Постанова

від 28.04.2025 по справі 320/4625/24

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 320/4625/24

адміністративне провадження № К/990/37262/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Юрченко В.П.,

суддів: Гімона М.М., Васильєвої І.А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року (суддя Перепелиця А.М.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року (головуючий суддя Маринчак Н.Є., судді: Черпак Ю.К., Штульман І.В.) у справі № 320/4625/24 за позовом Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - скаржник, відповідач, контролюючий/податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29 грудня 2023 року №83800070802, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1250000 грн у зв`язку з порушенням підпункту 69.8.3 пункту 69.8 ст. 69 Податкового кодексу України у зв`язку з не поданням звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2021 - 2022 роки.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення з огляду на те, що позивач не є фінансовим агентом та не зобов`язаний виконувати обов`язки фінансових агентів щодо подання звітів про підзвітні рахунки.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року, адміністративний позов задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

Під час судового розгляду судами попередніх інстанцій встановлено, що у період з 13 листопада 2023 року по 01 грудня 2023 року на підставі наказу Головного управління ДПС у м. Києві від 30 жовтня 2023 року №5337-п контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2023 року, валютного - за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2023 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 06 вересня 2016 року по 30 вересня 2023 року та іншого законодавства за результатами якої складено акт від 08 грудня 2023 року №81956/Ж5/26-15-07-08-02/40808722, відповідно до висновків якого встановлено порушення платником податків пп. 68.9.3 п. 68.9 ст. 68, п. 118.4 ст. 118 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (із змінами та доповненнями), а саме: не подання звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2016 рік, за 2017 рік, за 2018 рік, за 2019 рік, за 2020 рік, за 2021 рік, за 2022 рік.

На підставі висновків Акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 29 грудня 2023 року №83800070802, яким до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1 250 000,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій встановили, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру інститутів спільного інвестування, позивач є закритим недиверсифікованим венчурним корпоративним інвестиційним фондом (корпоративним інвестиційним фондом). Управляючою компанією є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС». На підставі наказу Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 14.05.2013 №286 Товариству з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами та адміністрування пенсійних фондів «ДАЛІЗ-ФІНАНС» видано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку - діяльності з управління активами інституційних інвесторів (діяльності з управління активами) у зв`язку із закінченням 17.05.2013 строку дії попередньо виданої ліцензії серії АГ № 580264.

Здійснюючи аналіз Законів України від 29 жовтня 2019 року №229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA)»; "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 14 грудня 2021 року; "Про інститути спільного інвестування"; Податкового кодексу України, Рішення Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 06 жовтня 2020 року №578 «Про встановлення переліку небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів», суди дійшли висновку, що інститути спільного інвестування (корпоративні інвестиційні фонди) не підпадають під категорію небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів. Таким чином, самостійне отримання позивачем глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку не змінило його правового статусу з небанківської фінансової установи та фінансового агента, з огляду на відсутність позивача у переліку небанківських фінансових установ, які зобов`язані виконувати обов`язки фінансових агентів відповідно до вимог міжнародних договорів. Окрім того, суди зазначили, що відповідальність за пунктом 118.4 статті 118 Податкового кодексу України не могла бути застосована до позивача під час проведення спірної перевірки, з огляду на нечинність цієї норми; відповідальність за статтею 118-1 не могла бути застосована з підстав дії перехідного періоду до 31 грудня 2024 року; в редакції Податкового кодексу України станом на 08 грудня 2023 року підпункт 68.9.3 п.68.9 статті 68 Податкового кодексу України відсутній. Щодо наявності у позивача запису у реєстрі фінансових установ, які пройшли реєстрацію з метою виконання Закону США «FATCA» та глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку у оприлюдненому СВД переліку іноземних фінансових установ та відповідного статусу «фінансового агента», суди зазначили, що податковим органом належними та допустимими доказами дана інформація в розумінні статей 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України не доведена. Крім того, посилання https://apps.ns.gov/app/fatcaFfiList/flu.jsf, яке міститься в акті перевірки від 08 грудня 2023 року №81956/Ж5/26-15-07-08-02/40808722, не містить інформації з приводу присвоєння позивачу глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку у оприлюдненому СВД переліку іноземних фінансових установ. Також, за наслідками розгляду адвокатського запиту представника позивача від 23 січня 2024 року №7367/б, Державною податковою службою України підтверджуючих документів щодо наявності у позивача глобального посередницького ідентифікаційного номеру власника рахунку не надано.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідачем подано касаційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій і ухвалити нове про відмову в позові. Скаржник вказує про наявність підстав для касаційного оскарження відповідно до пункту 3 ч.4 ст. 328 КАС України і відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

На обґрунтування доводів касаційної скарги зазначено, що платником податків допущено порушення підпункту 69.8.3 пункту 69.8 статті 69, пункту 118.4 статті 118 Податкового кодексу України у зв`язку з неподанням звітів про підзвітні рахунки відповідно до Угоди (FATCA) за 2016 - 2022 роки. Відповідач стверджує, що Акціонерне товариство «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ФЕУ ФІНАНС» не відноситься до категорії непідзвітних фінансових установ, оскільки зареєстроване в реєстрі Служби внутрішніх доходів США за кодом GIIN:DZ5LI2.99999.SL.804. При цьому, здійснивши відповідні реєстраційні дії, позивач визначив себе підзвітною фінансовою установою, у зв`язку з чим, на думку контролюючого органу, висновки акта перевірки, на підставі яких прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є правомірними. Також зазначено, що при здійсненні фінансово-господарської діяльності вчинено значні порушення за період з 01.01.2018 по 30.09.2023.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2024 відкрито касаційне провадження з метою перевірки доводів щодо неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права у випадку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Особливості подання звітності за підзвітними рахунками встановлювались п.п.69.8 ст. 69 Податкового кодексу України (в редакції до 28.04.2023), у відповідності до якого з метою виявлення підзвітних рахунків фінансові агенти зобов`язані вживати заходів, необхідних для встановлення держави або території, резидентом якої є: а) фізична особа - власник фінансового рахунка; б) юридична особа - власник фінансового рахунка; в) фізична особа - кінцевий бенефіціарний власник (контролер) юридичної особи, яка є власником фінансового рахунка.

Якщо власником фінансового рахунка є фізична особа - нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такої особи. Якщо власником фінансового рахунка є юридична особа - резидент, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якої є нерезидент, такий рахунок вважається підзвітним для такого нерезидента. Фінансові агенти встановлюють підзвітність фінансового рахунка за результатами проведення процедури комплексної перевірки (п.п.69.8.1). Фінансові агенти зобов`язані вживати обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків. На вимогу фінансового агента власники фінансових рахунків зобов`язані надавати йому інформацію та документи про власний статус податкового резидентства та статус податкового резидентства своїх кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), а також іншу інформацію і документи, необхідні для звітності за підзвітними рахунками на виконання вимог міжнародного договору, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеного на його підставі міжвідомчого договору. Власники фінансових рахунків зобов`язані протягом 10 робочих днів повідомити фінансовому агенту про зміну відповідного статусу. За наявності у фінансового агента обґрунтованої, документально підтвердженої підозри, що рахунок належить до підзвітних, фінансовий агент зобов`язаний надіслати на адресу власника рахунка запит з вимогою про надання пояснень та інформації, що стосуються підозри. Ненадання власником рахунка протягом 15 календарних днів з дня отримання запиту фінансового агента запитуваної інформації та/або документів або надання інформації та/або документів, що не спростовують обґрунтованої підозри фінансового агента, є підставою для відмови в подальшому наданні послуг, у тому числі для розірвання договірних відносин з ним. У разі розірвання договірних відносин з власником фінансового рахунка фінансовий агент повертає залишок коштів власнику такого рахунка та не несе відповідальності за спричинені власнику фінансового рахунка збитки, пов`язані з розірванням договірних відносин (п.п.69.8.2). Фінансові агенти зобов`язані щороку, до 1 вересня, подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, звіт про підзвітні рахунки. Звітним періодом вважається попередній календарний рік, якщо міжнародним договором, що містить положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або укладеним на його підставі міжвідомчим договором не встановлені інші правила. Форма звіту про підзвітні рахунки, порядок її заповнення і подання фінансовими агентами до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (п.п.69.8.3). Звіт про підзвітні рахунки подається виключно в електронній формі у форматі (стандарті), затвердженому в установленому законодавством порядку, з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги" (п.п.69.8.5). Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює збір інформації від фінансових агентів, зберігання такої інформації в електронній базі підзвітних рахунків та передачу відомостей компетентному органу іноземної держави чи фінансовому агенту, від якого вона була отримана. Забороняється надання центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, інформації щодо підзвітних рахунків іншим особам, у тому числі судам, правоохоронним чи іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, юридичним та фізичним особам (у тому числі тим, про яких надана інформація у звіті про підзвітні рахунки) (п.п.69.8.6).

Пункт 69.8 статті 69 виключено на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки» № 2970-IX від 20.03.2023№ (далі - Закон 2970-IX від 20.03.2023)

Відповідно до п.118.4 ст. 118 Податкового кодексу України, неподання, подання з порушенням встановленого строку, подання не в повному обсязі або з недостовірними відомостями, або з помилками фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог пункту 69.8 статті 69 цього Кодексу - тягнуть за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Сплата такого штрафу не звільняє фінансового агента від обов`язку подання звіту про підзвітні рахунки. Передбачений цим пунктом штраф не застосовується у разі, якщо недостовірні відомості або помилки у звіті про підзвітні рахунки виникли з незалежних від фінансового агента причин та/або у зв`язку з поданням власником фінансового рахунка недостовірної інформації, за умови що фінансовий агент: вживав обґрунтованих та належних у відповідних умовах (обставинах) заходів для проведення перевірки статусу податкового резидентства власників фінансових рахунків та кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) таких власників фінансових рахунків; своєчасно, у строк, встановлений пунктом 69.8 статті 69 цього Кодексу, повідомив центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, про подання власником фінансового рахунка недостовірних даних.

Пункт 118.4 статті 118 виключено на підставі Закону № 2970-IX від 20.03.2023.

Крім того, пунктом 3 розділу 2 цього Закону № 2970-IX встановлено, що у 2023 році фінансові агенти подають звіти про підзвітні рахунки, що підлягають поданню згідно з Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), за 2021 рік та за 2022 рік за правилами пункту 69.8 статті 69 Податкового кодексу України у редакції, чинній станом на 31 грудня 2022 року. Положення статті 39-3 Податкового кодексу України застосовуються до фінансових агентів у частині виконання ними вимог Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил і застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA), починаючи зі звітного року, що завершується 31 грудня 2023 року. До фінансового агента, який своєчасно подав звіт про підзвітні рахунки за 2021 звітний рік у 2023 році відповідно до правил цього пункту, не застосовується штраф, встановлений Податковим кодексом України за неподання або несвоєчасне подання звіту про підзвітні рахунки (щодо звіту за 2021 рік).

Фундаментальними є положення Конституції України, відповідно до яких, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами пункту 11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України встановлено, що штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій.

З таких підстав, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про незаконність спірного податкового повідомлення-рішення від 29.12.2023 про притягнення до фінансової відповідальності платника податків на підставі п.п.118.4 ст. 118 Податкового кодексу України, оскільки така відповідальність на момент прийняття цього рішення була скасована з 28.04.2023 (день набрання чинності Законом України № 2970-IX від 20.03.2023).

Вказана обставина є самостійною підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, а тому відсутні підстави для перевірки доводів касаційної скарги та висновків судів щодо наявності/відсутності статусу у позивача «фінансовий агент» та відповідно обов`язку подавати до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику звіт про підзвітні рахунки.

Згідно частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції, здійснивши попередній розгляд справи, залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 343, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2024 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 вересня 2024 року у справі № 320/4625/24 - без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддіВ.П. Юрченко М.М. Гімон І.А. Васильєва