Ухвала від 01.05.2025 по справі 760/20591/15-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№ 22-ц/824/3909/2025

У Х В А Л А

01 травня 2025 року місто Київ

справа №760/20591/15-ц

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів cудової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.

суддів: Левенця Б.Б., Ратнікової В.М.

перевіривши виконання вимог ст.356 ЦПК України за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Букіної О.М., у справі за заявою Управління поліції охорони в місті Києві, який є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання у справі за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року поновлено Управлінню поліції охорони в місті Києві строк для пред'явлення до виконання виконавчих документів.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, відповідач ОСОБА_1 01 листопада 2024 року подала апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року було залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків вказаної апеляційної скарги протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме для подання апеляційної скарги в новій редакції, із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, яка повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК України, надання її копії та копії доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Київського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року направлялася відповідачу ОСОБА_1 25 листопада 2024 року за адресою зазначеною в апеляційній скарзі: АДРЕСА_1 .

Однак конверт з ухвалою повернувся на адресу суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».

18 березня 2025 року судом було повторно направлено відповідачу ОСОБА_1 ухвалу Київського апеляційного суду від 22 листопада 2024 року за адресою: м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 18, гуртожиток, кім. 8-20.

Однак конверт з ухвалою повернувся на адресу суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Іншої адреси місцезнаходження відповідача матеріали справи не містять.

Так, відповідач ОСОБА_1 відповідно до ухвали Київського апеляційного суду від 22 листопада 2024 рокуповинна була надати до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в новій редакції, із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, яка повинна відповідати вимогам ст.356 ЦПК України, надати її копії та копії доданих матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

За змістом пункту 4 частини шостої статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до висновку Верховного Суду, що викладений в постанові від 20 грудня 2023 року у справі № 725/7357/21, наведена норма права дає підстави вважати, що врученим судове рішення вважається в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження.

Європейський суд з прав людини у справах «Каракуця проти України» та «Пономарьов проти України» звертав увагу на те, що заявники мають виявити належну зацікавленість у розгляді їхньої справи, в розумні інтервали часу вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Також, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» наголосив на тому, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього кодексу застосовуються положення ст.185 цього кодексу.

На відміну від права на справедливий суд, право на доступ до суду не є абсолютним. Воно може бути обмежено, зокрема задля забезпечення нормального функціонування судової системи. Це включає часові обмеження, фінансовий тягар, вимоги щодо форми звернення тощо.

Так, прецедентна практика Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З приводу цього прецедентним є рішення ЄСПЛ у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує врегулюванню з боку держави.

Крім того, як наголошує у своїх рішенням Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в процесі судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_1 не цікавилася рухом даної справи, про що свідчить відсутність будь-яких звернень до суду з метою отримання інформації про постановлення ухвали за наслідком розгляду апеляційної скарги.

При цьому, слід зазначити, що дані про хід апеляційного провадження є доступними як при безпосередньому зверненні до суду так і через мережу інтернет (Єдиного державного реєстру судових рішень, на веб-сайті «Судова влада» чи сайті Київського апеляційного суду).

Але жодних дій направлених на розгляд справи в установленому законом порядку відповідачем не вчинено. Наведене свідчить про недобросовісність здійснення особою, що подала апеляційну скаргу своїх процесуальних прав. Такі дії порушують права інших учасників розгляду щодо можливості вирішення спору.

Оскільки, недоліки апеляційної скарги встановлені ухвалою суду від 22 листопада 2024 року усунуті не були, тому згідно з ст.185 ЦПК України апеляційна скарга підлягає поверненню.

У зв`язку з наведеним, повернення апеляційної скарги не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки після усунення вказаних невідповідностей вимогам закону, апелянт має право повторного звернення до суду із апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 24 жовтня 2024 року про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання, повний текст ухвали складено 25 жовтня 2024 року, постановлену під головуванням судді Букіної О.М., у справі за заявою Управління поліції охорони в місті Києві, який є правонаступником Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві про поновлення строку для пред'явлення виконавчих документів до виконання у справі за позовом Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в місті Києві до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про виселення визнати неподаною та повернути апелянту.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: