Ухвала від 02.05.2025 по справі 2-30/2003

УХВАЛА

02 травня 2025 року

м. Київ

справа № 2-30/2003

провадження № 61-4887ск25

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Осіяна О. М., Синельникова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бахчисарайський районний відділ освіти Автономної Республіки Крим, Пенсійний фонд України, про заміну боржника у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну боржника у виконавчому листі, поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання та видачу дубліката виконавчого листа, в якій просив замінити боржника - Бахчисарайський районний відділ освіти Автономної Республіки Крим на Пенсійний фонд України, у зв`язку із прийняттям нового закону, який діє з 01 січня 2023 року та відповідно до якого регресні виплати покладаються на Пенсійний фонд України. Крім того, просив видати дублікат виконавчого листа зі зміною боржника та з урахуванням зміни імені заявника і поновити строк пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року заяву ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Не погодившись із цією ухвалою, ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку в частині відмови у задоволенні вимог щодо поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачі дублікату виконавчого листа.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 03 грудня 2024 року про виправлення описки, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року залишено без змін.

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, врахував, що в цьому випадку видача дублікату виконавчого листа залежить від наявності підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання. Заявнику, який на той час мав прізвище « ОСОБА_2 », у 2016 році було видано дублікат виконавчого листа за рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2003 року та поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа. З моменту видачі заявнику дублікату виконавчого листа та поновлення строку його пред`явлення до виконання пройшло більше 7 років, проте матеріали справи свідчать, що заявник не пред`явив дублікат виконавчого листа до виконання.

08 квітня 2025 року ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 2-30/2003 в частині відмови у задоволенні вимог про поновлення строку пред`явлення виконавчого документу до виконання та видачі дублікату виконавчого листа.

Посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення у вказаній частині скасувати, ухваливши нове судове рішення про задоволення його заяви.

Клопотання заявника про поновлення строку на касаційне оскарження підлягає задоволенню, оскільки касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення заявнику повного тексту оскарженої постанови апеляційного суду.

Щодо оскарження в касаційному порядку судових рішень в частині поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання

Право на касаційне оскарження ухвал суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, визначене пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України, за змістом якого учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином ухвали суду першої інстанції щодо поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання (пункт 24 частини першої статті 353 ЦПК України) та, відповідно постанови апеляційного суду за результатами їх апеляційного перегляду, не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Щодо оскарження в касаційному порядку судових рішень в частині видачі дубліката виконавчого листа

Касаційна скарга у цій частині мотивована тим, що оригінал та дублікат виконавчого листа втрачено, а єдиним способом виконання рішення суду є видача дубліката виконавчого листа та поновлення строку для його пред`явлення до виконання.

ОСОБА_1 зазначає, що виконавчий документ було втрачено у 2018 році при пересилці засобами поштового зв`язку за місцезнаходженням боржника - Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим. Однак документи на підтвердження цих обставин він раніше не зміг подати внаслідок обставин непереборної сили, зокрема, у зв`язку із вимушеним переселенням із зони бойових дій, де зберігались відповідні докази.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Ухвала суду за результатами розгляду заяви про видачу дублікату виконавчого листа не є ухвалою, якою закінчено розгляд справи.

Колегія суддів встановила, що касаційна скарга в частині вирішення вимог про видачу дублікату виконавчого листа є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права в оскаржених судових рішеннях є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.

Відповідно до пункту 9 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість судового рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» (частина перша статті 5 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до пункту 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

При вирішенні заяви ОСОБА_1 щодо видачі дублікату виконавчого листа судами встановлено, що рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2003 року у справі № 2-30/2003 за позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського районного відділу освіти Автономної Республіки Крим про відшкодування шкоди, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Бахчисарайського районного відділу освіти Бахчисарайської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим на користь ОСОБА_1 невиплачені суми компенсації за втрату працездатності за період з 01 липня 1991 року до 31 грудня 2002 року у розмірі 37 849,26 грн, компенсації за санаторно-курортне лікування - 10 290 грн, компенсації за спеціальний медичний догляд 47 025 грн, компенсації за побутовий догляд - 15 675 грн, а всього 110 836,26 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 12 червня 2016 року за заявою представника стягувача, видано ОСОБА_3 (в подальшому змінив прізвище на - ОСОБА_4 ) дублікат виконавчого листа за рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 30 квітня 2003 року та поновлено пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Копія ухвали і виконавчий лист отримані заявником 17 березня 2016 року, що підтверджено відповідною розпискою.

21 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області із заявою про повторну видачу йому копій ухвал Слов`янського міськрайонного суду Донецької області

від 12 червня 2016 року та від 04 березня 2016 року, а також дубліката виконавчого листа.

Листом Слов`янського міськрайонного суду від 22 лютого 2018 року за

№ 2-30/2003/8509/2018 заявнику повторно видано копію ухвали суду. Дублікат виконавчого листа не видано, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 отримав його 17 березня 2016 року.

Відповідно до листа Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)

№ 8489 від 31 травня 2023 року, згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, виконання рішень щодо боржників, які знаходяться на території, яка відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» є тимчасово окупованою територією України, здійснюється відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області не є правонаступником органів ДВС АР Крим та

м. Севастополь. Фактично виконавчі провадження, а також будь-які інші документи, які перебували на території АР Крим та м. Севастополь, в тому числі відносно Бахчисарайського районного відділу освіти Бахчисарайської РДА АРК, до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Херсонській області, в АРК та м. Севастополі Південного міжрегіонального управління (м. Одеса) не передавались, а також виконавче провадження на виконанні у відділі не перебувало. Згідно даних автоматизованої системи виконавчого провадження (спецрозділ) інформація щодо виконавчого провадження, зазначеного в ухвалі від 26 травня 2023 року, відсутня.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-XIV «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час ухвалення рішення Слов`янського міськрайонного суду Донецької області №2-30/2003 від 30 квітня 2003 року, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.

Пунктом 1 частини другої статті 21 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.

05 жовтня 2016 року набрав чинності Закон України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року.

Згідно пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Аналіз пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02 червня 2016 року свідчить, що він застосовується тільки до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими не сплинув на час набрання чинності законом № 1404-VIII від 02 червня 2016 року. Для пункту 5 Розділу XIII Прикінцеві та перехідні положення не передбачено зворотної дії в часі і можливості застосування норм закону № 1404-VIII від 02 червня 2016 року до виконавчих документів, строк пред`явлення до виконання за якими сплинув на час набрання ним чинності.

Аналогічний висновок сформульовано і в постановах Верховного Суду

від 28 березня 2018 року у справі № 905/6977/13, від 02 травня 2018 року у справі № 5016/149/2011(17/6), від 01 серпня 2018 року у справі

№ 553/1951/14-ц.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону України «Про виконавче провадження»).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

У пунктах 53 - 56 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 листопада 2024 року в справі № 186/871/14-ц (провадження № 14-97цс24) вказано, що: «Аналіз підпункту 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (підпункт 19.4 підпункту 19 пункту 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України) дає підстави для висновку про те, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого документа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого документа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 2-836/11 (провадження № 14-308цс19), у разі пропуску стягувачем строку на пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні перешкоди для задоволення заяви такого стягувача про видачу дубліката втраченого виконавчого документа за умови, якщо суд задовольнив заяву стягувача про поновлення пропущеного строку для пред`явлення такого документа до виконання. Тобто якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа, вважається поданою у межах установленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє в задоволенні цієї заяви».

Подібні висновки також викладені у постановах Верховного Суду від 03 лютого

2021 року у справі № 643/20898/13 (провадження № 61-17590св20),

від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21), від 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20), від 14 грудня 2022 року у справі № 753/20452/21 (провадження № 61-7673св22), від 01 березня 2023 року у справі № 433/1335/14-ц (провадження

№ 61-12614св22), від 17 травня 2023 року у справі № 565/1888/19 (провадження № 61-1030св23) та від 13 червня 2023 року у справі

№ 1308/279/2012 (провадження № 61-4982св23).

Отже, встановивши що підстави для поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відсутні, суди дійшли обґрунтованого висновку про відмову у видачі дубліката виконавчого листа.

Касаційна скарга є необґрунтованою, а правильне застосування судами норм права при вирішенні вимог про видачу дублікату виконавчого листа є очевидним та не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування та тлумачення.

Прийняття нових доказів на стадії касаційного перегляду та їх оцінка Верховним Судом виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Керуючись статтями 388, 389, 390, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року та постанови Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 2-30/2003.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 серпня 2023 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2024 року у справі № 2-30/2003.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді:В. В. Шипович О. М. Осіян Є. В. Синельников