Рішення

від 31.03.2025 по справі 334/9662/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 31.03.2025

Справа № 334/9662/24

Провадження № 2/334/563/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2025 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:головуючого - судді Козлової Н.Ю.,за участю секретаря Александрової А.С., за участю представника позивача адвоката Вишнякова Д.О., представника відповідача Барсукової І.Г.

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» про часткове скасування наказів про оголошення догани та позбавлення премії, часткове скасування наказу про скасування надбавки за складність та напруженість

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Вишнякова Д.О. який діє на ордеру та договору про надання правничої допомоги від 25.11.2024, через підсистему (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить частково скасувати накази про оголошення догани та позбавлення премії, часткове скасування наказу про скасування надбавки за складність та напруженість в роботі.

Обґрунтовуючи підстави для звернення до суду з відповідним позовом, позивачем зазначено, що у жовтні 2024 року у ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» для власної виробничої діяльності виникла потреба в купівлі дизельного генератора EMSAЕ IV й відповідні працівники підприємства почали пошук постачальників, метою якого була закупівля генератора. Було знайдено 3 кандидати на постачання генератора, а саме: TОB«Гараж-плюс»; ТОВ «АТП-Логістік» та ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» й зазначені юридичні особи надали ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» відповідні комерційні пропозиції.

На підставі аналізу наданих пропозицій постачальником генератора було обрано ТОВ «Гараж-плюс», яке запропонувало найкращу ціну. Крім того, дане підприємство раніше вже поставляло ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» два аналогічні генератори та виконало свою роботу бездоганно. Висновки щодо перевірки контрагента/переможця (ТОВ «Гараж-плюс») та співпраці з ним, відповідальними особами відділу матеріально-технічного забезпечення були внесені до так званого «Модулю» .

04.10.2024р. т.в.о уповноваженого з антикорупційної діяльності ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» Гальченком С. було складено доповідну записку щодо того, що останнім в мережі інтернет було знайдено іншого постачальника, що пропонує генератор за більш низькою ціною, ніж ТОВ «Гараж-плюс» але, у той самий день, 04.10.2024р. саме ОСОБА_2 також надав висновок, що співпраця з ТОВ «Гараж-плюс» можлива.

У період з 07.10.2024р. по 20.10.2024р., під час перебування позивача у відпустці, виконувачем обов`язки директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» було винесено наказ № 244-од про заходи проведення службового розслідування у відділі матеріально-технічного забезпечення.

21.10.2024р. було проведено засідання комісії службового розслідування у відділі матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», під час якого не вирішувалось жодних питань відносно ОСОБА_1 , оскільки він не входить до структури відділу матеріально-технічного забезпечення.

25.10.2024р. на вимогу безпосереднього керівника підприємства, позивачем було складено пояснювальну записку щодо вище перелічених подій та зазначено наступне: уповноважений з антикорупційної діяльності вийшов за межі своїх повноважень при проведенні процедури закупівлі генератора, відшукавши іншого постачальника, а саме: ТОВ «Надійні технології». За усною вказівкою безпосереднього керівника, ОСОБА_1 було проведено перевірку ТОВ «Надійні технології» та було виявлено, що ТОВ «Надійні технології» поставляє генератори нижчої якості, до ціни генератора не входять установка генератора та пусконалагоджувальні роботи, тобто без зазначеного буде діяти гарантія перед ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» як це було у випадку із «Укроборонсервіс» де вимагалася додаткова доплата та інше.

25.10.2024 р. ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» було складено акт службового розслідування № 01/2583. У той же день, 25.10.2024р, виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» винесено наказ № 285-к/тм про результати проведеного службового розслідування.

Відповідно до п.3 вищевказаного наказу, ОСОБА_1 за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення вимог порядку здійснення контролю за закупівлями Товариства, впровадженого у ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» наказом від 19.04.2023 №47-од та вимог «порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом «Укроборонпром» від 12.06.2023 №246, оголошено догану та позбавлено премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани до позивача зазначені наступні документи: висновок акту службового розслідування від 25.10.2024р. № 01/2583; пояснювальна записка позивача від 24.10.2024р.

30.10.2024р. позивачем було складено доповідну записку до службового розслідування та було зазначено що: під час проведення службового розслідування зник один аркуш вищезазначеної пояснювальної записки позивача - саме той аркуш, що містить опис негативних сторін ТОВ «Новітні технології», а відсутність КВЕДів та поставок потенційних постачальників не впливає на можливість поставити генератор; порушення справи про банкрутство відносно потенційного постачальника не впливає на можливість постачання генератора та останній не став переможцем; начальник юридичного відділу Барсукова І.Г. має особисту неприязнь до служби безпеки загалом та позивача особисто, що й послугувало зникненню аркуша з доповідної записки позивача та рекомендаціям по включенню позивача до наказів.

31.10.2024р. виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» було винесено наказ № 636-к/тр про скасування надбавки за складність, напруженість у роботі.

Відповідно до п. 1 наказу № 636-к/тр, позивачу за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення вимог порядку здійснення контролю за закупівлями Товариства, впровадженого у ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» наказом від 19.04.2023 № 47-од та вимог порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом ДК «Укроборонпром» від 12.06.2023 №246 скасовано з 01.10.2024 на період дії догани, оголошеної наказом № 285-к/тм, надбавку за складність, напруженість у роботі, встановлену наказом ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» від 29.12.2023р. № 648-к/тр v розмірі 20%.

Підставою для винесення наказу № 636-к/тр зазначено доповідну записку начальника економічного відділу від 31.10.2024р.

01.11.2024р. виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» було винесено наказ № 293-к/тр про результати проведеного службового розслідування, яким викладено наказ № 285-к/тм у новій редакції.

Відповідно до п. 3 наказу 293-к/тр позивачу, за неналежне виконання своїх, посадових обов`язків, порушення вимог порядку здійснення контролю за закупівлями ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», впровадженого у відповідача наказом від 19.04.2023 №47-од та вимог порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом ДК Укроборонпром» від 12.06.2023 № 246 оголошено догану та позбавлено премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року.

Підставами застосування дисциплінарного стягнення (догани) до позивача в наказі № 293-к/тр також зазначено наступні документи: висновки акту службового розслідування від 25.10.2024р. №01/2583; пояснювальна записка позивача від 24.10.2024р.

Позивач вважає оскаржувані накази протиправними та такими, що прийняті з порушенням вимог міжнародно-правових актів, Конституції України, Кодексу законів про працю України та інших нормативно- правових актів України, оскільки в акті службового розслідування про нібито порушення позивачем своїх посадових обов`язків, щодо порядку здійснення контролю за закупівлями Товариства та вимог порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром». Проте, в жодному з наказів не зазначено, не конкретизовано, які саме пункти посадової інструкції порушено працівником. По-друге: правова природа наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності не передбачає викладення останніх у новій редакції, оскільки наказ про застосування до працівників дисциплінарного стягнення видається на підставі фактів, що зафіксовано в акті службового розслідування. Викладаючи первинний наказ у новій редакції, роботодавець сам доводить той факт, що з`явилися нові істотні обставини справи, що мали місце у період між датою винесення первинного наказу та датою винесення наказу, яким первинний наказ викладається у новій редакції. Таким чином, перший наказ було винесено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та є таким, що винесено передчасно, тобто притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є незаконним. В третє: на переконання позивача, ТОВ «Мігремонт» грубо порушив Конституцію України, якою кожному гарантується право на працю з відповідними гарантіями. Визначені законом гарантії не були дотримані відповідачем, що змусило позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

11 жовтня 2023 року суд відкрив провадження по даному позову в порядку загального позовного провадження. Копію ухвали про відкриття провадження по справі надіслано відповідачу одночасно з копією позовної заяви та копіями доданих до неї документів. Роз`яснено про право на подання протягом п`ятнадцяти днів відзиву на позовну заяву.

Скориставшись правом для надання своїх заперечень, представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що позивач ОСОБА_1 займає посаду професіонала з фінансово-економічної безпеки. Відповідно до посадової інструкції, під час виконання своїх посадових обов`язків професіонал з ФЕН зобов`язаний: 2.1 Забезпечувати стабільний та безпечний стан життєдіяльності Товариства для гарантування його прибутковості. 2.5 Виявляти ознаки пов`язаності службових осіб Товариства з представниками, керівниками або власниками конкурентів, постачальників, орендарів та інших контрагентів. Запобігати, в межах повноважень, укладанню Товариством незаконних, невигідних або ризикових договорів. Попереджати, виявляти і припиняти порушення та зловживання під час планування, організації та здійснення закупівельної діяльності. За невиконання своїх посадових обов`язків професіонал з ФЕБ несе персональну відповідальність, зокрема, за: порушення норм чинного законодавства, наказів та розпоряджень Товариства та Концерну (п. 4.1); невиконання або несвоєчасне та неякісне виконання своєї посадової інструкції, вказівок та доручень Генерального директора Концерну з безпеки, начальника Управління координації безпеки підприємств Концерну, директора Товариства та заступника директора з безпеки (гі. 4.2);

Відповідно до наказу в.о. директора ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт» від 16.10.2024 № 244-од комісією у складі: голова комісії - заступник директора з безпеки Бабанін Петро Вікторович; секретар комісії - начальник юридичного Барсукова Ірина Георгіївна; члени комісії: в.о. головного інженера Прокоф`єв Ігор Геннадійович; начальник відділу кадрів Оболенцева Ольга Володимирівна; в.о. уповноваженого з антикорупційної діяльності Гальченко Сергій Іванович, проведено службову перевірку інформації, викладеної у доповідних записках заступника директора з безпеки ОСОБА_3 (вх. № 157 від 15.10.2024, № 158 від 15.10.2024) щодо порушень, виявлених під час проведення закупівель інженером 1 категорії Жулідовим Р.В. та інженером 2 категорії ОСОБА_4 бюро з організації та проведення електронних торгів та цінового аналізу відділу матеріально-технічного забезпечення, за наслідками якої встановлено, що вході перевірки інформації тимчасово виконуючого обов`язки уповноваженого з антикорупційної діяльності ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт» Гальченко С.І. під час визначення постачальника для закупівлі дизельного генератора, аналіз цін для закупівлі проведено не належним чином.

В ході перевірки було встановлено, що інженером із закупівлі ОСОБА_5 для закупки дизельного генератора EMSA Е IV ST 0176 було обрано постачальника - ТОВ «Гараж-плюс», який запропонував ціну 1 720 000 грн. за 1 од, в результаті порівняння з пропозиціями цін інших постачальників: ТОВ «АТП «Логісгік» - 1 780 000 грн, ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» - 1 730 000 грн. Однак проведений аналіз та подальша його перевірка і погодження з боку професіонала з ФЕБ здійснені з порушенням процедури закупівлі, впровадженої у AT «УОП» і ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт». Так, цінову пропозицію ТОВ «Гараж-плюс» було порівняно з пропозиціями постачальників, які ніколи постачанням генераторних установок не займалися, не мають у своїх переліках КВЕД видів діяльності, пов`язаних з реалізацією дизель-генераторів або генераторного устаткування. Відповідно до п. 1.3 Порядку здійснення контролю за закупівлями ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт», затвердженого наказом від 19.04.2023 № 47-од, метод прямого визначення постачальника здійснюється на основі пропозицій постачальників, які здійснювали постачання раніше, або наявних пропозицій інших постачальників у відкритих джерелах.

Згідно з п. 2.2. Порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом ДК «Укроборонпром» від 12.06.2023 № 246, закупівлі повинні здійснюватися за такими принципами: добросовісна конкуренція серед осіб, що беруть участь у процедурах закупівель; максимальна економія та ефективність; недискримінація осіб, що беруть участь у закупівлях; об`єктивна та неупереджена оцінка пропозицій постачальників, недопущення штучного звуження кола постачальників; запобігання корупційним діям і зловживанням.

За приписами п. 7.8 Порядку № 246 в обов`язковому порядку при аналізі комерційних пропозицій повніші бути враховані пропозиції що найбільшої кількості постачальників відповідної групи; у разі вибору постачальника, який запропонував не найнижчу ціну, оформлюється письмове обґрунтування такого вибору (п. 7.11).

Як пояснив ОСОБА_5 , підставою для звернення до вищезазначених постачальників з ціновими запитами на закупівлю генераторного устаткування стала інформація з Інгернету, проте Комісією жодної інформації про продаж ТОВ «АТП Логістик» та ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» генераторів у відкритому доступі не виявлено. Дана інформація ОСОБА_1 , як фахівцем не перевірена.

Крім того, позивач також залишив поза увагою і наявність у відкритому доступі в мережі Інтернет інших більш вигідних пропозицій постачальників, у тому числі з числа тих, з якими співпрацювали підприємства AT «УОП». Отже, різниця між ціною, перевіреною і погодженою позивачем і ціною на аналогічне обладнання, що наявна у відкритому доступі та підтверджена під час переговорів з ТОВ «Надійні технології», складає більше 500 000 грн.

Отже, відповідно до законодавства за виявлені під час перевірки порушення, працівники ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт», були притягнуті до відповідальності.

В свою чергу, наявність дисциплінарного стягнення відповідно до положення про преміювання ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт» є підставою для позбавлення працівника доплати за складність і напруженість.

Щодо викладення наказу від 25.10.2024 № 285-к/тм в іншій редакції, то це обумовлено об`єктивними причинами, пов`язаними із зміною позиції безпосереднього керівника Позивача - заступника директора з безпеки, який спочатку виявив порушення, узгодив із комісією висновки службового розслідування, а 31.10.2024 зареєстрував особисту думку, яка повністю співпало із запереченнями Позивача від 30.10.2024 по акту №01/2583.

Стосовно зауважень позивача про «зниклу сторінку 4», представник відповідача доводив у відзиві, що в матеріалах розслідування міститься доповідна від 31.10.2024, що підписана членами комісії, наступного змісту:

«Під час ознайомлення із запереченнями професіонала з ФЕБ ОСОБА_1 за вх. № 167 від 31.10.2024 на акт службового розслідування № 01/2583 від 25.10.2025, та ідентичною за змістом з цього питання особистою думкою заступника директора з безпеки ОСОБА_3 (вх. № 168 від 31.10.2024) встановлено, що до матеріалів розслідування не вшитий четвертий лист пояснювальної записки ОСОБА_1 .

З огляду на викладене, представник відповідача зазначав, що відповідно до посадової інструкції професіонал з ФЕБ, яким є позивач ОСОБА_1 , останній зобов`язаний не допускати розголошення відомостей обмеженого доступу та державної таємниці, а також відомостей, які складають комерційну таємницю Товариства або відносяться до конференційної інформації фізичних осіб (п. 2.20).

За розголошення зазначених відомостей посадової інструкції передбачена відповідальність (гі. 4.4).

Наявність додатків у форматі pdf вказує на сканування та передачу у вільний доступ сторонній особі, для зберігання на невідомому носії та використання на власний розсуд інформації про фінансово-господарську діяльність ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт». Такі дії позивача кваліфікуються як порушення інформаційної безпеки ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт», що призвело до неправомірного витоку інформації. Наразі заступником з безпеки ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт» перевіряється доповідна Гальченка С.І. щодо витоку інформації.

Враховуючи викладені у відзиві на позовну заяву доводи, в межах данного спору та враховуючи, що позивачем не доведені фактичні обставини, на які він посилається, представник відповідача просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Для підтвердження доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, представник відповідача заявив клопотання про допит свідка ОСОБА_6 .

Дане клопотання судом задоволено.

Представник позивача не заперечував проти допиту свідка та в свою чергу подав відповідь на відзив в якому зазначав, що оскаржуваний наказ не містить конкретних посилань на зазначені у відзиві пункти посадової інструкції позивача, що само по собі є порушенням закону та робить наказ таким, що не відповідає закону.

ТОВ «Надійні технології» на час надання ОСОБА_1 висновків щодо можливої співпраці з тими чи іншими підприємствами, не фігурувало в якості претендентів на постачання генератора й, відповідно, такі посилання представника відповідача є абсолютно абсурдними.

ТОВ «Надійні технології» з`явилося на повістці дня вже під час перебування позивача у відпустці, але, після повернення з відпустки, відповідачем було надано висновок щодо даного підприємства й знайшлося дуже великий об`єм негативної інформації щодо якості роботи останніх, надання гарантій, кінцева ціна генератора, проведення монтажу та багато іншого.

Позивач доводив до відома суду, що станом на дату подання даної відповіді на відзив до суду, з усіх вищезазначених працівників підприємства було знято догани, окрім ОСОБА_1 , через те, що позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

На думку позивача, даний факт, насамперед, доводить факт трудової дискримінації, а також доводить факт застосування дисциплінарної відповідальності ні до працівника, а особисто до ОСОБА_1 , що прямо заборонено законом.

Ознайомившись з відзивом на відзив, представник відповідача надала суду письмові пояснення з приводу викладених позивачем обставин та доводила, що ТОВ «ЗАРЗ «МІГремонт» при обранні виду стягнений враховувало всі обставини, за яких вчинено проступок і видало накази про винесення догани та стягнення і скасування надбавки за складність та напруженість в межах повноважень та на підставі норм чинного законодавства України.

Ухвалою Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 06 лютого 2025 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Інших процесуальних дій не вчинялись.

У судовому засіданні представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 з підстав, викладених у позовній заяві, взяти до уваги письмові докази, які долучені до матеріалів справи. Скасувати пункт 3 наказу виконуючого обов`язки директора Товариства обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремон №285-к/тм від 25.10.2024р. про результати проведеного службового розслідування, саме: оголошення ОСОБА_7 догани та позбавлення ОСОБА_1 премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року. Скасувати пункт 1 наказу виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» №636-к/тр від 31.10.2024р., а саме: скасування ОСОБА_7 з 01.102 на період дії догани, оголошеної наказом №285-к/тм від 25.10.2024 року надбавку за складність, напруженість у роботі, встановлену наказом від 29.12.2023р. №648-к/ розмірі 20%. Скасувати пункт 3 наказу виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» №293-к/тм від 01.11.2024р. про результати проведеного службового розслідувані саме: оголошення ОСОБА_7 догани та позбавлення ОСОБА_1 премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року. Стягнути з відповідача судові витрати, зокрема витрати, пов`язані з наданням позивачу правничої допомоги у розмірі 19000 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні доводив суду, що викладені у позовній заяві факти повністю спростовуються обставинами, викладеними у відзиві на позовну заяву та долученими до нього письмовими доказами. Вимоги позивача є безпідставними, тому у їх задоволенні слід відмовити. Крім того, представник відповідача заперечував проти заявленого до стягнення розміру витрат на правничу допомогу. Такі витрати є дуже завищені, не підтверджені та не відповідають критеріям реальності адвокатських витрат.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , який виконує обов`язки уповноваженого з антикорупційної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» повідомив, що стратегічне значення підприємств оборонно-промислового комплексу AT «УОП»» вимагає забезпечення їх ефективного та сталого функціонування на засадах доброчесності, нульової толерантності до проявів корупції та відповідальності.

З метою негайного реагування на існуючі корупційні ризики в діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу, AT «УОП» впроваджена стратегія запобігання, виявлення та протидії корупції на 2023-2024 роки.

Запобігання та протидія корупції в AT «УОІІ», як частини системи корпоративного управління, має забезпечити умови, за яких кожне підприємство Укроборонпрому виконує свої зобов`язання законно та доброчесно, кожний працівник діє чесно, відповідальна та дотримується найвищих ділових стандартів.

Одним з обов`язків свідка є виявлення порушень, під час проведення процедур закупівель, віднесені AT «УОП» до найбільших ризиків в діяльності підприємств оборонно-промислового комплексу. Задля уникнення недоброчесних дій та корупційних ризиків під час проведення закупівель, AT «УОП» видано наказ від 12.06.2023 № 246, яким затверджено порядок закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану. Дотримання зазначеного порядку є обов`язковим.

AT «УОП» на регулярній основі направляються підприємствам оборонно-промислового комплексу інформаційні листи, в яких відображені виявлені порушення під час проведення закупівель, розпорядження щодо неприпустимості зловживань та здійснення заходів щодо їх попередження.

Одним із основних запобіжників господарсько-фінансовим порушенням на підприємствах - учасниках AT «УОП» має бути організація внутрішнього контролю.

В даному випадку, позивач у справі займає посаду професіонала з фінансово-економічної безпеки. За невиконання своїх посадових обов`язків, професіонал з ФЕБ несе персональну відповідальність.

У жовтні 2024 року, він проводив службову перевірку інформації, викладеної у доповідних записках заступника директора з безпеки ОСОБА_3 (вх. № 157 від 15.10.2024, № 158 від 15.10.2024) щодо порушень, виявлених під час проведення закупівель інженером 1 категорії ОСОБА_5 та інженером 2 категорії ОСОБА_4 бюро з організації та проведення електронних торгів та цінового аналізу відділу матеріально-технічного забезпечення, за наслідками якої встановлено, що під час аналізу цін для визначення постачальника для закупівлі дизельного генератора EMSA Е IV ST 0176 виявлено ряд порушень процедури закупівлі.

В ході перевірки було встановлено, що інженером із закупівлі ОСОБА_5 для закупки дизельного генератора EMSA Е IV ST 0176 було обрано постачальника - ТОВ «Гараж-плюс», який запропонував ціну 1 720 000 грн. за 1 од, в результаті порівняння з пропозиціями цін інших постачальників: ТОВ «АТП «Логісгік» - 1 780 000 грн, ПрАТ «Електропівденмонтаж-10» - 1 730 000 грн.

Тобто, проведений аналіз, подальша його перевірка та погодження з боку професіонала з ФЕБ ОСОБА_1 здійснена з порушенням процедури закупівлі, впровадженої у AT «УОП».

Про це він повідомив т.в.о директора підприємства ТОВ «ЗАРЗ «МіГремонт».

Вислухавши пояснення представника позивача та представника позивача, покази свідка ОСОБА_6 , дослідивши матеріали справи та оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 10.02.2020р. працює у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» на посаді професіонала з фінансово-економічної безпеки служби безпеки.

У жовтні 2024 року ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» для виробничої діяльності виникла потреба в купівлі дизельного генератора ОСОБА_8

04.10.2024р. тво уповноваженого з антикорупційної діяльності підприємства ОСОБА_9 було складено доповідну записку щодо того, що останнім в мережі інтернет було знайдено іншого постачальника, що пропонує генератор за більш низькою ціною.

16.10.2024р. виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» було винесено наказ №244-од про заходи проведення службового розслідування у відділі матеріально-технічного забезпечення.

21.10.2024р. проведено засідання комісії службового розслідування у відділі матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт».

25.10.2024р. виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» винесено наказ №285-к/тм про результати проведеного службового розслідування.

Відповідно до п. 3 Наказу №285-к/тм позивачу оголошено догану та позбавлено премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року.

Підставою для відповідного наказу стало неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, порушення вимог порядку здійснення контролю за закупівлями ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», впровадженого на підприємстві наказом від 19.04.2023 №47-од та вимог порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом ДК «Укроборонпром» від 12.06.2023 №246.

31.10.2024р. виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» винесено наказ №636-к/тр про скасування ОСОБА_1 надбавки за складність, напруженість у роботі.

Підставою для відповідного наказу стало неналежне виконання ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків, порушення вимог порядку здійснення контролю за закупівлями ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», впровадженого на підприємстві наказом від 19.04.2023 №47-од та вимог порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром» в умовах правового режиму воєнного стану, затвердженого наказом ДК «Укроборонпром» від 12.06.2023 №246 скасовано з 01.10.2024 на період дії догани, оголошеної Наказом №285-к/тм, надбавку за складність, напруженість у роботі, встановлену наказом підприємства від 29.12.2023р. №648-к/тр у розмірі 20%.

Підставою винесення Наказу №636-к/тр є доповідна записка начальника економічного відділу від 31.10.2024р.

01.11.2024р. виконувачем обов`язків директора ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», винесено наказ №293-к/тм про результати проведеного службового розслідування, яким викладено Наказ №285-к/тм (умовно кажучи 1) викладений у новій редакції.

Відповідно до п. 3 Наказу №293-к/тм, за неналежне виконання своїх посадових обов`язків, порушення вимог порядку здійснення контролю за закупівлями ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», ОСОБА_1 оголошено догану та позбавлено премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року. Підставами застосування дисциплінарного стягнення (догани) до ОСОБА_1 в Наказі №293-к/тм, зазначено наступні документи: висновки акту службового розслідування від 25.10.2024р. №01/2583; пояснювальна записка позивача від 24.10.2024р.

Звертаючись до суд з даним позовом, позивач просив скасувати відповідні пункти наказів №285-к/тм , №648-к/тр , №293-к/тм, оскільки такі накази винесені з грубим порушеннямКЗпП Українита без жодної не те підстави.

Відповідно до ч.ч. 1-4ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно доКонституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановленіКонституцієюта законами України. Суд застосовує при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно ч.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1ст. 76 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 2статті 77 ЦПК Українивстановлено, що предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухвалені судового рішення.

Частиною 5, 6статті 81 ЦПК Українидокази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідностатті 15 ЦК Україникожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Устатті 16 ЦК Українивстановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Європейський суд з прав людини зауважує, що принцип «процесуальної рівності сторін» передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (DomboBeheer B.V. v. theNetherlands, № 14448/88, § 33, ЄСПЛ, від 27.10.1993).

Згідно із практикою ЄСПЛ за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Статтею 233 КЗпП Українипередбачено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - у місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

УПостанові № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів»Пленум Верховного Суду України роз`яснив, що встановлені статтями228,233 КЗпПстроки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Якщо місячний чи тримісячний строк пропущений без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав.

Так, догану можна оскаржити до комісії з трудових спорів або до районного (міського) суду відповідно до статей225,233 КЗпП Україниу тримісячний строк із дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Як вбачається з матеріалів справи, з відповідним позовом, ОСОБА_1 звернувся до суду 28.11.2024 року, тобто у відповідності до вимог статей225,233 КЗпП Україниу тримісячний строк.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження N 12-161гс19) вказано, що "предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу".

У частинах першій, третійстатті 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зістаттею 3 КЗпП Українизаконодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Як зазначено у виявлених в акті та зафіксованих в наказах про притягнення до дисциплінарної відповідальності порушень позивачем нормативно-правових актів, ОСОБА_1 порушив свої посадові обов`язки, вимоги порядку здійснення контролю за закупівлями ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» та вимог порядку закупівель підприємствами Державного концерну «Укроборонпром».

Проте, як вбачається з тексту самих оскаржуваних наказів, позивач ОСОБА_1 порушив відразу усі пункти посадової інструкції та відразу усі пункти вищезазначених порядків.

Згідно ст. 147 КЗпП за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано такий захід стягнення, як догана.

Відповідно до практики Верховного суду та Верховного суду України у наказі про накладення дисциплінарного стягнення (оголошення догани) обов`язково має бути конкретизовано, які саме пункти посадової інструкції та норм діючого законодавства порушено працівником; зазначено час/дату відсутності того чи іншого неправомірного діяння працівника; нормативне посилання.

Тобто, роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно-правового акту чи акту локального нормо утворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності; зазначено та додано належні докази (технічні висновки, висновки спеціалістів тощо) на підтвердження того, що система організації/самоорганізації роботи з боку позивача не працювала (якщо таке мало місце) та за який період (дата, час тощо).

Отже, наказ про оголошення працівникові догани, якщо у ньому, зокрема, не зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення працівником трудових обов`язків, не відповідає вимогам трудового законодавства, за висновком Верховного суду України, такий наказ є незаконним та підлягає скасуванню.

Також, Верховний суд у своїх рішеннях зазначає, що не можна притягнути працівника до дисциплінарної відповідальності, доки його вина не доведена роботодавцем. Працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Принцип презумпції невинуватості в трудовому праві випливає із змісту статті 138 КЗпП, яка передбачає обов`язок роботодавця доводити наявність умов, зокрема вини працівника, для притягнення такого працівника до відповідальності.

Для правомірного накладення роботодавцем дисциплінарного стягнення необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку.

Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.

У оскаржуваних наказах не визначено, який саме дисциплінарний проступок вчинив позивач ОСОБА_1 , не зазначені конкретні обставини, за яких відбувся дисциплінарний проступок, зокрема, у чому саме знайшло відображення порушення трудової дисципліни позивача, які дії чи бездіяльність саме позивача стали приводом для застосування догани, не зазначено дату/період часу та обставини вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку.

Представник відповідача у судовому засіданні доводив, що доказом дисциплінарного проступку ОСОБА_1 є доповідна записка. При цьому, в акті про порушення, не міститься жодних доказів порушень, які зазначені у доповідній записці.

Згідно ч. 3 ст. 149 КЗпП при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Отже, правова природа наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності не передбачає викладення останніх у новій редакції, оскільки наказ про застосування до працівників дисциплінарного стягнення видається на підставі фактів, що зафіксовано в акті службового розслідування.

Викладаючи первинний наказ у новій редакції, роботодавець фактично сам доводить той факт, що з`явилися нові істотні обставини справи, що мали місце у період між датою винесення первинного наказу та датою винесення наказу, яким первинний наказ викладається у новій редакції.

Таким чином, Наказ-1 № 285-к/тм від 25.10.2024 було винесено при неповному з`ясуванні усіх обставин справи та є таким, що винесено передчасно, тобто притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності є незаконним.

Підставою винесення наказу-2 від 31.10.2024р., є наказ-1 № 285-к/тм від 25.10.2024, який 01.11.2024р. викладено у новій редакції.

Отже, підставою винесення Наказу-2 від 31.10.2024р. є Наказ-3 від 01.11.2024р., що є неприпустимим в розумінні Кодексу Законів про Працю та Конституції України.

Згідно ст. 8 Конституції України, Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Конституція України, як вищий закон України, визначає, що держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.

Відповідно до статті 2 КЗпП України, право на працю розуміється, як одержання роботи з відповідними гарантіями праці, в тому числі й щодо вивільнення.

Таким чином, Конституцією України гарантується право особи на працю з відповідними гарантіями.

До того ж, відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

У статті 55 Статуту Організації об`єднаних націй від 26.06.1945р. наголошується на необхідність поваги прав людини, а всі держави зобов`язані заохочувати загальну повагу та дотримання прав і свобод людини.

Загальна декларація прав людини від 10.12.1948р. закріплює такі права на працю (частина 1 статті 23); на рівну оплату за рівну працю (частина 2 статті 23); на справедливу і задовільну винагороду (частина З статті 23); на створення професійних спілок (частина 4 статті 23); на відпочинок (стаття 24); на достатній життєвий рівень (частина 1 статті 25).

У пункті 1 статті 6 Міжнародного пакту про економічні, соціальні та культурні права від 16.12.1966р. визначено, що держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право на працю, що включає право кожної людини дістати можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується, і зроблять належні кроки до забезпечення цього права. У пункті 2 цієї статті звернено увагу держав - учасниць Пакту на те, що вони повинні вживати заходів, метою яких є повне здійснення цього права і які включають програми професійно-технічного навчання і підготовки, шляхи і методи досягнення продуктивної зайнятості в умовах, що гарантують основні політичні і економічні свободи людини.

Європейська соціальна хартія (переглянута) 1996 pоку, в якій відображено загалом 31 соціально-економічне право. Серед них, регулювання трудових відносин слід вирізнити такі права: на працю; на її справедливі умови; на її безпечні та здорові умови; на справедливу винагороду; на укладання колективних договорів; на професійну орієнтацію; на професійну підготовку; на рівні можливості і рівне ставлення у вирішенні питань щодо працевлаштування і професії без дискримінації за ознакою статі; на інформацію і консультації; участь у визначенні і поліпшенні умов праці та виробничого середовища; і головне, на захист у випадках звільнення.

Згідно абз. 2 п. 1 Постанови ВС України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів», діяльність судів по розгляду справ цієї категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку особа вільно обирає або на яку вільно погоджується, а також на охорону прав і законних інтересів підприємств, установ, організацій, на зміцнення трудової та виробничої дисципліни, на виховання працівників у дусі свідомого й сумлінного ставлення до праці.

Підсумовуючи вищевикладене, суд зазначає, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов`язків; вина працівника; наявність причинного зв`язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов`язків. Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.

Перед тим як ухвалювати рішення про застосування до працівника догани, роботодавець має провести розслідування та зібрати достатньо доказів, які свідчили б про факт вчинення працівником дисциплінарного проступку. Такими доказами можуть слугувати різноманітні документи: доповідні записки інших працівників; письмові свідчення свідків; повідомлення державних органів, що здійснюють контроль і нагляд за додержанням законодавства, зокрема у сфері використання найманої праці; висновки фахівців; письмові пояснення самих порушників тощо.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру та заходом дисциплінарного впливу морально-психологічного характеру, що містить негативну оцінку конкретних дій працівника і виконує оцінювальний, попереджувальний і мотиваційний вплив на нього.

Відтак, виходячи з правової природи інституту дисциплінарної відповідальності, при притягненні працівника до даного виду відповідальності, адміністрація повинна навести конкретні факти допущеного працівником невиконання або неналежного виконання покладених на нього трудових обов`язків.

За приписамистатті 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

У наказі про накладення дисциплінарного стягнення обов`язково має бути зазначено, в чому полягає порушення трудової дисципліни, тобто має бути вказівка на фактичні обставини, які послужили підставою для застосування заходу дисциплінарного стягнення. Наказ про накладення дисциплінарного стягнення повинен обов`язково містити нормативне посилання, тобто роботодавець повинен зазначити назву, статтю, її частину, абзац, пункт, підпункт нормативно правового акту чи акту локального нормо утворення, на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Виконання всіх цих вимог є безумовною запорукою правильного та законного оформлення прийнятого роботодавцем рішення, що одночасно виступає гарантією дотримання трудових прав працівників.

Відповідно до правового висновку викладеного в постанові ВС від 13 травня 2022 року у справі № 331/2395/20 саме на роботодавцеві лежить обов`язок надати докази фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати всі обставини, з яких вчинено проступок. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов`язковому порядку має бути встановлена вина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.

У трудовому праві діє принцип презумпції невинуватості, згідно з яким не можна працівника притягнути до дисциплінарної відповідальності, доки не доведена роботодавцем його вина, і працівник не зобов`язаний сам доводити свою невинуватість.

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду від 27 квітня2021 року в справі № 461/8132/17(провадження № 61-9697св19).

З боку відповідача суду не надано жодних належних та допустимих доказів зазначених порушень, які мали місце з боку позивача, в результаті чого, до останнього застосовано дисциплінарну відповідальність у вигляді догани. Не доведено стороною відповідача і ту обставину, коли саме з боку позивача вчинено проступок.

Також суд зазначає, що відповідно достатті 149 КзпП, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

В свою чергу, в оскаржуваних наказів зазначено фактично одне й те ж порушення ( не конкретизоване яке саме).

До того ж, оскаржувані накази не містять нормативного посилання на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що накази про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема не містить вказівки та в них не конкретизовано яке порушення трудової дисципліни було допущено ним та за які саме дії або бездіяльність його притягнуто до відповідальності у вигляд догани, в якій день та о якій годині мало місце порушення, натомість, у усіх трьох наказах, міститься фактично одне й те ж порушення ( не конкретизоване яке саме) без будь якого нормативного посилання на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Така прогалина, допущена у наказі, не може бути усунута шляхом надання відповідачем документів які передували складання наказу про винесення догани.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що роботодавець не виконав належним чином свій обов`язок з надання доказів наявності фактів винного вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Крім того, як вбачається з тексту оскаржуваних позивачем наказів, до дисциплінарної відповідальності, окрім ОСОБА_1 було притягнуто й інших працівників відділу матеріально-технічного забезпечення ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», які безпосередньо займалися питанням придбання генератора для підприємства.

Під час розгляду справи в суді з`ясувалося, що з усіх працівників ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» догани були зняти окрім ОСОБА_1 .

Даний факт не спростував представник відповідача та підтвердив вищенаведену обставину. Проте, пояснити чому не знято дисциплінарне стягнення з ОСОБА_1 , представник відповідача не зміг.

Аналізуючи такий підхід з боку керівництва підприємства, суд вбачає ознаки трудової дискримінації, а також ознаки особистих неприязних відносин, які склалися між ТОВ «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт», як роботодавця та ОСОБА_1 , як працівника, прямо заборонено законом.

Відповідно до ч. 4ст. 12 ЦПК Україникожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11.06.2020 у справі № 757/1782/18: «Засадничими принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов`язок з доведення обґрунтованості та підстав усіх заявлених вимог, саме на позивача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Застосовуючи принцип диспозитивності, закріплений у статті 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Отже, саме позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість. За своєю природою змагальність судочинства засновується на розподілі процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Розподіл процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності втілюється у площині лише прав та обов`язків сторін. Отже, принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він нівелює можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає. Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.».

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що накази про накладення на позивача дисциплінарного стягнення не відповідає вимогам трудового законодавства, зокрема не містить вказівки та в них не конкретизовано яке порушення трудової дисципліни було допущено ним та за які саме дії або бездіяльність його притягнуто до відповідальності у вигляд догани, в якій день та о якій годині мало місце порушення, натомість, у усіх трьох наказах, міститься фактично одне й те ж порушення ( не конкретизоване яке саме) без будь якого нормативного посилання на підставі якого працівник притягується до дисциплінарної відповідальності. Така прогалина, допущена у оскаржуваних наказах не може бути усунута шляхом надання відповідачем документів які передували складання наказу про винесення догани, а звідси, позовні вимоги в частині скасування наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, позбавлення надбавки та премії підлягає задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідача витрат, пов`язаних сплатою судового збору та витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне:

Поняття судових витрат міститься в п.1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», де судові витрати передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплатице витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи.

Судовий збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом (ст. 1 Закону України «Про судовий збір»).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати положення статті 88 ЦПК та керуватися тим, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційне до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційне до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційне до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору.

Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційне до задоволеної чи відхиленої частини вимог, якщо його також не звільнено від сплати цих витрат (частина друга статті 88 ЦПК).

Оскільки вимоги позивача підлягають задоволенню, з урахуванням вимогст. 141 ЦПК Україниз відповідача на користь держави підлягають 1211,20 гривень судового збору.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України, крім судового збору, судові витрати складаються з витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами у порядку, визначеному статтею 137 ЦПК України. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як зазначено у ч.4-6 вказаної статті розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Представник позивача доводив, що довідка про отримання грошових коштів від ОСОБА_1 за надання правничої допомоги разом із договором про надання правничої допомоги від 25.11.2025р., актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.03.2025р. є належними доказами для підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19000 гривень.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти стягнення 19000 гривень та вважає її не спів мірною у розумінні даної справи. Просила суд зменшити розмір її відшкодування.

Суд, вирішуючи питання щодо витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи: довідка про отримання грошових коштів від позивача за надання правничої допомоги від 13.03.2025 року разом із договором про надання правничої допомоги від 25.11.2025р., актом прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 13.03.2025р. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відзиву на позов та значимості таких дій у справі виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що зазначені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 000 грн. є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розподілу судових витрат.

Крім того, у матеріалах справи відсутні належним чином документально підтверджені витрати на правову допомогу, відсутній розрахунок таких витрат.

На підтвердження цих обставин, окрім договору про надання правової допомоги, довідки про отримання грошових коштів від позивача та акту прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг), суду необхідно додавати документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Оскільки представник позивача документально не підтвердив понесення витрат на професійну правничу допомогу, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування судових витрат у зв`язку із розглядом справи не підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст.15, 16 ЦК України, ст. ст.3, 139,147, 148, 149, 225, 233 КЗпП України, ст.2,5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 80, 81,89,131,141,187,263265,273,274, 353-355 ЦПК України, постановою № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», п. 1 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», Законом України «Про судовий збір», суд, Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 5760, 88, 169, 209, 212215, 218, 223226,280282 ЦПК України, ст. ст. 15, 16 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 63, 65, 68, 69, 70, 71 СК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» про часткове скасування наказів про оголошення догани та позбавлення премії, часткове скасування наказу про скасування надбавки за складність та напруженість задовольнити частково.

Скасувати пункт 3 наказу виконуючого обов`язки директора Товариства обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремон №285к/тм від 25.10.2024р. про результати проведеного службового розслідування, саме: оголошення ОСОБА_7 догани та позбавлення ОСОБА_1 премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року.

Скасувати пункт 1 наказу виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» №636к/тр від 31.10.2024р., а саме: скасування ОСОБА_7 з 01.102 на період дії догани, оголошеної наказом №285к/тм від 25.10.2024 року надбавку за складність, напруженість у роботі, встановлену наказом від 29.12.2023р. №648к/ розмірі 20%.

Скасувати пункт 3 наказу виконуючого обов`язки директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт» №293к/тм від 01.11.2024р. про результати проведеного службового розслідувані саме: оголошення ОСОБА_7 догани та позбавлення ОСОБА_1 премії в розмірі 100% за підсумками роботи за жовтень 2024 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Запорізький авіаційний ремонтний завод «Мігремонт » 1211,20 гривень судового збору.

В іншій частині позовних вимог, про стягнення судових витрат, пов`язаних з наданням правночої допомоги відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а у разі його оскарження після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали буде складено протягом п`яти днів з дня оголошення її вступної та резолютивної частин.

Суддя: Козлова Н. Ю.