Рішення

від 20.12.2010 по справі 2-3715-10

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

2-3715/2010

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

20 грудня 2010 року Шевченківський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді                         Галущенко Ю.А.,

при секретарі                             Данковській С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», звернувся до суду з позовом, в якому зазначено, що 12.12.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 454-99/К-06, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 18 000 доларів США (гривневий еквівалент на день звернення до суду - 90 900 грн. 00 коп.) з нарахуванням відсотків за користування кредитом в межах кредитної лінії із розрахунку 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 11.12.2016 року. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків були відкриті відповідні рахунки.

В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 454-99/П-06 від 12.12.2006 року, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань.

Посилаючись на те, що у зв’язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань з повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитом станом на 7.05.2010 року сума заборгованості за кредитним договором складає 148 015 грн. 90 коп., позивач просить суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку суму боргу за кредитним договором та судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача – ПАТ «Дельта Банк» підтримав заявлені позовні вимоги, зазначаючи, що 12.12.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 454-99/К-06, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 18 000 доларів США (гривневий еквівалент на день звернення до суду - 90 900 грн. 00 коп.) з нарахуванням відсотків за користування кредитом в межах кредитної лінії із розрахунку 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 11.12.2016 року. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків були відкриті відповідні рахунки. В забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 454-99/П-06 від 12.12.2006 року, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань. 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України був укладений договір, відповідно до умов якого АТ «Дельта Банк» набув прав вимоги по кредитним договорам, укладеним з ТОВ «Укрпромбанк». На час розгляду справи відповідачі мають непогашену заборгованість за кредитним договором, з заявами про реструктуризацію боргу до банку не зверталися.

Відповідачі в судове засідання не з’явилися з невідомої суду причини. Про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку, причини неявки суду не повідомили. В процесі розгляду справи відповідач ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечувала з тих підстав, що ТОВ «Укрпромбанк» передав право вимоги до неї ПАТ «Дельта Банк», вона з сумою боргу не згодна.

Вивчивши надані письмові докази у сукупності, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку, що заявлений позов є законним, обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі встановлених фактичних обставин справи та відповідних їм правовідносин.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові  кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між 12.12.2006 року між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 454-99/К-06, згідно якого позивач надав відповідачеві кредит в розмірі 18 000 доларів США (гривневий еквівалент на день звернення до суду - 90 900 грн. 00 коп.) з нарахуванням відсотків за користування кредитом в межах кредитної лінії із розрахунку 13,5 % річних та кінцевим терміном погашення кредиту до 11.12.2016 року. Для надання кредиту та обліку нарахованих відсотків були відкриті відповідні рахунки, про що надано копію кредитного договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_1 за кредитним договором між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 454-99/П-06 від 12.12.2006 року, згідно якого поручитель прийняла на себе зобов’язання у випадку невиконання боржником зобов’язань за кредитним договором здійснити виконання грошових зобов’язань.

Як вбачається зі змісту ст. ст. 509, 526, 610, 611, 624, 625, 651, 1050 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином у строки та в порядку відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання

Як встановлено судом та перевірено доказами, що відповідач ОСОБА_1 в період дії кредитного договору № 454-99/К-06 від 12.12.2006 року свої зобов’язання за договором виконувала невчасно та не в повному обсязі, про що надано виписку по особовому рахунку, у зв’язку з чим станом на 7.05.2010 року утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 148 015 грн. 90 коп., де

-   95 110 грн. 80 коп. – сума заборгованості за кредитом;

-   21 287 грн. 22 коп. – прострочена заборгованість за кредитом;

-   1 549 грн. 83 коп. – заборгованість за нарахованими відсотками за користування кредитом;

-   21 841 грн. 80 коп. – відсотки за простроченою заборгованістю;

-   7 235 грн. 08 коп. – пеня за порушення термінів повернення кредиту та відсотків;

-   991 грн. 17 коп. – прострочена заборгованість за нарахованими комісією за надання та управління кредитом,

що підтверджено наданими довідками та розрахунком заборгованості.

Заперечення відповідача про те, що вона не згодна з сумою заборгованості, розрахунком не підтверджені, даних про погашення суми заборгованості суду не надано.

На письмові вимоги позивача боржник та поручитель (солідарні боржники) свої зобов’язання за договорами не виконали.

Посилання відповідача ОСОБА_1 на той факт, що позивач не має права вимагати повернення кредитних коштів з тих підстав, що ТОВ «Укрпромбанк» передав право вимоги до неї ПАТ «Дельта Банк», суд до уваги не приймає, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 512 ЦК України к редитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Як встановлено з матеріалів справи, 30.06.2010 року між ТОВ «Укрпромбанк», АТ «Дельта Банк» та Національним банком України був укладений договір, відповідно до умов якого АТ «Дельта Банк» набув прав вимоги по кредитним договорам, укладеним з ТОВ «Укрпромбанк», про що надано копію договору.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного, відповідачі свої зобов’язання за договорами, укладеними з позивачем, не виконали належним чином, у зв’язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Тому з відповідачів підлягає стягненню на користь позивача судовий збір та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом, підтверджені наданими суду оригіналами платіжних доручень.

На підставі ст.ст.3, 10, 11, 57, 60, 74, 88, 169, 208-209,  212, 213-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 509, 526, 530, 553, 554, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за кредитним договором № 454-99/К-06, укладеним 12.12.2007 р. між ТОВ «Український промисловий банк» та ОСОБА_1, в сумі 148 015 грн. 90 коп., судовий збір в сумі 1 480 грн. 15 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом в сумі 120 грн., а всього стягнути 149 616 (сто сорок дев’ять тисяч шістсот шістнадцять) грн. 05 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя протягом 10 днів після його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                             Ю.А.Галущенко