Рішення

від 16.04.2025 по справі 910/7248/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

16.04.2025Справа № 910/7248/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у судовому засіданні матеріали господарської справи

за первісним позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 8, ідентифікаційний код 44267272)

про стягнення 251 928, 39 грн,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 8, ідентифікаційний код 44267272)

до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815)

про стягнення 143 484, 00 грн,

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним): Куруц В.М.

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним): Тригуб А.Ю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (далі - відповідач) про стягнення 251 928, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в порушення взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/МТЗ/23513/Ю відповідач несвоєчасно поставив позивачу товар за залізничними накладними №: 46773149, 42687848, 48915987, 48898530, 46838363, 48951826, 46999777, 46576278, 46576245, 46998274, 46529608, 48915920, 48915920, 46456703, 46491510, 46491536, 48935761, 48951818, 46999793, 46491528, 47065321, 46998134, 40872731, 49023674, 47584661, 49012925, 49012917, 49023682, що стало підставою для нарахування 1 003,59 грн пені та 250 924,80 грн штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі №910/7248/24, вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

02.07.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" подано відзив на позовну заяву (зареєстрований канцелярією суду 03.07.2024), у якому відповідач не визнає зазначених позовних вимог та заперечує проти їхнього задоволення з тих підстав, що ТОВ "Союзтехноінвест" не допускало порушення строків виконання поставок по договору, оскільки ці строки не були погоджені сторонами договору, які мали бути визначені у специфікації до договору.

Цією ж датою Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано до суду зустрічну позовну заяву про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 143 484, 00 грн.

Вимоги зустрічної позовної заяви обґрунтовані тим, що відповідно до положень п. 4.3.1. договору про закупівлю матеріально-технічних ресурсів від 25.08.2023 №ПК/МТЗ/23513/Ю, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" в загальному розмірі 31 164, 00 грн на проведення аналізу показників якості арбітражної проби товару у погодженій сторонами незалежній лабораторії мають бути покладені на покупця Акціонерне товариство "Українська залізниця". А також цим пунктом договору передбачено, що вивантаження та приймання товару покупцем здійснюється після вхідного контролю, який проводиться протягом 10 календарних днів з моменту постачання. Однак, при поставці окремих партій товару, його вивантаження та приймання було проведено покупцем у строк, який перевищував 10 календарних днів, у зв`язку з чим Товариству з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" завдано збитків у вигляді вартості використання вагонів (простою).

04.07.2024 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшла відповідь на відзив, у якій позивач зазначає про безпідставність тверджень відповідача щодо неузгодженості строку поставки товару, оскільки поставка проводиться протягом строку дії договору, який був встановлений до 31.10.2023 і був продовжений сторонами до 30.11.2023, водночас строки поставки були погоджені у рознарядках покупця на поставку партії товару, умови яких були прийняті відповідачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" із доданими додатками повернуто без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 по справі №910/7248/24, якою зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" із доданими додатками повернуто без розгляду, а справу №910/7248/24 направити до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 залишено без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 у справі №910/7248/24.

Постановою Верховного Суду складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 26.12.2024 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" задоволено, ухвалу Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.10.2024 у справі №910/7248/24 скасовано, справу №910/7248/24 направлено до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

13.01.2025 матеріали справи №910/7248/24 повернулись до Господарського суду міста Києва та передані судді Пукшин Л.Г., що відображено в протоколі передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.01.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.01.2025 прийнято зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічний позов об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №910/7248/24, призначено підготовче засідання на 05.02.2025.

03.02.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС від Акціонерного товариства "Українська залізниця" надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому відповідач за зустрічним позовом із вимогами зустрічної позовної заяви не погоджується, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, оскільки затримка у вивантаженні вагонів №52178530, 56365968, 64977218, 60030913, 56433295, 56428592, 53602777, 62257852, 55113328, 52365574 була спричинена несвоєчасною поставкою товару з боку відповідача, що у свою чергу виключає прострочення позивача, як кредитора у цьому випадку.

У підготовчому засіданні 05.02.2025 суд на місці ухвалив відкласти підготовче засідання на 26.02.2025.

У підготовчому засіданні 26.02.2025 судом оголошено перерву до 12.03.2025.

У судовому засіданні 12.03.2025 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити справу №910/7248/24 до розгляду по суті на 02.04.2025.

19.03.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС подано додаткові пояснення, у яких відповідач за первісним позовом на підтвердження своїх доводів щодо непогодження строку поставки товару посилається на позицію Північного апеляційного господарського суду від 17.03.2025 у справі №910/7233/24.

01.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС Акціонерним товариством "Українська залізниця" подано письмові заперечення, у яких позивач за первісним позовом додатково наголошує на погодженні строків поставки у рознарядках, зазначивши про нерелевантність позиції, викладеної у судовому рішенні у справі №910/7233/24, позаяк таке не стосується предмету спору у даній справі.

У судовому засіданні 02.04.2025 судом оголошено перерву розгляду справи по суті до 16.04.2025.

У судовому засіданні 16.04.2025 представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом первісні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, проти задоволення зустрічного позову заперечив, просив відмовити у повному обсязі, в свою чергу представник відповідача за первісними позовом та відповідача за зустрічним позовом проти задоволення первісного позову заперечив у повному обсязі, просив відмовити, зустрічні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

У судовому засіданні 16.04.2025 оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

На виконання вимог ст. 223 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

25.08.2023, за результатами проведеної процедури закупівлі №UA-2023-06-05-014199-а, між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі - покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (далі - постачальник) укладено договір про закупівлю матеріально-технічних ресурсів №ПК/МТЗ/23513/Ю (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупцю товар, відповідно до специфікації (-й), що є невід`ємною (-ими) частиною (-ами) цього договору, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей товар на умовах цього договору.

Найменування товару: код ДК 021:2015 - 09110000 - 3 Тверде паливо (Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100)) (пункт 1.2. договору).

Кількість, асортимент, якість, марки, ціна, термін постачання, вантажовідправники, вантажоодержувачі, та виробник товару визначаються у специфікації (-ях) до цього договору (пункт 1.3. договору).

За умовами пункту 3.1 договору постачальник здійснює поставку товару на умовах DDP, станція призначення відповідно до "Інкотермс" у редакції 2020 року. У випадку наявності розбіжностей між умовами цього договору та Правилами "Інкотермс" у редакції 2020 року, умови цього договору матимуть перевагу. Сторони мають право погодити інші умови поставки, зазначивши такі умови у відповідній Специфікації (-ій) (додаток(-и) № 1) цього до договору. Реквізити станції (-ій) призначення зазначаються у специфікаціях до договору.

Відповідно до пункту 3.3. договору поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

Згідно пункту 3.7. договору датою поставки (передачі) товару (відповідної партії) від постачальника до покупця вважається дата календарного штемпеля залізничної станції призначення (дата вказана в 51 графі залізничної накладної).

Об`єми та строк поставки товару, в межах письмової рознарядки покупця, визначаються сторонами шляхом підписання відповідних специфікації (-ій) цього до договору. Приймання кожної партії товару за кількістю та якістю проводиться покупцем (вантажоодержувачем): - за кількістю - на підставі даних, наведених у залізничній накладній; - за якістю - згідно показників якості, наведених у посвідченні якості, які надані виробником (пункт 4.1. договору).

У пункті 4.3.1 договору погоджено, що уповноважені представники сторін договору у місці розвантаження товару виконують відбирання контрольної проби поставленої партії товару у відповідності до вимог Інструкції № П-7 від 25.04.1966 "О порядке приемки продукции производственнотехнического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем (з наступними змінами та доповненнями). Для лабораторних випробувань з відібраної контрольної проби готуються три екземпляри лабораторної проби (банки), з яких одна надсилається до лабораторії покупця, а дві проби (одна банка - постачальника, друга банка - арбітражна) зберігаються в покупця (вантажоодержувача) до підписання обома сторонами (постачальником і покупцем) акту прийому-передачі вугільної продукції. Постачальник (або вантажовідправник) має право в цей період затребувати банку постачальника для проведення вуглехімічних аналізів. При виникненні претензій щодо якості товару, аналіз показників якості арбітражної банки здійснюється у погодженій сторонами незалежній лабораторії. Результат, отриманий Незалежною лабораторією, є остаточним і обов`язковим для обох сторін, а затрати на таку перевірку накладаються на сторону, показники якої не підтвердились.

Відповідно до пункту 5.1. договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації (-ях) до цього договору. Ціна товару включає вартість товару з урахуванням вартості транспортування товару від станції відправлення до станції призначення.

Згідно підпункту 8.3.1. пункту 8.3. договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки та на умовах, що встановлені цим договором.

За невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за цим договором винна сторона несе відповідальність згідно з цим договором і законодавством України (пункт 9.1. договору).

Пунктом 9.3.1. договору сторони встановили, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

У пункті 16.1. договору (у редакції станом на дату укладення договору) сторони погодили, що строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 31.10.2023.

Специфікацією №1 (додаток 1 до договору) сторони погодили поставку товару: 5000 тон вугілля кам`яного марки ДГ (13-100) на загальну суму 40 000 000, 00 грн без ПДВ, крім того ПДВ 20% 8 000 000, 00 грн, усього з ПДВ 48 000 000, 00 грн.

28.08.2023 позивачем складено рознарядку на поставку партії товару №ПК-7/1617, в якій було погоджено реквізити для відправки вугілля, а також об`єми та термін поставки.

26.09.2023 на заміну рознарядки від 28.08.2023 №ПК-7/1617 позивачем складена рознарядка на поставку партії товару №ПК-7/1867 зі зміненими об`ємами та термінами поставки.

Додатковою угодою №1 від 31.10.2023 до договору сторони внесли зміни в частині строку дії договору, виклавши пункт 16.1. у новій редакції, а саме: "16.1. Строк дії цього договору встановлюється з моменту його підписання сторонами до 30.11.2023", а також виклали в новій редакції Специфікацією №1 (додаток 1 до договору), у якій встановили термін поставки товару - до 30.11.2023.

31.10.2023 позивачем, у зв`язку із продовженням дії договору, на заміну рознарядки від 26.09.2023 №ПК-7/1867 була складена рознарядка на поставку партії товару №ПК-7/2199.

На виконання умов договору, відповідач за первісним позовом у період із 28.08.2023 по 31.12.2023 здійснив поставки товару, визначеного у специфікації та рознарядках на поставку партії товару від 28.08.2023 № ПК-7/1617, від 26.09.2023 № ПК-7/1867, від 31.10.2023 № ПК-7/2199, що підтверджується залізничними накладними № 46773149, 42687848, 48915987, 48898530, 48855829, 46838363, 48951826, 46999777, 46576278, 46576245, 46998274, 46529608, 48915920, 46426581, 46456703, 46491510, 46491536, 48847859, 48935761, 48906465, 46739298, 46856365, 48935746, 46931895, 48951818, 48921639, 46999793, 46491528, 47065321, 46998134, 40872731, 49023674, 47584651, 49012925, 48992945, 48994339, 49012917, 47285515, 47290143, 48987473, 47315700, 49023682, 48840219, 48926109.

Сторонами складені та підписані акти прийому-передачі вугільної продукції: №156 від 27.10.2023, №142 від 05.10.2023, №155 від 27.10.2023, №151 від 18.10.2023, №163 від 04.11.2023, №169 від 10.11.2023, №170 від 11.11.2023, №147 від 13.10.2023, №164 від 07.11.2023, №148 від 17.10.2023, №145 від 11.10.2023, №167 від 07.11.2023, №171 від 10.11.2023, №168 від 09.11.2023, №175 від 29.11.2023, №1 від 05.01.2024, №195 від 15.12.2023, №179 від 04.12.2023, №187 від 20.12.2023, №189 від 15.12.2023.

Однак, як зазнає позивач за первісним позовом, відповідач поставку товару за накладними: №46773149, 42687848, 48915987, 48898530, 46838363, 48951826, 46999777, 46576278, 46576245, 46998274, 46529608, 48915920, 48915920, 46456703, 46491510, 46491536, 48935761, 48951818, 46999793, 46491528, 47065321, 46998134, 40872731, 49023674, 47584661, 49012925, 49012917, 49023682 здійснив з порушенням строків, зазначених у рознарядках на поставку партії товару: від 28.08.2023 № ПК-7/1617, від 26.09.2023 № ПК-7/1867, від 31.10.2023 № ПК-7/2199, чим порушив взяті на себе за договором зобов`язання, що відповідно до пункту 8.3.1. пункту 8.3. договору є підставою для стягнення з останнього пені у розмірі 1003, 59 грн, а також штрафу у розмірі 250 924, 80 грн за прострочення понад тридцять днів, відповідно до положень частини 2 статті 231 Господарського кодексу України.

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" заперечує проти задоволення первісних позовних вимог, посилаючись на відсутність зі свого боку прострочення зобов`язання, оскільки умовами пункту 3.3. договору передбачено, що об`єми та строк поставки товару, в межах письмової рознарядки покупця, визначаються сторонами шляхом підписання відповідних специфікацій до цього договору, однак у специфікації №1 сторонами не були узгоджені строки (терміни) постачання товару; у свою чергу письмові рознарядки покупця вважаються дозволом на поставку та є лише підтвердженням готовності покупця до приймання товару.

У відповіді на відзив (на первісний позов) Акціонерне товариство "Українська залізниця" додатково вказує про те, що конструкція положень пункту 3.3. договору дає підстави стверджувати, що строк поставки товару зазначається як у рознарядках на поставку товару, так і в специфікаціях до договору; водночас позивач направив відповідачу рознарядки на поставку партії товару, у яких визначив об`єми та терміни поставки, і вказані умови поставки були прийняті відповідачем.

Разом з цим, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" зазначає, що в ході виконання умов договору понесло додаткові витрати, які складають 31 164, 00 грн вартості проведених лабораторних досліджень кам`яного вугілля та 112 320, 00 грн на оплату вартості додаткових послуг по використанню вагонів, що стало підставою для звернення до суду із зустрічним позовом про стягнення вказаних сум з Акціонерного товариства "Українська залізниця" у якості збитків.

Так, позивач за зустрічним позовом посилається, зокрема, на ті обставини, що в ході постачання окремих партій товару у покупця виникали претензії щодо якості товару, у зв`язку із чим сторони замовляли аналіз показників якості арбітражної банки у погодженій сторонами незалежній лабораторії.

19.12.2023 представники сторін склали акт передачі арбітражної проби для проведення аналізу в незалежній лабораторії (ІП "СЖС Україна"), а саме проби з вагонів: №55113328; 56428592; 53602777; 62257852.

Того ж дня, на підставі рахунку №2012532 від 19.12.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" сплатило на користь ІП "СЖС Україна" 24 000, 00 грн у якості оплати за проведення аналізу, що підтверджується платіжною інструкцією №377 від 19.12.2023.

21.12.2023 ІП "СЖС Україна" надало звіти про аналізи №2012532/1, 2012532/2, 2012532/3, 2012532/4, якими підтверджено належну якість товару.

Того ж дня, між ІП "СЖС Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" був складений акт приймання-передачі наданих послуг на суму 24 000, 00 грн від 21.12.2023.

Також, 28.12.2023 представниками сторін складений акт передачі арбітражної проби для проведення аналізу в незалежній лабораторії (Науково-дослідна вуглехімічна лабораторія відокремленого підрозділу "Український науководослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля" ДП "Науково-технічний центр "Вуглеінновація"), а саме проби з вагонів: №55420616, 60034030.

Того ж дня, зазначена лабораторія виставила Товариству з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" рахунок на оплату досліджень зазначених проб на суму 7 164, 00 грн.

29.12.2023 Науково-дослідна вуглехімічна лабораторія відокремленого підрозділу "Український науково-дослідний і проектноконструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля" ДП "Науковотехнічний центр "Вуглеінновація" надала протоколи випробувань №0099/2023, №0098/2023, якими підтверджено належну якість товару.

10.01.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" сплатило на користь Науково-дослідної вуглехімічної лабораторії відокремленого підрозділу "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля" ДП "Науково-технічний центр "Вуглеінновація" за надані послуги 7 164, 00 грн.

01.04.2024 між вказаною лабораторією та ТОВ "Союзтехноінвест" був складений акт приймання-передачі наданих послуг на суму 7 164, 00 грн.

Таким чином, за доводами позивача за зустрічним позовом, витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" в загальному розмірі 31 164, 00 грн. на проведення аналізу показників якості арбітражної проби товару у погодженій сторонами незалежній лабораторії мають бути покладені на Акціонерне товариство "Українська залізниця".

Також, позивач за зустрічним позовом зазначає, що при поставці окремих партій товару його вивантаження та приймання було проведене покупцем у строк, який перевищував 10 календарних днів, що завдало Товариству з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" збитків у вигляді вартості використання вагонів (простою);

Зокрема, вивантаження та приймання товару у вагонах: 62112370 тривало 13 календарних днів; 53501771 - 13 календарних днів; 61653812 - 13 календарних днів; 64021611 - 13 календарних днів; 61079125 - 27 календарних днів; 61296414 - 27 календарних днів; 61075248 - 27 календарних днів; 60030913 - 16 календарних днів; 64977218 - 16 календарних днів; 56352743 - 17 календарних днів; 52178530 - 12 календарних днів; 56365968 - 12 календарних днів; 56433295 - 15 календарних днів; 56428592 - 33 календарних днів; 55113328 - 33 календарних днів; 53602777 - 33 календарних днів; 62257852 - 33 календарних днів; 56449499 - 22 календарних днів; 52365574 - 16 календарних днів;

Внаслідок цього, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" сплатило на користь експедиторів додаткові 112 320, 00 грн, а саме: на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 79 200, 00 грн, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Каргостранслоджістік" 33 120, 00 грн.

Відповідач за зустрічним позовом заперечує проти задоволення зустрічних позовних вимог, зазначивши, що затримка у вивантаженні вагонів №52178530, 56365968, 64977218, 60030913, 56433295, 56428592, 53602777, 62257852, 55113328, 52365574 була спричинена несвоєчасною поставкою товару з боку позивача за зустрічним позовом, що у свою чергу виключає прострочення кредитора у цьому випадку.

Оцінюючи подані учасниками процесу докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 цієї ж статті унормовано, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 662 Цивільного кодексу України встановлено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Дослідженням умов укладеного сторонами договору, специфікації №1 (додаток 1) у редакції від 25.08.2023 та у редакції додаткової угоди №1 від 31.10.2023, суд встановив, що у період дії договору до 31.10.2023 сторонами у передбаченому договором порядку (пунктами 1.3, 3.1, 3.3) не було узгоджено строку поставки (терміну постачання) товару.

Лише після укладення 31.10.2023 додаткової угоди №1 до договору та підписання специфікації №1 (додаток 1 до договору) у новій редакції сторони такий строк погодили, передбачивши термін поставки товару до 30.11.2023.

Як вже зазначалося, зобов`язання відповідача за спірним договором полягають у поставці та передачі у власність позивачу товару відповідно до специфікації (ій), що є невід`ємною (-ими) частиною (-ами) цього договору (пункт 1.1 договору).

Відповідно до пункту 1.3 договору термін постачання товару визначається сторонами саме у специфікації (ях) до цього договору.

У пункті 3.3 договору сторони погодили, що поставка товару проводиться партіями протягом строку дії договору тільки на підставі наданої письмової рознарядки покупця, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням готовності покупця до приймання товару. Об`єми та строк поставки товару, в межах письмової рознарядки покупця, визначаються сторонами шляхом підписання відповідних специфікації (-ій) до цього Договору.

Аналізуючи зміст та конструкцію пункту 3.3 договору у сукупності з іншими умовами договору, зокрема передбаченими у пунктах 1.1, 1.3, суд вважає, що сторони погодили право позивача на включення до письмової рознарядки покупця, яка є дозволом на поставку та підтвердженням готовності покупця до приймання товару, об`єму та строку поставки товару лише за умови попереднього (одночасного) підписання сторонами відповідних специфікації (ій) до цього договору, включно на кожну окрему партію товару.

Зі змісту пункту 3.3 договору убачається, що письмова рознарядка покупця, яка надається позивачем на кожну партію товару, що підлягає поставці відповідачем, складається позивачем в односторонньому порядку та підтверджує готовність позивача до приймання товару, тому її зміст, в тому числі і в частині зазначення строку (терміну) поставки товару має відповідати узгодженим обома сторонами умовам договору та відповідних специфікацій.

Отже, з огляду на загальні засади цивільного законодавства, встановлені статтею 3 ЦК України: справедливість, добросовісність та розумність, саме погодження сторонами у Специфікації (ях) строку (терміну) поставки товару дає право позивачу зазначити такий строк (термін) у письмовій рознарядці покупця та дозволяє, відповідно, покласти на відповідача, як постачальника, обов`язок поставки товару у вказаний строк.

Суд вважає, що умови пункту 3.3 договору, не передбачають право позивача в односторонньому порядку у письмовій рознарядці покупця визначати строк (термін) поставки товару за укладеним договором.

В обґрунтування такого висновку суд, серед іншого, посилається на правову позицію Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладену у постанові від 18.04.18 у справі №753/11000/14-ц, відповідно до якої, якщо встановлені правила не дозволяють визначити зміст умови договору, слід застосовувати тлумачення "contra proferentem" (слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх писав).

Матеріалами справи підтверджено, що проект договору, на підставі якого у сторін виникли зобов`язання, підготовлено та запропоновано саме позивачем, а тому умови/слова договору слід тлумачити проти Акціонерного товариства "Українська залізниця".

Поряд з цим, оскільки умови договору строк (термін) поставки товару не ставлять в залежність від дати отримання письмової рознарядки покупця, відсутні підстави вважати таку рознарядку пред`явленням позивачем вимоги до відповідача про виконання останнім свого обов`язку з поставки товару у розумінні частини 2 статті 530 ЦК України.

Таким чином, у період дії договору до укладення додаткової угоди №1 від 31.10.2023, сторонами не було узгоджено строку поставки (терміну постачання) товару, та виходячи з умов пункту 3.3. договору, її строк після надання покупцем рознарядок обмежувався виключно дією договору.

Однак, зважаючи на погодження сторонами у специфікації №1 (додаток 1), у редакції додаткової угоди №1 до договору від 31.10.2023, терміну поставки товару за цим договором до 30.11.2023, суд вважає підставним зазначення позивачем в рознарядці на поставку партії товару від 31.10.2023 №ПК-7/2199 строку поставки товару - листопад 2023 року в частині поставки партії в об`ємі 1380 т товару (залишок товару, обсяги якого не поставлені станом на 31.10.2023).

Втім, як вбачається з матеріалів справи, відповідач допустив прострочення поставки товару, а саме за видатковими накладними: 48951826 - на 3 календарні дні, 46999777 - на 3 календарні дні, 46998274 - на 4 календарні дні, 48935761 - на 3 календарні дні, 48951818 - на 6 календарних днів, 46999793 - на 7 календарних днів, 46491528 - на 10 календарних днів, 47065321 - на 21 календарних днів, 46998134 - на 5 календарних днів, 40872731 - на 10 календарних днів, 49023674 - на 20 календарних днів, 47584661 - на 10 календарних днів, 49012925 - 10 календарних днів, 49012917 - на 2 календарні дні, 49023682 - на 9 календарних днів.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 Господарського кодексу України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання, він зобов`язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Пунктом 9.3.1. договору сторони встановили, що при порушенні строків поставки постачальник оплачує покупцю пеню у розмірі 0,1 (нуль цілих одна десята) % річних від вартості непоставленого в строк товару за кожен день прострочення. При цьому, постачальник не звільняється від виконання своїх зобов`язань поставити товар, якщо про інше його не попередив письмово покупець.

Відтак, оскільки відповідач за первісним допустив порушення строків поставки товару, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 9.3.1. договору, було нараховано та заявлено до стягнення пеню у розмірі 1 003,59 грн.

Відповідно до ч. 2 статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

- за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

- за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Для застосування штрафних санкцій відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України необхідною умовою є: віднесення хоча б однієї сторони до суб`єкта господарювання державного сектора економіки; якщо порушення зобов`язання пов`язане з виконанням державного контракту; виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту.

При цьому у статті 22 Господарського кодексу України визначено, що суб`єктами господарювання державного сектора економіки є суб`єкти, що діють на основі лише державної власності, а також суб`єкти, державна частка у статутному капіталі яких перевищує п`ятдесят відсотків чи становить величину, яка забезпечує державі право вирішального впливу на господарську діяльність цих суб`єктів.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Українська залізниця" відноситься до суб`єктів господарювання, які належать до державного сектора економіки.

Таким чином, суд зазначає про наявність правових підстав для застосування приписів ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України до зобов`язань, які виникли за договором, так як позивач є суб`єктом державного сектора економіки, а виконання договору фінансується за рахунок Державного бюджету України.

Перевіривши наданий позивачем за первісними позовом розрахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині, з огляду на невірно визначені періоди прострочення. Здійснивши власний розрахунок пені, в межах відповідних періодів, суд встановив, що обґрунтованим її розміром є 299, 97 грн.

У той же час, з огляду на відсутність прострочення зобов`язання понад тридцять днів відсутні підстави для застосування до відповідача за первісним позовом відповідальності у вигляді штрафу відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, у зв`язку з чим в задоволенні цих позовних вимог належить відмовити.

Разом з цим, суд дійшов висновку про часткове задоволення зустрічного позову.

Під час розгляду справи суд встановив, що в ході виконання умов договору сторони замовляли аналіз показників якості арбітражної банки у погодженій сторонами незалежній лабораторії (акт передачі арбітражної проби для проведення аналізу в незалежній лабораторії (ІП "СЖС Україна"), а саме проби з вагонів: №55113328; 56428592; 53602777; 62257852; акт передачі арбітражної проби для проведення аналізу в незалежній лабораторії (Науково-дослідна вуглехімічна лабораторія відокремленого підрозділу "Український науководослідний і проектно-конструкторський інститут по збагаченню та брикетуванню вугілля" ДП "Науково-технічний центр "Вуглеінновація"), а саме проби з вагонів: №55420616, 60034030).

За результатами аналізу було підтверджено належну якість товару (звіти про аналізи №2012532/1, 2012532/2, 2012532/3, 2012532/4, протоколи випробувань №0099/2023, №0098/2023).

В свою чергу, Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" здійснило оплату наданих послуг, що підтверджується платіжними інструкціями №377 від 19.12.2023 на суму 24 000, 00 грн та №4 від 1001.2024 на суму 7 164, 00 грн.

Пунктом 4.3.1 договору погоджено, що уповноважені представники сторін договору у місці розвантаження товару виконують відбирання контрольної проби поставленої партії товару у відповідності до вимог Інструкції № П-7 від 25.04.1966 "О порядке приемки продукции производственнотехнического назначения и товаров народного потребления по качеству", затверджених Держарбітражем (з наступними змінами та доповненнями). Для лабораторних випробувань з відібраної контрольної проби готуються три екземпляри лабораторної проби (банки), з яких одна надсилається до лабораторії покупця, а дві проби (одна банка - постачальника, друга банка - арбітражна) зберігаються в покупця (вантажоодержувача) до підписання обома сторонами (постачальником і покупцем) акту прийому-передачі вугільної продукції. Постачальник (або вантажовідправник) має право в цей період затребувати банку постачальника для проведення вуглехімічних аналізів. При виникненні претензій щодо якості товару, аналіз показників якості арбітражної банки здійснюється у погодженій сторонами незалежній лабораторії. Результат, отриманий Незалежною лабораторією, є остаточним і обов`язковим для обох сторін, а затрати на таку 4 перевірку накладаються на сторону, показники якої не підтвердились.

За таких обставин витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" в загальному розмірі 31 164 грн на проведення аналізу показників якості арбітражної проби товару у погодженій сторонами незалежній лабораторії підлягають відшкодуванню за рахунок Акціонерного товариства "Українська залізниця".

У той же час, за висновком суду відсутні підстави для стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" 112 320, 00 грн збитків у вигляді вартості використання вагонів (простою).

Згідно із частинами 1, 2 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

В силу статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінки боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки - це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає. При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків і причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях немає вини у заподіянні збитків.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов`язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення. Так, відшкодуванню підлягають збитки, які стали безпосереднім, і що особливо важливо, невідворотнім наслідком порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, тобто, мають бути прямими.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що внаслідок затримки вивантаження та приймання товару у вагонах: 62112370; 53501771; 64021611; 61079125; 61296414; 61075248; 60030913; 64977218; 56352743; 52178530; 56365968; 56433295; 56428592; 55113328; 53602777; 62257852; 56449499; 52365574 Товариство з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" сплатило на користь експедиторів 112 320 грн, а саме: на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лемтранс" 79 200, 00 грн та на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "Каргостранслоджістік" 33 120, 00 грн, в підтвердження чого надає акт наданих послуг від 31.10.2023 р., звіт експедитора до акту від 31.10.2023, рахунок на оплату від 31.10.2023, акт наданих послуг від 30.11.2023, звіт експедитора до акту від 30.11.2023, рахунок на оплату від 30.11.2023, акт наданих послуг від 12.02.2024, звіт експедитора до акту від 12.02.2024, рахунок на оплату від 12.02.2024 та платіжні інструкції від 24.11.2023, 06.12.2023, 15.02.2024.

Однак, зі змісту наданих доказів жодним чином не вбачається, що такі витрати були понесені Товариством з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" саме внаслідок затримки вивантаження та приймання товару відповідних вагонів з боку Акціонерного товариства "Українська залізниця", відповідно позивачем не доведено причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони.

Позаяк, виходячи з вищевикладеного, позивачем за зустрічним позовом не доведено і судом не встановлено наявності повного складу цивільного правопорушення, що свідчить про відсутність підстав для покладення на відповідача за зустрічним позовом відповідальності з відшкодування збитків, у заявленому розмірі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, приймаючи до уваги встановлені фактичні обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог за первісним позовом та часткове задоволення зустрічного позову.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 11 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України у разі часткового задоволення первісного і зустрічного позовів про стягнення грошових сум суд проводить зустрічне зарахування таких сум та стягує різницю між ними на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.

Отже, в даному випадку, з огляду на часткове задоволення первісного і зустрічного позовів наявні процесуальні підстави для зустрічного зарахування сум та судових витрат між сторонами.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов Акціонерного товариства "Українська залізниця" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 8, ідентифікаційний код 44267272) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) 299 грн 97 коп. - пені. та 04 грн 50 коп. - судового збору.

3. В іншій частині в задоволенні первісних позовних вимог відмовити.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" задовольнити частково.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 8, ідентифікаційний код 44267272) 31 164 грн 00 коп. - витрат на проведення лабораторних досліджень кам`яного вугілля та 657 грн 67 коп. - судового збору.

6. У іншій частині в задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити.

7. Провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів.

8. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, 5, ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Союзтехноінвест" (85001, Донецька обл., Покровський р-н, м. Добропілля, пров. Європейський, буд. 10, кім. 8, ідентифікаційний код 44267272) 30 864 грн 06 коп. - витрат на проведення лабораторних досліджень кам`яного вугілля та 653 грн 17 коп. - витрат зі сплати судового збору.

9. Після набрання рішенням суду законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 28.04.2025

Суддя Л.Г. Пукшин