Ухвала

від 29.04.2025 по справі 495/7522/14-ц

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3253/25

Справа № 495/7522/14-ц

Головуючий у першій інстанції Мишко В. В.

Доповідач Лозко Ю. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

29.04.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Лозко Ю.П. (суддя-доповідач), Карташова О.Ю., Кострицького В.В.

розглянувши клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів у справі

перевіривши виконання вимог статті 365 ЦПК України у справі

за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року

у справіза позовомПублічногоакціонерного товариства«Імексбанк»,правонаступником якогоєТовариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Еліт Фінанс»до ОСОБА_1 простягненнязаборгованості встановив:

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонногосуду Одеської області від 12 липня 2024 року позов ПАТ «Імексбанк», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Еліт Фінанс» заборгованість за кредитним договором №2428474/N від 26 листопада 2023 року в розмірі 69686,06 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 09 грудня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 12 липня 2024 року.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 18 квітня 2025 року, розгляд цієї справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

26 квітня 2025 року засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» представник скаржника ОСОБА_1 , адвокат Каланжов В.І. подав клопотання у якому просить витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю ФК «Еліт Фінанс» для огляду в судовому засіданні: оригінал платіжного (банківського) документу на підтвердження виконання договору відступлення від 31 березня 2020 року, укладеного між ПАТ «Імексбанк» до ТОВ «ФК Фінрайт» щодо відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором; оригіналу договір факторингу № 001/06-12 від 06 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «ФК Фінрайт» до ТОВ «ФК Еліт Фінанс» про відступлення прав вимог до боржника ОСОБА_1 та оригінал платіжного документу про придбання (викуп) права вимоги, відповідно до договору факторингу № 001/06-12 від 06 грудня 2021 року, укладеного між ТОВ «ФК Фінрайт» до ТОВ «ФК Еліт Фінанс». Клопотання обґрунтовує необхідністю з`ясування питання про чи реально позивачем було викуплено у первісного кредитор право вимоги до відповідача. Також зазначає, що це клопотання в суді першої інстанції не було подане через те, що спочатку у справі було ухвалено заочне рішення, та пізніше з`явилася усталена судова практика розгляду справ у подібних правовідносинах Верховним Судом.

Перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вказане клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасник справи розпоряджається своїми правамищодопредмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих

осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 3ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч.1 ст. 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинахдругійтатретійстатті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до положень п.4 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Виходячи з принципу змагальності цивільного процесу сторони повинні подати всі докази на підтвердження своєї позиції в суді першої інстанції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі N 129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони.

Відповідно до частини 3 статті 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені положення передбачають наявність таких критеріїв для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, як «винятковість випадку» та причини, що «об`єктивно не залежать від особи» і тягар доведення покладений на учасника справи, який звертається з відповідним клопотанням (заявою).

Як убачається з матеріалів справи, після скасування заочного рішення суду та розгляду справи в загальному порядку, відповідач не звертався до суду з клопотанням про витребування доказів, питання про витребування яких порушує наразі представник скаржника.

Звертаючись із клопотанням про витребування доказів на стадії апеляційного перегляду справи, відповідач не наводить аргументів на предмет наявності винятковості випадку, як і не зазначає об`єктивних причин, які не залежали від нього, та перешкодили йому звернутися з відповідним клопотанням про витребування доказів під час розгляду справи судом першої інстанції.

Отже, відповідач розпорядився своїми процесуальними правами на власний розсуд, разом з цим клопотанням про витребування доказів не заявляв.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч.6 ст. 367 ЦПК України).

Крім того, колегія суддів зауважує, що предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором, зустрічні позовні вимоги про визнання

недійсними договорупро відступленняправа вимоги№126та договоруфакторингу №001/06/12 в частині відступлення права вимоги за кредитним договором №242874/N від 26 листопада 2013 року скаржник не заявляв, тому питання, порушені ним у клопотанні, не стосуються предмету спору.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає, що клопотання позивача про витребування апеляційним судом нових доказів на стадії апеляційного перегляду справи, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 84,260,367 ЦПК України,

ухвалив:

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання про витребування доказів.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий Ю.П. Лозко

Судді: О.Ю. Карташов

В.В. Кострицький