Ухвала

від 05.05.2025 по справі 204/1128/24

КРАСНОГВАРДІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 204/1128/24

Провадження № 6/204/62/25

ЧЕЧЕЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2025 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Токар Н.В.,

за участю секретаря Кислиці Є.Ю.,

за участю представника заявника адвоката Лєвшакової О.В.,

за участю представників заінтересованих осіб адвоката Савко В.В., Міхненко С.О.,

розглянувши в судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Український державний університет науки і технологій, Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2025 року позивач звернулась до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, згідно з якою просила суд замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №77264753 з Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ЄДРПОУ 02070772) на Український державний університет науки і технологій (ЄДРПОУ 44165850); замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №77264944 з Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ЄДРПОУ 02070772) на Український державний університет науки і технологій (ЄДРПОУ 44165850).

В обґрунтування поданої заяви заявник посилалась на те, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Придніпровської державної академії будівництва та архітектури про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволено: поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді чергової гуртожитку №6 Адміністративно-господарської частини Придніпровської державної академії будівництва та архітектури з 01 січня 2024 року; стягнуто з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (код ЄДРПОУ 02070772) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 93050 грн 40 коп.; стягнуто з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (код ЄДРПОУ 02070772) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1816 грн 80 коп.; стягнуто з Придніпровської державної академії будівництва та архітектури (код ЄДРПОУ 02070772) в дохід держави судовий збір у розмірі 3028 грн 00 коп.; допущено до негайного виконання судове рішенняв частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць. 14.02.2025 на виконання постанови Дніпровського апеляційного суду у справі № 204/1128/25 видані виконавчі листи. В поданій заяві заявник зазначила, що Придніпровська державна академія будівництва та архітектури реорганізована шляхом її приєднання до Українського державного університету науки і технологій, та останній є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, а тому, з метою виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року виникла необхідність у заміні сторони виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник заявника заяву підтримала, просила задовольнити.

Представники заінтересованої особи - Українського державного університету науки і технологій в судовому засіданні не заперечували проти задоволення заяви.

Інші сторони у судове засідання не з`явились, причини неявки суду не повідомили.

Вислухавши пояснення представника заявника, думку представників заінтересованої особи, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи у їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, у зв`язку з наступним.

Відповідно до положень частини першої статті 42 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України), у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава, що визначено частинами першою, другою ст.48 ЦПК України.

Згідно зістаттею 55ЦПК України,у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Відповідно до положень статті 442 ЦПК України, якою визначено порядок заміни сторони виконавчого провадження, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасниківсправи таінших осібне єперешкодою длявирішення питанняпро замінусторони виконавчогопровадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до приписів частин першої та другої статті 15 наведеного Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад верховенства права, за якого кожен з учасників має можливість реалізувати обсяг вимог наданих йому судовим рішенням. Закон України «Про виконавче провадження» не пов`язує початок реалізації цих прав з ухваленням державним виконавцем рішення про початок примусового виконання рішення на підставі виконавчого документа, а навпаки, прямо передбачає можливість виправлення невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, судом за заявою стягувача. Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 31.10.2018 зі справи № 2-а-3494/11.

Стадія виконавчого провадження, як завершальна стадії судового процесу, має встановлені законом строкові межі. Зокрема, така стадія починається після видачі виконавчого документу стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення виконавчого документу до виконання.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. При цьому положеннями наведеної процесуальної норми не обмежено коло випадків заміни особи у спірних правовідносинах, які можуть бути підставами для процесуального правонаступництва, а також стадію судового процесу, на якій може бути здійснено таке правонаступництво.

Процесуальне правонаступництво на стадії виконання судового рішення є однією з процесуальних гарантій захисту та відновлення захищених судом прав та інтересів фізичних і юридичних осіб. Воно є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником).У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справінеобхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення і перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2020 зі справи № 15/148-10-4045, від 02.04.2021 зі справи № 34/16, від 21.05.2021 зі справи № 922/1995/17.

Під правонаступництвом у виконавчому провадженні розуміють заміну однієї зі сторін (стягувача або боржника) з переходом прав та обов`язків від попередника до іншої особи (правонаступника), що раніше не брала участі у виконавчому провадженні.

Серед підстав заміни кредитора у зобов`язанні стаття 512 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) визначає правонаступництво. Таке універсальне правонаступництво передбачено, зокрема, статтею 104 ЦК України, згідно з положеннями якої юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття,приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації,у разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення врегульований статтею 107 ЦК України, відповідно до положень якої після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» у частині восьмій статті 4 передбачено, що у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються.

При реорганізації у формі приєднання не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, оскільки правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь - яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх судових інстанцій про те, що правонаступництво не відбулося за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалася.

Для вирішення питання щодо можливості процесуального правонаступництва суд в кожному конкретному випадку має аналізувати фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права, зокрема відомості первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення, перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Близька за змістом права позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 04.11.2020 зі справи № 922/817/18.

У цій справі встановлено, що Придніпровська державна академія будівництва та архітектури згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 11.07.2023 р. №620-р «Про реорганізацію державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет» та Придніпровської державної академії будівництва та архітектури, була реорганізована та приєднана до Українського державного університету науки і технологій.

Отже, за матеріалами цієї справи встановлено, що Придніпровська державна академія будівництва та архітектури була реорганізована та приєднана до Українського державного університету науки і технологій.

Також, суд зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а, отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Таким чином, дослідивши матеріали та проаналізувавши надані документи, суд приходить до висновку, що заява є обґрунтованою та наявні підстави для її задоволення.

Керуючись ст. 512 ЦК України, ст.ст. 259, 260, 442 ЦПК України, ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Придніпровська державна академія будівництва та архітектури, Український державний університет науки і технологій, Соборний відділ державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити.

Замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №77264753 з Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ЄДРПОУ 02070772) на Український державний університет науки і технологій (ЄДРПОУ 44165850).

Замінити боржника у виконавчому провадженні ВП №77264944 з Придніпровська державна академія будівництва та архітектури (ЄДРПОУ 02070772) на Український державний університет науки і технологій (ЄДРПОУ 44165850).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскарження учасниками справи шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровськогоапеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Дата складення повного судового рішення 05.05.2025 року.

Суддя Н.В. Токар