулась до Жовтневого районного суду з позовом про поділ спільного майна подружжя, посилаючись на те що вона - ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 з 1991 року по 2008 рік. Зараз шлюб між ними розірвано на підставі рішення суду від 14.10.2008 року, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу.

Від спільного подружнього життя з відповідачем вони мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У період спільного подружнього життя з відповідачем, вони за спільні кошти сім`ї придбали нерухоме та рухоме майно, перелік та вартість якого неодноразово уточнювався позивачем відповідно до ст. 31 ЦПК України.

Відповідно до останніх позовних вимог від 04.11.2011 року позивач ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 2/3 частини будинку АДРЕСА_1 , враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, та виділити їх в натурі, визнати за нею право власності на земельну ділянку в розмірі 2/3 частини, на якій знаходиться домоволодіння, визначивши при цьому порядок користування нею та оскільки з нею мешкає двоє дітей просила суд відступити від рівності часток, Також позивач просила суд припинити право спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 на автомобіль Шевроле Авео, д/н НОМЕР_1 , вартістю 70 324,60 грн., виділити відповідачу кошти в розмірі 45 000,00 грн.; отримані від продажі автомобіля „Мазда 626, вартістю 85 000,00 грн.

Також ОСОБА_1 просила суд визнати за нею право власності на 2/3 частини рухомого майна вартістю 131 300,00 грн., в тому числі вартість меблів та предметів обіходу - 81 300,00 грн. та вартість автомобіля Мерседес Бенц - 50 000,00 грн., а також стягнути з відповідача на її користь різницю за рахунок компенсації вартості майна в розмірі 2/3 частини: вартості меблів та предметів обіходу - 51-200,00 грн., вартості автомобіля Мерседес Бенц - 33 332,00 грн., а всього стягнути на її користь компенсацію в розмірі - 84 532,00 грн.

Відповідач ОСОБА_3 позов ОСОБА_1 не визнав, звернувся з зустрічним позовом про визнання за ОСОБА_1 право власності на автомобіль Шевроле авео, д/н НОМЕР_1 та стягнути з неї на його користь грошову компенсацію за Ѕ частину автомобіля у розмірі 35162,30 грн.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити, в задоволені позовних вимог ОСОБА_3 просила відмовити.

Відровідач ОСОБА_3 та його представник у судовому засіданні, також підтримали позовні вимоги по зустрічному позову, просили їх задовольнити, у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 просили відмовити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пояснила, що позивач перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 , від якого у них народились дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . У 2007 році ОСОБА_1 забравши дітей, а також частину речей пішла з квартири і стала проживати у рідних, 14.10.2008 року шлюб між нею та відповідачем було розірвано за рішенням суду.

Представник відповідача ОСОБА_3 пояснила суду, що останній перебував у шлюбі з ОСОБА_1 . В шлюбі з ОСОБА_1 вони народили дочку - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3 та сина - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 . Оскільки подружнє життя між ними не склалося, то позивач забравши частину речей, а також дітей переїхала до будинку АДРЕСА_1 , де мешкали її рідні. Щодо придбання автомобіля Шевроле Авео, д/н НОМЕР_1 , представник відповідача пояснила суду, що даний автомобіль було придбано за спільні кошти подружжя та зареєстровано за позивачем ОСОБА_1 , оскільки на даний час вона ним володіє та користується, то відповідач не заперечує проти виділення автомобіля у користування останньої, зі сплатою йому 1/2 частини компенсації від вартості автомобіля.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представників сторін, ознайомившись з матеріалами справи та письмовими доказами, дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, а зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають повному задоволенню з наступних підстав,

В судовому засіданні судом встановлені такі факти: сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 02.03.1991 року по 14.10.2008 року. Шлюб між сторонами розірвано, про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу.

Від спільного подружнього життя сторони мають дочку - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За час спільного сумісного проживання сторонами придбано майно: домоволодіння АДРЕСА_1 , автомобіль „Шевроле авео", д/н НОМЕР_1 , автомобіль „Мерседес Бенц", 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , автомобіль Мазда 626, державний номерний знак НОМЕР_3 .

Судом також встановлено, що перебуваючи у шлюбі сторони придбали автомобілі „Мерседес Бенц" та Мазда 626, обидва автомобілі були зареєстровані на відповідача ОСОБА_3 , знаходились у його користуванні та були ним відчужені на користь третіх осіб, на підставі договорів купівлі-продажу.

Щодо правового статусу нерухомого манна, а саме домоволодіння АДРЕСА_1 , то судом з`ясовано, що це домоволодіння була придбано на підставі рішення виконавчого комітету Жовтневої районної ради, власником цього домоволодіння в свідоцтві про право власності на нерухоме майно вказаний відповідач ОСОБА_2 та суд вважає що спірне домоволодіння не може розглядатися як майно що є особистою приватною власністю відповідача ОСОБА_8 .

Судом встановлено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 була видана на ім`я ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності за землю від 23 липня 1998 року(т. 1 а.с. 14).

Щодо розподілу спільного майна подружжя ОСОБА_6 , зі збільшенням частки на користь позивача, то суд вважає що підстав для розподілу майна подружжя, відповідно до ч.З ст. 70 Сімейного кодексу України, як того просить позивач, судом не вбачається, у зв`язку з чим розподіл необхідно провести виходячи з того, що частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визнано домовленістю між ними або шлюбним договором, як то передбачено ч. 1 ст. 70 Сімейного кодексу України.

В судовому засіданні встановлено, що сторони проживають окремо один від одного. Разом з позивачем ОСОБА_1 мешкають неповнолітні діти ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 . ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Судом встановлено, що сторони не можуть домовитися щодо розподілу спільного майна, а шлюбний договір між ними не укладався.

У зв`язку з необхідністю встановлення ринкової вартості спірного домоволодіння та автомобіля, судом на розв`язання цього питання було призначено будівельно-технічну та автоговарознавчу експертизи. Згідно висновку автотоварознавчої експертизи №213-09 ринкова вартість автомобіля „Шевроле авео", 2006 року впуску становить 70 824,60 грн. Відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи розподіл спірного домоволодіння в натурі на 1/2 частини можливий лише після здійснення деяких переобладнень.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини суд приходить до наступного.

Відповідно до ст. 60 Сімейного кодексу України, майно, нажите подружжям в період шлюбу, належить чоловіку і дружині на правах загальної спільної власності.

Відповідно до ч.іст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. З ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Сімейного Кодексу України, майно що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що під час шлюбу подружжя ОСОБА_6 набуло таке майно: домоволодіння АДРЕСА_1 , автомобіль „Шевроле авео", д/н НОМЕР_1 .

Вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_6 .

Відповідно до ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника чи членам його сім`ї.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Сімейного Кодексу України неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Між позивачем та відповідачем не досягнуто домовленості щодо розподілу цього майна, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне провести його розподіл відповідно до вимог ст. 372 ЦК України, без виділу часток в натурі та шляхом стягнення компенсації за рахунок вартості тієї частки, котра залишається у одного з подружжя.

Відповідно до ч. 2,3 ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається що частки у співвласників є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у судовому засіданні в їх сукупності, та вирішуючи вимоги за основним та зустрічним позовами, суд виходив з того, що при вирішенні даної категорії спорів, зокрема, необхідно встановити обсяг і вартість майна, придбаного подружжям у період шлюбу, час набуття такого майна, а також підстави його придбання.

З огляду на встановлені у судовому засіданні фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що під час спільного життя та за спільні кошти ОСОБА_1 та ОСОБА_3 набуто у власність та належним чином зареєстровано наступне майно: будинок АДРЕСА_1 , автомобіль „Шевроле авео" державний номерний знак НОМЕР_1 , що дозволяє вважати таке майно в розумінні ст. 60 CK України таким, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Стосовно включення до складу спільного майна подружжя земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1 . то враховуючи, що дана земельна ділянка передана у власність ОСОБА_3 на підставі державного акту на право приватної власності на землю, який є актом індивідуальної дії, то суд не включає земельну ділянку до складу спільного майна подружжя.

Суд також, при вирішенні справи не приймає посилання ОСОБА_1 про компенсацію на її користь грошових коштів за продаж автомобіля „Мерседес Бенц", 1995 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 та компенсацію на користь відповідача ОСОБА_3 коштів за продаж автомобіля Мазда 626, державний номерний знак НОМЕР_3 , оскільки дані автомобілі були відчужені у період шлюбу та кошти, отримані від їхнього продажу пішли у загальний сімейний бюджет та ведення спільного господарства.

Також, враховуючи, що ОСОБА_1 не надано належних доказів на підтвердження вартості та часу придбання переліченого нею у позові меблів та предметів обіходу, суд також не включає зазначене майно до складу спільного майна подружжя.

Приймаючи до уваги те, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт відсутності між позивачем та відповідачем домовленості з приводу розподілу майна та між ними не укладався шлюбний договір, суд виходить із рівності часток співвласників та вважає за необхідне розподілити рівними частками, тобто по 1/2 частці кожному із подружжя наступне спірне майно: домоволодіння АДРЕСА_1 , автомобіль „Шевроле авео", д/н НОМЕР_1 , виділивши його в натурі у користування ОСОБА_1 та визнавши за нею право власності на нього, стягнувши при цьому компенсацію за 1/2 частину автомобіля на користь ОСОБА_3 у розмірі 35 162,30 грн.

Вирішуючи питання судових витрат та враховуючи результат вирішення справи, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення судових витрат суму у розмірі - 1 700,00 грн., стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 24,62 грн. судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 60. 71 CK України, ст. ст. 365, 368, 372 ЦК України, ст. ст. 10, 60, 158, 212-215, ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину будинку АДРЕСА_1 .

Виділити в натурі ОСОБА_1 Ѕ частини домоволодіння АДРЕСА_1 згідно 1 варіанту розподілу житлового будинку зазначеного у висновку судово будівельно-технічної експертизи № 702/703/704-11.

У задоволенні решти позову - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна - задовольнити.

Виділити в натурі та визнати за ОСОБА_1 право власності на автомобіль „Шевроле авео В4ММ554, д/н НОМЕР_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за Ѕ частину автомобіля „Шевроле авео В4ММ554, д/н НОМЕР_1 у розмірі 35162,30 грн. (тридцять п`ять тисяч чотириста дванадцять гривень тридцять копійок).

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму у розмірі 1700,00 грн. в рахунок повернення судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 24,62 грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровска.

Суддя: Г.В. Черновськой