Ухвала

від 29.04.2025 по справі 922/1323/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"29" квітня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/1323/21

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковський С.В.

при секретарі судового засідання Черновою В.О.

та за участю:

ліквідатора : арбітражний керуючий Панасюк І.В., свідоцтво

представника ПАТ "НЕК "Укренерго" : Сосунов Є.В., витяг з ЄДР

представника АТ "Банк Альянс" : Вергелес Ю.О.(в режимі відеоконференції), адвокат

розглянувши заяву Акціонерного товариства "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника у справі

за заявою ОСОБА_1 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар"

ВСТАНОВИВ:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ТА ПІДСТАВИ ВИМОГ ЗАЯВНИКА.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2021 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техностар".

Ухвалою суду від 14.09.2021 за результатом проведення попереднього засідання судом визначено вимоги кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, призначено проведення зборів кредиторів та розгляд справи в підсумковому засіданні суду.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 07.02.2023 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 16.02.2023) відсторонено арбітражного керуючого Гусар І.О. від виконання повноважень розпорядника майна ТОВ "Техностар" та призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Панасюка Івана Вікторовича.

Постановою суду від 13.07.2023 ТОВ "Техностар" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, припинено повноваження розпорядника майна Панасюка І.В. та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Панасюка І.В.

До господарського суду 11.02.2025 надійшла заява Акціонерного товариства "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника на загальну суму 2 232 718,47 грн, в якій банк просить су визнати вимоги кредитора АТ "Банк Альянс" до боржника ТОВ "Техностар" в сумі 2 232 718,47 грн.

Ухвалою суду від 13.02.2025 року призначено до розгляду в судовому засіданні заяву АТ "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника на 13.03.2025 року; зобов`язано ліквідатора надати суду письмове повідомлення про результат розгляду вимог кредитора; зобов`язано заявника надати суду розрахунок процентів з урахуванням мораторію введеного на підставі ухвали суду від 13.05.2021 року.

24.02.2025 року від ТОВ "Високовольтний сервіс" надійшов відзив на заяву із грошовими вимогами до боржника, в якому кредитор зазначає, що не вбачає підстав для визнання заявлених Акціонерним товариством "Банк Альянс" до боржника кредиторських вимог у сумі 2 232 718,47 грн., оскільки 1) банківська гарантія №1593-20 за якою вчинено виплату не набула чинності; 2) у заявника були відсутні підстави для вплати через оскільки вимога №ТОВВИХ-21-1439 від 04.02.2021 про оплату на мала належного представлення; 3) поданням заяви АТ "Банк Альянс" у цій справі хоче повторно задовольнити свої вимоги; 4) розмір заявлених кредиторських вимог, а саме 30 % річних, розраховані невірно.

05.03.2025 року від АТ "Банк Альянс" надійшла заява (додаткові пояснення), в яких заявник зазначає, що нараховані за період з 12.02.2021 до 12.07.2023 проценти, із розрахунку 30% процентів річних, в розмірі 937720,47 грн є процентами за користування принципалом (боржником) коштами, сплаченими гарантом за гарантією, тобто не можуть вважатися неустойкою (штраф, пеня) або іншими фінансовими санкціями за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань.

12.03.2025 року від ліквідатора надійшов відзив на заяву АТ "Банк Альянс" із грошовими вимогами до боржника, відповідно до якого арбітражний керуючий Панасюк І.В. визнає кредиторські вимоги до ТОВ "Техностар", що утворились через неналежне виконання боржником договору про надання гарантії №1593-20, укладеного 18.03.2020р. між АТ "Банк Альянс" та ТОВ "Техностар" частково в сумі 1391856,01 грн., з яких 1 294 998,00грн. основаної суми (гарантійний платіж бенефіціару) та 96858,01грн. - 30 % річних за період з 12.02.2021р. по 13.05.2021р. Решту вимог (нарахованих 30 % річних) відхиляє, оскільки вони нараховані після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техностар" та введення мораторію, що не відповідає приписам ст.41 Кодесу України з процедур банкрутства.

В судовому засіданні 13.03.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви АТ "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника на 01.04.2025 року.

В судовому засіданні 01.04.2025 року судом оголошено протокольну ухвалу про відкладення розгляду заяви АТ "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника на 29.04.2025 року

Присутній в судовому засіданні 29.04.2025 року представник АТ "Банк Альянс" заяву з грошовими вимогами до боржника підтримує в повному обсязі та просить суд визнати вимоги на загальну суму 2 232 718,47 грн

Присутній в судовому засіданні 29.04.2025 ліквідатор Панасюк В.І. грошові вимоги визнає частково в розмірі 1 391 856,01 грн., з яких 1 294 998,00грн. основаної суми (гарантійний платіж бенефіціару) та 96858,01грн. - 30 % річних за період з 12.02.2021р. по 13.05.2021р., з підстав викладених ним в повідомленні про результат розгляду вимог кредитора.

ЩОДО ПОРЯДКУ РОЗГЛЯДУ КРЕДИТОРСЬКИХ ВИМОГ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно із частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

У ч.1 ст. 45 КУзПБ передбачено, що конкурсні кредитори з вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 3 ст. 45 КУзПБ встановлені вимоги до змісту заяви кредитора, зокрема передбачено, що до заяви в обов`язковому порядку додаються документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

За приписами ч. 5 ст. 45 КУзПБ розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Зазначене вище кореспондується з ч.4 ст.45 КУзПБ, відповідно до якої для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, за якими Верховним судом було визначено:

- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16);

- господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником або розпорядником майна (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18);

- завданням господарського суду є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

ВИСНОВОК СУДУ.

Розглянувши матеріали справи, заяву АТ "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов висновку про часткове визнання грошових вимог АТ "Банк Альянс", з огляду на наступне.

18.03.2020 між АТ "Банк Альянс" (гарант) та ТОВ "Техностар" (принципал) укладено договір про надання гарантії №1593-20 ( далі- договір гарантії), за змістом якого гарант зобов`язався надати на користь Бенефіціара (ТОВ «Оператор газотранспортної системи України») гарантію виконання умов договору протягом 3 банківських днів з моменту підписання цього договору за умови виконання принципалом зобов`язання, передбаченого п.4.3.1. цього договору, та укладення договору забезпечення (договорів забезпечення), передбаченого (передбачених) п.2.13 цього договору.

Гарантія надається відповідно до проекту договору підряду на капітальне будівництво, згідно тендерної документації про предмету закупівлі «Реконструкція підстанції 35/6 кВ компресорної станції «Долина» (будівельні роботи та поточний ремонт)» (нова редакція), затвердженої на засіданні тендерного комітету (протокол №А/167-зм-4 від 06.02.2020), згідно оголошення UA-2019-12-28-000128-b на офіційному сайті pzorro.gov.ua, який буде укладено між принципалом та бенефіціаром (п.2.2. договору).

Відповідно до п.2.3 договору гарантія вважається наданою та набирає чинності з дня передання примірника гарантії принципалу для подальшого передання його бенефіціару, факт отримання оригіналу гарантії підтверджується шляхом проставлення принципалом (його представником) відмітки про отримання із зазначенням дати отримання, посади та особистого підпису на копії гарантії, що залишається у гаранта.

У відповідності до вимог цього договору гарант зобов`язується надати на користь бенефенціара гарантію та сплатити бенефенціару грошові кошти за гарантією при настанні гарантійного випадку відповідно до умов гарантії.

Гарантійним випадком по цьому договору є наступні факти, у зв`язку із настанням яких гарант повинен виконати свої зобов`язання по гарантії, а саме : невиконання /неналежне виконання принципалом зобов`язань за договором підряду на капітальне будівництво, згідно тендерної документації про предмету закупівлі «Реконструкція підстанції 35/6 кВ компресорної станції «Долина» (будівельні роботи та поточний ремонт)» (нова редакція), затвердженої на засіданні тендерного комітету (протокол №А/167-зм-4 від 06.02.2020), згідно оголошення UA-2019-12-28-000128-b на офіційному сайті pzorro.gov.ua,

Умови надання гарантії: безвідклична, безумовна (п.2.5. договору гарантії).

Строк дії гарантії встановлено до 31.03.2021 включно (п.2.6 договору гарантії)

Відповідно до умов наданої банківської гарантії (забезпечення договору) №1593-20 від 18.03.2020 року гарант надає бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та приймає на себе безвідкличне і безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 1294998,00 грн.протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

За змістом частин першої та четвертої статті 200 ГК України гарантія (банківська гарантія) є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження банком, іншою фінансовою установою задоволення вимог управненої сторони в розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає зазначене у ньому певне зобов`язання або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу.

За правилом статті 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором(бенефіціаром) за порушення зобов`язання боржником.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639 (далі - Положення), відповідно до розділу І якого гарантія - це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант бере на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром сплатити кошти в разі настання гарантійного випадку. Зобов`язання банку-гаранта перед бенефіціаром не залежить від базових відносин, які забезпечуються такою гарантією (їх припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли посилання на такі базові відносини безпосередньо міститься в тексті гарантії.

Згідно з частиною першою статті 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

10.02.2021 року банком було отримано від ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" письмову вимогу за банківською гарантією № 1593-20 про стягнення гарантійного платежу за Гарантією в сумі 1 294 998,00 грн. У вимозі бенефіціар вказав, що принципалом неналежно виконано зобов`язання за Договором підряду. Вказана вимога була надіслана в порядку, визначеному умовами гарантії, через банк бенефіціара. Останній підтвердив аутентичність підпису на вимозі та направив SWIFT повідомлення на адресу АТ "Банк Альянс". Тобто вимога бенефіціара була оформлена відповідно до умов гарантії, мала належне представлення та отримана банком в межах строку дії гарантії.

Відповідно до п. 6.1 договору гарантії протягом одного банківського дня від дати отримання вимоги бенефіціара по гарантії, гарант письмово повідомляє принципала про отримання такої вимоги та направляє її копію (разом з копіями документів, якими вона супроводжувался, якщо подання таких документів передбачалось умовами гарантії).

Відповідно до пункту 6.1. договору гарантії, Банк письмово повідомив принципала про отримання вимоги та направив копії всіх документів доданих до неї, що підтверджується копією листа вих. № 05.4/2784ЮУ від 10.02.2021. Вказаний лист залишився без відповіді та реагування з боку принципала. З метою виконання свого обов`язку по оплаті гарантії, враховуючи належне представлення вимоги бенефіціаром, АТ "Банк Альянс" 11.02.2021 перерахував бенефіціару гарантійний платіж в розмірі 1 294 998,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4.

В наданих до суду запереченнях ТОВ "Високовольтний сервіс" зазначає, що банківська гарантія №1593-20 за якою вчинено виплату не набула чинності, проте суд не погоджується із даним твердженням кредитора виходячи з наступного.

Як зазначалось вище та підтверджується матеріалами справи,Банк видав гарантію, що є безумовною і безвідкличною, тобто такою, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

Відповідно до п.п.38-39 розділу V Положення №639 банк-гарант (резидент), отримавши від бенефіціара або банку бенефіціара, або іншого банку вимогу, перевіряє достовірність цієї вимоги, а також те, що вона становить належне представлення.

Вимога - лист або повідомлення з вимогою до банку-гаранта/банку-контргаранта сплатити кошти за гарантією/контргарантією. Вимога за гарантією складається бенефіціаром і подається у довільній формі, якщо інше не визначено умовами гарантії (у якій має зазначатися, у чому полягає порушення принципалом базових відносин, забезпечених гарантією), або надсилається у формі повідомлення банку-гаранту. Вимога за контргарантією складається банком-гарантом (або іншим банком-контргарантом) і подається за довільною, якщо інше не визначено умовами контргарантії, формою або надсилається у формі повідомлення банку-контргаранту.

Відтак, отримавши вимогу від бенефіціара банк (гарант) повинен був перевірити її на відповідність таким критеріям: 1) чи є така вимога належним представленням; 2) чи є така вимога достовірною (зокрема, чи має місце порушення принципалом зобов`язань за договором, що є підставою для виплати визначеної банківською гарантією суми).

При цьому для визначення належності представлення необхідно керуватись саме умовами виданої Банком банківської гарантії ( відповідний правовий висновок був зазначений у постанови Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №904/1156/19).

Так, положеннями виданої позивачем банківської гарантії передбачено, що гарант надає бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та приймає на себе безвідключне і безумовне зобов`язання сплатити бенефіціару будь-яку суму, в розмірі 1294998,00 грн.протягом п`яти банківських днів після одержання письмової вимоги бенефіціара, без необхідності бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

Ця гарантія датована 18.03.2020 та містить відомості, що вона набуває чинності з дати її видачі гарантом. Відповідно п.2.3 Договору гарантія вважається наданою та набирає чинності з дня передання примірника гарантії принципалу для подальшого передання його бенефіціару. Банківська гарантія №1593-20 від 18.03.2020 була отримана директором ТОВ "Техностар" Шинкар А.В., що підтверджується його підписом.

До того ж суд звертає увагу на те, що рішенням Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 по справі №642/571/22, залишеним без змін Постановою Полтавського апеляційного суду від 26.12.2023 задоволено позовні вимоги АТ "Банк Альянс" до гр. ОСОБА_2 (поручитель) та стягнуто заборгованість за договором про надання гарантії №1593-19 від 18.03.2020 в сумі 1 659 016,61 грн. (1 294 998,00 грн. - основний борг та 364 018,61 грн. - проценти), та судові витрати в сумі 24885,25 грн. Під час перегляду рішення в апеляційній інстанції судом досліджувалось питання щодо визнання не чинної банківської гарантії №1593-20, за якою вчинено виплату та встановлено відсутність таких підстав.

Згідно до ч.4 ст.75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Тому суд відхиляє твердження ТОВ "Високовольтний сервіс", що гарантія не набрала чинності, а у АТ "Банк Альянс" не виникло право регресної вимоги до ТОВ "Техностар".

Відповідно до статті 569 ЦК Україниу разі настання гарантійних випадків та виконання гарантом своїх зобов`язань за гарантією, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Суд вважає безпідставними доводи кредитора ТОВ "Високовольтний сервіс", що вимога за банківською гарантією не була належним чином представлена, оскільки, виплата вчиняється гарантом без необхідності бенефіціара обґрунтовувати свою вимогу та без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов.

При цьому ні Положення №639, ні інші акти чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини, не розкривають поняття достовірної вимоги, а також не встановлюють критеріїв, у разі недотримання яких така вимога є недостовірною, а у банку-гаранта є підстави для відмови у виплаті суми гарантії. Відповідні положення також відсутні у гарантії, виданій банком.

При цьому правовою підставою для виплати грошових коштів за гарантією була належним чином оформлена вимога бенефіціара, а зобов`язання гаранта платити за гарантією не залежить від вимог або заперечень, що випливають із будь-яких відносин поза відносинами між гарантом та бенефіціаром. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №904/1156/19 та від 04.03.2021 у справі №910/3500/19.

Пунктом 4.1.9. Договору гарантії встановлено, що відповідно до ст. 569 ЦК України у разі настання гарантійних випадків та виконання гарантом своїх зобов`язань за гарантією, гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до принципала в межах суми, сплаченої гарантом на виконання своїх зобов`язань за такою гарантією.

Відповідно до пункту 4.3.10. договору гарантії принципал зобов`язаний в день здійснення гарантом платежу за договором гарантії на користь бенефіціара відшкодувати гаранту суму коштів, сплачену бенефіціару по гарантії, у зв`язку із виникненням у гаранта регресної вимоги до принципала.

Пунктами 6.2.1 6.2.2. договору гарантії встановлено, що принципал зобов`язаний в строк, визначений у письмовій вимозі гаранта, перерахувати гаранту грошові кошти в сумі, зазначеній гарантом та необхідній для виконання вимоги бенефіціара на оплату по гарантії, на рахунок, зазначений гарантом та письмово повідомити гаранта про виявлені невідповідності у вимозі та у доданих до вимоги бенефіціара документах умовам гарантії.

Листом-вимогою № 21.5/576 від 11.02.2021 направленим на адресу ТОВ "Техностар", банк повідомив про необхідність сплатити регресну заборгованість. Однак, станом на дату подання заяви з грошовими вимогами, лист-вимога залишилася без відповіді та реагування. Таким чином право банку на зворотну вимогу (регрес) до принципала встановлені як договором про надання гарантії так і приписами Цивільного кодексу України.

Щодо твердження ТОВ "Високовольтний сервіс" про намагання заявника повторно задовольнити свої вимоги з огляду на наявність рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 по справі №642/571/22, залишеного без змін Постановою Полтавського апеляційного суду від 26.12.2023, суд зазначає наступне.

Відповідно до п.2.13. договору гарантії зобов`язання принципала перед банком забезпечуються всім майном та грошовими коштами принципала, на яке може бути звернуто стягнення відповідно до вимог чинного законодавства України, а також неустойкою (пеня, штраф), передбаченого умовами цього договору та порукою фізичною особою ОСОБА_2 за відповідним договором поруки.

Як вбачається з рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 по справі №642/571/22, в якості забезпечення виконання зобов`язань по договору гарантії між АТ «Банк Альянс» та фізичною особою ОСОБА_2 , було укладено договір поруки №1593-20/П від 18.03.2020, згідно якого ОСОБА_2 , поручився перед банком та зобов`язався відповідати за повне та своєчасне виконання принципалом - ТОВ "Техностар" договору про надання гарантії, в тому числі зобов`язався повернути банку суму всіх грошових коштів, сплачених банком за рахунок власник коштів за гарантією в строк та в порядку визначеному договором гарантії.

Відповідно до пункту 1 статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додатково (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, враховуючи вищевикладене, звернення АТ "Банк Альянс" до суду з регресною вимогою щодо стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 , як поручителя та з заявою з грошовими вимогами до ТОВ "Техностар", як боржника, не є спробою повторно задовольнити свої вимоги, а є правом кредитора у разі наявності солідарних боржників вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кірм того, доказів виконання рішення Київського районного суду м. Полтави від 07.08.2023 по справі №642/571/22 та стягнення грошових коштів з ОСОБА_2 на користь АТ "Банк Альянс" учасниками справи не надано.

Таким чином суд вважає обґрунтованими та документально підтвердженими грошові вимоги АТ "Банк Альянс" до ТОВ "Техностар" в розмірі 1 294 998,00 грн, що були сплачені банком бенефеціару як гарантійний платіж.

Щодо нарахованих АТ "Банк Альянс" 30 % річних.

Заявником за період з 12.02.2021 до 12.07.2023, були нараховані проценти із розрахунку 30% річних за користування Принципалом (боржником) грошовими коштами в розмірі 937 720,47 грн

Суд перевіривши підстави на правильність наведеного розрахунку зазначає наступне.

Згідно зі статтею 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Пунктом 3.3 Договору про надання гарантії принципал зобов`язується сплатити (відшкодувати) витрати гаранта, що виникли під час обслуговування гарантії протягом 2 (двох) банківських днів з дати отримання відповідного повідомлення від гаранта, якщо інший строк не зазначений у відповідному повідомленні Гаранта.

Листом № 05.4/2784ЮА від 10.02.2021 направленим на адресу ТОВ "Техностар", банк повідомив про необхідність сплатити протягом 1 (одного) банківського дня перерахувати кошти для покриття можливих витрат за Гарантією у сумі 1294998,00 грн. У випадку порушення банком зобов`язання протягом 2 банківського дня, повністю відшкодувати банку таки виплати та усі пов`язані з цим витрати банку, до повного такого відшкодування.

Принципал в порядку визначеному в п.4.3.12 договору, сплачує банку проценти в розмірі 30 % процентів річних у валюті гарантії, за період з дати здійснення платежу по гарантії до моменту погашення принципалом суми боргу на належні рахунки банку за договором.

Пунктом 4.3.12.2 Договору про надання гарантії передбачено, що проценти за користування грошовими коштами сплаченими гарантом за гарантією нараховуються з дня перерахування (сплати) гарантом грошових коштів бенефіціару за гарантією до моменту фактичного повернення/відшкодування принципалом гаранту у повному обсязі всіх грошових коштів сплаченим гарантом за гарантією.

Банком у повному обсязі виконані свої зобов`язання за договором про надання гарантії та перераховано гарантійний платіж бенефіціару, що підтверджується матеріалами справи.

Натомість, ТОВ "Техностар" належним чином не виконано обов`язку з повернення сплачених банком коштів, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість перед банком за договором про надання гарантії №1593-20 від 18.03.2020 у розмірі 1 294 998,00 грн.

Разом з тим, термін «користування чужими грошовими коштами» використовується у двох ситуаціях: 1) одержання боржником (як правило, за плату) можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу; 2) прострочення виконання грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити гроші, але неправомірно не сплачує їх.

Таким чином, прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити кредитору певну грошову суму, але неправомірно не сплачує її, визнається користуванням чужими коштами (аналогічна позиція викладена в пункті 33 постанови Верховного Суду від 17.10.2023 у справі №921/460/22, пункті 5.25 постанови Верховного Суду від 15.05.2024 у справі №910/6267/23, пункті 20.8 постанови Верховного Суду від 21.05.2024 у справі №922/856/23 та інших).

Згідно зі статтею 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведеної норми нарахування процентів річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання та вважаються особливою мірою відповідальності боржника за його прострочення; є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім, утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові ( Близьки до вищевказаного висновку є постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, постанови Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17).

Річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання. Зобов`язання зі сплати річних процентів є акцесорним, додатковим до основного, залежить від нього і поділяє його долю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №910/4590/19).

Підсумовуючи, суд наголошує, що в разі несвоєчасного виконання грошового зобов`язання у боржника виникає обов`язок сплатити кредитору, крім суми основного боргу 3 % річних від простроченої суми або інший розмір процентів, якщо такий розмір процентів визначений договором відповідно до притписів ст. 625 ЦК України.

Вказаний вище розмір боргу в частині річних є особливим видом цивільно-правової відповідальності за прострочення боржником грошового зобов`язання (користування чужими коштами);

Враховуючи, що боржником не було виконано грошове зобов`язання у розмірі 1 294 998,00 грн. у строк, встановлений листом, АТ "Банк Альянс" були нараховані 30 % процентів за користування чужими грошовими коштамиза договоромпро надання гарантії №1593-20 від 18.03.2020 у розмірі 937 720,47 грн відповідно до приписів п.4.3.12 договору про надання гарантії.

Відповідно до розрахунку, поданого до суду кредитором, нарахування 30% річних здійснювалося з 12.02.2021 до 12.07.2023.

Натомість, суд звертає увагу, що частиною 3 статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 13.05.2021 по справі №922/1323/21 відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техностар".

Таким чином, нарахування процентів за користування грошовими коштами до 12.07.2023, тобто після відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техностар" та введення процедури разпорядження майном боржника, не відповідає положенням чинного Кодексу з процедур банкрутства.

Відтак, суд, здійснивши розрахунок процентів в межах дозволеного періоду, тобто з 12.02.2021 по 13.05.2021, визнає обґрунтованими нарахування процентів 30% річних кредитором- заявником за користування боржником грошовими коштами за договоромпро надання гарантії №1593-20 від 18.03.2020 у розмірі 96858,01 грн.

Отже, обґрунтованими є вимоги АТ "Банк Альянс" до боржника загальному розмірі лише на суму 1 391 856,01грн (з яких 1 294 998,00 грн. - основний борг, 96 858,01грн. - 30% річних), решту нарахованих банком процентів суд відхиляє.

Також, суд зазначає, що заявлені грошові вимоги АТ "Банк Альянс" виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техностар".

Відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.

Таким чином, заявлені АТ "Банк Альянс" грошові вимоги є конкурсними.

Як вбачається з матеріалів справи, офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Техностар" було здійснено 14.05.2021. Водночас, заява АТ "Банк Альянс" з грошовими вимогами до боржника надійшла до суду лише 11.02.2023 року, тобто, після закінчення строку, встановленого для її подання.

Згідно ч. 4 ст. 45 КУзПБ кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Отже, вимоги АТ "Банк Альянс" є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Враховуючи наведене вище, суд вважає за необхідне визнати вимоги АТ "Банк Альянс" частково у загальному розмірі 1 391 856,01 грн, (з яких 1 294 998,00 грн. - основний борг, 96 858,01грн. - 30% річних), які є конкурсними,що підлягають включення до реєстру вимг кредиторів 4 черги задоволення, але без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.

Керуючись ст. 1, 45, 58-67 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст.74, 86, 233-235 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги кредитора АТ "Банк Альянс" частково у загальному розмірі 1 391 856,01грн, (з яких 1 294 998,00 грн. - основний борг, 96 858,01грн. - 30% річних), які є конкурсними, що підлягають включення до реєстру вимг кредиторів 4 черги задоволення, але без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, а також 6056,00 грн витрат зі сплати судового збору.

2. В решті вимоги АТ "Банк Альянс" - відхилити.

3. Ухвалу направити АТ "Банк Альянс", банкруту, кредиторам, ліквідатору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання.

Повний текст ухвали складено та підписано 05.05.2025 року.

Суддя Міньковський С.В.