Ухвала від 25.04.2025 по справі 2-2014/11

Справа № 2-2014/11

Провадження № 6/442/52/2025

УХВАЛА

25 квітня 2025 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді Павлів З.С.,

з участю секретаря судових засідань Фіцяк А.Ю.,

розглянувши матеріализаяви Товаристваз обмеженоювідповідальністю «ФінансоваКомпанія «Кредит Капітал», за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 , Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) про заміну сторони виконавчого провадження, -

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит Капітал» звернулося до суду із заявою, в якій просить замінити сторону виконавчого провадження, що було відкрите на підставі виконавчого документа №2-2014/11, із АТ «Універсал Банк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Кредит Капітал», за правом грошової вимоги до ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання покликається на те, що в провадженні Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Львів) перебувало виконавче провадження №51441029 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк». 12.11.2024 представницею ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було направлено запит до Відділу, в якому було поставлено питання про подання державним виконавцем Відділу в Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області заяви про зміну стягувача у виконавчому провадженні. ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що станом на 05.12.2024 на рахунку Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( м. Львів) перебуває сума коштів, яка згідно договору про відступлення прав вимоги №UB-OP/17-018 від 14.03.2017, належить новому кредитору - ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», тому Товариство було вимушено звернутися до суду з метою отримання коштів.

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначає, що 14.03.2017 між АТ «Універсал Банк» та ТОВ «ФК « Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №UB-OP/17-018, відповідно до умов якого, ТОВ «ФК « Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги щодо осіб, які були боржниками АТ «Універсал Банк», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №BL4125 від 24.04.2008.

Сторони в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги приписи ст.442 ЦПК України, згідно яких неявка сторін та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження, розгляд справи проведено за їх відсутності. А відтак, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні з огляду на наступне.

Відповідно до ст.10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

За змістом ч.ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року в справі №6-122цс13 зазначено, що за змістом статті 512 ЦК України, статті 378 ЦПК України та статті 8 Закону України „Про виконавче провадженняу разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи із цих норм, зокрема, пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 8 Закону України „Про виконавче провадження, статті 378 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 в справі № 201/16014/13-ц (провадження № 61-9098сво20) вказано, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва на стадії виконання рішення суду, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, при вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні необхідно встановити факт вибуття сторони виконавчого провадження та переходу до особи матеріальних прав і обов`язків вибулої сторони. Тобто, процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженніце заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки, або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами. При вирішенні питання про заміну сторони у виконавчому провадженні суд перевіряє наявність правонаступництва у матеріальних відносинах.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 28.10.2011 у цивільній справі №2-2014/11 стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «Універсал Банк» 68208,86 грн. заборгованості за кредитним договором та 790,61 грн. судових витрат.

14.03.2017 між Публічним Акціонерним Товариством «Універсал Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» було укладено договір про відступлення прав вимоги №UB-OP/17-018.

Відповідно до п.1.1 договору про відступлення прав вимоги №UB-OP/17-018, ПАТ «Універсал Банк» передає (відступає) належне йому Право Вимоги до Боржників за Кредитними договорами, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає Право Вимоги та зобов`язується сплатити ПАТ «Універсал Банк» купівельну ціну в розмірах, порядку та строки/терміни, вказані в цьому Договорі.

Згідно із п.3.1. договору, Права Вимоги за кредитними договорами, вказаними в п.1.1. цього договору, вважаються відступленими з моменту підписання Сторонами Договору, Акта приймання-передачі Реєстру Боргових зобов`язань та перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ПАТ «Універсал Банк» у повному обсязі Купівельної ціни.

ТОВ «ФК « Кредит-Капітал» надало платіжне доручення про перерахування ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на користь ПАТ «Універсал Банк» Купівельної ціни та витяг з реєстру боргових зобов`язань, натомість до матеріалів справи не було долучено Акта приймання-передачі Реєстру Боргових зобов`язань.

Інших доказів ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» не надано, клопотання про витребування додаткових доказів та інших документів не заявлено. Заявник на власний розсуд розпорядився своїми процесуальними правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій (ч.4 ст.12 ЦПК України).

Згідно зі ст.81ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6ст. 81 ЦПК України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).

Суд наголошує, що за правовою позицією Верховного Суду, викладеної у постанові від 01 листопада 2023 року у справі № 462/2056/20 засадничі принципи цивільного судочинства змагальність та диспозитивність покладають на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. Згідно з цивільним процесуальним законом тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача; за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом виключно спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача, оскільки це не звільняє позивача від виконання ним його процесуальних обов`язків.

Відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного суду від 29 червня 2021 року у справі № 916/2040/20).

З врахуванням наведеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про заміну стягувача у справі № 2-2014/11, оскільки заявником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження тієї обставини, що останній набув права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , а тому суд вважає заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.259-260, 354, 442 ЦПК України, -

постановив:

В задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал», за участю заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», ОСОБА_1 , Дрогобицького відділу державної виконавчої служби у Дрогобицькому районі Львівської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про заміну сторони виконавчого провадження - відмовити

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Павлів З.С.