Справа № 2-3715 -2010р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М ' Я М У К Р А Ї Н И
06 травня 2010 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонни й суд Запорізької області у с кладі:
головуючого - судді Полєвої Н.М.;
при секретарі Михайло вої Н.О.
при попередньому розгляді у відкритому судовому засід анні в місті Бердянськ цивіл ьної справи за позовом О СОБА_1 до Управління Пенсій ного Фонду України у Бердянс ькому районі Запорізької об ласті про визнання протипра вною бездіяльність та стягне ння недоплаченої щомісячно ї державної соціальної допом оги „Дітям війни”, -
ВСТАНОВИ:
ОСОБА_1 звернулася до с уду з позовом до Управління П енсійного Фонду України у Бе рдянському районі Запорізь кої області про визнання про типравною бездіяльність та з обов' язання нарахувати та сплатити щомісячну державну соціальну допомогу „дітям в ійни”.
Позивач обґрунтовує позов тим, що вона, відповідно Закон у України "Про соціальний зах ист дітей війни" є "дитиною вій ни". Згідно вказаного Закону ї й з 01.01.2006 року повинні виплачува ти щомісячну соціальну допом огу у розмірі 30% мінімальної п енсії за віком, але в порушенн я Закону, відповідач не випла чує вказані кошти, в результа ті чого перед позивачем утво рилася заборгованість, яку о стання просить суд зобов'яза ти Управління Пенсійного Фон ду України у Бердянському ра йоні нарахувати та виплатити . Крім того, зазначає, що за пос тановою Бердянського міськр айонного суду Запорізької об ласті від 07 серпня 2009 року по ад міністративній справі № 2-а-840-09 р. її позов до УПФУ в Бердянсь кому районі задоволений час тково шляхом зобов' язання відповідача нарахувати і в иплатити недоплачене підви щення до пенсії відповідно д о Закону України "Про соціал ьний захист дітей війни" в ро змірі 30% мінімальної пенсії з а віком за період з 22 травня 200 8р. по 31 грудня 2008 р.
У судове засідання позива ч не з' явилася, з заяви від 20 квітня 2010 року (а.с. 7) вбачаєтьс я прохання ОСОБА_1 розглян ути справу без її участі та з адовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача п одав заяву про розгляд справ и за його відсутності, а також заперечення проти позову, вк азуючи на те, що згідно Закону України “Про соціальний зах ист дітей війни” фінансуванн я виплат проводиться із держ авного бюджету України, а не і з бюджету Пенсійного Фонду У країни, тому, на думку предста вника відповідача, не вбачає ться будь-яких порушень зако нодавства з боку відповідача . Також представник відповід ача зазначає, що до 01 січня 2008 р оки не був визначений механі зм розрахунку підвищення пен сії, передбаченого ст.6 Закону України “Про соціальний зах ист дітей війни”. Зокрема, зі з місту цієї статті не вбачаєт ься, яким саме органом, за раху нок яких коштів і джерел та в я кому процедурному порядку зд ійснюється призначення і вип лата пенсій, тому представни к вказує, що відсутні підстав и щодо зобов' язання відпові дача провести перерахунки пе нсії та забезпечити її випла ту територіальним органом Пе нсійного фонду України та Пе нсійним Фондом України.
Суд, приймаючи до уваги заяв и сторін, дослідивши матеріа ли справи, вважає, що позов пі длягає повному задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому з асіданні, ОСОБА_1 дійсно в ідповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону України “Про соціальний зах ист дітей війни” має статус “ Дитина війни”, що також підтв ерджується штампом в копії ї ї пенсійного посвідчення с ерії НОМЕР_1 (а.с.5).
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону У країни “Про соціальний захис т дітей війни”, дітям війни (кр ім тих, на яких поширюється д ія Закону України “Про стату с ветеранів війни, гарантії ї х соціального захисту”) до пе нсії або щомісячного довічно го грошового утримання чи де ржавної соціальної допомоги , що виплачується замість пен сії, виплачується підвищення у розмірі 30% від мінімальної п енсії за віком.
Не зважаючи на те, що Законо м України «Про Державний бюд жет України на 2009 рік» дія ст. 6 Закону України “Про соціаль ний захист дітей війни” не зу пинялася, відповідач продов жує виплачувати підвищення до пенсії в розмірі 49, 80 грн., що суперечить чинному законод авству.
Право позивача на отриманн я соціальної допомоги відпов ідачем не оспорюється. Посил ання відповідача на те, що не б уло розроблено механізм випл ати цієї допомоги та не були п ередбачені кошти на ці витра ти в державному бюджеті безп ідставні, оскільки, відповід но до ст. 22 Конституції Україн и звуження змісту та обсягу і снуючих прав і свобод при при йнятті нових законів або вне сенні змін до чинних законів не допускається.
Відсутність коштів на випл ату грошової допомоги не поз бавляє осіб, яким вона повинн а виплачуватись, права на так у допомогу. Законом „Про соці альний захист дітей війни” н е передбачено обмеження таки х виплат наявністю певних ко штів чи фінансування.
Конституційний Суд Україн и своїми рішеннями № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. та № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. визнав неконституційними положенн я Закону України “Про держав ний бюджет на 2007 рік” та Закону України “Про державний бюдж ет на 2008 рік” в частині зупинен ня дії ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей вій ни” та зміни розміру соціаль ної допомоги в 2008 році.
Рішення Конституційного С уду України у цій справі має п реюдиціальне значення для су дів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв' язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії полож ень статей зазначених законі в, що визнані неконституційн ими. Рішення Конституційного Суду України є обов' язкови м до виконання на території У країни, остаточним і не може б ути оскаржене.
Крім того, відповідно до ч.1 с т.17 Закону України “Про викона ння рішень та застосування п рактики Європейського суду з прав людини”, суди України пр и розгляді справ застосовуют ь Конвенцію про захист прав л юдини і основоположних свобо д та Протоколи до неї, а також практику Європейського суду як джерело права.
Згідно з ст.1 Протоколу № 1 до зазначеної Конвенції, кожна фізична або юридична особа м ає право мирно володіти свої м майном. Ніхто не може бути по збавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених зако ном або загальними принципам и міжнародного права.
Борги розглядаються у сенс і поняття “власність”, яке мі ститься у ч.1 ст.1 Протоколу № 1 д о Конвенції, і яке не обмежене власністю на фізичні речі та залежать від формальної ква ліфікації у національному за конодавстві. Борги, що станов лять майно, можуть також розг лядатись як “майнові права” і, таким чином, також як власні сть.
Доводи відповідача віднос но відсутності фінансових мо жливостей держави для обчисл ення та виплати підвищення д о пенсії особам - “дітям вій ни” не можуть вважатись обґр унтованими, тому що Європейс ький суд з прав людини при роз гляді справи “Кечко проти Ук раїни” зауважив, що в межах св ободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати з д ержавного бюджету; держава м оже вводити, припиняти чи зак інчити виплату таких надбаво к, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чи нне правове положення передб ачає виплату певних надбавок і дотримано всіх вимоги, необ хідні для цього, органи влади не можуть свідомо відмовлят и у цих виплатах, доки відпові дні положення є чинними, у зв' язку з чим Європейський суд н е прийняв до уваги позицію Ур яду України про колізію двох нормативних актів - Закону України “Про соціальний зах ист дітей війни”, згідно яког о встановлені надбавки з бюд жету і який є діючим, та Закону України “Про державний бюдж ет” на відповідний рік, де пол оження останнього закону, на думку Уряду України, превалю вали. Європейський суд не при йняв і аргументи Уряду Украї ни щодо бюджетних асигнувань , оскільки органи державної в лади не можуть посилатися на відсутність коштів як на при чину невиконання своїх зобов ' язань. Тому доводи стосовн о відсутності фінансових мож ливостей держави для обчисле ння та виплати підвищення до пенсії особам - “дітям війн и” не можуть вважатися обґру нтованими.
Таким чином, після прийнятт я рішення Конституційним суд ом України відповідач повине н був здійснити перерахунок пенсії позивача та здійснити виплату у розмірах, передбач ених Законом. Однак, відповід ачем, в порушення ч.5 ст.124 Конст итуції України, якою передба чено, що судові рішення ухвал юються судами іменем України і є обов' язковими до викона ння на всій території Україн и, зазначене рішення Констит уційного суду України не вик онано. З матеріалів справи вб ачається, що відповідач будь -яких дій, пов' язаних з перер ахунком пенсії позивачу в ча стині підвищення пенсії відп овідно до положень ст.6 Закону України “Про соціальний зах ист дітей війни” не здійснюв ав, а також не проводив виплат у.
Крім того, посилання відпо відача на відсутність бюджет них коштів не може бути взято до уваги з огляду на те, що ст.69 Закону України “Про Констит уційний Суд України” встанов лено, що рішення і висновки Ко нституційного Суду України є обов' язковими для виконанн я.
Виходячи з наведеного, поз ов підлягає задоволенню у по вному обсязі.
Керуючись ст.ст.10,60,212 ЦПК Укра їни, Законом України „Про соц іальний захист дітей війни”, Законом України “Про загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування”, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Упра вління пенсійного фонду Укра їни в Бердянському районі За порізької області про визнан ня протиправною бездіяльнос ті, зобов' язання нарахуванн я та виплати недоплаченої що місячної державної соціальн ої допомоги “Дітям війни” за довольнити.
Визнати протиправною безд іяльність Управління Пенсій ного фонду України в Бердянс ькому районі Запорізької об ласті щодо нездійснення пере рахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відпові дно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей вій ни” за період з 01 січня 200 9 року по 06 травня 2010 року в розмірі 30 відсотків м інімальної пенсії за віком .
Зобов' язати Управління П енсійного фонду України в Бе рдянському районі Запорізь кої області здійснити перера хунок та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії відпові дно до статті 6 Закону України “Про соціальний захист діте й війни” та частини 1 статті 28 З акону України „Про загальноо бов' язкове державне пенсій не страхування” за період з 01 січня 2009 року по 06 т равня 2010 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенс ії за віком, з урахуванням різ ниці, яка була виплачена у цей період.
Заява про апеляційне о скарження рішення суду може бути подана апеляційному суд у Запорізької області через Бердянський міськрайонний с уд Запорізької області протя гом десяти днів з дня його про голошення. Апеляційна скарга на рішення суду подається пр отягом двадцяти днів після п одання заяви про апеляційне оскарження, або може бути под ана в десятиденний строк без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
СУДДЯ:
Суд | Бердянський міськрайонний суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 06.05.2010 |
Оприлюднено | 09.12.2010 |
Номер документу | 12707086 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Приморський районний суд Запорізької області
Картофлицький Гліб Вікторович
Цивільне
Ізяславський районний суд Хмельницької області
Антонюк Василь Васильович
Цивільне
Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
Полєва Надія Миколаївна
Цивільне
Краснолиманський міський суд Донецької області
Хмельов Анаталоій Федорович
Цивільне
Мар`їнський районний суд Донецької області
Ліпчанський Сергій Миколайович
Цивільне
Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області
Ніколова Ірина Сергіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні